ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/107
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
м. Київ
25 червня 2012 року 15:30 № 2а-7420/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2012 р. № 0001662220 та № 0001672220, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс" (далі - позивач, ТОВ "Паритет-Тойс") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2012 р. № 0001662220 та № 0001672220 (далі -ППР № 0001662220, ППР № 0001672220).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2012 р. позовну заяву у справі № 2а-7420/12/2670 залишено без руху у зв'язку з недоліками позовної заяви. Позивачу було встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 15.06.2012 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7420/12/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2012 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-7420/12/2670 та призначено справу до судового розгляду на 14.06.2012 р.
В судове засідання 14.06.2012 р. прибув представник позивача та подав заяву про зміну предмету позову. Позовні вимоги в останній редакції викладено наступним чином:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0001662220 від 05.06.2012 р.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0001672220 від 05.06.2012 р.
Представник відповідача в судове засідання 14.06.2012 р. не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 14.06.2012 р. суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні та ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2012 р. повідомив сторін про те, що заперечення, пояснення та докази у справі можуть бути подані до суду через канцелярію до 21.06.2012 р.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки № 370/23-20/34761734 від 09.12.2011 р. (далі -Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 414 430,00 грн., в т.ч. за жовтень 2008 року у сумі 5 835,00 грн., за березень 2009 року у сумі 161 329,00 грн., за травень 2009 року у сумі 159 000,00 грн., за червень 2009 року у сумі 5 835,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 3 493,00 грн., за листопад 2009 року у сумі 8 500,00 грн., за лютий 2010 року у сумі 11 565,00 грн., за березень 2010 року у сумі 5 398,00 грн., за квітень 2010 року у сумі 5 365,00 грн., за липень 2010 року у сумі 2 600,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 2 683,00 грн., за листопад 2010 року у сумі 3 333,00 грн., за грудень 2010 року у сумі 6 300,00 грн., за січень 2011 року у сумі 17 306,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 12 360,00 грн., за липень 2011 року у сумі 3 430,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 98,00 грн. та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 500 904,00 грн., в т.ч. за 4 кв. 2008 р. у сумі 43 524,00 грн., за 1 кв. 2009 р. у сумі 131 761,00 грн., за 2 кв. 2009 р. у сумі 233 316,00 грн., за 3 кв. 2009 р. у сумі 4 366,00 грн., за 4 кв. 2009 р. у сумі 12 500,00 грн., за 1 кв. 2010 р. у сумі 19 329,00 грн., за 2 кв. 2010 р. у сумі 9 830,00 грн., за 3 кв. 2010 р. у сумі 11 854,00 грн., за 4 кв. 2010 р. у сумі 34 424,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.12.2011 р.:
- № 0003522320, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 493 265,75 грн., в т.ч. 398 073,00 грн. - основний платіж, 95 192,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- № 0003532320, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 626 130,00 грн., в т.ч. 500 904,00 грн. - основний платіж, 125 226,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Позивач листами № 55 та № 56 від 12.01.2012 р. звернувся до ДПА у м. Києві зі скаргами про перегляд податкових повідомлень-рішень № 0003522320, 0003532320 від 27.12.2011 р.
Рішенням про результати розгляду первинних скарг № 1194/10/12-114 від 13.03.2012 р. ДПА у м. Києві залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 0003532320 від 27.12.2011 р. про визначення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток", та скасувала податкове повідомлення-рішення № 0003522320 від 27.12.2011 р. в частині 5 835,00 грн. податку на додану вартість та 1 458,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами розгляду первинної скарги відповідачем прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000912220 від 02.04.2012 р., на заміну податкового повідомлення-рішення № 0003522320 від 27.12.2011 р., за яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 485 972,00 грн., в т.ч. 392 238,00 грн. основного платежу та 93 734,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Рішенням про результати розгляду повторних скарг № 8657/6/10-2115 від 21.05.2012 р. ДПС України скасувала податкові повідомлення-рішення від 27.12.2011 р. № 0003532320, № 0003522320 з урахуванням рішення ДПА у м. Києві, прийнятого за результатами розгляду первинних скарг, в частині визначення перевіркою податку на прибуток та податку на додану вартість за рахунок зменшення перевіркою валових витрат та податкового кредиту по придбанню послуг з передпродажної підготовки та організації реалізації товарів дитячого асортименту, отриманих від ТОВ "Паритет-Смік" і у відповідній частині штрафні санкції, та в зазначеній частині рішення ДПА у м. Києві, прийняте за результатом розгляду первинних скарг.
За результатами розгляду повторних скарг відповідачем прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 07.06.2012 р.:
- № 0001662220 від 05.06.2012 р., на заміну податкового повідомлення-рішення № 0003532320 від 27.12.2011 р., за яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в сумі 509 813,75 грн., в т.ч. 407 851,00 грн. основного платежу та 101 962,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0001672220 від 05.06.2012 р., на заміну податкового повідомлення-рішення № 0000912220 від 02.04.2012 р., за яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 406 205,00 грн., в т.ч. 324 964,00 грн. основного платежу та 81 241,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
ТОВ "Паритет-Тойс" зареєстровано 14.02.2007 р. Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію від 14.02.2007 р. № 10721020000019741) та взято на податковий облік в ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва, в періоді, що перевірявся, було зареєстроване платником податку на прибуток, податку на додану вартість, комунального податку, податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів.
Актом перевірки встановлено, що між позивачем та ТОВ "Рекламне агентство "Стратеджист Медіа Україна" (код за ЄДРПОУ 34481823) було укладено договір про співробітництво по організації проведення рекламної компанії від 14.02.2008 р. № 14/02/2008 з додатками до нього (Т. І, арк. 88 - 107 матеріалів справи). Так, перевіркою встановлено, що позивач на виконання вищевказаного договору отримав послуги по виготовленню та розміщенню рекламних матеріалів торгівельних марок ТМ "Bratz", ТМ "Baby Born" та "Мега Блокс", але до перевірки позивач не надав в підтвердження по виготовленню та розміщенню рекламних матеріалів торгівельних марок відеоролики, періодичні видання, та інші документи, в яких наведено інформацію щодо власника продукції, яка рекламується. Перевіркою зроблено висновок про відсутність зазначених послуг з господарською діяльністю позивача та вчинено запис щодо завищення валових витрат на загальну суму 1 631 406,95 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 348 373,91 грн.
Крім цього, перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ "Паритет-Смік" (код за ЄДРПОУ 32530742) було укладено договір від 30.12.2008 р. № PS-02-190 (Т. І, арк. 141 - 142 матеріалів справи). За цим договором ТОВ "Паритет-Смік" зобов'язалось надавати позивачу послуги з передпродажної підготовки та організації реалізації товарів дитячого асортименту, що поставлялись позивачем у власність ТОВ "Паритет-Смік" на підставі окремо укладеного сторонами договору поставки від 20.08.2007 р. № СМ-116 та додаткової угоди до нього (Т. І, арк. 143 - 150 матеріалів справи). Послуги за цим договором, зокрема, включали: усунення незначних дефектів та слідів складського зберігання товарів, що не впливають на їх якість та стосуються виключно зовнішнього вигляду, перевірка в окремих випадках комплектності товарів та їх адаптації до українського ринку, інші заходи по підготовці товарів до викладки на полиці, послуги з мерчандайзингу, інші послуги, пов'язані з товаром, обсяги яких сторони узгодили додатково. Перевіркою зроблено висновок, що позивач включав до складу валових витрат витрати по послугах з проведення передпродажної підготовки товару, які згідно з умовами договору були власністю ТОВ "Паритет-Смік" і не переходили у власність позивача, тобто дані витрати не можливо пов'язати з господарською діяльністю позивача. Перевіркою зроблено висновок про завищення валових витрат на 372 210,99 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 67 842,17 грн.
Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "Паритет-Тойс", виходячи з наступних мотивів.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV); Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 283/97-ВР); Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР).
Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.
Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Підпункт 5.1 ст. 5 Закону № 283/97-ВР визначає, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283/97-ВР визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Так, як вбачається з матеріалів справи, фактичне надання послуг та виконання сторонами умов договорів підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями актів надання послуг, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітів про надані послуги до актів, податкових накладних та відповідних розрахункових документів (Т. І, арк. 108 -140, 151 - 241).
Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ "Паритет-Тойс" з ТОВ "Рекламне агентство "Стратеджист Медіа Україна" та ТОВ "Паритет-Смік" зроблено на підставі первинних документів, а саме: податкових накладних, актів надання послуг, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітів про надані послуги до актів, суми ПДВ по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, що підтверджується Актом перевірки.
Оскільки здійснення позивачем господарських операцій та понесені ним валові витрати підтверджуються відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР та ст. 9 Закону № 996-XIV, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірності формування позивачем валових витрат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 509 813,75 грн. та прийняття ППР № 0001662220, яке підлягає скасуванню.
Відносно правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 406 205,00 грн. за порушення вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп. 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналогічні положення встановлені нормами ПК України.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відтак, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим п. 201.4 ст. 201 ПК України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Закону № 996-XIV. ТОВ "Рекламне агентство "Стратеджист Медіа Україна" та ТОВ "Паритет-Смік" на час вчинення правочинів були зареєстровані у встановленому порядку платниками податку на додану вартість, а отже мали право видавати податкові накладні.
Зокрема, позивачем на вимогу суду надані документи, які підтверджують використання придбаних послуг у даних контрагентів у власній господарській діяльності (Т. ІІ, арк. 14 -201 матеріалів справи).
Враховуючи наведене, суд вважає висновки Акту перевірки щодо порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України такими, що не відповідають дійсності, відтак, ППР № 0001672220 підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Паритет-Тойс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0001662220 від 05.06.2012 р.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0001672220 від 05.06.2012 р.
4. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс" у розмірі 2 178,19 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Н.В. Клочкова
Судове рішення № 25008704, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 25.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7420/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: