Вирок № 24982345, 20.06.2012, Приморський районний суд м. Маріуполя

Дело № 0541/3065/2012

ПРИГОВОР

ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

20.06.2012 г. Мариуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Федотової В.М.

при секретарі - Прохоровой О.В.

за участю позивача ОСОБА_1, його представника -адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представників -ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа друга маріупольська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право спадкування по заповіту на домоволодіння, визнання недійсним свідоцтво про право спадкування по заповіту на земельну ділянку , які були видані нотаріусом Другої маріупольської державної нотаріальної контори, визнання права власності в порядку спадкування на ?? частку домоволодіння, визнання права власності в порядку спадкування на 2/3 частки земельної ділянки, суд

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2011р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача про визнання частково недійсним, в ? частині, свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2, видане 26 червня 2007року нотаріусом Другої державної нотаріальної контори на ім'я відповідача ОСОБА_3, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку АДРЕСА_2, видане 26 червня 2007року нотаріусом Другої державної нотаріальної контори на ім'я відповідача ОСОБА_3, та визнання права власності порядку спадкування на ? частку домоволодіння АДРЕСА_2, і визнання права власності на 2/3 частки земельної ділянки АДРЕСА_2.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 до суду з'явились, позов підтримали . В обґрунтування заявлених вимог суду пояснили, що позивач та відповідач є синами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4. Під час шлюбу батьками сумісно був побудований будинок АДРЕСА_2. Право власності на домоволодіння було зареєстроване на ім'я ОСОБА_6 Земельна ділянка площею 60 кв.м була надана батькам для будівництва житлового будинку, договір на право забудови земельної ділянки був також оформлений на ім'я

ОСОБА_6 Реєстраційне свідоцтво було оформлене на ім'я ОСОБА_6, рішенням Маріупольської міської ради від 17.11.99року за № 391/1 на ім'я ОСОБА_6 було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 Оскільки жилий будинок був побудований батьками під час шлюбу, то ? частка даного домоволодіння належала матері позивача та відповідача ОСОБА_7 27.06.2003р., кожен з батьків склав заповіт на ім'я відповідача, на жилий будинок. На земельну ділянку батьки заповіт не складали. 29 грудня 2004року помер ОСОБА_6, і після його смерті відкрилась спадщина на ? частку жилого будинку та земельну ділянку, на якому будинок розташований. Позивач разом із матір'ю на час смерті батька мешкали в спірному домоволодінні, були зареєстровані там. Відповідач мешкав та був зареєстрований по АДРЕСА_1. Вважають, що ОСОБА_7 фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, так як на час смерті мешкала разом з спадкодавцем, та на протязі 6-ти місяців не відмовилась від спадщини. Після смерті батька частки земельної ділянки склали по 1/3 у матері, відповідача та позивача. Відповідач після смерті батька, 17.05.2005р. подав у державну нотаріальну контору заяву . Таким чином, після смерті батька частки в будинку розподілились -за ОСОБА_7 ? частка + 1/16 обов'язкова частка , як недієздатної дружини після смерті чоловіка, та 7/16 часток за ОСОБА_3 ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4., після її смерті в нотаріальній конторі не було відкрито спадкову справу. Відповідач не звертався до нотаріальної контори з заявою для прийняття спадщини. Позивач ОСОБА_1 вважає, що прийняв фактично спадщину після смерті матері на її ? частку домоволодіння, оскільки на час смерті матері мешкав та був зареєстрований у спірному домоволодінні, доглядав за хворою матір'ю. В зв'язку з чим вважає, що його частка у спірному домоволодінні складає 8/16 або ?. До того ж відповідач огородив приміщення -флігель де він мешкає разом з дружиною, парканом. На земельну ділянку різні входи. Лише у вересні 2011року, під час розгляду цивільної справи за позовом відповідача до нього про виселення, дізнався , що державним нотаріусом Другої маріупольської нотаріальної контори на ім'я відповідача були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на усе домоволодіння АДРЕСА_2 та земельну ділянку АДРЕСА_2. З посиланням на ст.ст.1223, 1268, 1269, 1241, 1225, 1226, 1301 ЦК України вважають, що дані свідоцтва були видані державним нотаріусом з порушенням вимог законодавства, а тому просили визнати їх частково недійсними в частині домоволодіння та недійсним відносно земельної ділянки, та визнати за позивачем право власності на ? частку домоволодіння АДРЕСА_2, та на 2/3 частки земельної ділянки АДРЕСА_2.

Відповідач ОСОБА_3 та його представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 до суду з'явились, позов не визнали. В обґрунтування своїх заперечень суду пояснили наступне. Не заперечують, що подружжям ОСОБА_3 під час шлюбу було придбано земельну ділянку, та побудовано домоволодіння АДРЕСА_2. Не заперечують, що право власності за батьком та матір'ю було сумісним. Але вважають, що частка матері не була виділена та зареєстрована належним чином. Спадкувати можливо тільки те, що є у власності. Вважають, що позовні вимоги грунтуються на припущеннях. Окрім того, вважають, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з зазначеним позовом, оскільки знав, що відповідач є власником всього домоволодіння , коли звертався до суду із позовом про виселення наймачів будинку, що підтверджується позовною заявою, яка міститься в цивільній справі №2-130/08, рішення по якій було ухвалено Приморським районним судом м. Маріуполя. Просили відмовити в задоволені позову оскільки він не обґрунтований, та пропущено строк позовної давності.

Представник третьої особи -Другої маріупольської державної нотаріальної контори належним чином повідомлена про час і дату судового засідання до суду не з'явилась, в письмовій заяві на адресу суду просила розглянути справу без представника нотаріальної контори, надала до суду письмові пояснення.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи , що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є вином ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (а.с.12)

ОСОБА_6 був власником домоволодіння АДРЕСА_2, що підтверджено витягом з БТІ м. Маріуполя від 09.02.2006р. (а.с.57)

На підставі рішення Маріупольської міської ради від 17.11.1999р. за №391/1 , на ім'я ОСОБА_6 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 , площею 60 кв.м (а.с.58).

27.06.2003 року ОСОБА_6 заповідав ОСОБА_3, належний йому на праві власності будинок АДРЕСА_2(а.с.54)

27.06.2003р. ОСОБА_7 заповідала ОСОБА_3 належний їй на праві власності будинок АДРЕСА_2 (а.с.34)

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, про що було видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 (а.с.53), та підтверджено актовим записом про смерть №1088 (а.с.7)

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується актовим записом про смерть №2 (а.с.8)

Згідно копії домової книги будинку АДРЕСА_2 -ОСОБА_3 був зареєстрований у спірному домоволодінні01.07.2011року.(а.с.18)До цього був зареєстрований по АДРЕСА_1 з 16.06.1995року , що підтверджується копією паспорта (а.с.13)

Згідно копії паспорта ОСОБА_8, він був зареєстрований по АДРЕСА_2 з 05.08.1988р. (а.с.11)

Після смерті ОСОБА_6 -ОСОБА_9 звернувся до Другої маріупольської нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва на спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_6 на спадкове майно у вигляді будинку АДРЕСА_2(а.с.52)

26 червня 2007 року державний нотаріус Другої маріупольської нотаріальної контори Царьова І.В. на ім'я ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_6, видає два свідоцтва про право на спадщину за заповітом -на будинок АДРЕСА_2 та на земельну ділянку АДРЕСА_2, загальною площею 60 кв.м. (а.с.60, 61)

Згідно відповіді з Другої маріупольської державної нотаріальної контори - за підписом завідуючої нотаріальної контори Щербак Л.А. -до суду було надано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, а після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкова справа не зареєстрована. (а.с.51)У свої поясненнях нотаріус Царьова І.В. підтвердила, що ? частка спірного домоволодіння належала ОСОБА_7(а.с.97-98)

Відповідно положень ст. 1261 ЦК України - в першу чергу право на спадкування по закону мають діти спадкодавця, той із подружжя, який пережив та батьки.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України -спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив, про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст. 1223 ЦК України -право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1 ст. 1268 -спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.2 ст. 1223 ЦК України -у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України -часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України -право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.1,2 ст. 1226 ЦК України -частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ст.. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились в наслідок смерті. У зв'язку з чим суд вважає помилковим ствердження відповідача та його представників, що частка ОСОБА_7 не була виділена, а значить вона не мала права спадкування. Також суд вважає помилковим посилання відповідача та його представників, що по даній цивільній справі мав місце спільний заповіт подружжя. Заповіти було складено у 2003році, коли діяв цивільний кодекс 1963 року, де не було даної норми, дана норма з'явилась лише у цивільному кодексі 2004року.

Таким чином судом встановлено, та не спростовується сторонами , що спірний жилий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка АДРЕСА_2, загальною площею 60 кв.м, є об'єктом сумісної власності подружжя ОСОБА_7. Також сторонами підтверджено та не спростовується , що позивач ОСОБА_1 дійсно на час смерті батьків мешкав за адресою АДРЕСА_2, а позивач АДРЕСА_1, також ОСОБА_7 на час смерті свого чоловіка мешкала в будинку АДРЕСА_2. Відповідач ОСОБА_3 не спростовує той факт, що він не звертався після смерті матері у нотаріальну контору з заявою, а звернувся тільки після смерті батька. Кожен з подружжя залишив після себе заповіт на ім'я відповідача, об'єктом заповіту був лише будинок, що і вказується в заповіті.

Відповідно до ст.. 261 ЦК України та п.28 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»- перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України -від дня коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У зв'язку з чим, суд вважає помилковим та не обґрунтованим посилання відповідача та його представників на те, що позивач пропустив строк позовної давності. В підтвердження своїх доводів відповідач та його представники посилались на позов ОСОБА_1 про виселення , що знаходиться в матеріалах цивільної справи №2-130/08, рішення по якій було ухвалено Приморським районним судом м. Маріуполя. Дані ствердження є необґрунтованими , не законними, та не підтверджені об'єктивними даними. Суд вважає, що позивач дійсно дізнався про порушення свого права лише у вересні 2011року, коли відповідач звернувся до суду із позовом про його виселення та його родини із спірного домоволодіння.(а.с.43-44)

Таким чином судом встановлено, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері, так як на час смерті спадкодавця мешкав разом з ним, та на протязі 6 -ти місяців не відмовився від спадщини. Відповідач ОСОБА_3 хоча і мав заповіт від матері на його ім'я , але до нотаріальної контори із відповідною заявою не звернувся, не скористався своїм правом передбаченим ст.. 1268 ЦК України, спадщину не прийняв, тому почали свою дію норми та вимоги ст.1223 ЦК України.

Об'єктом спадкування за заповітом був лише будинок АДРЕСА_2, земельна ділянка заповітом не було оговорена, тому підлягає спадкуванню на загальних підставах.

Керуючись ст.ст. 261, 1218, 1220,1223, 1225, 1261, 1268 ЦК України , ст. ст. 15, 31,57, 58, 59, 60, 196, 213, 214, 215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа друга маріупольська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право спадкування по заповіту на домоволодіння, визнання недійсним свідоцтва про право спадкування по заповіту на земельну ділянку , які були видані нотаріусом Другої маріупольської державної нотаріальної контори, визнання права власності в порядку спадкування на ? частку домоволодіння , визнання права власності в порядку спадкування на 2/3 частки земельної ділянки -задовольнити .

Визнати частково недійсним , в ? частині, свідоцтво про право спадкування за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2 видане 26 червня 2007року нотаріусом Другої маріупольської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_3.

Визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 на ? частку домоволодіння АДРЕСА_2.

Визнати недійсним свідоцтво про право спадкування за заповітом на земельну ділянку АДРЕСА_2 видане 26 червня 2007року нотаріусом Другої маріупольської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_3.

Визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 на 2/3 частки земельної ділянки АДРЕСА_2

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Федотова В. М.