Постанова № 25008130, 04.07.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/1808/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельні мережі» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

30.05.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельні мережі» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) і просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 27.02.2012 № 000112320 та № 0001122320. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що прийняті ДПІ у м. Чернігові податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 4 120 437,00 грн. (за основним платежем 3 734 313,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 378 121,00 грн.) та з податку на додану вартість на загальну суму 2 629 507,00 грн. (за основним платежем 2 200 199,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 428 858,00 грн.) є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне. Щодо заниження валових доходів позивачем в обґрунтування своїх вимог зазначено, що вчинялись дії, які свідчать про визнання останнім свого боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта-Продукт» (далі - ТОВ «Нафта-Продукт»), перебіг позовної давності по кредиторській заборгованості перед ТОВ «Нафта-Продукт» почався з 27.01.2009, тобто з останнього розрахунку по даному договору, і сума заборгованості не може вважатися простроченою на момент перевірки, а відповідно не являється фінансовою допомогою і не повинна відноситись до валового доходу позивача. Виконання договорів з усіма контрагентами підтверджуються відповідними оформленими актами, податковими накладними, платіжними дорученнями, тобто міститься документальне підтвердження фактично вчинених операцій сукупністю первинних та інших документів, які є юридично значимими. Більше того, всі сторони правовідносин на момент їх здійснення мали спеціальну податкову правосуб'єктність, всі операції з контрагентами мали реальний характер, а придбання товарів та послуг здійснювалось з метою їх використання в межах господарської діяльності позивача. Враховуючи те, що позивач отримавши податкові накладні, сплатив суму за надані послуги, зокрема суму податку на додану вартість (далі - ПДВ), діяв з метою досягнення реальних правових наслідків, є правомірним віднесення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 2 200 199,00 грн. Крім того, ДПІ у м. Чернігові при здійсненні перевірки та складанні акту, порушено вимоги Порядку оформлення результатів документальних, перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, оскільки висновки щодо порушень законодавства не відповідають дійсності, не базуються на даних податкового та бухгалтерського обліку, не містять посилань на первинні документи, які б зафіксували конкретні факти порушень, а тому в діях позивача відсутні порушення вимог Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 283/97-ВР), Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України) та Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ).

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити та зазначили, що працівниками ДПІ у м. Чернігові проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, якою встановлено порушення Закону № 283/97-ВР, ПК України та Закону про ПДВ. В ході перевірки встановлено, що позивачем не включено до складу валових доходів в декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року кредиторську заборгованість перед ТОВ «Нафта-Продукт» по якій минув термін позовної давності в розмірі 4 320 000,00 грн., в результаті чого було занижено скоригований валовий дохід на дану суму. Також, в ході проведення перевірки встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з підприємствами, по яких на момент проведення перевірки згідно Системи автоматизованого співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань обліковується наступна інформація: ТОВ «Апвеллінг» визнано банкрутом, не підтверджено факт доставки товару, не надано документи, що зазначені у договорі та необхідні для здійснення господарської операції, рекламний буклет, наданий до перевірки, не має дати виготовлення, місця виготовлення, тиражу, найменувань виконавців, не вказано згідно яких ГОСТів було виготовлено буклет; ТОВ «Ведекон» - не підтверджується використання у господарській діяльності послуг, придбаних позивачем у ТОВ «Ведекон», не надано документи, що зазначені у договорі та необхідні для здійснення господарської операції, довіреності, за період, що перевірявся для отримання товару від ТОВ «Ведекон» працівниками позивача не надавались; ТОВ «ВІП Трейд» - не підтверджено факт доставки товару, не надано документи, необхідні для підтвердження господарської операції та передбачені договором, відсутність основних фондів, працівників у ТОВ «ВІП Трейд» для здійснення послуг, податковий кредит ТОВ «ВІП Трейд» сформований в основному одним суб'єктом господарювання ТОВ «Сіріус-Грант», стан якого - запит на встановлення місцязнаходження; ТОВ «Промекоресурс» - порушено провадження у справі про банкрутство, не підтверджено факт доставки товару, не підтверджується використання у господарській діяльності передбачених у договорі послуг, не надано документи, що зазначені у договорі та необхідні для здійснення господарської операції; ВАТ «Телеканал «Тоніс» не надано документи, що зазначені у договорі та необхідні для здійснення господарських операцій, не підтверджено факт доставки матеріалів, електронних носіїв, придбаних позивачем у ВАТ «Телеканал «Тоніс», не підтверджується використання у господарській діяльності послуг, придбаних позивачем у ВАТ «Телеканал «Тоніс»; ЗАТ «Вартонс» - не підтверджено використання у господарській діяльності товару, придбаного позивачем у ЗАТ «Вартонс», відсутній додаток до договору, в якому описані послуги, не надано документи, необхідні для здійснення господарської операції та ТОВ «Юнітком плюс» - відсутність підтвердження доцільності проведення маркетингової діяльності, не надано документи, необхідні для підтвердження реальності здійснення послуг, відсутність основних фондів, працівників у ТОВ «Юнітком плюс» для здійснення послуг, недоцільність придбання послуг прибирання, при умові, що позивач щомісяця придбаває аналогічні послуги у ТОВ «КСМ Компані», а тому винесені податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що скасуванню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач 15.07.2002 зареєстрований, як юридична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 102164 (том № 1 а.с.37), внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою АА № 040039 Головного управління статистики у Чернігівській області. Види діяльності за КВЕД - 70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна, 70.32.0 управління нерухомим майном, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 74.14.0 консультування з питань комерційної діяльності та управління (том № 1 а.с.35-36).

Судом встановлено, що на підставі направлень від 11.01.2012 № 153-157, від 18.01.2012 № 386, згідно ст. ст. 20, 77, 82 ПК України та відповідно до плану-графіка на І квартал 2012 року проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання працівниками ДПІ у м. Чернігові проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011 та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 10.02.2012 № 640/23/32094791 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.66-188).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, п.п.14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2-138.5 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 3 734 313,00 грн., в тому числі за І квартал 2010 року в сумі 419 035,00 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 368 695,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року в сумі 322 289,00 грн., за ІУ квартал 2010 року в сумі 402 473,00 грн., за І квартал 2011 року в сумі 1 542 877,00 грн., за ІІ-ІІІ квартал 2011 року в сумі 678 944,00 грн.

2. п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 200 199,00 грн., у тому числі:

за лютий 2010 року в сумі 169 378,00 грн.;

за березень 2010 року в сумі 184 481,00 грн.;

за квітень 2010 року в сумі 88 000,00 грн.;

за травень 2010 року в сумі 72 500,00 грн.;

за червень 2010 року в сумі 113 821,00 грн.;

за липень 2010 року в сумі 97 864,00 грн.;

за серпень 2010 року в сумі 97 189,00 грн.;

за вересень 2010 року в сумі 61 624,00 грн.;

за жовтень 2010 року в сумі 30 000,00 грн.;

за листопад 2010 року в сумі 129 290,00 грн.;

за грудень 2010 року в сумі 151 281,00 грн.;

за січень 2011 року в сумі 127 698,00 грн.;

за лютий 2011 року в сумі 124 406,00 грн.;

за березень 2011 року в сумі 128 667,00 грн.;

за квітень 2011 року в сумі 127 000,00 грн.;

за травень 2011 року в сумі 133 667,00 грн.;

за червень 2011 року в сумі 103 333,00 грн.;

за липень 2011 року в сумі 116 667,00 грн.;

за серпень 2011 року в сумі 60 000,00 грн.;

за вересень 2011 року в сумі 83 333,00 грн.

3. п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (зі змінами і доповненнями) щодо декларування валютних цінностей, доходів та майна, які перебувають за межами України станом на 01.04.2011;

4. п.п. «з» п. 1.3, п. 1.9, п. 1.15 ст. 1, п.п. 4.2.1, п.п. «б», п.п. «е» п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19, п.п. 20.3.2 п. 20.1 ст. 20 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань, щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, ща перевірявся на загальну суму 14 993,11 грн. за 2010 рік.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем 16.02.2012 подано до ДПІ у м. Чернігові заперечення № 16-02/12-1 (том № 1 а.с.189-213), однак листом від 23.02.2012 № 3387/10-23-215 надана відповідь, в якій ДПІ у м. Чернігові зроблено висновок, що заперечення позивача до акта перевірки не є достатньо обґрунтовані та не можуть бути враховані при винесенні податкового повідомлення-рішення (том № 1 а.с.215-263).

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.02.2012 № 0001122320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 2 200 199,00 грн., за штрафними санкціями 428 858,00 грн., а всього на 2 629 507,00 грн. (том № 1 а.с.1) та № 0001112320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 3 734 313,00 грн., за штрафними санкціями 378 121,00 грн., а всього на 4 120 437,00 грн. (том № 1 а.с.2).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем 06.03.2012 до Державної податкової адміністрації у Чернігівській області подано скаргу № 06-03/12-2 (том № 1 а.с.3-27)

Відповідно до п.1.32. ст. 1 Закону № 283/97-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість позивача перед ТОВ «Нафта-Продукт» виникла на підставі договору № Б11/2007-10 купівлі-продажу цінних паперів від 03.04.2007. Укладений договір містить зобов'язання позивача перерахування загальної суми договору необхідної для придбання цінних паперів на рахунок ТОВ «Нафта-Продукт» не пізніше 31.12.2007 (том № 2 а.с.28-29).

ДПІ у м. Чернігові в акті перевірки зроблено висновок, що оскільки трьох річний строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), закінчився 31.12.2010 кредиторська заборгованість за таким договором є кредиторською заборгованістю по якій минув термін позовної давності і яка в розумінні п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону № 283/97-ВР є безповоротною фінансовою допомогою та на підставі п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону № 283/97-ВР включається до валового доходу.

Однак, за договором № Б11/2007-10 купівлі-продажу цінних паперів від 03.04.2007 вбачається часткове погашення заборгованості, останні платежі мали місце 09.10.2008 та 27.01.2009, що зокрема, відображено в акті перевірки (зокрема, додатково факт платежу, що мав місце 27.01.2009 підтверджуються відповідним банківським документом, випискою за особовим рахунком про платіж № 41 від 27.01.2009 на суму 80 430,00 грн. (том № 2 а.с.31).

Відповідно до правил обчислення строків позовної давності встановлених ЦК України, зокрема, згідно з ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Оскільки позивачем вчинювались дії, які свідчать про визнання ним свого боргу перед ТОВ «Нафта-Продукт», перебіг позовної давності по кредиторській заборгованості перед ТОВ «Нафта-Продукт» почався з 27.01.2009, тобто з останнього розрахунку по даному договору, і сума заборгованості не може вважатися простроченою на момент перевірки, а відповідно не являється фінансовою допомогою і не повинна відноситись до валового доходу позивача.

Крім того, відповідно до додаткової угоди № б/н до вищезазначеного договору від 12.04.2007, відповідно до якої кінцевий термін розрахунку було змінено - «не пізніше 31 грудня 2009 року» (том № 2 а.с.30). Таким чином, перебіг позовної давності по кредиторській заборгованості перед ТОВ «Нафта-Продукт» почався з 31.10.2009 і сума заборгованості не є простроченою на момент перевірки, а відповідно не являється фінансовою допомогою і не повинна відноситись до валового доходу позивача.

Отже, виходячи з вищевикладеного, судом встановлено відсутність у позивача порушень вимог Закону № 283-95/ВР та правомірне не включення до складу валових доходів кредиторської заборгованості перед ТОВ «Нафта-Продукт» в розмірі 43 200,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283/97-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послугу цьому періоді.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 1 цього Закону, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до ч. 1 ст. 9 наведеного Закону є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

До обов'язкових реквізитів первинних документів ч. 2 ст. 9 цього Закону віднесені: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Таким чином, зазначений Закон вимагає наявність у платника податків переліку певних первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Цей перелік не є вичерпним.

Крім того, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів підприємствами незалежно від форм власності встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88).

Відповідно до п. 2.4 Положення № 88 первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, для надання первинним документам статусу документів, які можуть підтверджувати факт проведення господарської операції, та бути підставою для віднесення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, вони мають відповідати наведеним вище обов'язковим реквізитам.

Відповідно до п. 2.7 Положення № 88 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Частино 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, судом встановлено, що 15.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВГ Груп» (далі - ТОВ «ОВГ Груп») (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди № 15/12-09, відповідно до якого Орендодавець цим договором надає в оренду (передає) Орендареві та Орендар цим договором орендує (отримує) у тимчасове платне користування будівлю з визначеним переліком приміщень, оздобленням, обладнанням та устаткуванням на термін оренди. Поповерховий план та опис будівлі, перелік приміщень, які передаються в оренду, оздоблення, обладнання та устаткування яке передається в оренду міститься у додатку № 1 до договору (том № 2 а.с.32-38).

11.01.2010 до даного договору між сторонами укладено додаткову угоду № 1/10, відповідно до якої сторони дійшли згоди доповнити договір пунктом 6.15 «Орендар зобов'язується здійснювати заходи щодо рекламування будівлі як торговельно-розважального комплексу (далі - ТРК) з дати початку оренди до дати закінчення строку дії договору в межах цільового призначення будівлі за власний рахунок, проводити рекламні компанії, спрямовані на залучення відвідувачів до ТРК, а також забезпечувати зовнішню рекламу ТРК в місті Чернігові та за його межами, у тому числі шляхом згадування ТРК в мас-медіа, розповсюдження рекламних листівок, буклетів. Заходи щодо рекламування включають в себе, але не виключно, укладання господарських договорів із юридичними особами щодо реклами ТРК, розповсюдження самостійно чи із залученням сторонніх осіб інформаційних матеріалів про ТРК, тощо» та 6.16 «У ході здійснення заходів рекламування Орендар зобов'язується та повинен використовувати слова «Мегацентр»» (том № 2 а.с.39).

Також судом встановлено, що позивачем (Орендар) укладено ряд договорів суборенди, а саме: № 070 від 15.12.2009 з ФОП ОСОБА_1; № 077а від 29.12.2010 з ОСОБА_2 та № 089а від 12.01.2011 з ОСОБА_3 Згідно з п 5.1.5 договорів укладених у 2009 році та п. 5.1.4 договорів укладених у 2010, 2011 роках, що підписані між позивачем та суборендарями, позивач зобов'язується за рахунок власних коштів здійснювати рекламні акції, спрямовані на залучення відвідувачів до ТРК, забезпечити зовнішню рекламу ТРК в місті Чернігові та за його межами, у тому числі шляхом згадування ТРК в мас-медіа, розповсюдження рекламних листівок тощо (том № 2 а.с.40-53).

02.02.2011 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Апвеллінг» (Виконавець) укладено договір № 02/02/11АВ про надання послуг з друку та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів (розробка оригінал-макета інформаційних листівок; друк інформаційних листівок; розповсюдження вказаних листівок в Чернігівській, Сумській областях). Відповідно до п. 2.1.2. договору виконавець зобов'язаний подати на затвердження замовнику ескізи, оригінал-макети та інші матеріали необхідні для надання послуг, а замовник їх затверджує (п. п.3.1.1 договору). На виконання вказаних положень договору виконавець надавав позивачу ескіз листівки для затвердження (том № 2 а.с.58). Даний договір підписаний уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками (том № 2 а.с.54-57).

На виконання вищезазначеного договору позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Апвеллінг» кошти в сумі 580 000,00 грн., в тому числі ПДВ 96 666,67 грн.

Розрахунки між сторонами проводилися у безготівковій формі та підтверджуються відповідною банківською випискою № 105 від 23.02.2011 на суму 580 000,00 грн. (том № 2 а.с.60).

Виконавцем була видана позивачу податкова накладна № 200 від 23.02.2011 на суму з урахуванням ПДВ 580 000,00 грн. (том № 2 а.с.59).

Виконання вищевказаного договору підтверджується актом № ОУ-0000078 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з друку та розповсюдження друкованих матеріалів. При цьому акт, крім іншого, містить опис найменування послуг (робіт), вказані одиниці виміру, їх кількість та поточна ціна, обсяг робіт, а також сторони вказують про відсутність претензій одна до одної (том № 2 а.с.61).

Отже, послуги з друку та розповсюдження друкованих матеріалів, які надавалися ТОВ «Апвеллінг», стосувалися об'єкту, операція з яким є господарською діяльністю позивача.

За таких обставин, беручи до уваги фактичну наявність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Апвеллінг» за укладеним договором, отримання послуг з метою використання в господарській діяльності, та повну відповідність первинних бухгалтерських документів - актів виконаних робіт вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», сума 483 333,33 грн. правомірно віднесена до складу валових витрат на підставі п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону № 283/97-ВР.

Між позивачем та ТОВ «Промекоресурс» укладено договори № 12/02/10 від 02.12.2010 та № 01/04/11 від 04.01.2011 про надання послуг з друку та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів (розробка оригінал-макета інформаційних листівок; друк інформаційних листівок; розповсюдження вказаних листівок в Чернігівській, Сумській областях). Вказані договори підписані уповноваженими особами підприємств та скріплені печатками (том № 2 а.с.62-65,71-74).

На виконання вищезазначених договорів позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Промекоресурс» кошти в сумі 550 000,00 грн., в тому числі ПДВ за кожен договір.

Розрахунки між сторонами проводилися у безготівковій формі та підтверджуються відповідними банківськими виписками № 684 від 21.12.2010 на суму 550 000,00 грн. та № 18 від 27.01.2012 на суму 550 000,00 грн. (том № 2 а.с.68-69,77).

Виконавцем були видані позивачу відповідні податкові накладні № 129 від 21.12.2010 на суму з урахуванням ПДВ 547 717,84 грн. та № 129 від 27.01.2011 на суму з урахуванням ПДВ 555 000,00 грн. (том № 2 а.с.67,76).

Виконання вищевказаних договорів підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) з друку та розповсюдження друкованих матеріалів від 31.12.2010 № р0911-12 та від 31.01.2011 № ОУ-0000349. При цьому акти, крім іншого, містять найменування послуг (робіт), вказані одиниці виміру, їх кількість та поточна ціна, обсяг робіт, а також сторони вказують про відсутність претензій одна до одної (том № 2 а.с.70,78).

Отже, враховуючи зміст правовідносин (з врахуванням конкретних умов договірних відносин, які були визначені сторонами у відповідному договорі) наявне документальне підтвердження фактично вчинених операцій (реальність) сукупністю первинних та інших документів.

ДПІ у м. Чернігові в акті перевірки посилання на відсутність підтвердження факту доставки товару (інформаційних листівок придбаних позивачем) не має правового значення, оскільки договорами не передбачено отримання замовником виготовлених інформаційних листівок зважаючи на обов'язок виконавця по їх розповсюдженню. В свою чергу, дані щодо кількості та калькуляції вартості відображені в належних первинних документах - актах прийому-передачі наданих послуг з друку та розповсюдження друкованих матеріалів.

За п. 2.1.2. договорів виконавець зобов'язаний подати на затвердження замовнику ескізи, оригінал-макети та інші матеріали необхідні для надання послуг, а замовник за п. п.3.1.1 договору їх затверджує. На виконання вказаних положень договору виконавець надав позивачу макет листівки для затвердження.

Як вбачається з матеріалів справи замовлення послуг у третіх осіб на друк та розповсюдження інформаційних листівок про ТРК є чітким обов'язком позивача в рамках виконання договору оренди та договорів суборенди. Послуги з друку та розповсюдження друкованих матеріалів, які надавалися ТОВ «Промекоресурс», стосувалися об'єкту - ТРК операція з яким є господарською діяльністю позивача.

В матеріалах справи наявні копії розрахунків виконавця щодо характеру та вартості робіт - розрахунок вартості послуг за договором № 12/02/10 ПЕР від 02.12.2010 та № 01/04/11 ПЕР від 04.01.2011 (том № 2 а.с.66,75).

У вказаних розрахунках наведено розрахунки (калькуляції), а саме вказується вартість паперу, друку та інші вимоги до якості листівок.

Тому, вказане свідчить про те, що позивач, отримуючи вищезгадані послуги, використовував їх в межах своєї господарської діяльності. Придбані послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю та безпосередньо впливали на результат діяльності позивача з передачі в оренду (суборенду) нерухомості (приміщень) та були направлені на отримання доходу.

Отже, беручи до уваги фактичну наявність та реальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Промекоресурс» за укладеними договорами, отримання послуг з метою використання в господарській діяльності та повну відповідність первинних бухгалтерських документів - актів виконаних робіт вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність будь-яких порушень норм даного Закону, судом встановлено, що сума 917 047,03 грн. правомірно віднесена до складу валових витрат на підставі п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону № 283/97-ВР.

Між позивачем та ТОВ «Віп трейд» укладено ряд договорів про надання послуг з друку та розповсюдженню друкованих інформаційних матеріалів за окремі періоди, зокрема:

Договір № 03/01/11ВТ від 01.03.2011 надання послуг з друку та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів (друк інформаційних листівок, розповсюдження вказаних листівок в Чернігівській, Київській областях) (том № 2 а.с.80-83). Додатком від 01.03.2011 до договору № 03/01/11ВТ від 01.03.2011 передбачені розрахунки (калькуляції), вказується вартість паперу, друку, передбачаються деталізовані вимоги до листівок та їх якості (том № 2 а.с.84).

Договір № 04/04/11ВТ від 04.04.2011 надання послуг з друку та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів (друк інформаційних листівок, розповсюдження вказаних листівок в Чернігівській, Київській областях) (том № 2 а.с.90-92). Додатком від 04.04.2011 до договору № 04/04/11ВТ від 04.04.2011 передбачені розрахунки (калькуляції), вказується вартість паперу, друку, передбачаються деталізовані вимоги до листівок та їх якості (том № 2 а.с.93).

Договір № 05/04/11ВТ від 04.05.2011 надання послуг з друку та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів (друк інформаційних листівок, розповсюдження вказаних листівок в Чернігівській, Київській областях) (том № 2 а.с.99-101). Додатком від 04.05.2011 до договору № 05/04/11ВТ від 04.05.2011 передбачені розрахунки (калькуляції), вказується вартість паперу, друку, передбачаються деталізовані вимоги до листівок та їх якості (том № 2 а.с.102).

Договір № 06/01/11ВТ від 01.06.2011 надання послуг з друку та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів (друк інформаційних листівок, розповсюдження вказаних листівок в Чернігівській, Київській областях) (том № 2 а.с.108-110). Додатком від 01.06.2011 до договору № 06/01/11ВТ від 01.06.2011 передбачені розрахунки (калькуляції), вказується вартість паперу, друку, передбачаються деталізовані вимоги до листівок та їх якості (том № 2 а.с.111).

Договір № 07/02/11ВТ від 02.072011 надання послуг з друку та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів (друк інформаційних листівок, розповсюдження вказаних листівок в Чернігівській, Київській областях) (том № 2 а.с.117-119). Додатком від 02.07.2012 до договору № 07/02/11ВТ від 02.07.2011 передбачені розрахунки (калькуляції), вказується вартість паперу, друку, передбачаються деталізовані вимоги до листівок та їх якості (том № 2 а.с.120).

Договір № 08/01/11ВТ від 01.08.2011 надання послуг з друку та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів (друк інформаційних листівок, розповсюдження вказаних листівок в Чернігівській, Київській областях) (том № 2 а.с.126-128). Додатком від 01.08.2011 до договору № 08/01/11ВТ від 01.08.2011 передбачені розрахунки (калькуляції), вказується вартість паперу, друку, передбачаються деталізовані вимоги до листівок та їх якості (том № 2 а.с.129).

Договір № 09/01/11ВТ від 01.09.2011 надання послуг з друку та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів (друк інформаційних листівок, розповсюдження вказаних листівок в Чернігівській, Київській областях) (том № 2 а.с.135-137). Додатком від 01.09.2011 до договору № 09/01/11ВТ від 01.09.2011 передбачені розрахунки (калькуляції), вказується вартість паперу, друку, передбачаються деталізовані вимоги до листівок та їх якості (том № 2 а.с.138).

Вказані договори підписані уповноваженими особами підприємств та скріплені печатками. При цьому попередню згоду на укладення даних договорів та повноваження надані рішеннями загальних зборів (зборів учасників позивача) (том № 2 а.с.89,98,107,116,125,134).

На виконання вищезазначених договорів позивачем здійснено перерахування на рахунок ТОВ «Віп трейд» відповідних погоджених коштів. Всього за вищезазначеними договорами перераховано кошти в сумі 2 816 000,00 грн., в тому числі ПДВ 469 333,33 грн.

Розрахунки між сторонами проводилися у безготівковій формі та підтверджуються відповідними банківськими виписками (том № 2 а.с. 87, 96, 105, 114, 123, 132, 140), а саме:

№ 168 від 24.03.2011 на суму 402 000,00 грн.,;

№ 235 від 27.04.2011 на суму 402 000,00 грн.;

№ 304 від 27.05.2011 на суму 402 000,00 грн.;

№ 373 від 23.06.2011р. на суму 250 000,00 грн.;

№ 441 від 25.07.2011 на суму 360 000,00 грн.;

№ 32 від 23.08.2011 на суму 500 000,00 грн.;

№ 104 від 26.09.2011 на суму 500 000,00 грн.

Виконавцем видані позивачу відповідні податкові накладні, а саме: № 28 від 24.03.2011 на суму 402 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 67 000,00 грн.); № 161 від 27.04.2011 на суму 402 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 67 000,00 грн.); № 20 від 27.05.2011 на суму 402 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 67 000,00 грн.); № 54 від 23.06.2011 на суму 250 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41 666,67 грн.); № 210 від 25.07.2011 на суму 360 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 60 000,00 грн.); № 12 від 23.08.2011 на суму 500 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83 333,33 грн.) та № 17 від 26.09.2011 на суму 500 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83 333,33грн.) (том № 2 а.с.86,95,104,113,122,131,139).

В межах виконання договорів виконавцем надавалися на затвердження замовнику ескізи інформаційних листівок (відповідні ескізи інформаційних листівок затверджені після укладення відповідних договорів 02.03.2011, 05.04.2011, 05.05.2011, 02.06.2011, 03.07.2011, 02.08.2011, 01.09.2011) (том № 2 а.с.85,94,103,112,121,130).

Виконання вищевказаних договорів підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), а саме: № ОУ-0000055 від 31.03.2011; № ОУ-0000183 від 29.04.2011; № ОУ-0000200 від 31.05.2011; № ОУ-0000264 від 30.06.2011; № ОУ-0000389 від 31.07.2011; № ОУ-0000398 від 31.08.2011 та № ОУ-0000308 від 30.09.2011 (том № 2 а.с.88,97,106,115,124,133,142).

За таких обставин, беручи до уваги фактичну наявність та реальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Віп Трейд» за укладеними договорами, отримання послуг з метою використання в господарській діяльності та повну відповідність первинних бухгалтерських документів - актів виконаних робіт вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність будь-яких порушень норм даного Закону № 283/97-ВР, сума 2 346 666,67 грн. правомірно віднесена до складу валових витрат на підставі п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону № 283-95/ВР та ПК України.

Між позивачем та ЗАТ «ВАРТОНС» укладено договір № ИКУ-22/03 від 22.03.2010 надання консультаційно-інформаційних послуг. Згідно п. 1.3 договору тема проведення маркетингових досліджень: розробка стратегії розвитку підприємства (основний вид діяльності - здавання в оренду приміщень) на підставі аналізу ринку нерухомості. Вказаний договір підписаний уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками (том № 2 а.с.143-145).

На виконання вищезазначеного договору позивачем перераховано на рахунок ЗАТ «ВАРТОНС» кошти в сумі 350 000,00 грн., в тому числі ПДВ 58 333,33 грн.

Розрахунки між сторонами проводилися у безготівковій формі та підтверджуються відповідними банківськими виписками: № 236 від 08.06.2010 на суму 300 000,00 грн. та № 283 від 30.06.2010 на суму 500 000,00 грн. (том № 2 а.с.148-150).

Виконавцем видані позивачу податкові накладні № 1 від 31.05.2010 на суму 300 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50 000,00 грн.) та № 2 від 30.06.2010 на суму 50 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8 333,33 грн. (том № 2 а.с.146-147).

Виконання вищевказаного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ВА-0000003 від 31.05.2010 та № ВА-0000004 від 30.06.2010 (том № 2 а.с.151-152).

При цьому акти, крім іншого, містять найменування послуг (робіт), вказані одиниці виміру, їх кількість та поточна ціна, обсяг робіт, а також сторони вказують про відсутність претензій одна до одної.

Договори суборенди, укладені позивачем з його контрагентами, у тому числі опосередковують зобов'язання позивача за рахунок власних ресурсів проводити маркетингові дослідження направленні на аналіз внутрішнього та зовнішнього середовищ торгівельного комплексу - (п 5.1.4 договорів суборенди укладених у 2009 році та п. 5.1.3 договорів укладених у 2010, 2011 роках).

Отже, консультаційні послуги щодо стратегії розвитку підприємства на підставі аналізу ринку нерухомості безпосередньо стосуються та впливали на господарську діяльність позивача, яке отримуючи вищезгадані послуги, використовував їх в межах своєї господарської діяльності.

За таких обставин, беручи до уваги фактичну наявність та реальність господарських відносин між позивачем та ЗАТ «ВАРТОНС» за укладеними договорами, отримання послуг з метою використання в господарській діяльності та повну відповідність первинних бухгалтерських документів - актів виконаних робіт вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність будь-яких порушень норм Закону № 283/97-ВР, сума 291 666,50 грн. правомірно віднесена до складу валових витрат на підставі п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону № 283/97-ВР.

Між позивачем та ВАТ «Телеканал «ТОНІС» укладено ряд договорів (послуги з трансляції, рекламні послуги), зокрема:

22.02.2010 укладено договір №15/1-П/ВSА2 про спонсорство (надання послуги з трансляції матеріалів в ефірі телеканалу «ТОНІС» згідно умов договору та додатків до нього) (том № 2 а.с.153-155). Додатком від 22.02.2010 до договору визначено термін «матеріали» як інформація про спонсора (том № 2 а.с.156).

Додатками: № 1 від 22.02.2010; № 2 від 22.02.2010; № 3 від 22.02.2010; № 4 від 22.02.2010; № 5 від 22.02.2010; № 6 від 12.03.2010; № 7 від 25.03.2010; № 8 від 28.06.2010; № 9 від 30.06.2010 та № 10 від 30.06.2010 визначені умови послуг (динамічна заставка, логотип «Мегацентр», хронометраж, загальний час, кількість виходів, період трансляції) та їх вартість (том № 2 а.с.157-166).

02.03.2010 та 26.04.2010 сторони окремо погодили вимоги до візуалізації рекламних

матеріалів для трансляції в ефірі телеканалу «ТОНІС» у відповідних описах.

Вказаний договір та відповідні додатки були підписані уповноваженими особами підприємств та скріплені печатками.

Розрахунки між сторонами проводилися у безготівковій формі та підтверджуються відповідними банківськими документами (том № 4 а.с.93).

Виконавцем були видані позивачу податкові накладні, а сам: № 87 від 25.02.2010 на суму 900 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 149 377,59 грн.); № 167 від 16.03.2010 на суму 300 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49 792,53 грн.); № 180 від 30.03.2010 на суму 450 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 74 688,80 грн.); № 665 від 30.06.2010 на суму 500 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 82 987,55 грн.) та № 680 від 27.07.2010 на суму 450 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 74 688,53 грн.) (том № 2 а.с.177-181).

Виконання вищевказаного договору підтверджується відповідними актами (згідно відповідних погоджених у додатках послуг), зокрема: акт наданих послуг від 30.04.2010 згідно умов у додатку 1; акт наданих послуг від 31.05.2010 згідно умову у додатку 2; акт наданих послуг від 30.06.2010 згідно умову у додатку 3; акт наданих послуг від 04.07.2010 згідно умову у додатку 4; акт наданих послуг від 31.07.2010 згідно умов у додатку 5; акт наданих послуг від 31.08.2010 згідно умову у додатку 6; акт наданих послуг від 30.09.2010 згідно умову у додатку 7; акт наданих послуг від 31.10.2010 згідно умов у додатку 8; акт наданих послуг від 30.11.2010 згідно умов у додатку 9; акт наданих послуг від 31.12.2010 згідно умов у додатку 10 (том № 2 а.с.167-176).

Крім того, позивачем за наслідком наданих послуг отримано відповідні ефірні довідки за квітень 2010 року вих. № 54/1 від 30.04.2010, за травень 2010 року вих. № 80/2 від 31.05.2010, за червень 2010 року вих. № 118/1 від 30.06.2010, за липень 2010 року вих. № 138/41 від 31.07.2010, за серпень 2010 року вих. № 176/1 від 31.08.2010, за вересень 2010 року вих. № 199/1 від 30.09.2010, за жовтень 2010 року вих. № 231/1 від 01.11.2010, за листопад 2010 року вих. № 247/21 від 30.11.2010 та за грудень 2010 року вих. № 268 від 31.12.2010, (том № 2 а.с.184-250, том № 3 а.с.1-93);

03.08.2010 укладено договір № 67-П/ВSА2 про надання рекламних послуг (послуги з розповсюдження реклами, згідно умов договору та додатків до нього - банер на інтернет ресурсі виконавця) (том № 3 а.с.235237).

Додатками: № 1 від 03.08.2010, № 2 від 31.08.2010, № 3 від 31.08.2010, № 4 від 31.08.2010, № 5 від 31.08.2010, № 6 від 28.09.2010, додатковою угодою № 1 до додатку № 6 від 01.01.2011, № 7 від 27.10.2010, додатковою угодою № 1 до додатку № 7 від 01.01.2011 та № 8 від 01.02.2011 (том № 3 а.с.238-247) визначені умови реклами (ресурс, розміщення, періодичність, формат, період, вартість).

Виконавцем були видані позивачу податкові накладні № 786 від 31.08.2010 на суму 450 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 74 688,80грн., № 813 від 28.09.2010 на суму 100 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 16 597,51 грн., розрахунок № 2/813 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 813 (207,47 под. кред. 34.580), № 973 від 27.10.2010 на суму 180 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 29 875,52 грн., розрахунок № 1/973 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 973 (746,89 под.кред. 124.480), № 11 від 18.03.2011 на суму 70 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 11 666,67 грн. (том № 4 а.с.6-11).

Виконання вищевказаного договору підтверджується актами наданих послуг (згідно відповідних погоджених у додатках послуг), зокрема: від 31.08.2010 згідно умов у додатку 1; від 30.09.2010 згідно умов у додатку 2; від 31.10.2010 згідно умов у додатку 3; від 30.11.2010 згідно умов у додатку 4; від 31.12.2010 згідно умов у додатку 5; від 31.01.2011 згідно умов у додатку 6; від 28.02.2011р. згідно умов у додатку 7 та від 31.03.2011 згідно умов у додатку 8 (том № 3 а.с.248-250, том № 4 а.с.1-5);

03.01.2011 укладено договір № 1/1/2- П/ВSА2 про спонсорство (надання послуги з трансляції матеріалів в ефірі телеканалу «ТОНІС» згідно умов договору та додатків до нього) (том № 4 а.с.12-14).

Додатками: № 1 від 03.01.2011, № 2 від 28.02.2011, № 3 від 28.02.2011, № 4 від 19.04.2011, № 5 від 19.04.2011, № 6 від 19.04.2011, № 7 від 23.06.2011, № 8 від 23.06.2011 та № 9 від 23.06.2011 визначені умови послуг (динамічна заставка, логотип «Мегацентр», хронометраж, загальний час, кількість виходів, період трансляції) та їх вартість (том № 4 а.с.15-23).

Виконавцем були видані позивачу податкові накладні, а саме: № 14 від 27.01.2011 на суму 250 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 41 666,67грн.; № 57 від 28.02.2011 на суму 70 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 11 666,67 грн.; № 12 від 18.03.2011 на суму 300 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 50 000,00 грн.; № 14 від 19.04.2011р. на суму 360 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 60 000,00 грн.; № 10 від 25.05.2011 на суму 400 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 66 666,67 грн.; № 25 від 22.06.2011 на суму 370 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 61 666,67грн.; № 98 від 29.07.2011 на суму 340 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 56 666,67грн. та № 16 від 26.08.2011 на суму 360 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 60 000,00 грн. (том № 4 а.с.31-38).

Виконання вищевказаного договору підтверджується актами наданих послуг (згідно відповідних погоджених у додатках послуг), зокрема: від 28.02.2011 згідно умов у додатку 1; від 31.03.2011 згідно умов у додатку 2; від 30.04.2011 згідно умов у додатку 3; від 31.05.2011 згідно умов у додатку 4; від 30.06.2011 згідно умов у додатку 5; від 31.07.2011 згідно умов у додатку 6 та від 30.09.2011 згідно умов у додатку 7 (том № 4 а.с.24-30).

Крім того, позивачем за наслідком наданих послуг отримано відповідні ефірні довідки, а саме за лютий 2011 року вих. № 24/1 від 28.02.2011, за березень 2011 року вих. № 27/1 від 31.03.2011, за квітень 2011 року вих. 52/13 від 03.05.2011, за червень 2011 року вих. № 68/1 від 30.06.2011, за липень 2011 року вих. № 80/13 від 01.08.2011, за вересень 2011 року вих. № 113/1 від 30.09.2011, за жовтень 2011 року вих. № 138/1 від 31.10.2011 та за листопад 2011 року вих. № 165/1 від 30.11.2011 (том № 3 а.с.94-234).

Отже, враховуючи зміст правовідносин (з врахуванням конкретних умов договірних відносин, які були визначені сторонами у відповідному договорі) наявне документальне підтвердження вчинених операцій (реальність) сукупністю первинних та інших документів.

Щодо питання відображення на рахунку 125 «Авторські та суміжні з ним права» інформації про спонсора, яка надавалась в ефірі телеканалу ТОНІС, необхідно зазначити, що на рахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права» відеозапис на носії Betacam не обліковується в зв'язку з тим, що матеріали, що транслювались на телеканалі ТОНІС, як вбачається з додатків до договору (додаток № б/не від 22.02.2010 до договору № 15/1-П/ВSА2), відносяться до типу - динамічна заставка, а не відеоролик.

Динамічна заставка - це напис , який з'являється в нижній частині екрану в ході транслювання телепередач. Згідно ПСБУ 8 «Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований».

Напис не може згідно з ПСБУ бути визнаним активом і відображатися на балансі, тому що він не може бути ідентифікований у зв'язку з відсутністю можливості реєстрації авторських прав та отримання свідоцтво на право власності.

Крім того, вказаний запис не внесено до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, що ведеться Державною службою про реєстрацію знака, а тому відсутні правові підстави для відображення запису на балансі позивача.

Замовлення рекламних послуг (у тому числі та телебаченні та в інтернеті) здійснювалось в межах основної діяльності позивача (здавання нерухомості в оренду) та є чітким обов'язком в рамках виконання вищезазначених договору оренди та договорів суборенди.

Позивач, отримуючи вищезгадані послуги, використовував їх межах своєї господарської діяльності. Придбані послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю та безпосередньо впливали на результат діяльності позивача з передачі в суборенду нерухомості (приміщень) та були направлені на отримання доходу.

За таких обставин, беручи до уваги фактичну наявність та реальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Телеканалом «ТОНІС» за укладеними договорами, отримання послуг з метою використання в господарській діяльності та повну відповідність первинних бухгалтерських документів - актів виконаних робіт вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність будь-яких порушень норм Закону № 283/97-ВР та ПК України, сума 4 292 406,57 грн. правомірно віднесена позивачем до складу валових витрат.

Між позивачем та ТОВ «Юнитком Плюс» укладено договір № У2510-ОКБК від 25.10.2010 (надання послуг по проведенню генерального прибирання торгівельних площ та офісних приміщень ТРК «Мега Центр» (8487,01кв.м.). Вказаний договір підписаний уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками (том № 4 а.с.39-40).

На виконання вищезазначеного договору позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Юнитком Плюс» кошти в сумі 360 000,00 грн., в тому числі ПДВ 60 000,00 грн.

Розрахунки між сторонами проводилися у безготівковій формі та підтверджуються відповідною банківською випискою № 611 від 25.11.2010 на суму 360 000,00 грн. (том № 4 а.с.43).

Виконавцем видана позивачу податкова накладна № 251103 від 25.11.2010 на суму 360 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 60 000,00грн.) (том № 4 а.с.42).

Виконання вищевказаного договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 30.11.2010 № 119 на суму з урахуванням ПДВ - 360 000,00 грн., що містить відповідний опис найменування робіт і витрат, вказані одиниці виміру, їх кількість та поточна ціна, обсяг робіт, тощо (том № 4 а.с.44).

Також, між позивачем та ТОВ «Юнитком Плюс» укладено договір № р0911-ОКБК від 09.11.2010 (про надання послуг з друку та розповсюдження рекламних листівок в Чернігівській, Сумській областях та Гомельській області Республіки Білорусь). Виконавцем до договору підготовлено розрахунок вартості рекламних послуг по договору № р0911-ОКБК від 09.11.2010 (наведено розрахунки (калькуляції), а саме вказується вартість паперу, друку, вказується інші вимоги до якості листівок). Договір підписаний уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками (том № 4 а.с.45-49).

На виконання вищезазначеного договору позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Юнитком Плюс» кошти в сумі 400 000,00 грн., в тому числі ПДВ 66 390,04 грн.

Розрахунки між сторонами проводилися у безготівковій формі та підтверджуються відповідною банківською випискою № 612 від 25.11.2010 на суму 400 000,00 грн. (том № 4 а.с.51).

Виконавцем видана позивачу податкова накладна № 251105 від 25.11.2010 на суму 400 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 66 390,04 грн.) (том № 4 а.с.50).

Виконання вищевказаного договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 07.12.2010 № 121. При цьому акт, крім іншого, містить опис найменування послуг (робіт), вказані одиниці виміру, їх кількість та поточна ціна, обсяг робіт, а також сторони вказують про відсутність претензій одна до одної (том № 4 а.с.52).

16.11.2010 між позивачем та ТОВ «Юнитком Плюс» укладено договір № м1611-ОКБК про надання маркетингових послуг по проведенню аналізу (дослідження) ринку товарів народного споживання в Брянській області РФ та Гомельській області Республіки Білорусь. Договір підписаний уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками (том № 4 а.с.53-55).

На виконання вищезазначеного договору позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Юнитком Плюс» кошти в сумі 200 000,00 грн., в тому числі ПДВ 33 333,33 грн.

Розрахунки між сторонами проводилися у безготівковій формі та підтверджуються відповідною банківською випискою № 613 від 25.11.2010 на суму 200 000,00 грн. (том № 4 а.с.57).

Виконавцем видана позивачу податкова накладна № 251104 від 25.11.2010 на суму 200 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн.) (том № 4 а.с.56).

Виконання вищевказаного договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 30.11.2010 № 120, що містить опис найменування робіт і витрат, вказані одиниці виміру, їх кількість та поточна ціна, обсяг робіт, тощо (том № 4 а.с.58).

За таких обставин, беручи до уваги реальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Юнитком Плюс» за укладеними договорами, отримання послуг з метою використання в господарській діяльності та повну відповідність первинних бухгалтерських документів - актів виконаних робіт вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність будь-яких порушень норм Закону № 283/97-ВР, сума 800 276,33 грн. правомірно віднесена до складу валових витрат на підставі п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону № 283/97-ВР.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Ведекон» укладено договір № 03/02/1 від 03.02.2010, предметом якого є надання послуг (з розробки програмного забезпечення для поштової системи; розробки програмного забезпечення «Процедура бюджетного управління та обліку руху грошових коштів»; розробки програмного забезпечення «Інформаційно-обчислювальна система контролю потреби в грошових коштах»; налагодження програмного забезпечення до комп'ютерної мережі; оренда обладнання; надання доступу до ресурсів мережі Інтернет; послуги з підтримки поштової системи; розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет та Інтернет-ресурсі http:/vedekon.ua) (том № 4 а.с.59-60).

Детальна інформація щодо послуг міститься у відповідних додатках, а саме:

додаток № 1 від 03.02.2010 роботи з розробки програмного забезпечення для поштової системи (280 000,00 грн.), налагодження поштового серверу до мережі Інтернет (80 000,00 грн.) у відповідності до наданого замовником ТЗ (том № 4 а.с.61);

додаток № 2 від 03.02.2010 роботи з побудови програмного забезпечення «Інформаційно-обчислювальна система контролю потреби в грошових коштах» (180 000,00 грн.) та розробка програмного забезпечення «Процедура бюджетного управління та обліку руху грошових коштів» (360 000,00 грн.) відповідно технічного завдання,а також, налагодження програмного забезпечення до комп'ютерної мережі замовника (60 000,00 грн.) (том № 4 а.с.62);

додаток № 3 від 15.04.2010 розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет та Інтернет-ресурсі http:/vedekon.ua (108 450,00 грн.) (том № 4 а.с.63);

додаток № 4 від 30.04.2010 послуги з обслуговування та підтримки поштової системи, робочих станцій та структурованої кабельної мережі (22 000,00 грн. за кожний місяць) (том № 4 а.с.64).

додаток № 5 від 30.04.2010 послуги з надання доступу до Інтернет (4 000,00 грн. за кожний місяць) додаткові послуги - користування обладнанням (1 000,00 грн. за місяць) (том № 4 а.с.65).

Тобто, фактичний зміст правовідносин за даним договором полягає у послугах, які надавалися протягом 2010 року - розробка окремого програмного забезпечення його налагодження, підтримання, оренда обладнання, доступ до мережі, реклама в мережі тощо.

На виконання вищезазначеного договору позивачем на підставі відповідних додатків до договору (де містяться окремі умови, погоджені етапи та суми (вартість)) перераховано на рахунок ТОВ «Ведекон» протягом 2010 року кошти в загальному розмірі 2 062 000,00 грн. (у тому числі ПДВ 343 666,67 грн.).

Розрахунки між сторонами проводилися у безготівковій формі та підтверджуються відповідними банківськими виписками, а саме: № 051 від 17.03.2010 на суму 240 000,00 грн.; № 91 від 30.03.2010 на суму 240 000,00 грн.; № 201 від 27.05.2010 на суму 528 200,00 грн.; № 271 від 18.06.2010 на суму 50 000,00 грн.; № 272 від 18.06.2010 на суму 50 000,00 грн.; № 280 від 23.06.2010 на суму 12 000,00 грн.; № 281 від 29.06.2010 на суму 158 900,00 грн.; № 337 від 23.07.2010 на суму 139 500,00 грн.; № 398 від 27.08.2010 на суму 135 450,00 грн.; № 458 від 22.09.2010 на суму 135 400,00 грн.; № 470 від 30.09.2010 на суму 135 450,00 грн.; № 697 від 27.12.2010 на суму 135 450,00 грн. та № 707 від 29.12.2010 на суму 105 325,00 грн. (том № 4 а.с.91-104).

Виконавцем надані видані позивачу податкові накладні, а саме: № 716 від 28.02.2010 на суму 120 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20 000,00 грн.); № 820 від 17.03.2010 на суму 120 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20 000,00 грн.); № 867 від 30.03.2010 на суму 240 000,00 грн.(у т.ч. ПДВ 40 000,00 грн.); № 1398 від 30.04.2010 на суму 480 000,00 грн.(у т.ч. ПДВ 80 000,00 грн.); № 1399 від 30.04.2010 на суму 48 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8 000,00 грн.); № 1711 від 31.05.2010 на суму 135 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 22 500,00 грн.); № 1865 від 29.06.2010 на суму 135 000,00 грн.(у т.ч. ПДВ 22 500,00 грн.); № 2132 від 23.07.2010 на суму 139 050,00 грн. (у т.ч. ПДВ 23 175,00 грн.); № 2409 від 27.08.2010 на суму 135 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 22 500,00 грн.); № 2557 від 22.09.2010 на суму 134 950,00 грн.(у т.ч. ПДВ 22 491,67 грн.); № 2560 від 30.09.2010 на суму 135 000,00 грн.(у т.ч. ПДВ 22 500,00 грн.); № 3299 від 30.11.2010 на суму 135 000,00 грн.(у т.ч. ПДВ 22 500,00 грн.) та № 3431 від 31.12.2010 на суму 105 000,00 грн.(у т.ч. ПДВ 17 500,00 грн.) (том № 4 а.с.78-90).

Виконання договору (визначені послуги) підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № ВК-0000008 від 28.02.2010; № ВК-0000009 від 31.03.2010; № ВК-0000010 від 30.04.2010; № ВК-0000011 від 30.04.2010; № ВК-0000012 від 31.05.2010; № ВК-0000013 від 30.06.2010; № ВК-0000027 від 31.07.2010; № ВК-0000029 від 31.08.2010; № ВК-0000031 від 30.09.2010; № ВК-0000033 від 31.10.2010; № ВК-0000034 від 30.11.2010 та № ВК-0000036 від 30.12.2010. При цьому акти, крім іншого, містять деталізацію послуг (робіт), вказані одиниці виміру, їх кількість та поточна ціна, обсяг робіт, а також сторони вказують про відсутність претензій одна до одної (том № 4 а.с.66-77).

Отже наявне документальне підтвердження фактично вчинених операцій за договором № 03/02/1 від 03.02.2010 сукупністю первинних та інших документів.

Необхідно зазначити, що правовий зміст послуги полягає у її споживанні (результат) в момент отримання. Послуги за договором надавалися протягом 2010 року (під час дії договору № 03/02/1 від 03.02.2010) тому необґрунтоване та безпідставне посилання в акті перевірки на відсутність окремих підтверджень, які технічно не можуть мати місце після закінчення надання таких послуг.

Також, зважаючи, що перевірка проводилась через рік після закінчення надання послуг, необґрунтовані посилання на відсутність на балансі комп'ютерної техніки, тим більше, що не враховано характер виразу наданих послуг.

Посилання на не надання довіреностей для отримання товару від ТОВ «Ведекон» в контексті відсутності підтвердження господарської операції є безпідставним, не відповідає чинному законодавству та не впливає на реальність господарської операції, а зважаючи на характер правовідносин сторін жодним чином не впливає на правильність формування валових витрат.

Разом з тим позивачем надано акти приймання-передачі, що містять всі обов'язкові реквізити і підтверджує факт отримання послуг.

Позивач, отримуючи вищезгадані послуги, використовував їх в межах своєї господарської діяльності. Придбані послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю та були направлені на отримання доходу.

За таких обставин, беручи до уваги фактичну наявність та реальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Ведекон» за укладеним договором, отримання послуг з метою використання в господарській діяльності та повну відповідність первинних бухгалтерських документів - актів виконаних робіт вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність будь-яких порушень норм Закону № 283/97-ВР, сума 1 722 008,33 грн. правомірно віднесена до складу валових витрат на підставі п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону № 283/97-ВР.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону про ПДВ визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

території України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі

таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів

спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, з вищенаведених норм Закону вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ) податкових накладних, виданих останньому постачальниками.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентами, при наявності податкових накладних, що належним чином оформлені.

Згідно з п. 5.1. Закону № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат відносяться - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 статті 5 зазначеного Закону.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283/97-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Посилання представників відповідача, як на підставу правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на акт перевірки постачальника позивача, а саме: акт від 05.10.2011 № 1317/23-5/37240770 ДПІ у Печерському районі м. Києва невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Віп трейд» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.07.2011 по 31.08.2011, яким встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків; даних відносно ТОВ «Апвеллінг», а саме визнання його банкрутом; ТОВ «Промекоресурс» - порушення провадження у справі про банкрутство та не підтвердження використання у господарській діяльності товару придбаного у контрагентів ТОВ «Ведекон», ВАТ «Телеканал «Тоніс», ТОВ «Вартонс», ТОВ «Юнітком плюс» не береться судом до уваги, виходячи з наступного.

За наслідками дослідження вищенаведених доказів суд прийшов до висновку, що останні не є допустимими та належними в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України. Наявність акту перевірки та запитів про проведення звірок щодо підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами (ТОВ «Ведекон», ВАТ «Телеканал «Тоніс», ТОВ «Вартонс», ТОВ «Юнітком плюс») та дотримання податкового законодавства не може свідчити про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами щодо реалізації товарів, робіт та послуг.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі «Булвес Ад проти Болгарії» (№ 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Порядком оформлення результатів документальних, перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, передбачена необхідність висвітлювати показники на підставі первинних документів податкового та фінансового обліку, чітко викладати зміст порушень з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, додавати до актів письмові пояснення осіб підприємства щодо встановлених порушень, зазначати первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліках, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, з відображенням повного переліку порушень, вказувати назву, дату, номер документу, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції з посиланням на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені, тощо. Обов'язковість виконання вказаних вимог посадовими особами органів державної податкової служби встановлена в силу положень п.п. 1,5,6 Порядку.

ДПІ у м. Чернігові при здійснені перевірки та складанні акту, порушено вимоги вказаного вище Порядку оформлення результатів документальних перевірок, оскільки висновки щодо порушень законодавства не відповідають дійсності, не базуються на даних податкового та бухгалтерського обліку, не містять посилань на первісні документи, які б зафіксували конкретні факти порушень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам ДПІ у м. Чернігові, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 17.11.2011 № 0005552320 та № 0005542320, оскільки зважаючи на наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, фактичну наявність господарських відносин між позивачем та його контрагентами, висновки ДПІ у м. Чернігові про заниження податку на прибуток та ПДВ є безпідставними, а тому в діях позивача відсутні порушення вимог Закону № 283/97-ВР, ПК України та Закону про ПДВ та як наслідок податкові повідомлення-рішення є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 27.02.2012 № 0001112320.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 27.02.2012 № 0001122320.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельні мережі» (код ЄДРПОУ 32094791) судовий збір в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: підпис О.М.Тихоненко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 21.06.2012 не набрала законної сили.

Суддя: О.М. Тихоненко