Постанова № 24977939, 02.07.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2012 р. Справа № 5004/313/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вовчко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сальве" на рішення господарського суду Волинської області від 14.05.12 р.

у справі № 5004/313/12 (суддя Сур'як Оксана Геннадіївна )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньфарм"

відповідач 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сальве"

відповідач 2 Відділ по управлінню майном комунальної власності

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Ковельської міської ради

про визнання недійсним договору оренди частини нежитлового приміщення

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність №20 від 16.04.2012р.), ОСОБА_3 (довіреність №498 від 27.06.2012р.);

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.05.2012 року у справі №5004/313/12 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньфарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сальве", Відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради за участю третьої особи на стороні відповідача-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ковельська міська рада задоволено. Визнано недійсним договір оренди частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Ковель, вул.Незалежності, 89, від 27.12.2011 року за №538, укладений між ТОВ "Сальве" та відділом по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сальве"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньфарм" 536,50 грн. судового збору. Присуджено до стягнення з Відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньфарм" 536,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач 1 - ТзОВ "Сальве" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що позивач не є стороною договору оренди, а отже останній не набуває прав і обов'язків, що на його думку, свідчить про відсутність порушень прав позивача в зв'язку з укладенням цого договору.

Крім того, зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги пояснення Ковельської міської ради, відповідно до яких, при проведенні конкурсу на конкурентних засадах розпорядження міського голови не виноситься на відміну, коли майно комунальної власності передається в оренду на неконкурентних засадах.

Позивач - ТзОВ "Волиньфарм" у відзиві на апелційну скаргу та його представники безпосередньо в судовому засіданні вважають рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача 2 та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребуваного апеляційним судом відзиву на апеляційну скаргу не нададали.

При цьому, від відповідача 1 (апелянта) на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Клопотання відповідача 1 апеляційним судом відхилене як необгрунтоване, оскільки ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, таким представником може бути сам керівник, головний бухгалтер, бухгалтер, інші працівники підприємства або представники на підставі доручення, які не перебувають з ним у трудових відносинах, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника відповідача 2 (апелянта), не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 18.06.2012 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Також апеляційний суд не бере до уваги той факт, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.06.2012 року у справі №К/9991/36216/12 прийнято до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Сальве" про скасування судових рішень Ковельського міськрайонного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду щодо визнання конкурсу на право оренди нежитлового приміщення таким, що відбувся у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки доказів вищезазначеного апелянтом не надано.

Крім того, слід зазначити, що апеляційна інстанція перевіряє законність та обгрунтованість рішення на момент його прийняття судом першої інстанції, відтак, при позитивному вирішенні справи №К/9991/36216/12, відповідач 1 не позбавлений права звернутись до суду з заявою, оформленою відповідно до XIII розділу Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26 грудня 2011 року конкурсною комісією Відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради (відповідачі) був проведений конкурс на право оренди частини нежитлового приміщення площею 107,3 кв.м. по вул. Незалежності, 89 в м. Ковелі.

На конкурс прибули та зареєструвалися наступні учасники: ТОВ "Фармаком", ПВТФ "Фітоцентр", ТОВ "Сальве" (Відповідач2), фізична особа - підприємець ОСОБА_4 та ТОВ "Волиньфарм". Для участі у конкурсі учасниками були подані конкурсні пропозиції щодо об'єкта оренди у запечатаних конвертах, де зазначався розмір місячної орендної плати та інші зобов'язання учасника.

Відповідно до протоколу конкурсної комісії Відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради № 1 від 26 грудня 2011 року переможцем конкурсу було визначено ТОВ "Сальве"(а.с.22) .

На підставі даного конкурсу 27 грудня 2011 року між Відділом по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради (орендодавець/відповідач-2) та ТОВ "Сальве" (орендар/відповідач-1) був укладений договір оренди частини нежитлового приміщення № 5387 (далі - договір оренди, а.с.28-29), відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець на підставі протоколу конкурсу на право оренди частини приміщення від 26 грудня 2011 року передає, а орендар в свою чергу приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 107,3 кв.м., розташованого в м. Ковелі по вул. Незалежності, 89.

Позивач посилаючись на те, що зміст та підстави укладення договору оренди суперечать актам цивільного законодавства, звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про визнання його недійсним.

Відповідно до ч.6 ст.9 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", порядок проведення конкурсу визначається: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Таким чином, Закон України "Про оренду державного і комунального майна", як акт цивільного законодавства, встановлює, що порядок проведення конкурсів на оренду комунального майна встановлюється нормативними актами органів місцевого самоврядування. Відповідно, порушення даного порядку є порушенням як акту органу місцевого самоврядування, так і акту цивільного законодавства.

Пунктом 5.1 "Положення про оренду майна територіальної громади м.Ковеля" (далі - Положення, а.с.31-32), затвердженого рішенням Ковельської міської ради від 26.12.2006р. № 13/4, передбачено що, договір оренди укладається між орендодавцями та орендарями на підставі розпорядження міського голови та по результатах конкурсу.

Тобто, дане положення передбачає, що договір оренди комунального майна може бути укладено за наявності двох вищезазначених підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядження про укладення договору оренди частини нежитлового приміщення по вул. Незалежності, 89 в м. Ковелі міським головою м. Ковеля не приймалось, що в свою чергу підтверджується наявним в матеріалах справи листом Ковельської міської ради № 3.14-330 від 17.02.2012р. (а.с.27).

Крім того, постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.02.2012 року у справі №2а/0306/11410/2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012 року, адміністративний позов ТОВ "Волиньфарм" до відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправними дій конкурсної комісії та скасування рішення конкурсної комісії від 26.12.2011 року про визнання переможцем конкурсу ТОВ "Сальве" задоволено. Визнано дії конкурсної комісії відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради щодо проведення конкурсу на право оренди частини нежитлового приміщення площею 107,3 кв.м., розташованого за адресою: вул. Незалежності, 89 в м. Ковелі Волинської області протиправними; скасовано викладене у протоколі №1 від 26.12.2011р. рішення конкурсної комісії відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради щодо визначення переможця конкурсу на право оренди частини нежитлового приміщення площею 107,3 кв.м., розташованого за адресою: вул. Незалежності, 89 в м. Ковелі Волинської області (а.с.24-26, 88).

Відповідно до ч.1 ст.648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Отже, виходячи з положень ч.1 ст.648 ЦК України, договір оренди частини нежитлового приміщення № 538 від 27.12.2011 р. має відповідати "Положенню про оренду майна територіальної громади м. Ковеля".

Натомість, як зазначалось вище, даний договір було укладено з порушенням вимог даного Положення.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 року № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", розглядаючи питання про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій.

Таким чином, в даній справі необхідною умовою для визнання договору оренди недійсним є умова щодо встановлення обставин, передбачених ст.ст. 215, 203 ЦК України.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частина третя ст. 215 ЦК України встановлює, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зважаючи на те, що під час укладення договору оренди однієї з підстав для його укладення взагалі не було (розпорядження голови), інша підстава була визнана судом незаконною і скасована (рішення конкурсної комісії від 26.12.2011р.), суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що укладення спірного договору суперечило актам цивільного законодавства, та відповідно правомірно визнав договір оренди недійсним з огляду на приписи ст.ст. 203,215 ЦК України.

При цьому, посилання скаржника на те, що позивач не є стороною договору оренди, а отже останній не набуває прав і обов'язків, що на його думку, свідчить про відсутність порушень прав позивача в зв'язку з укладенням цього договору, є безпідставними, оскільки внаслідок недотримання відповідачем 2 вимог щодо проведення конкурсу, порушено право ТОВ "Волиньфарм" на справедливий і прозорий порядок проведення конкурсу, що стало наслідком укладення між відповідачами договору оренди з порушенням вимог актів цивільного законодавства.

Разом з тим, за умови дотримання відповідачем 2 всіх визначених нормативних процедур, такий договір, можливо, був би укладений з іншими учасниками конкурсу, в тому числі, з позивачем, а не з ТОВ "Сальве", тобто - позивач міг би отримати в оренду майно комунальної власності, яке йому необхідне для здійснення господарської діяльності. Саме в оренді комунального майна полягає майновий інтерес позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сальве" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 14.05.2012 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.