Постанова № 25008611, 26.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. 1/83

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

26 червня 2012 року 14:55 № 2а-4934/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс Комп'ютерс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2011 р. № 0001642220, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стелс Комп'ютерс" (далі - позивач, ТОВ "Стелс Комп'ютерс") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2011 р. № 0001642220 (далі -ППР № 0001642220).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2012 р. позовну заяву в адміністративній справі № 2а-4934/12/2670 залишено без руху у зв'язку з недоліками позовної заяви та позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 26.04.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4934/12/2670, закінчено підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 20.06.2012 р. прибув представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 20.06.2012 р. не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 20.06.2012 р. суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 10.11.2011 р. по 23.11.2011 р. ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 10.12.2010 р. № 2010HSC02-N відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 23.11.2011 р. № 201/1-22-20-30179836 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", внаслідок чого згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, відповідно до ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0001642220, відповідно до якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання по пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 58 348,45 грн.

Позивач вважає ППР № 0001642220 протиправним, необґрунтованим, незаконним, прийнятим помилково та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач в наданих до суду запереченнях посилається на те, що ТОВ "Стелс Комп'ютерс" в порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного контролю" із змінами та доповненнями, станом на 01.10.2011 р. не подав до ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, тому оскаржуване податкове-повідомлення рішення вважає законним.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "Стелс Комп'ютерс", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Митного кодексу України (далі -МК України); Закону України від 16.04.1991 р. № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон № 959-XII); Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон № 185/94-ВР).

Позивач відповідно до Закону № 959-XII є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі ст. 4 цього Закону є імпорт.

Згідно із ст. 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 4 цього ж Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

За змістом абз. 14 ст. 1 Закону № 959-XII та абз. 2 пп. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні ст. 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому, моментом здійснення імпорту відповідно до абз. 38 ст. 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, визначеною у постановах від 16.01.2012 р. № 21-412а11 "Про застосування санкцій за порушення строків розрахунків в іноземній валюті" та від 04.07.2011 р. № 21-136а11, які прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Відповідно до ст. 5 МК України під митною територією розуміється територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України.

Пунктом 23 статті 1 МК України передбачено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Судом встановлено, що 10.12.2010 р. між позивачем та "Stealth Enterprises" (США) було укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт № 2010HSC02-N щодо придбання обладнання для біг-бордів.

25 січня 2011 року, відповідно до додаткової угоди, позивач перерахував "Stealth Enterprises" валютні кошти в розмірі 20 000,00 дол. США (еквів. 158 810,00 грн.), граничним терміном надходження товару відповідно до укладеного контракту було встановлено 24.07.2011 р.

25 січня 2011 року товар надійшов до Ільїчівського морського торгового порту, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією наряду № 4025 від 25.01.2011 р.

29 січня 2011 року в зоні діяльності Південної митниці на митну територію України з Китаю був переміщений товар, який був предметом зовнішньоекономічного імпортного контракту.

31 січня 2011 року вищезазначений вантаж був заявлений до митного оформлення у відділі митного оформлення "Центральний" Київської регіональної митниці в митному режимі "імпорт".

Судом встановлено, що митне оформлення товару завершено не було, оскільки 02.02.2011 р. Київською регіональною митницею було складено відносно генерального директора ТОВ "Стелс Комп'ютерс" ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 0119/10000/11 за ст. 352, 355 МК України. Імпортований товар був вилучений відповідно до ст. 377 МК України за вищевказаним протоколом разом з усіма супровідними документами, включаючи документ з відміткою Південної митниці "Під митним контролем" про перетин товаром митної зони України 29.01.2011 р.

04 лютого 2011 року Київською регіональною митницею відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу № 1690 за ст. 201 ч. 1 та ст. 358 КК України. Для подальшого розслідування кримінальну справу було передано до СВ Управління СБУ у м. Києві, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія листа СВ Управління СБУ у м. Києві № 51/12/1691 від 18.04.2011 р. та копія постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 17.02.2012 р. у справі № 3-1301/12.

17 січня 2012 року постановою слідчого Управління СБУ, враховуючи норми Закону України від 15.11.2011 р. № 4025-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності", який вступив в законну силу 17.01.2012 р., стосовно виключення кримінальної відповідальності за вчинення контрабанди товарів у великих розмірах, кримінальну справу № 1690 за ст. 201 ч. 1 КК України відносно ОСОБА_1 було закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Судом встановлено, що матеріали щодо можливого переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, було направлено до Київської регіональної митниці Державної митної служби України, а Київська регіональна митниця направила дані матеріали до суду для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

01 лютого 2012 року даний матеріал було отримано Солом'янським районним судом м. Києва. Кримінальну справу № 1690 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, було скеровано в порядку ст. 112 КПК України до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві. На момент розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи № 2а-4934/12/2670 рішення по кримінальній справі № 1690 не прийнято.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.02.2012 р. ОСОБА_1 було визнано винним за ст. 352 МК України (в редакції від 11.07.2002 р., чинного з 01.01.2004 р.). Товар було конфісковано в дохід держави.

12 квітня 2012 року вищевказану постанову для виконання в частині конфіскації було направлено до ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві. На момент розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 2а-4934/12/2670 відкрито виконавче провадження № 32158977 та постанова перебувала на виконанні ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві, виконання ще не було закінчено, оскільки тривало проведення експертної оцінки даного товару. Товар перебував на відповідальному зберіганні на складі митниці за адресою: м. Київ, бул. Лепсе 8-а.

Відтак, судом встановлено, що товар та його супровідні документи на момент розгляду судом даної справи позивачеві повернуті не були.

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та статтею 1 Указу Президента України від 18.06.1997 р. № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 06.11.1997 р. № 1246/97 (далі -Указ № 319/94), передбачено, що декларуванню підлягає лише наявність у резидентів валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України.

Відповідно до ст. 1 Указу № 319/94 встановлено обов'язковість щоквартального декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Враховуючи те, що відповідно до вищезазначеного Указу декларуванню підлягає лише наявність у резидентів валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України, Декларації подають лише ті суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які мають валютні цінності та майно за межами України.

Суд звертає увагу, що вищевказані докази та обставини підтверджують факт перетину товаром митного кордону України. Крім цього, суд звертає увагу, що позивач був позбавлений можливості подати до ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, оскільки у відповідності до протоколу Державної митної служби України про порушення митних правил на підставі ст. 377 МК України імпортований згідно ВМД № 100130003/2011/098777 від 31.01.2011 р. товар на суму 582 046,43 грн. було вилучено. Тобто, фактично у позивача був відсутній товар, а відтак задекларувати майно він не мав можливості.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податковим органом не було вжито передбачених законом заходів з метою організації проведення належної документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Стелс Комп'ютерс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс Комп'ютерс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 05.12.2011 р. № 0001642220.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс Комп'ютерс" у розмірі 1 200,00 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова