Рішення № 24984599, 21.06.2012, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 711/6421/2012

Провадження № 2/711/1023/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Ярема С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві зазначив, що відповідно до укладеного договору №МКN1SE00000193 від 16.03.2006 року відповідачці було надано кредит в розмірі 15000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.03.2009 року.

В порушення умов договору №МКN1SE00000193 від 16.03.2006 року відповідачка ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язання по договору і станом на 22.03.2012 року її заборгованість перед банком становить 79596,01 гривень, з яких 25126,75 гривень -сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 5616,55 гривень - сума заборгованості по комісії за користування кредитом, 48852,71 гривень -сума заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.

Просить суд стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ «Приватбанк»заборгованість у сумі 79596,01 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, так як надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково на суму заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом та пояснила, що дійсно отримувала в банку кредит в розмірі 15000 гривень і погашала його по мірі можливості. На даний час в неї важке матеріальне становище, але заборгованість по тілу кредиту в розмірі 15000 гривень вона вже погасила. Просить позов задовольнити частково.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 16.03.2006 року між сторонами було укладено договір №МКN1SE00000193, за яким відповідачці ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 15000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.03.2009 року та згідно до умов цього договору відповідачка ОСОБА_1 зобов'язалася щомісячно, відповідно до графіку погашення кредиту, погашати кредит в розмірі 816,12 гривень.

Згідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

відповідно до п.1 ст.611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором. Відповідно до умов кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії, відсотків за користування кредитом.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від позичальника від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення умов договору №МКN1SE00000193 від 16.03.2006 року відповідачка ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язання по договору і станом на 22.03.2012 року її заборгованість перед банком становить 79596,01 гривень, з яких 25126,75 гривень -сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 5616,55 гривень - сума заборгованості по комісії за користування кредитом, 48852,71 гривень -сума заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту ч.3 ст. 551 ЦК України випливає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 30 березня 2012 року за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин»положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Як встановлено в судовому засіданні заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Приватбанк»по тілу кредиту раніше становила 15000 гривень, а її заборгованість по пені становить 48852,71 гривень, що значно перевищує розмір тіла кредиту.

Враховуючи, що відповідачка по мірі можливості виконувала зобов'язання за кредитним договором і даний час вже не має заборгованості по тілу кредиту, зважаючи на те, що порушення відповідачкою взятих на себе зобов'язань за кредитним договором є наслідком збігу комплексних причин, на даний час змінилося її матеріальне становище, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 15000 гривень, що становить розмір заборгованості по тілу кредиту, який в неї був раніше.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ «Приватбанк»45743,30 гривень заборгованості за кредитним договором №МКN1SE00000193 від 16.03.2006 року.

Судові витрати в частині сплати судового збору покласти на відповідачку.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 169, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 551, 611, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»45743 (сорок п»ять тисяч сімсот сорок три) гривні 30 копійок заборгованості за кредитним договором №МКN1SE00000193 від 16.03.2006 року, 457 гривень 44 копійок сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Г о л о в у ю ч и й: В.І. Бобрушко