Ухвала суду № 25016682, 03.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 р. Справа № 59044/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Запотічного І.І,, Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Курдобі Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГазОйл-Тек" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-Тек»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0000432320/0 від 16.03.2009 року, №0000432320/1 від 10.06.2009 року, № 0000432320/4 від 21.07.2009 року, № 0000432320/2 від 17.08.2009 року та №0000432320/3 від 21.10.2009 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі ДПІ у Франківському районі м. Львова) визначено позивачу податкові зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 27000 грн. При цьому, позивач вважає, що висновки акту перевірки №630/23-2/32712004 від 02.03.2009 року, на підставі якого винесені вищевказані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими і хибними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються законодавчими і нормативними актами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ "Компанія "ГазОйл-Тек". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-Тек» (далі- ТзОВ «Компанія «ГазОйл-Тек») з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з TзOB «Профліга» за період з 01.03.2008 року по 31.10.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 630/23-2/32712004 від 02.03.2009 року. Встановлено, що ТзОВ «Компанія «ГазОйл-Тек» включено до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року податок на додану вартість в сумі 18 000,00 грн. з вартості створення науково-технічної продукції «Розробка робочої документації на технічне забезпечення АСУ ТП на реконструкцію ГРС «Остріг», отриманих від ТзОВ «Профліга»на загальну суму 108 000,00 грн. Згідно наданих до перевірки документів, у періоді, який перевірявся, між ТзОВ «Газойл-Тек» та ТзОВ «Профліга» було укладено договір на створення науково-технічної продукції «Розробка робочої документації на технічне забезпечення АСУ ТП на реконструкцію ГРС «Остріг» від 14.05.2008 року №2008/05/1 згідно якого ТзОВ «Компанія «ГазОйл-Тек» (Замовник) доручає, а Виконавець бере на себе створення науково-технічної документації у кількості чотирьох примірників на папері і одного в електронному варіанті, на основі завдання Замовника. Вартість робіт по даному Договору складає 108 000 грн., в т. ч. ПДВ 18000,0 грн.

Згідно ЦБД ДПА України встановлено:

TOB «Профліга» знаходиться в розшуку та з березня 2008 не подає звітності;

податкова звітність ТзОВ «Профліга» з березня 2008року не подається, що свідчить про відсутність господарської діяльності;

відсутні необхідні трудові ресурси для здійснення відповідної господарської діяльності, а саме наявність персоналу (згідно бази даних АІС ОР та розрахунків комунального податку за період 01.01.2008 року по 31.08.2008 року кількість працюючих на ТзОВ «Профліга»- 4 чоловіка).

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку, що ТзОВ «ГазОйл-Тек» порушено п. 1.7. п. 1.8. ст. 1, п.п.7.2.3 п.7.2. п.п. 7.3.1 п.7.3., п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2008 рік на 18000,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення - рішення від 16.03.2009 року, №0000432320/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 27000,0 грн. (основний платіж 18 000,0 грн., штрафна (фінансова) санкція 9 000,0 грн.).

Колегією суддів встановлено, що в ході проведення перевірки податковим органом виявлено, що TзOB «Профліга» знаходиться в розшуку та з березня 2008 не подає звітності що свідчить про відсутність господарської діяльності. Крім того, у товариства відсутні необхідні трудові ресурси для здійснення відповідної господарської діяльності (згідно бази даних АІС ОР, ОР «Податки», АРМ «ТАХ», АФС «Бест Звіт» товариством не подається податкова звітність декларації з податку на додану вартість з березня 2008 року, декларації з податку на прибуток підприємств з ІІ кварталу 2008 року та розрахунки комунального податку за 2008 рік).

Крім того, відповідно до баз даних ЦБД ДПА України, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення дослідження, в тому числі розшифровки руху коштів по рахунках відкритих TзOB «Профліга» в установах банків, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через підприємства з ознаками «фіктивності» з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Протягом певного часу TзOB «Профліга» обмінювалась документами на товари (роботи, послуги) з підприємствами, які систематично не сплачували податки, діяльність яких має ознаки «фіктивного» підприємництва, які за юридичною адресою не знаходяться, подавали податкові декларації про відсутність діяльності та які відповідно до вимог п. 4.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не можуть бути визнані ДПІ як податкова декларація.

Відтак, колегія суддів вважає неможливим фактичне здійснення вищевказаним товариством господарської діяльності, оскільки у TзOB «Профліга» відсутні основні фонди, виробничі потужності, трудові ресурси та транспортні засоби.

Як зазначено в п.2 ст. 215 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В свою чергу п. 1 ст. 215 ЦК визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України передбачено, що для чинності правочину необхідно додержання, зокрема, таких вимог: зміст правочину не може суперечити моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи з вищенаведеного факт одержання послуг від ТзОВ «Профліга» здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою несплати відповідних сум податків, в даному випадку заниження податку на додану вартість. У такому разі, такий правочин є нікчемний, оскільки: а) суперечить моральним засадам суспільства; б) не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, ст. 228 ЦК визначає, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким, що порушує публічний порядок є зокрема правочин, який спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленої пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...».

Відповідно підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи І податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від І контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п.п.4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено обов'язок платника податків доведення того, що будь-яке нарахування здійснене податковим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Однак, позивачем не надано суду документального підтвердження, яке б спростовувало порушення, про які зазначено в акті перевірки.

Отже, на підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент їх прийняття, є обґрунтованими та об'єктивними по відношенню до позивача, а тому у задоволенні позову відмовлено правомірно.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГазОйл-Тек" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року у справі №2а-1096/10/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Запотічний

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.07.2012 року