Постанова № 25008335, 11.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2012 року 11:44 № 2а-2560/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп 1»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп 1»(надалі -позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2011 року № 0006032304.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за товари та послуги, придбані у ТОВ «РАДІАНТ-СЕРВІС».

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з питань взаємовідносин з ТОВ «РАДІАНТ-СЕРВІС» було встановлено заниження податку на додану вартість, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами мають фіктивний характер.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва на підставі наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки №2304/23-04 від 22.08.2011 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ГРУП 1»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «РАДІАНТ-СЕРВІС»за період: березень 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено Акт від 29.08.2011р. №1923/2304/35625166, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006032304 від 12 вересня 2011 року.

Так, перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п. 198,6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 43 001,00 грн. ( 43000,00 за основним платежем та застосована штрафна санкція 1,0 грн.).

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0006032304 від 12 вересня 2011 року позивач оскаржив його в адміністративному порядку з дотриманням вимог ст.56 ПК України до ДПА у м. Києві та ДПС України, які відповідними рішеннями від 18.11.2011р. №11028/10/25-114 та від 27.01.2012 р. №1779/6/ю-245 скарги позивача залишили без задоволення.

Як встановлено судом, приводом проведення перевірки позивача стала документальна невиїзна перевірка ТОВ «РАДІАН-СЕРВІС»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий, березень 2011 року ненаданням останнім пояснень та їх документальних підтверджень на запит ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та стосовно показників з ПДВ згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за лютий, березень 2011 року. Під час перевірки ТОВ «РАДІАНТ-СЕРВІС»були використані декларації з ПДВ за лютий, березень 2011р. та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий та березень 2011р., які на підставі висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-Криміналістичного центру при управлінні МВС України на Південно-західній залізниці від 06.06.2011р. №171 ДПІ визнала недійсними, оскільки «декларації та розшифровки підписані особою, яка ймовірно не є керівником підприємства», та дійшла висновку, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «РАДІАНТ-СЕРВІС»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

На підставі такого висновку, незважаючи на надані під час перевірки позивачем первинні документи, які підтверджують проведення господарської операції, а саме: надання рекламних послуг ТОВ «РАДІАНТ-СЕРВІС»на користь ТОВ «ГРУП 1», відповідач стверджує, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «РАДІАН-СЕРВІС» - постачальника, у сумі 43000,00 грн.

Проте, суд не може погодитись із таким висновком у зв'язку з наступним.

ТОВ «ГРУП 1»зареєстровано 06.12. 2007 р. Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією. Основним видом діяльності ТОВ «ГРУП 1»є діяльність з охорони громадського порядку та безпеки, проведення розслідувань та забезпечення безпеки (довідка статистики № 390250).

З метою рекламування діяльності та доведення інформації до споживачів послуг між ТОВ «ГРУП 1»(Замовник) та ТОВ «РАДІАНТ-СЕРВІС»(Виконавець ) був укладений договір про надання рекламних послуг № 2283 від 28 лютого 2011 року (надалі Договір №2283), згідно якого Виконавець зобов'язується надати Замовникові послуги з виготовлення та розповсюдження рекламних матеріалів відповідно до заявки та ескізу Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти надані Виконавцем послуг та оплатити їх вартість в повному обсязі.

Відповідно до умов п.1.5. Договору № 2283 виготовлення рекламних матеріалів включає в себе створення Виконавцем визначеної рекламної продукції відповідно до ескізу Замовника (у вигляді паперового, електронного або аудіовізуального зображення комерційної пропозиції Замовника), що підлягає розповсюдженню за даним Договором.

За умовами п.1.6 Договору №2283 розповсюдження рекламних матеріалів за даним договором включає в себе розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів, що становлять предмет даного договору, на спеціальних носіях реклами відповідно до встановлених адрес (адресна програма), які визначаються сторонами додатково, а адресна програма, тип та кількість рекламних матеріалів термін та порядок розповсюдження рекламних матеріалів, визначаються в додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.7 Договору №2283 ). На виконання даних умов Договору №2283 сторони за договором узгодили Додаток №1/03 від 28.02.2011р. до Договору №2283, яким визначили розміщення реклами в період з 01 березня по 31 березня 2011 року на сіті-лайтах, в кількості 55 одиниць за вказаними адресами, вартість послуг становить 132000,00 грн. , а в Додатку №2/03 від 28.02.2011р. визначили розміщення реклами в період з 01 березня по 31 березня 2011 року на біг-бордах, в кількості 35 одиниць за вказаними адресами, вартість послуг становить 126000,00 грн.

На виконання умов п.1.8 Договору №2283 Замовником був наданий Виконавцю ескіз рекламного матеріалу, на підставі якого була Виконавцем виготовлена поліграфічна продукція, яка в подальшому розміщена на рекламних стендах.

Факт надання послуг за умовами п.1.11 Договору №2283 фіксується в Акті приймання-передачі наданих послуг.

В підтвердження виготовлення та розміщення реклами сторонами за договором № 2283 31 березня підписаний Акт приймання виконаних робіт (послуг № ОУ-33103 ) на суму 132000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 22000,00 грн.) щодо розміщеної реклами на сіті-лайтах в березні 2011р., та Акт приймання виконаних робіт (послуг № ОУ-33104 ) на суму 126000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21000,00 грн.) щодо розміщеної реклами на біг-бордах в березні 2011р.

На виконання умов п. 1.12 Договору № 2283 ТОВ «Радіант-Сервіс»замовнику ТОВ «ГРУП 1»був наданий фото-звіт щодо фактичного надання послуг з деталізацією місця їх надання.

Розрахунки за Договором №2283 позивачем здійснено в повному обсязі згідно виставлених ТОВ «РАДІАНТ-СЕРВІС»рахунків №СФ-3101 від 10.03.2011р. на суму 132000,00 грн. та №СФ-3102 на суму 126000,00грн., які оплачені повністю, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

31 березня 2011р. ТОВ «РАДІАНТ -СЕРВІС»надало позивачу податкову накладну № 524 на виготовлення та розміщення реклами на сіті-лайтах у березні 2011 р. у кількості 55 одиниць за ціною 2000,00 грн. на загальну суму 132 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 22000,00 та податкову накладну №525 на виготовлення та розміщення реклами на біг-бордах у березні 2011 р. у кількості 35 одиниць за ціною 3000,00 грн. на загальну суму 126 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 21000,00 грн.

На підставі податкових накладних №524 та №525 позивач відніс до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 43000,00 грн. та відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року та в додатку №5 до податкової декларації з ПДВ «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»за березень 2011р.

Суд вважає вказані дії позивача правомірними, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «РАДІАНТ-СЕРВІС»було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «Груп 1»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «РАДІАНТ-СЕРВІС»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, рахунки-фактури, акти приймання виконаних робіт, виписки з банку, фотозвіт виконаних робіт, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

На розподілі судових витрат позивач не наполягав.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 12.09.2011р. № 0006032304.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 18 червня 2012 року