Рішення № 24988522, 21.06.2012, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 0513/2025/2012

21.06.2012

,

Справа № 2/0513/576/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої -судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Мітюхіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровьске»про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровьске»(далі за текстом ПАТ «ШУ «Покровське») про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, в обґрунтування якого вказав, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем з 17.06.1997 року по 23.03.2011 року, працюючи гірничим робітником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем у шахті. Під час роботи у відповідача він захворів на професійне захворювання, через що за висновком МСЕК від 11.04.2012 року йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи. Професійне захворювання стало наслідком тривалої дії тяжких і шкідливих умов праці відповідача, що підтверджується актом № 11 форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 20.03.2012 року. Він змушений проходити тривалі курси лікування: з 24.09.2009 року по 16.10.2009 року (24 дні), з 05.05.2010 року по 25.05.2010 року (20 днів), з 20.12.2010 року по 23.03.2011 року (94 дні) він лікувався у Красноармійській міській лікарні. З 08.02.2011 року по 21.02.2011 року, з 14.02.2012 року по 22.02.2012 року він лікувався у неврологічному відділенні Донецької обласної лікарні (ДОКТМО), де йому було встановлено діагноз: хронічна попереково-крижова радикулопатія з вираженим м,язово-тонічним синдромом, лівобічним корінцем больовим синдромом, вираженим статико-динамічними порушеннями, у стадії тривалого загострення, рецидивуюча течія. Під час огляду МСЕК 11.04.2012 року йому була встановлена третя група інвалідності на строк до травня 2014 року, протипоказана тяжка фізична праця, праця у підземних несприятливих метеоумовах. Остаточно йому було встановлено два діагнози: основний - хронічна попереково-хресцова радикулопатія з вираженим м,язово-тонічним синдромом, лівостороннім больовим синдромом, статико-динамічними порушеннями, рецидивуюча течія; супутній -поперековий остеохондроз, грижа дисків L3-L4, L4-L5, L5-S1 спондилоартроз. Моральна шкода, яка була йому заподіяна, полягає у фізичному білю і стражданнях, які він зазнав під час роботи в тяжких та шкідливих умовах праці так і ті, котрі він переносить і по теперішній час. Його систематично турбує біль у спині та попереку, через що він періодично звертається за допомогою до лікарів і вимушений витрачати на це немалі кошти, а в зв,язку з тим, що він більше року не працює і знаходиться на пенсії, у нього бракує коштів на лікування. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути відповідною дійним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Крім того, коли він зіткнувся з даним спором, він був вимушений звернутися за правовою допомогою до юридичної фірми «Смаль і право», де йому надали та продовжують надавати правову допомогу, за що він заплатив 1500 грн. Тому позивача просить суд стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 100000 грн. та понесені ним судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 до судового засідання не з,явилися, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, письмово повідомили суд про розгляд справи у їх відсутність, на позові наполягають.

Представник відповідача -ПАТ «ШУ «Покровське»Малиновський Д.В. позов не визнав у повному обсязі, до суду у дане судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи -відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Красноармійськ Донецької області (далі за текстом -Фонд) суду не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово сповістив суд про розгляд справи у його відсутність, поклавшись на розсуд суду.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач з 17.06.1997 року по 23.03.2011 року працював у ПАТ «ШУ «Покровське» у якості гірничого робітника очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем у шахті, звільнившись з роботи за ст.38 КЗпП України у зв'язку з переходом на пенсію, що підтверджується копіями записів з трудової книжки (а.с.8-10).

За висновком лікарсько-експертної комісії Комунально-лікувальної профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»від 21.02.2012 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: попереково-крижова радикулопатія з вираженим м,язово-тонічним синдромом, лівобічним корінцевим, больовим синдромом, вираженим статико-динамічними порушеннями, рецидивуючий перебіг, захворювання професійного характеру; також йому була протипоказана важка фізична праця, робота у підземних умовах, у вимушеній робочій позі, несприятливому мікрокліматі (а.с.16).

Відповідно до записів з повідомлення про професійне захворювання від 21.02.2012 року ОСОБА_1 встановлено два діагнози: основний - хронічна попереково-крижова радикулопатія з вираженим м,язово-тонічним синдромом, лівобічним корінцевим больовим синдромом, статико-динамічними порушеннями, рецидивуючий перебіг, захворювання професійне; супутній -поперековий остеохондроз, грижа дисків L3-L4, L4-L5, L5-S1 спондилоартроз, захворювання загальне. Через встановлену позивачу хворобу ОСОБА_1 з 24.09.2009 року по 16.10.2009 року (24 дні), з 05.05.2010 року по 25.05.2010 року (20 днів), з 20.12.2010 року по 23.03.2011 року (94 дні) лікувався амбулаторно у Красноармійській міській лікарні. З 08.02.2011 року по 21.02.2011 року, з 14.02.2012 року по 22.02.2012 року він лікувався у неврологічному відділенні Донецької обласної лікарні (ДОКТМО) (л.д.18-20).

20.03.2012 року за результатами розслідування хронічного професійного захворювання відносно позивача ОСОБА_1 складено акт за формою П-4, затверджений головним державним санітарним лікарем м.Красноармійськ 20.03.2012 року. У п.п.16, 17 даного акту зазначено, що причиною професійного захворювання позивача є довготривалий період його роботи у шкідливих умовах, тяжкість праці, перевищення норми навантаження м,язів нижніх кінцівок та тулуба (а.с.13-15).

Згідно за довідкою до акту огляду МСЕК від 11.04.2012 року позивачу у зв'язку з професійним захворюванням встановлено 50% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності строком до травня 2014 року, з рекомендаціями медикаментозного та санаторно-курортного лікування, протипоказаннями до тяжкої фізичної праці, роботи у підземних несприятливих метеоумовах, у вимушеній робочій позі (а.с.11, 12).

Відповідно до постанов Фонду від 23.05.2012 року позивачу через втрату працездатності в наслідок професійного захворювання призначено одноразову допомогу в сумі 74392 грн. та щомісячна компенсація втрати заробітку в сумі 4726,94 грн.

Відповідно за ст.46 Конституції України право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов,язковим державним соціальним страхуванням, одним із видів якого є відповідно за ч.1 ст.4 Основ законодавства України про загальнообов,язкове державне соціальне страхування - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Згідно за ч.1 ст.9 Закону України "Про охорону праці" в редакції від 21.11.2002 року відшкодування шкоди, завданої робітнику у наслідок ушкодження його здоров,я, здійснюється Фондом у відповідності до Закону України "Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон) від 23.09.99, що набрав чинності 01.04.2001 року.

Відповідно за ст.ст.13, 21, 28 Закону при настанні страхового випадку, а саме ушкодження здоров,я на виробництві, потерпілий - застрахована особа - має право на різні види відшкодування шкоди за наявності факту спричинення цієї шкоди потерпілому.

Обов,язок по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим особам, які потерпіли на виробництві, до внесення змін до Закону № 1105-Х1У на підставі Закону України від 23.02.2007 року № 717-У, був покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин встановлений державою спеціальний порядок щодо відшкодування шкоди, завданої здоров,ю потерпілого умовами виробництва, - через відділення Фонду вже не діяв.

Моральна шкода, завдана фізичній особі, неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується, на підставі положень ч.1 ст.1167 ЦК України, особою, яка її завдала, за наявності її вини. Завдана працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків шкода, на підставі ст.ст.1172 ЦК України та 2371 КЗпП України відшкодовується юридичною особою -власником або уповноваженим ним органом у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За ст.ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв,язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров,я.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Наявність небезпечних і шкідливих умов праці позивача у відповідача встановлена актом розслідування хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1

Суд вважає, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з встановленням йому стійкої втрати працездатності внаслідок отриманого ним професійного захворювання, а висновок МСЭК від 11.04.2012 року підтверджує наявність факту спричинення шкоди його здоров,ю, яка привела до фізичних і моральних страждань позивача.

Отримане позивачем захворювання вимагає від нього продовження лікування, обмежило виконувати будь-яку фізичну працю.

Наведене свідчать про те, що позивач тривалий час зазнавав і по теперішній час зазнає фізичну біль і психічні страждання, внаслідок чого порушилися його нормальні життєві зв'язки, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, обсяг, тривалість зазнаваних позивачем страждань, його стан здоров'я, стійку втрату працездатності, істотність вимушеності змін у життєвих стосунках потерпілого, те, що отримане ним ушкодження здоров,я заважає йому вести повноцінний спосіб життя, вимагає від нього додаткових зусиль для його організації. Тому, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає можливим визначити позивачу розмір відшкодування моральної шкоди у 21000 грн.

Позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги, укладеного з юридичною фірмою «Смаль і право»25.04.2012року, за п.2.1 якого фірма представляє інтереси клієнта як позивача по цивільній справі, складає позовну заяву, листи, запити, виконує інші процесуальні дії по справі у судах першої інстанції, надає консультативні послуги (а.с.22-23).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 153 від 25.04.2012 року юридична фірма «Смаль і право»прийняла від ОСОБА_1 на підставі договору 1500 грн. (а.с.21).

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, який набрав чинності з 01.01.2012 року, передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи у суді.

З огляду на наведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення на його користь понесених ним витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки договір про надання правової допомоги позивач уклав з юридичною особою, а його інтереси у суді представляла фізична особа за нотаріально посвідченою довіреністю. Крім того, надана копія договору не підписана юридичною фірмою; перелік правових послуг, за які було сплачено 1500 грн., суду не доведено.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, враховуючи, що заявлено позов немайнового характеру, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн.

На підставі ст.ст.23, 268, 1167, 1172 ЦК України, ст.ст.153 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок професійного захворювання, 21000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровьске»на користь держави судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати судову скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26.06.2012 року.

Суддя Ж.Є.Редько