15.06.2012
КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 0310/1018/2012
Провадження № 1/0310/44/2012
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Любомль 15 червня 2012 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого -
судді Мосієвича І.В.,
при секретарі Кузьміній Т.О.,
з участю прокурорів Грицюка Р.П., Крисюка В.С., Корецького О.П.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3,
підсудного ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Любомль кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Харків та жителя АДРЕСА_1, одруженого, непрацюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст.122,ч.2
ст.121 КК України,
встановив:
ОСОБА_4, в серпні 2005 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, знаходячись поблизу села Підгородне Любомльського району Волинської області, незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого, тверду речовину циліндричної форми, яка згідно висновку вибухотехнічної експертизи №2 від 03 лютого 2012 року, висновку експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу №0030/0120 від 09 лютого 2012 року є вибуховою речовиною бризантної дії на основі тротилу, масою 725,27 грама, яка придатна для вибухового перетворення (до вибуху).
Після чого, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що знайдена ним речовина є вибуховою речовиною, зберігаючи при собі, без передбаченого законом дозволу, переніс її на територію свого домогосподарства, що в АДРЕСА_1, де продовжував незаконно зберігати у господарському приміщенні сараю до 14 січня 2012 року, коли вищевказана речовина була виявлена та вилучена працівниками міліції під час проведення огляду місця події.
Крім того, ОСОБА_4, в кінці грудня 2011 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, у вечірній час, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у власному будинку по АДРЕСА_1, під час сварки зі своєю дружиною ОСОБА_5, яка раптово виникла на грунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій, керуючись метою заподіяння фізичної шкоди її здоров'ю, умисно наніс потерпілій численні удари кулаками рук в область грудної клітки, заподіявши тілесне ушкодження у вигляді перелому 9 ребра справа, що згідно висновку судово-медичної експертизи №7 від 17 лютого 2012 року відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу
здоров'я.
Крім того, ОСОБА_4 08 січня 2012 року, близько 23 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2, під час сварки зі своєю дружиною ОСОБА_5, яка раптово виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень останній, умисно наніс один удар ногою у взутті в область її обличчя, від якого потерпіла впала та вдарилась потиличною ділянкою голови об тверду поверхню землі, а коли остання знаходилась в лежачому положенні, наніс ще не менше трьох ударів ногою у взутті в область живота, заподіявши їй згідно висновку судово-медичної експертизи №7 від 17 лютого 2012 року тілесні ушкодження у вигляді гематом обличчя та потиличної ділянки голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, множинних синців обличчя, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, та закритої тупої травми живота з розривом бризжі поперечно-ободової кишки та розвитком крововтрати (гемоперитонеумом), яка відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, котра ІНФОРМАЦІЯ_6 викликала смерть потерпілої ОСОБА_5
В судовому засіданні, ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочинах визнав частково та показав, що приблизно в серпні 2005 року, в денний час, під час набирання піску за селом Підгородне Любомльського району, він виявив предмет подібний на вибухівку і без будь-якої мети взяв її, яку потім переніс за місцем проживання, де поклав у поліетиленовий пакет, та заховав у середині сараю, що на території подвір'я біля будинку, під шифер над вхідними дверима. Про те, що буде з нею робити та чи є вона небезпечною, не знав. 14 січня 2012 року він зізнався працівникам міліції, що в сараї по місцю проживання зберігає вибухівку і власноручно написав явку з повинною, а також дав добровільний письмовий дозвіл на огляд приміщення свого сараю. Під час огляду місця події з його участю, він показав, де заховав знайдену в серпні 2005 року вибухівку. Він знав, що заборонено незаконне придбання та зберігання вибухівки, і що за це передбачена кримінальна відповідальність, але не думав про наслідки своїх дій.
Щодо заподіяння своїй дружині ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень показав, що в кінці грудня 2011 року, точної дати не пам'ятає, він прийшов ввечері додому у стані алкогольного сп'яніння. Він зчинив словесну сварку з дружиною, яка також перебувала в стані алкогольного сп'яніння, так як виявив невимитий посуд. Під час якої він наніс дружині декілька ударів (приблизно два -три) рукою по тулубу. Після цього, наступного дня ОСОБА_5 скаржилась на біль в правому боці тулуба, але в медичні заклади не зверталася.
По факту заподіяння ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили її смерть підсудний під час судового слідства показав, що 8 січня 2012 року протягом дня він разом з дружиною у великій кількості вживали спиртні напої. Коли ж вони того ж дня, близько 23 години 30 хвилин, поверталися до дому від будинку ОСОБА_6, знаходячись на вулиці біля будинку останніх в селі Підгородне Любомльського району, його дружина, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, впала на землю, і не могла встати. Потім разом з односельчанином ОСОБА_7 посадив дружину ОСОБА_5 на віз. По дорозі додому вона неодноразово падала з воза. Приїхавши додому, він завів дружину в будинок, а серед ночі відчув, що вона спочатку почала хрипіти, а потім перестала дихати. Він самостійно намагався надати ОСОБА_5 першу медичну допомогу, але незадовго відчув, що її тіло холодне, вона не дихає, і у неї відсутній пульс. Він зрозумів, що дружина померла, про що відразу ж повідомив тещі ОСОБА_2 та попросив сусідку ОСОБА_8 викликати працівників міліції, а сам повернувся додому. Через деякий час приїхали працівники міліції. Однак, після проведення судового слідства по справі в дебатах, підсудний показав, що він визнає себе повністю винним за інкримінованим йому обвинуваченням, а в судових засіданнях не визнавав себе винним щодо нанесення тяжких тілесних ушкоджень своїй дружині, що потягнули смерть потерпілої, оскільки йому
так порадили зробити коли він перебував у слідчому ізоляторі, з метою уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності за вказаний злочин.
Проте, не зважаючи на повне визнання своєї вини підсудним за інкримінованим йому обвинуваченням, його винуватість повністю стверджена зібраними та перевіреними у справі доказами.
Винуватість підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України підтверджується протоколом явки з повинною від 14 січня 2012 року, згідно якого ОСОБА_4 власноручно написав зізнання в тому, що у 2005 році за селом Підгородне Любомльського району серед піску знайшов вибухівку, яку переніс додому та заховав в своєму сараї по місцю проживання (а.с.94).
Протоколом огляду місця події від 14 січня 2012 року, згідно якого вбачається, що під час проведення огляду в господарському приміщенні сараю ОСОБА_4, що по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено тверду речовину циліндричної форми, схожу на вибухівку (а.с. 97-99).
Висновками судової експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу №0030/0120 від 9 лютого 2012 року та висновком судової вибухотехнічної експертизи №2 від 3 лютого 2012 року, якими стверджується, що предмет циліндричної форми, виявлений та вилучений 14 січня 2012 року в господарському приміщенні сараю ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 є вибуховою речовиною бризантної дії на основі тротилу, масою 725,27 грам, яка придатна для вибухового перетворення (вибуху) (а.с.123-125, 131-136).
Протоколом огляду речових доказів від 2 лютого 2012 року, згідно якого оглянуто вибухову речовину бризантної дії на основі тротилу, виявлену та вилучену 14 січня 2012 року під час проведення огляду місця події в господарському приміщенні сараю ОСОБА_4 по вулиці АДРЕСА_1 (а.с.171);
Винуватість підсудного у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 122 та ч.2 ст.121 КК України повністю також стверджена зібраними, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що останні 8-9 років ОСОБА_4 зловживав алкогольними напоями. З часом алкоголь почала вживати і її донька. Перебуваючи у нетверезому стані, ОСОБА_4 проявляв агресію до ОСОБА_5, бив її, в медичні заклади та правоохоронні органи з приводу побиття ОСОБА_5 не зверталася, так як боялася помсти з боку чоловіка. В кінці грудня 2011 року, точної дати не пам'ятає, ввечері, коли донька прийшла до неї додому, вона побачила на її обличчі та руках синці. На її запитання про те, що сталося, ОСОБА_5 розповіла, що ОСОБА_4 прийшов додому п'яний, і побив її кулаками, при цьому наносив удари по всьому тілу, а потім вона вирвалась і втекла з дому. Донька скаржилась на біль в області грудної клітки справа, казала, що їй важко дихати, однак, звертатися в лікарню відмовилась.
8 січня 2012 року в обідню пору донька із зятем були у неї вдома, вживали горілку та повідомили, що поїдуть у гості. Ввечері вона час від часу ходила до їх будинку, щоб
подивитися, чи вони не повернулися, але їх все не було. Після чого пішла спати, а вранці біля 06 години її розбудив ОСОБА_4 та сказав, що ОСОБА_5 померла. Вона побігла
до будинку доньки, і зайшовши в середину, в одній з кімнат побачила, що на підлозі лежала мертва донька.
Після проведення розтину їй стало відомо, що донька померла внаслідок тупої травми живота. Про обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 їй нічого невідомо, цивільний позов по справі заявляти не буде.
Потерпіла ОСОБА_1 показала що з 2010 року вона навчається та постійно проживає у місті Харкові. У селі Підгородне Любомльського району проживали її батьки
ОСОБА_5 та ОСОБА_4. В цьому ж селі в окремому будинку проживає її баба ОСОБА_2 Батьки зловживали спиртними напоями, між ними часто відбувалися сварки, в ході яких батько бив матір. Вранці ІНФОРМАЦІЯ_6 в телефонній розмові від рідних
вона дізналася про смерть матері. Злочином їй заподіяно значну моральну шкоду, проте цивільний позов по справі заявляти не буде.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4, ні його дружина ніде не працювали і останнім часом зловживали алкогольними напоями. Через це між ними часто виникали сварки, після яких ОСОБА_5 ходила побита з синцями на тілі. 8 січня 2012 року протягом дня вона знаходилась у себе вдома. Сусідів ОСОБА_5 вона не бачила, і будь-яких сварок зі сторони їх будинку не чула. Вранці ІНФОРМАЦІЯ_6, близько 5 години 30 хвилин, до її будинку прийшов підсудний, який перебував у стані алкогольного сп'яніння і повідомив, що його дружина померла. Він попросив викликати міліцію, що вона і зробила. Коли та при яких обставинах померла його дружина не розповідав. Того ж дня, після проведення розтину, їй стало відомо, що ОСОБА_5 померла внаслідок травми живота, яку спричинив їй ОСОБА_4.
Свідок ОСОБА_7 в суді показав, що він проживає по АДРЕСА_3. 8 січня 2012 року, близько 23 години 30 хвилин, він повертався додому і проходячи поблизу будинку ОСОБА_6, побачив, що біля дороги стоїть односельчанин ОСОБА_4, котрий попросив допомогти йому підняти його дружину ОСОБА_5, яка лежала на лівому боці на землі окрай дороги. З вигляду ОСОБА_4 і його дружина перебували у стані алкогольного сп'яніння. Вона щось мляво говорила, що саме він не розібрав. Він разом з ОСОБА_4 підняли ОСОБА_5 та поклали на віз. Після цього він пішов додому, а ОСОБА_4 поїхали в напрямку свого будинку.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 8 січня 2012 року, до них біля 18 години приїхали власним возом з конем сім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з якими вони знайомі близько 8 років, підтримували нормальні відносини, інколи ходили у гості один до одного. Перебуваючи у їх будинку 8 січня 2012 року, вони всі разом розпивали спиртні напої. Приблизно о 23 годині ОСОБА_4 зібралися йти додому та вийшли з будинку на вулицю. З вигляду вони були п'яні. Що відбувалося між ними на вулиці, чи сварилися вони, свідок не бачила і не чула. За час перебування ОСОБА_4 в її будинку ніяких конфліктів між ними, в тому числі і між самими ОСОБА_4 не було. Ніхто нікому тілесних ушкоджень не заподіював, і заподіяти не погрожував. Наскільки вона пригадує, на видимих ділянках обличчі ОСОБА_5 та руках були синці.
Наступного дня їй стало відомо, що ОСОБА_5 померла внаслідок тупої травми тіла, яку заподіяв їй ОСОБА_4 внаслідок її побиття 08 січня 2012 року ввечері, коли вони поверталися додому від її будинку.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні повністю підтвердили покази ОСОБА_6 та показали, що на щоках ОСОБА_5 вони бачили синці, інших будь-яких тілесних ушкоджень на її видимих ділянках тіла вони не бачили.
Протоколом огляду місця події та протоколом додаткового огляду місця події (з фототаблицями) від ІНФОРМАЦІЯ_6, підтверджуються покази свідків та підсудного, щодо місця вчинення злочину, а саме, оглянутий будинок ОСОБА_4 та прилегла до нього територія в АДРЕСА_1, де виявлено труп ОСОБА_5, вилучено речові докази на місці події (а.с.3-4, 20-26).
З протоколу огляду трупа (з фототаблицями) від ІНФОРМАЦІЯ_6, вбачається, що старшим слідчим Ковельського МВ УМВС в патологоанатомічному відділенні Ковельської ЦРЛ з участю судового медичного експерта було оглянуто труп ОСОБА_5, та виявлено факт нанесення підсудним тілесних ушкоджень останній.(а.с.10-13).
Протоколом явки з повинною від ІНФОРМАЦІЯ_6, стверджено факт зізнання підсудного в тому, що 8 січня 2012 року, близько 23 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку ОСОБА_6 в селі Підгородне Любомльського району, він наніс декілька ударів ногами по тілу своєї дружини ОСОБА_5, а вранці ІНФОРМАЦІЯ_6 виявив її без ознак життя.(а.с.34).
Протоколом відтворення обстановки і обставин події (з фототаблицями) від 10 січня 2012 року, стверджено об'єктивність показів ОСОБА_4 щодо способу та місця вчинення злочину, тобто заподіяння ударів по тілу ОСОБА_5, що були вчиненні підсудним 8 січня 2012 року, близько 23 години 30 хвилин, поблизу будинку ОСОБА_6 по АДРЕСА_3, внаслідок чого потерпіла
померла (а.с.45-51), що також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 які були понятими при проведенні даної слідчої дії.
Висновком судово-медичної експертизи №7 від 17 лютого 2012 року, спростовуються покази підсудного, що виявлені тілесні ушкодження на тілі трупа ОСОБА_5 остання отримала при падінні з висоти власного росту, а саме закрита тупа травма живота з розривом бризжі поперечно-ободової кишки та розвитком крововтрати (гемоперитонеумом), які за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої; перелому 9 ребра справа, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я; гематом обличчя та потиличної ділянки голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Усі виявлені на тілі ОСОБА_5 тілесні ушкодження заподіяні при життєво, і утворилися від дії тупих твердих предметів, можливо внаслідок ударів взутою ногою, окрім гематоми потиличної ділянки голови, яка могла утворитися як від падіння на тверду поверхню назад, так і від ударів тупим твердим предметом.
Тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота з розривом бризжі поперечно-ободової кишки та розвитком крововтрати (гемоперитонеумом), гематом обличчя та потиличної ділянки голови, множинних синців обличчя утворилися у час зазначений в постанові. По тілу потерпілої ОСОБА_5 було заподіяно не менше 4 ударів: один удар в область обличчя, три удари в область живота. У потерпілої ОСОБА_5 здатність до активних дій (ходити, пересуватись тощо) після нанесення їй тяжких тілесних ушкоджень залишалась на протязі короткого проміжку часу, від декількох хвилин до декількох десятків хвилин.
Смерть ОСОБА_5 настала від закритої тупої травми живота з розривом бризжі поперечно-ободової кишки та розвитком крововтрати (гемоперитонеумом). Смерть ОСОБА_4 настала за 17-18 годин до моменту дослідження трупа ОСОБА_4 в морзі Ковельської ЦРЛ (згідно акту дослідження -дослідження трупа проводилось з 18 до 20 години ІНФОРМАЦІЯ_6) та протягом декількох десятків хвилин після заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень.
Виявлені на тілі ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді перелому 9 ребра могли утворитися від дії тупого твердого предмету за 2-3 тижні до моменту проведення дослідження трупа ОСОБА_5 в морзі.
Усі виявлені у потерпілої ОСОБА_5 тілесні ушкодження, окрім гематоми потиличної ділянки голови, від падіння з висоти власного зросту, в тому числі можливо
на виступаючі частини предметів, та з підводи (возу) на землю, як з прискоренням так і без такого, утворитися не могли.
В крові трупа ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт в концентрації 4,71 проміле, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного отруєння. (а.с.54-58).
Висновком додаткової судово-медичної експертизи №7-А від 17 лютого 2012 року, згідно якого виявлені тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_5, а саме: закрита тупа травма живота з розривом бризжі поперечно-ободової кишки та розвитком крововтрати (гемоперитонеумом) гематоми обличчя та потиличної ділянки голови, множинні синці обличчя, могли утворитися при обставинах, як вказував та показував ОСОБА_4 при проведенні відтворення обстановки та обставин події 10 січня 2012 року (а.с.165-167).
Протоколом огляду речових доказів від 3 лютого 2012 року, згідно якого оглянуто: предмети одягу потерпілої ОСОБА_5, в якому вона була одягнена 8 січня 2012 року під час вчинення відносно неї злочину, одяг та взуття обвинуваченого ОСОБА_4 в яких він був одягнений та взутий під час вчинення злочину (а.с.189-193).
З висновку амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №66 від 15 лютого 2012 року, вбачається, що ОСОБА_4 в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій, як і в даний час, не виявляв ознак хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної
діяльності, перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.81-82).
З висновку судової наркологічної експертизи №69 від 1 лютого 2012 року, вбачається, що ОСОБА_4 страждає хронічним алкоголізмом ІІ ст., потребує примусового протиалкогольного лікування, котре йому не протипоказане (а.с.88).
Крім того, свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 в судовому засіданні показали, що під час досудового слідства до підсудного ніякого психологічного та фізичного тиску не застосувалось, останній сам добровільно розказав про обставини вчинення ним злочинів та показав при відтворенні обстановки та обставин події як він наносив тілесні ушкодження своїй дружині.
Таким чином, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що останніми повністю доведено винуватість підсудного ОСОБА_4 в умисних діях, які виразились у носінні, зберіганні, придбанні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та в у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_5, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та у вчиненні умисних дій, що виразилися у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_5, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів які, згідно ст.12 КК України відноситься, до тяжких злочинів та середньої тяжкості злочинів, особи підсудного, який негативно характеризуються по місцю проживання. При цьому, до пом'якшуючих покарання обставини підсудному суд відносить з'явлення із зізнанням (а.с.34,94), а також те, що останній має на вихованні неповнолітню дитину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5. Разом з тим, суд враховуючи ту обставину, що підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні змінив свої покази дані ним на досудовому слідстві, не відносить до пом'якшуючих його покарання обставин зазначених в обвинувальному висновку, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
До обтяжуючих покарання обставин, слід віднести вчинення злочину підсудним в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вищевикладеного та ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, його особу, суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання за інкримінованим йому обвинуваченням в межах санкцій законів за якими він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, і за сукупністю злочинів на підставі вимог ст.70 КК України, шляхом застосування принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією підсудного від суспільства. При цьому суд не вбачає підстав для застосування ст.69 КК України та призначення підсудному більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.
На думку суду, таке покарання визначне підсудному відповідатиме загальним засадам призначення покарання та його мети, відповідно до вимог ст.ст. 65,50 КК України, тобто покарання, необхідного й достатнього для виправлення підсудного та попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів.
Питання про долю речових доказів, необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Судові витрати за проведення експертиз, згідно ст.93 КПК України, слід стягнути з підсудного ОСОБА_4 (а.с.85, 106, 114, 126, 137).
Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу залишити попередній тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд ,-
засудив:
ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 КК України, ч.1 та ст.122 КК України, ч.2 ст.121 КК України, призначивши покарання:
за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
за ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців;
Зарахувати засудженому ОСОБА_4 в основну міру покарання, час перебування його під вартою з 10.01.2012 року по 14.06.2012 року включно.
Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту постановлення вироку -15 червня 2012 року.
Речові докази по справі: предмети одягу потерпілої ОСОБА_5, одяг та взуття засудженого ОСОБА_4, які знаходяться в камері схову речових доказів Любомльського РВ УМВС України у Волинській області відповідно повернути ОСОБА_2, а ті що належать ОСОБА_4 -знищити (а.с.195).
Вибухова речовина на основі тротилу масою 725,27 грама згідно акту №6 від 03 лютого 2012 року знищена шляхом підриву (а.с.173).
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати за проведення експертизи амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи 438 (чотириста тридцять вісім) гривень 21копійка (а.с.85).
А судові витрати за проведення судової експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу 421 (чотириста двадцять одна) гривня 92 копійки (а.с.126), судової вибухотехнічної експертизи 676 (шістсот сімдесят шість) гривень 80 копійок (а.с.137), дослідження вибухових речовин та продуктів пострілу 421 (чотириста двадцять одна) гривня 92 копійки (а.с.106), вибухотехнічного дослідження 452 (чотириста п'ятдесят дві) гривні 24 копійки (а.с.114), стягнути з засудженого ОСОБА_4 на р/р 31256272210012 в ГДКУ у Волинській області НДКЦ при УМВС України у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908, свідоцтво №100277929, ІПН 255574900319 (а.с.227).
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній тримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб з часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 на протязі 15 діб із часу вручення йому копії даного вироку.
Головуючий: суддя І.В.МОСІЄВИЧ
Судове рішення № 25002980, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 15.06.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 0310/1018/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: