Постанова № 25007860, 27.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 червня 2012 р. №2а-6399/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника відповідача - Горенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОК ЛТД" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОК ЛТД" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 22100 грн., та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 159,12 грн., всього 22259,12 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, на адресу суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОК ЛТД" - у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.

В обґрунтування поданих заперечень вказав, що відповідачем вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів із забезпечення працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, чи за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України №875-ХІІ від 21.03.1991р. "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, встановлений норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Підприємства, установи організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону.

Норматив для працевлаштування інвалідів у Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОК ЛТД" протягом 2011 року складав 1 осіб, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ "БЛОК ЛТД" становила 30 осіб, що відображено в "Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік" (Форма №10-ПІ), який 16.02.2012р. було надано відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року за №70 "Про затвердження порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування" інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно до частини 3 статті 18-1 Закону №875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування на створені робочі місця. Такий обов'язок, згідно Закону №875-ХІІ, покладений на органи працевлаштування, а не на підприємство - відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" №803-ХІІ від 01 березня 1991 року (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, законодавством передбачений обов'язок щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.

Судом встановлено, що на виконання вищенаведених вимог нормативно-правових актів, відповідач подавав до місцевого центру зайнятості звіти за формою №3-ПН "Про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках", затвердженою наказом Державного комітету статистики України №244 від 06.07.1998р., що підтверджується наданими до матеріалів копіями звітів станом на 19.01.2011р., 14.02.2011р., 21.03.2011р., 13.04.2011р., 19.05.2011р., 10.06.2011р., 01.07.2011р., 26.08.2011р., 16.09.2011р., 18.10.2011р., 22.11.2011р., 12.12.2011р. з яких вбачається створення робочого місця для працевлаштування інвалідів - вакансія "художник-дизайнер по створенню шпалерних малюнків" в кількості для 1 особи.

Відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості №9446 від 07.05.2012 року, протягом 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛОК ЛТД" було подано до центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для інвалідів (згідно форми 3-ПН гр.15 "Звіт про наявність вакансій"). У вказаному листі не зазначено про відмову відповідача у працевлаштуванні осіб з обмеженими фізичними можливостями за результатами направлень центру зайнятості.

Суд зазначає, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Докази, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які були направлені центром зайнятості - відсутні.

Згідно частин 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, а статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, якщо відповідачем вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів із забезпечення працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, чи за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися. Тобто на відповідача не може бути покладено відповідальність за сам факт відсутності інвалідів у випадку належного виконання вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОК ЛТД" адміністративно - господарських санкцій та пені необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОК ЛТД" про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04.07.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.