Рішення № 25015504, 26.06.2012, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/2885/12

Номер провадження 2/1109/1964/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого - судді Галагана О.В.,

при секретарі - Кульчицькій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приват Банк» звернулось до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 та просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGMDAE00000623 від 20.03.2008 року в сумі 204480.67 грн. витребувати у відповідача ОСОБА_1 (25000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1). та передати ПАТ КБ «Приват Банк» (49094, м.

Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50. код ЄДРПОУ 14360570):

- предмет застави - автомобіль VOLKSWAGEN, модель: Passat, рік випуску: 2001, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі:НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 ,

- комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля VOLKSWAGEN, модель:Passat, рік випуску: 2001, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі:НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль VOLKSWAGEN, модель:Passat, рік випуску: 2001, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі:НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приват Банк» з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «Приват Банк» всіх

повноважень, необхідних для здійснення продажу, та стягнути судові витрати по справі.

В судове засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належно та вчасно, причини неявки суду не відомі.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

З'ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, дослідивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 20.03.2008 року був укладений кредитний договір № KGMDAE00000623 від 20.03.2008 року, відповідно до якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 72 432 грн. 56 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.03.2012 року.

ПАТ КБ «Приват Банк» зобов'язання за вказаним вище кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі, а саме надав кредитні кошти у розмірі 74 432 грн. 56 коп.

В забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами того ж дня був укладений договір застави рухомого майна, предметом якого є автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель:Passat, рік випуску: 2001, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі:НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав. Тому, відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 18.01.2012 року заборгованість відповідача перед банком становить 204480 грн. 67 коп., з яких 78182 грн. 23 коп. - заборгованість за кредитом; 39170 грн. 26 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2874 грн. 55 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 74278 грн. 55 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 250 грн. - штраф (фіксована частина), 9725 грн. 27 коп. - штраф (процентна складова).

Позивач надіслав відповідачу повідомлення від 01.09.2011р. в якому вимагав не пізніше 30 календарних днів з дати одержання повідомлення погасити прострочену заборгованість по кредиту. Доказом відправлення повідомлення є реєстр від 15.09.2011р.

Банк відповіді не отримав, боржник взятих на себе зобов'язань не виконав, заборгованість не сплатив.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки (частин 1, 3 ст. 1054 ЦК України). До того ж, ч. 2 ст. 1050 цього ж Кодексу та умовами кредитного договору передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та погашення позичальником заборгованості за кредитом.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Як визначено ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставного майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Заставодержатель згідно з ст. 592 ЦК України має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет застави у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу або правил про розпорядження предметом застави та в інших випадках, встановлених договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (до ст.590 ЦК України).

Відповідно до п. 13.9 договору застави, звернення стягнення на предмет застави може здійснюватись у судовому порядку відповідно до розділу ІV ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обмежень» та умов цього договору.

Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Водночас, ст. ст. 20, 21 Закону України ,,Про заставу" від 2 жовтня 1992 р. N2654-XII (з наступними змінами) (далі -Закон N2654-XII) встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду чи на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Договором застави передбачено право банку за рішенням суду звернути стягнення на предмети застави у разі неналежного виконання позичальником кредитних зобов'язань.

Оскільки відповідач заборгованості не погасив, то позивач використав своє право на подачу у суд позову про звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року № 1255-IV у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Заявлений позивачем спосіб звернення стягнення на заставне майно не передбачений ні вказаним Законом ,,Про заставу" , ні укладеним сторонами договором застави, то реалізації предмета застави повинна проводитись через публічні торги.

Враховуючи вищевикладене, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору, за рахунок звернення стягнення на предмет застави, що належить відповідачеві, слід стягнути заборгованість за кредитним договором в межах, визначених судом, задовольнивши вимоги позову частково.

При цьому, задовольняючи частково позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави шляхом його реалізації на публічних торгах, суд виходить з того, що такий спосіб реалізації автомобіля за рішенням суду передбачений законом, та це не оговорено кредитно-заставним договором, та є найбільш прозорим і в найбільшій мірі забезпечує як інтереси позивача, так і інтереси відповідача.

Крім того, на порушення вищезазначених норм права позивач також просив про застосування процедури продажу, яка передбачає фактичну видачу доручення банку від імені позичальника на реалізацію майна, що не входить до повноважень суду.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 25, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 19, 20, 21 Закону України ,,Про заставу", ст.ст. 526, 589, 590, 592, 611, 625, 1050 ЦК України, ст.ст.10, 88, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на користь ПАТ КБ «Приват Банк» на предмет застави за кредитно-заставним договором № KGMDAE00000623 від 20.03.2008 року, а саме на автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель: Passat, рік випуску: 2001, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі:НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмета застави за початковою ціною визначеною незалежним експертом-оцінювачем, за рахунок чого задовольнити вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» по кредитному договору № KGMDAE00000623 від 20.03.2008 року у загальній сумі 204480 грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» судові витрати по справі у розмірі 2044 грн. 81 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган