Рішення № 24982536, 31.05.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 22ц/0590/5282/12 Головуючий у 1 інстанції: Алексєєнко І.П.

Категорія 48 Доповідач: Новосядла В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Новосядлої В.М.,

суддів: Баркова В.М., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Сидельніковій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 19 жовтня 2011 року та на ухвалу Гірницького районного суду м. Макіївки від 01 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 19 жовтня 2011 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину і способу утримання дитини задоволено, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів відмовлено.

Ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки від 01 березня 2012 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 19 жовтня 2011 року.

Не погодившись з вказаним заочним рішенням та ухвалою суду, ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позову і задовольнити його зустрічний позов з наступних підстав:

- судом першої інстанції неповно з*ясовані обставини по справі і не дано оцінки тим обставинам, що він добровільно сплачував аліменти на утримання неповнолітнього сина і щомісячно перераховував на банківську карточку сина по 320 гривень та надає іншу матеріальну допомогу,

- зміст довідки КП «Житловик-3» від 15 жовтня 2011 року про те, що неповнолітній син проживає без реєстрації з матір*ю з 2003 року по теперішній час, не відповідає дійсності і спростовується ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20 грудня 2004 року (а.с. 24),

- судом не було витребувано документи із державної виконавчої служби щодо сплати ним аліментів на утримання неповнолітнього сина.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції від 1 березня 2012 року про відмову у перегляді заочного рішення ОСОБА_1 просить вказану ухвалу скасувати через порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції відповідач підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивачка заперечувала проти доводів апеляційної скарги і просила залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено:

Сторони знаходились у шлюбі з 1995 року.

Згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьком є ОСОБА_1 і мамою ОСОБА_2.

Згідно із довідкою комунального підприємства «Житловик -3» неповнолітня дитина проживає з позивачкою (а.с. 24).

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 29 червня 2004 року з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина було стягнуто аліменти у розмірі 120 гривень щомісячно.

Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна особа зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Виходячи із вимог закону позивач повинен довести обставини про зміну матеріального стану відповідача з моменту ухвалення рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 29 червня 2004 року про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина.

При зверненні до суду з позовом про зміну розміру аліментів, позивачка посилається на те, що, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів позивач почав отримувати постійний дохід - отримує пенсію.

На підтвердження цієї обставини позивачкою була надана довідка про розмір пенсії відповідача, яка з червня 2011 року складає 902 гривні 56 копійки (а.с. 19).

Відмовляючи у задоволенні позову про звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів, суд першої інстанції виходив із того, що згідно із статтею 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов*язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує її потреби. Крім того, статтею 190 СК України передбачено припинення права на аліменти для дитини у зв*язку із передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Оскільки при зверненні до суду з зустрічним позовом про звільнення його від сплати аліментів ОСОБА_1 не посилався на вказані норми і між сторонами не було досягнуто у письмовій нотаріальній формі згоди щодо розміру аліментів, то суд першої інстанції правильно відмовив йому у задоволенні позову про звільнення від сплати аліментів.

Виходячи із встановлених фактів, наданих доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів і про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про звільнення його від сплати аліментів.

Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального права.

Однак, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що звертаючись до суду з позовом, позивачка просила лише змінити розмір призначених їй раніше аліментів на утримання неповнолітнього сина. Позовні вимоги про зміну способу утримання дитини позивачкою не заявлялись, а тому суд першої інстанції в порушення статті 11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог.

Виходячи із наведеного із резолютивної частини рішення підлягає виключенню фраза щодо зміни способу утримання дитини.

Довід апеляційної скарги про те, що судом першої не було враховано, що ОСОБА_1 добровільно сплачував аліменти на утримання неповнолітнього сина і щомісячно перераховує на банківську карточку сина по 320 гривень, не заслуговує на увагу, оскільки предметом спору по цій цивільній справі є збільшення розміру аліментів як були раніше призначені за рішенням суду у відповідності до вимог статті 192 СК України, а не первинне призначення аліментів.

Що стосується доводу апеляційної скарги про те, що зміст довідки КП «Житловик-3» від 15 жовтня 2011 року про те, що неповнолітній син проживає без реєстрації з матір*ю з 2003 року по теперішній час не відповідає дійсності і спростовується ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20 грудня 2004 року, то апеляційний суд виходить із того, що проживання дитини з матір*ю в теперішній час ОСОБА_1 не спростовано, а щодо висновків суду, зроблених в ухвалі апеляційного суду, то вказана ухвала не була надана ОСОБА_1 Крім того, ухвала апеляційного суду Донецької області, ухвалена у 2004 році не може спростовувати факт проживання дитини з матір*ю на час звернення її до суду із вказаним позовом.

Довід апеляційної скарги про те, що судом не було витребувано документи із державної виконавчої служби щодо сплати ним аліментів на утримання неповнолітнього сина, не приймається судом до уваги, оскільки позивачка звернулась до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, а не про стягнення заборгованості по аліментам. За цих обставин, у суду першої інстанції не було необхідності перевіряти матеріали виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки від 1 березня 2012 року було відмовлено у перегляді заочного рішення. При цьому судом першої інстанції не було допущено порушення норм процесуального права, які б давали підстави для сумніву у висновку суду.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 3 травня 2012 ОСОБА_1 було розстрочено сплату судового збору у розмірі 107 гривень 30 копійок при поданні апеляційної скарги на заочне рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 19 жовтня 2011 року та на ухвалу Гірницького районного суду м. Макіївки від 01 березня 2012 року до ухвалення судового рішення.

У відповідності до статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 1 листопада 2011 року з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 107 гривень 30 копійок.

Керуючись статтями 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Виключити із абзацу другого резолютивної частини заочного рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 19 жовтня 2011 року фразу «спосіб утримання неповнолітньої дитини».

В решті частині заочне рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 19 жовтня 2011 року та ухвалу Гірницького районного суду м. Макіївки від 01 березня 2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 107 гривень 30 копійок за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації доходів 22030001 «судовий збір» (державна судова адміністрація України, 050 (ознака 80), код ЄДРПОУ суду 02891428, пункт 1.14, розрахунковий рахунок 312122 06780004, одержувач - державний бюджет м. Донецьк Ворошиловський район ЄДРПОУ- 38033949, МФО 834016, банк: ГУ ДКУ у Донецькій області.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: