Вирок № 24992626, 18.04.2012, Любомльський районний суд Волинської області

18.04.2012

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 0310/864/2012

Провадження № 1/0310/37/2012

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Любомль 18 квітня 2012 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого -

судді Мосієвича І.В.,

при секретарі Кузьміній Т.О.,

з участю прокурорів Корецького О.П., Ковальчука О.В.,

підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Любомль кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

встановив:

Підсудні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в квітні 2011 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, в АДРЕСА_1, за попередньою змовою між собою, переслідуючи корисливу зацікавленість, з метою наживи через незамкнені двері проникли в сарай господарства громадянки ОСОБА_3 звідки таємно викрали січкарню.

Всього підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 завдали ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 277, 50 грн.

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнали повністю та показали, що дійсно у квітні 2011 року ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 викрасти металеву січкарню з хліва ОСОБА_3 В цей же день, вони, через незамкнені двері, проникли в хлів і викрали металеву січкарню, яку наступного дня завезли до ОСОБА_5 -сусідки ОСОБА_2, за що отримали сім пачок цигарок та пляшку горілки.

Проте, крім визнавальних показів підсудних їх винуватість у вчинених злочинах повністю стверджена дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, із оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_6, вбачається що, у квітні місяці 2011 року, коли його матір ОСОБА_3 виписали з лікарні і вона приїхала додому остання повідомила, що із її хліва, який зачинявся на дерев'яний засув, невідомі особи викрали

січкарню. 25 січня 2012 року на подвір'ї громадянки ОСОБА_5, жительки АДРЕСА_1, потерпілий ОСОБА_6 побачив металеву січкарню, яка належала його матері. ОСОБА_5 повідомила йому, що придбала її весною у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жителів АДРЕСА_1 (а.с.65-66).

Протоколом огляду місця події від 27.01.2012 року, стверджено об'єктивність показів підсудних щодо місця вчинення злочину (а.с.9,12).

Висновком товарознавчої експертизи №11 від 08.02.2012 року стверджено, що залишкова вартість січкарні котра була викрадена у громадянки ОСОБА_6 складає суму 277, 50 гривень (а.с.29-31).

Протоколами відтворення обстановки і обставин події від 17.02.2012 року, проведених з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджено об'єктивність показів останніх щодо способу та місця вчинення підсудними злочину (а.с.52-60).

Таким чином, в судовому засіданні повністю доведено винуватість підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в умисних діях, які виразились в таємному викраденні чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб та поєднаними з проникненням у приміщення (сарай), тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує, тяжкість вчиненого підсудними злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів та осіб підсудних, які негативно характеризуються по місцю проживання.

Обставинами, які пом'якшуючою покарання підсудним є їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, при цьому обставин, що обтяжують покарання підсудних судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід призначити в межах закону за яким вони притягуються до кримінальної відповідальності, ближче до мінімальної межі санкції вказаного закону, враховуючи пом'якшуючі їх покарання обставини, у виді позбавлення волі.

Оскільки підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вперше засуджується до покарання у виді позбавлення волі, а за обставинами справи та осіб підсудних, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання їх можливе без ізоляції їх від суспільства, тому останніх слід від відбування основного покарання звільнити на підставі ст.75 КК України з випробовуванням та іспитовим строком на два роки, враховуючи їх характеризуючі дані, та покладенням на обох підсудних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Таке призначене покарання обом підсудним, на думку суду буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його мети відповідно до вимог ст.50, 65 КК України.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи, згідно ст.93 КПК України, слід стягнути в дохід держави з підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частинах (а.с.33).

Запобіжні заходи підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередні підписку про невиїзд.

Питання про долю речових доказів, слід вирішити відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд ,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування призначеного судом основного покарання, якщо вони протягом двох років іспитового строку не вчинять нових злочинів і виконають покладені на них обов'язки, передбачені ст.76 КК України, зокрема не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з"являтися в інспекцію для реєстрації.

Стягнути з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави в особі НДКЦ приУМВС України у Волинській області р/р 31256272210012 в ГДКУ у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908, свідоцтво №100277929, іпн 255749003179, судові витрати за проведення експертизи по 225 (двісті двадцять п'ять) гривень 12 копійок з кожного (а.с.33).

Речові докази по справі - січкарню та тачку котрі знаходяться на зберіганні у власників відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повернути останнім у повне користування та розпорядження (а.с.63, 51).

Запобіжні заходи до вступу вироку в закону силу засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити попередні підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб з часу його проголошення, через Любомльський районний суд Волинської області.

Головуючий: суддя І.В.Мосієвич