Постанова № 25024575, 25.04.2012, Сколівський районний суд Львівської області

Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 1320/19/2012

Категорія 116

№ провадження 2-а/1320/39/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2012 року Сколівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді Гуменної Н.М.

при секретарі Павкевич Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій, бездіяльності протиправною та зобов»язання до вчинення дій та справу за позовом ОСОБА_2 до Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області про зобов»язання прийняття рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати дії, бездіяльність відповідачів протиправними та зобов»язати вчинити певні дії, а саме засвідчити справжність підпису ОСОБА_2 на довіреності для представництва інтересів у судах. Свої позовні вимоги мотивують тим, що 13.03.2012 року ОСОБА_2 прийшла до Труханівської сільської ради з проханням завірити довіреність, однак одержала відмову. Вважає, що дії сільського голови та секретаря є неправомірними, оскільки в с. Труханів немає нотаріуса, тому завірити підпис на довіреності зобов»язанні посадові особи Труханівської сільської ради.

21.05.2012 року справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання дій, бездіяльності протиправною та зобов»язання до вчинення дій, об»єднано із справою за позовом ОСОБА_2 до Труханівської сільської ради про зобов»язання прийняття рішення.

ОСОБА_1, який одночасно є представником ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 13.03.2012 року він не був присутнім у Труханівській сільській раді, при відмові в засвідченні довіреності. Ввважає, що було порушеного його право на представницво у суді інтересів ОСОБА_2 Крім того, просить зобов»язати Труханівську сільську раду прийняти рішення про відшкодування моральної шкоди в розмірі 600 грн. на користь ОСОБА_2 В обґрунтування позовних вимог, щодо відшкодування моральної шкоди покликається на те, що у його довірительки ОСОБА_2 внаслідок відмови у засвідченні доручення піднявся артеріальний тиск, вона змушена була звертатись за наданням медичної допомоги, отримала нервовий стрес та порушено її звикле життя. Просить позови задоволити.

ОСОБА_3 в судовому засіданні об»єднанні позови не визнала та пояснила, що 13.03.2012 року як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 не приходили до сільської ради для того, щоб засвідчити підпис на довіреності, натомість приходила дочка позивачки ОСОБА_6 Також, на тексті довіреності не було підпису самої ОСОБА_2, а тому ОСОБА_6 було відмовлено у засвідченні підпису ОСОБА_2 на довіреності. Вважає, також, що немає підстав для задоволення позову про зобов»язання прийняття рішення про відшкодування моральної шкоди, оскільки шкода відшкодовується особою, яка її завдала лише за наявності вини цієї особи, з її боку відсутня вина, так як вважає, що вчинила згідно чинного законодавства.

ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 особисто не приходили 13.03.2012 року до сільської ради для завірення справжності підпису на довіреності, приходила дочка позивачки ОСОБА_6, тому враховуючи що була відсутня особа, яка довіряє представницво своїх інтересів, у засвідченні довіреності ОСОБА_6 було відмовлено. Крім того, на довіреності був відсутній підпис ОСОБА_2 Щодо вимоги ОСОБА_2 про зобов»язання сільської ради про прийняття рішення про стягнення моральної шкоди, вважає, такий позов безпідставним, так як з її сторони неправомірних дій немає. Просить відмовити у позовах.

Представник відповідачів ОСОБА_7 в судовому засіданні дав пояснення аналогічні вищевикладеним та просить відмовити у позовах.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні від дачі пояснень відмовилась на підставі ст.63 Конституції України.

Статтею 37 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.1993 року передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: вживають заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних); видають дублікати посвідчених ними документів; засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні»№2 від 31.01.1992 року із наступними змінами відмова у вчиненні нотаріальної дії визнається обґрунтованою, якщо вчинення такої дії суперечить закону, дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або іншою особою, або з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа чи її представник, який не має необхідних повноважень, а також коли подані для вчинення нотаріальної дії документи не відповідають вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що 13.03.2012 року як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 не звертались та не подавали особисто до сільської ради довіреність на представництво інтересів для засвідчення справжності підпису ОСОБА_2, таку принесла в сільську раду дочка ОСОБА_6, яка немала відповідних повноважень. Крім того, на довіреності був відсутній підпис ОСОБА_2

Суд, вважає, твердження ОСОБА_1 про те, що відмовою в засвідченні підпису на довіреності від імені ОСОБА_2 було порушеного його права як повіреного, необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов»язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Сторонами договору доручення можуть бути лише дієздатні фізичні особи (як повірений, так і довіритель) та юридичні особи (які є дієздатними з моменту їх реєстрації), статутами яких передбачена діяльність з надання представницьких послуг. Договір доручення є видом договірного добровільного представництва. Довірителю належить право самостійно обирати повіреного, відтак суд вважає, що при відмові ОСОБА_6, яка зверталась з вимогою до сільської ради про засвідчення підпису довіреності прав ОСОБА_1 не було порушено.

Крім того, згідно з ст.215 ЦПК України, у мотивувальній частині рішення суду повинно бути зазначено, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду.

Частиною 3 ст.13 ЦК України, передбачено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, а з ч.3 ст.16 ЦК України вбачається, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 ЦК Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що 13.03.2012 року ОСОБА_2 не була присутня в сільській раді особисто, на представленому примірнику довіреності не було її підпису, таку принесла в сільську раду її дочка ОСОБА_6, яка немала необхідних повноважень, що є порушенням Закону України «Про нотаріат», вимог Цивільного кодексу України, відтак відмова у засвідченні підпису відповідачами є обґрунтованою.

Також, суд вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було порушено прав ОСОБА_1, відтак, приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання дій, бездіяльності протиправною та зобов»язання до вчинення дій, слід відмовити.

Щодо позову ОСОБА_2 до Труханівської сільської ради про зобов»язання прийняття рішення, суд вважає, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

В поданому позові ОСОБА_2 просить зобов»язати відповідача прийняти рішення про стягнення на її корись 600 грн. моральної шкоди.

Розділом ІІ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05. 1997 року чітко передбачено, що належить до повноважень сільських, селищних, міських рад. Так, сільські селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та іншими законами до їх відання.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»заподіяна особі і майну громадянина, шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв»язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовуються особою, яка її завдала за наявності її вини.

Покликання ОСОБА_1, що в результаті неправомірних дій відповідачів ОСОБА_2 змушена була звертатись для надання їй медичної допомоги, суд вважає надуманим, оскільки як вбачається з представлених виписок з медичної картки така зверталась для огляду 26.03.2012 року, 27.03.2012 року та 30.03.2012 року, а у засвідченні підпису на довіреності було відмовлено 13.03.2012 року. Крім того, суд вважає, що такі звернення є наслідком та причиною похилого віку позивачки, а не відмови у засвідченні підпису на довіреності.

Враховуючи те, що дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є неправомірними, між ними і шкодою відсутній безпосередній причинний зв»язок, немає вини зазначених осіб, та беручи до уваги те, що суд, не вправі зобов»язувати сільську раду приймати рішення про відшкодування шкоди і такі не належать до відання сільської ради, суд вважає, що у позові ОСОБА_2 до Труханівської сільської ради про зобов»язання прийняття рішення, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2,49,50,71,72,158-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій, бездіяльності протиправною та зобов»язання до вчинення дій, відмовити.

У позові ОСОБА_2 до Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області про зобов»язання прийняття рішення, відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.Гуменна