Рішення № 24977312, 25.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/7068-2012 25.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна - Веста»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»За участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Дюна - центр»Про Стягнення 103 680,70 грн.Суддя Балац С.В. Представники сторін: Від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю;Від відповідача не з'явились;Від третьої особине з'явились.

Суть спору: на розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна - Веста»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»заборгованості за договором поставки № 4600029813 від 24.02.2010 р. у розмірі 103 680,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що: позивач отримав право вимоги до відповідача на підставі угоди про заміну сторони в договорі поставки № 4600029813 від 24.02.2010 р., в свою чергу відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив оплату отриманого товару за договором поставки № 4600029813 від 24.02.2010 р., а тому позивач просить стягнути з відповідача 103 680,70 грн. заборгованості.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції повернуте відділенням поштового зв'язку.

Тертя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про поважні причини неявки до суду не повідомила, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції повернуте відділенням поштового зв'язку.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.06.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

24.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Дюна - Центр», як постачальником (надалі - третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», як покупцем (надалі - відповідач) укладено договір поставки № 4600029813 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставляти товари по цінах і в асортименті вказаними в специфікації, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до наданих покупцем та підтверджених постачальником замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари і оплачувати.

Відповідно до п. 6.1. договору підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за договором. При наданні постачальником, належним чином оформлених, товарних і податкових накладних протягом 3-х календарних днів з дати поставки товару вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «товар отриманий», покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу з дати, вказаної в транспортній накладній, по платіжних днях, в терміни, узгоджені сторонами в додатку № 2.

На виконання умов договору третя особа поставила на користь відповідача товар на загальну суму 103 680,70 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 1996 від 28.12.2009 р., № 1998 від 28.12.2009 р., № 115 від 10.02.2010 р., № 162 від 10.02.2010 р., № 188 від 15.02.2010 р., № 254 від 04.03.2010 р., № 399 від 02.04.2010 р., № 523 від 23.04.2010 р., № 640 від 13.05.2010 р., № 762 від 28.05.2010 р., № 1028 від 14.07.2010 р., № 1254 від 27.08.2010 р., № 1259 від 27.08.2010 р.

Товар за вказаними видатковими накладними відповідачем отримано без жодних зауважень.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оплату отриманого товару не провів.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», Товариством з обмеженою відповідальністю «Дюна - центр»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дюна - Веста»(надалі - позивач) було укладено угоду про заміну сторони в договорі поставки № 4600029813 від 24.02.2010 р. (надалі - угода), відповідно до п. 1.1. якої третя особа передала, а позивач прийняв усі права та обов'язки покладені за договором поставки № 4600029813 від 24.02.2010 р. на третю особу, в тому числі вимогу про сплату боргу відповідачем, що виник на момент підписання цієї угоди.

Відповідач не заперечував проти переходу прав та обов'язків за договором поставки № 4600029813 від 24.02.2010 р. від третьої особи до позивача.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 516 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, судом встановлено, що в результаті укладення угоди про заміну сторони, до позивача перейшло право вимоги третьої особи по сплаті заборгованості за договором поставки № 4600029813 від 24.02.2010 р.

Крім того, судом встановлено, що договір поставки № 4600029813 від 24.02.2010 р. був укладений у простій письмовій формі, угода про заміну сторони також була укладена у простій письмовій формі.

Також, між позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 103 680,70 грн.

Відповідачем не надано жодних доказів щодо погашення заборгованості по договору поставки № 4600029813 від 24.02.2010 р. а ні позивачу, а ні тертій особі, тому суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 103 680,70 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між первісним кредитором та відповідачем Договір за правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 11/01 від 13.01.2012 р., яка отримана відповідачем 17.01.2012 р., та просив негайно перерахувати суму заборгованості.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, наявну заборгованість не погасив.

Так як, відповідач доказів оплати вартості або повернення товару на загальну суму 103 680,70 грн. не надав, тому, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну суму 103 680,70 грн.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти відполвідача.

Розглянувши подані позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»від 22.12.2006 р. № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За змістом інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики забезпечення позову», адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів, без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, а з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 609,50 грн.).

Так як, заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому з позивача підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України 1 609,50 грн. судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»(місцезнаходження: 01103, місто Київ, Залізничне шосе, будинок 57; ідентифікаційний код 36387249) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна - Веста»(місцезнаходження: 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Б. Хмельницького, будинок 67; ідентифікаційний код 32285581) суму основного боргу у розмірі 103 680,70 (сто три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 70 коп., та 2 073,61 (дві тисячі сімдесят три) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна - Веста»(місцезнаходження: 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Б. Хмельницького, будинок 67; ідентифікаційний код 32285581) в дохід Державного бюджету України суму недоплаченого судового збору у розмірі 0,01 (нуль) грн. 01 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна - Веста»(місцезнаходження: 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Б. Хмельницького, будинок 67; ідентифікаційний код 32285581) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. за розгляд заяви про забезпечення позову.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Балац

Дата складення повного рішення 27.06.2012 р.