Ухвала суду № 25002306, 26.06.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 0707/1190/2012

№2-а-/0707/109/2012

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі: головуючого -судді ФЕЄР І.С.

при секретарі БОЛДИЖАР О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево клопотання третьої особи ОСОБА_4 про призначення експертизи,-

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2012 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Мукачівської міської ради, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування п.1.12 рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів №162 від 26 липня 1994 року "Про приватизацію квартири", яким дозволено ОСОБА_4 приватизувати квартиру АДРЕСА_1.

26 червня 2012 року представник третьої особи ОСОБА_4 -ОСОБА_3 подала до суду від імені ОСОБА_4 клопотання про призначення по справі судової експертизи заборон відчуження від 17 червня 1992 року та від 18 січня 1994 року на фальшивість.

Свої вимоги мотивує тим, що 13 січня 2012 року отримано витяг з Єдиного реєстру заборон, з якого вбачається, що власниками квартири АДРЕСА_1 з 1996 року по даний час є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та з якого вбачається відсутність заборон відчуження від 17 червня 1992 року та від 18 січня 1994 року. Крім того, із відповіді Голови Закарпатського обласного суду від 29 червня 1992 року вбачається відсутність судових процесів відносно оскарження рішення Закарпатського облвиконкому №091 від 25 грудня 1953 року, згідно п. 1 якого позбавлено права власності дарувальника ОСОБА_6. Внаслідок незаконних дій ОСОБА_7 та виконавчої служби видано виконавчий лист щодо виселення сім»ї ОСОБА_4 на виконання скасованого рішення суду, а саме рішення Мукачівського міського суду від 22 січня 1997 року. А тому у нього виникають сумніви щодо достовірності доданих до матеріалів справи в якості доказів зоборон відчуження від 17 червня 1992 року та від 18 січня 1994 року, оскільки дані дії представників влади суперечать інтересам громадян та діючому на той час законодавству.

Представник третої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання про призначення по даній справі експертизи.

Представник позивача ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 заперечили щодо задоволення клопотання третьої особи про призначення по справі експертизи заборон відчуження від 17 червня 1992 року та від 18 січня 1994 року на фальшивість та пояснили, що призначення такої експертизи є затягуванням розгляду справи, вирішення питання у даному клопотанні не стосується позовних вимог, а тому вважають клопотання необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

-2-

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до слідуючого висновку.

За ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладеним, мають право просити суд забезпечити ці докази. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Відповідно до статті 81 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України для з"ясування обставин, що мають значення до справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Як вбачається із пояснення та заперечення учасників судового розгляду, матеріалів адміністративної справи, третя особа ОСОБА_4 клопотанням просить призначити судову експертизу заборон відчуження від 17 червня 1992 року та від 18 січня 1994 року на фальшивість, не зважаючи на те, що вирішення таких питань не стосується предмету позову, згідно позовних вимог представника позивача, останній просить визнати незаконним та скасувати п.1.12 рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів №162 від 26 липня 1994 року "Про приватизацію квартири", яким дозволено ОСОБА_4 приватизувати квартиру АДРЕСА_1, який було прийнято в той час коли була накладена заборона на відчуження спірної квартири, квартира належала ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 22 грудня 1948 року, дійсність якого ніким не оспорюється до теперішнього часу. З 1948 року ОСОБА_7 ніхто права власності на зазначену квартиру не позбавляв, що підтверджується і рішенням суду від 12 жовтня 2004 року.

Враховуючи те, що позовні вимоги представника позивача стосуються незаконності пункту рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутав "Про приватизацію квартири", яким дозволено ОСОБА_4 приватизувати квартиру АДРЕСА_1 суд вважає, що клопотання третьої особи ОСОБА_4 про проведення по справі судової експертизи заборон відчуження від 17 червня 1992 року та від 18 січня 1994 року на фальшивість є безпідставним, не обґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.75, 81, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_4 про призначення судової експертизи заборон відчуження від 17 червня 1992 року та від 18 січня 1994 року на фальшивість - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п"яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.С. ФЕЄР