Рішення № 24989268, 27.06.2012, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/3164/2012

27.06.2012 року м. Сімферополь

19 червня 2012 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:

головуючої судді Благодатної О.Ю.,

при секретарі Кривозубової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АР Крим про поділ спільного майна подружжя та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АР Крим про поділ спільного майна подружжя та стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги наступним.

Сторони перебували в шлюбі, зареєстрованому 20.10.2000 року. Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 06 лютого 2012 року, яке набрало законної чинності шлюб між сторонами був розірваний. Сімейні стосунки між ними припинені у вересні 2010 року.

Від шлюбу є неповнолітні діти, а саме син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем. Позивач має постійне місце роботи, й майже весь час самостійно забезпечувала існування родини й колишнього чоловіка.

За останній час шлюбу відповідач вів неприйнятний спосіб життя, потрапляв в сумнівні ситуації, які несли за собою витрати з сімейного бюджету, що стало приводом для розірвання шлюбу. Так відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, а на повернення боргів, витрачених не на користь сім'ї, а на незрозумілі дії колишнього чоловіка за 2009-2011 рік з доходу позивача було витрачено 60 200 грн. за борговими розписками, які власноруч писав відповідач без відома позивача.

Дії відповідача відповідають умовам ч.2 ст. 70 Сімейного кодексу, що повинно бути враховано судом при вирішенні справи. Порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей не вирішено, у зв'язку з тим, що відповідач з початку 2009 року не мав постійного місця роботи. Після розлучення позивач та відповідач не можуть дійти згоди щодо сплати аліментів та розподілу спільного майна, тому позивач вимушена була звернутися до суду.

Під час шлюбу за спільні кошти позивачем та відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 05 листопада 2004 року набуто спірне майно - а саме квартира АДРЕСА_1, вартість якої на час купівлі становила 42 000 грн. Квартира АДРЕСА_1, являється об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто власністю дружини - ОСОБА_1, та власністю колишнього чоловіка - ОСОБА_2. Вартість квартини на даний час становить 103413,40 грн.

За період шлюбу було придбано и знаходиться у спільної сумісної власності подружжя майно: торгове місце у фірмі «ОМЕРТА», придбане 13.11.2007 року за 3500 доларів США, що на сей час складає 56 000 грн., меблі та побутова техніка, вартістю 65199 грн., холодильник LG -3000 грн., телевізор LG - 1500 грн., пральна машина -4500 грн., пилесос De-Longhi -2699 грн., телевізор Panasonic -6500 грн., ноутбук Toshiba 3500 грн., комп'ютер Samsung - 5000 грн., духова піч Gorenie - 3000 грн., утюг Roventa - 400 грн., DVD pleyer Samsung 1500 грн., DVD pleyer Pioner 2500 грн., комплект м'якої меблі 6000 грн., комплект кухонних меблів 8000 грн., шафа-купе 4500 грн., піч мікрохвильова 2500 грн., варильна панель 1500 грн., саббуфер 1500 грн., кутовий стіл 2000 грн., кухонний стіл 1500 грн., принтер Canon 3600 грн.

Разом з питанням про розподіл спільного майна подружжя необхідно вирішити питання щодо участі колишнього подружжя в утриманні та вихованні дітей. Діти проживають разом з позивачем. Усі обов'язки щодо утримання та виховання дітей позивач несе самостійно. Спосіб життя відповідача не дає можливості виховувати самостійно дітей, тому позивач вважає за необхідне залишити проживати дітей разом з нею, а за для дотримання їх інтересів і потреб, а саме проживання різностатевих малолітніх дітей, залишити позивачу з дітьми трикімнатну квартиру та холодильник LG (вартістю -3000 грн), телевізор LG (вартістю - 1500 грн.), пральну машину (вартістю - 4500 грн.), інше майно залишити відповідачу. Так раніше при мирної спробі врегулювати розмір аліментів відповідача, позивач та відповідач дійшли до взаємної згоди щодо припинення права на аліменти для дітей у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (згідно ст..190 СКУ), а саме долі квартири відповідача на користь дітей, про що Виконком Сімферопольської міської ради надав згоду (копія рішення надається). Але надалі відповідач відмовився виконувати усні домовленості.

У зв'язку з вище викладеним позивач просить суд, здійснити поділити спільного майна, та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2 у зв'язку з припиненням права на аліменти від батька ОСОБА_2 Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2 у зв'язку з припиненням права на аліменти від батька ОСОБА_2 Визнати за ОСОБА_1 право власності на холодильник LG (вартістю -3000грн), телевізор LG (вартістю 1500 грн.), пральну машину (вартістю 4500 грн.). Припинити за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2. Визнати за ОСОБА_2 право власності на пилосос De-Longhi -2699 грн, телевізор Panasonic -6500 грн, ноутбук Toshiba 3500 грн, комп'ютер Samsung - 5000 грн, духова піч Gorenie - 3000 грн, утюг Roventa - 400 грн, DVD player Samsung 1500 грн, DVD player Pioner 2500, комплект м'якої меблі 6000, комплект кухонних меблів 8000, шафа-купе 4500, піч мікрохвильова 2500 грн., варильна панель 1500, саббуфер 1500, кутовий стіл 2000 грн., кухонний стіл 1500 грн., принтер

Canon 3600грн., а також торгове місце в фірмі «ОМЕРТА». Визначити місцем проживання проживання дітей разом з матерію.

ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Представник позивача - ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заперечення проти позову, згідно яких просить розглянути справу у його відсутність позовні вимоги визнає часткове.

Представник третьої особи Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АР Крим у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, прийняти по справі рішення відповідно діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухав позивача, представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення у повному обсязі, за наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 06 лютого 2012 року, яке набрало законної чинності шлюб між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, в судовому порядку встановлено, що шлюбні стосунки між ними припинені у вересні 2010 року, з даного часу разом не проживають, спільного господарства не ведуть.

Згідно свідоцтва про народження актовий запис №90 зареєстрований відділом реєстрації актів про народження м. Сімферополя АР Крим сторони мають від шлюбу неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно свідоцтва про народження актовий запис №1903 зареєстрований відділом реєстрації актів про народження м. Сімферополя АР Крим сторони мають від шлюбу неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно договору купівлі-продажу квартири за реєстровим №4565 від 05.11.2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського округу ОСОБА_6, ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_2. Продаж квартири здійснювалась за вартістю 42000 грн.

Згідно витягу про державну реєстрацію в Державному реєстрі правочинів зареєстрований договір купівлі-продажу квартири за реєстровим №4565 від 05.11.2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського округу ОСОБА_6, відповідно якого ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_2.

Згідно витягу про реєстрацію прав власності зареєстрованого Сімферопольським міжміським бюро реєстрації і технічної інвентаризації від 16.11.2004 р. власник квартири АДРЕСА_3 - є ОСОБА_2.

Згідно витягу про реєстрацію прав власності зареєстрованого Сімферопольським міжміським бюро реєстрації і технічної інвентаризації від 13.02.2012 р. право власності на квартиру АДРЕСА_4 зареєстрованого за ОСОБА_2.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця №188177 ОСОБА_1 зареєстрована приватним підприємцям з 19.06.2006 р.

Згідно рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 484 від 15.03.2012 р. наданий дозвіл від імені малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 и ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, їхнім батькам ОСОБА_2 и ОСОБА_1, на прийняття у дар 2/3 частки квартири АДРЕСА_5.

Згідно медичних довідок наданих позивачем на її утримання знаходиться малолітні діти - донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ст. 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню ж підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що позивачем за позовом не надані суду доказі наявності підстав для задоволення позовних вимог, а саме, що є спір про місце проживання дітей та їх утримання.

При поділі майна суд виходить із того, що діючий кодекс передбачає, що якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.

При цьому суд також може брати до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу, та при вирішенні спору щодо розподілу майна за певних обставин суд може відступити від принципу рівності частин подружжя.

Зокрема, ст. 70 СК України передбачено, що за рішенням суду частина майна одного з подружжя може бути збільшена, якщо з ним після розлучення проживатимуть діти, а також непрацездатні повнолітні діти за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього лікування, фізичного і духовного розвитку. Тобто, з прямої вказівки закону випливає, що частка в праві на майно того з подружжя, з яким залишається дитина, можу бути збільшена лише у разі, якщо розмір аліментів, які вони отримують, є недостатнім.

Таким чином, така вимога можлива лише після розірвання шлюбу, поділу майна та стягнення аліментів і лишу у тому разі, якщо розмір аліментів, які одержує дитина, недостатній для забезпечення її фізичного, духовного розвитку та лікування. За відсутності в даному спорі встановлених законом умов, суд виходить з загального правила щодо рівності часток спільного майна подружжя.

Між тим, позивач лише посилався на ті обставини, що діти проживають разом з ним і знаходяться на його повному утриманні, а відповідач в якій спосіб не виявляє піклування про дітей і не приймає участі в їх матеріальному забезпеченні, проте, за стягненням аліментів з відповідача не звертався.

Отже, якщо аліменти вимоги заявлені не були, суд позбавлений можливості забезпечити того з подружжя, який опікується дітьми та несе основний тягар їх утримання після розірвання шлюбу. Однак при цьому звертає увагу, що якщо після поділу майна на рівні частки згодом виявиться, що розмір аліментів дітям є недостатнім, заінтересована сторона не позбавлена права на звернення до суду за умови появи інших, додаткових обставин, за яких спір про той самий предмет та між тими ж сторонами може бути предметом судового розгляду.

Відповідно до статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. При цьому статтею 71 СК України визначено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Пленум Верховного Суду України в Постанові № 11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначив у п.22, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 6972 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

При цьому Пленум Верховного Суду України в Постанові № 11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначив у п.25 в разі якщо неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Таким чином визначення ідеальних часток у майні подружжя без їх реального поділу, можливо лише щодо неподільної речі, при цьому суду не надано жодних доказів в частині того, що спірний квартира та побутова техніка є неподільним, жодних клопотань, щодо проведення відповідної експертизи, суду, з боку позивача не заявлялось.

Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

За таких обставин, враховуючи заявлені позовні вимоги, щодо поділу спільного майна подружжя, шляхом визхначення за ОСОБА_1 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2, визначення за ОСОБА_3 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2 у зв'язку з припиненням права на аліменти від батька ОСОБА_2, визначення за ОСОБА_4 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2 у зв'язку з припиненням права на аліменти від батька ОСОБА_2, визначення за ОСОБА_1 право власності на холодильник LG (вартістю -3000грн), телевізор LG (вартістю 1500 грн.), пральну машину (вартістю 4500 грн.), припинення за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2. Визнати за ОСОБА_2 право власності на пилосос De-Longhi -2699 грн, телевізор Panasonic -6500 грн, ноутбук Toshiba 3500 грн, комп'ютер Samsung - 5000 грн, духова піч Gorenie - 3000 грн, утюг Roventa - 400 грн, DVD player Samsung 1500 грн, DVD player Pioner 2500, комплект м'якої меблі 6000, комплект кухонних меблів 8000, шафа-купе 4500, піч мікрохвильова 2500 грн., варильна панель 1500, саббуфер 1500, кутовий стіл 2000 грн., кухонний стіл 1500 грн., принтер Canon 3600грн., а також Торгове місце в фірмі «ОМЕРТА», позовні вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки законом не передбачено визначений позивачем спосіб поділу спільного майна подружжя.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати в зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні його вимог до стягнення не підлягають.

За таких обставин, керуючись ст. 57 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 15, 57, 209 212, 214-215 ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АР Крим про поділ спільного майна подружжя та стягнення аліментів, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-ти денний строк апеляційної скарги.

Суддя:

Суддя