Рішення № 24977180, 21.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/4489-2012 21.06.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. за участю секретаря Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м.Київ

до Київського міського клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, м.Київ

про: стягнення 203 761,74 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -ОСОБА_1 (дов. №93/2012/02/13-9 від 13.02.2012р.);

від Відповідача -ОСОБА_2 (дов. №б/н від 12.06.2012р.).

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго", м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Київського міського клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення основного боргу та штрафних санкцій за Договором на постачання електричної енергії № 8031 від 01.02.1999р. у розмірі 203 761,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-55/4489-2012 від 09.04.2012р., яку призначено до розгляду на 26.04.2012 р.

24.04.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника Відповідача на лікарняному.

В судовому засіданні 26.04.2012р. представник Позивача надавав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проте ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.04.2012р. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. розгляд справи було відкладено на 30.05.2012р. у зв'язку з заявленим клопотанням про відкладення розгляду справи та невиконанням Сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.04.2012р.

В судовому засіданні 30.05.2012р. представник Позивача надав клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме: копію доказів про направлення акту звірки-взаєморозрахунків Відповідачу; Довідку про відсутність спору між тими ж сторонами з тих же підстав; копію Довідки Головного міжрегіонального управління статистики щодо статусу та місцезнаходження Відповідача станом на 04.05.2012р.; Довідку про надходження коштів за спожиту електроенергію, з яких вбачається, що Відповідачем було сплачено суму основного боргу в сумі 182 566, 69 грн. за споживчу активну електричну енергію та 11 945, 67 грн. за реактивну електричну енергію, у зв'язку з чим Позивач просив суд стягнути пеню -7 128, 30 грн., інфляційної складової боргу -741, 40 грн., 3% річних -1 379, 67 грн.

Крім того, представник Позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Відповідач в судове засідання 30.05.2012р. не з'явився, свої представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення уповноваженою на отримання особою від 03.05.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р., на підставі ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 14.06.2012р. у зв'язку з неявкою Відповідача та не виконанням останнім вимог ухвали суду, продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

13.06.2012р. до початку судового засідання через канцелярію Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, останній зазначив, що повністю розрахувався перед Позивачем в строки, які передбачені «Порядком розрахунків»до Договору про постачання електричної енергії №8031, у зв'язку з чим заперечував проти нарахування штрафних санкцій у повному обсязі та на підтвердження своєї позицію надав: платіжне доручення №882 від 12.10.2011р. на сплату 67 853, 33 грн., Акт приймання-передачі товарної продукції за вересень 2011р. № 3408031/9 від 21.09.2011р., платіжне доручення №990 від 29.11.2011р. на сплату 25 000, 41 грн., платіжне доручення №993 від 30.11.2011р. на сплату 39 077, 00 грн., платіжне доручення №990 від 19.12.2011р. на сплату 3 462, 38 грн., платіжне доручення №162 від 26.10.2011р. на сплату 5 057, 14 грн., Акт приймання-передачі товарної продукції за жовтень 2011р. № 3408031/10 від 25.10.2011р., платіжне доручення №1068 від 19.12.2011р. на сплату 40 853, 00 грн., платіжне доручення №32 від 25.01.2012р. на сплату 55 514, 97 грн., Акт приймання-передачі товарної продукції за листопад 2011р. № 3408031/11 від 30.11.2011р., платіжне доручення №201 від 23.12.2011р. на сплату 11 376, 33 грн., платіжне доручення №82 від 27.01.2012р. на сплату 78 837, 22 грн., Акт приймання-передачі товарної продукції за грудень 2011р. № 3408031/12 від 22.12.2011р., платіжне доручення №452 від 04.05.2012р. на сплату 96 574, 51 грн., Акт приймання-передачі товарної продукції за січень 2012р. № 3408031/1 від 01.02.2012р., платіжне доручення №453 від 04.05.2012р. на сплату 85 992, 18 грн., Акт приймання-передачі товарної продукції за лютий 2012р. № 3408031/2 від 01.03.2012р., платіжне доручення №454 від 04.05.2012р. на сплату 62 433, 31 грн., платіжне доручення №476 від 16.05.2012р. на сплату 20 659, 60 грн., Акт приймання-передачі товарної продукції за березень 2012р. № 3408031/3 від 01.04.2012р.

В судовому засіданні 14.06.2012р. оголошено перерву до 21.06.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язано Відповідача надати власний розрахунок штрафних санкцій.

В судовому засіданні 21.06.2012р. представник Відповідача надав власний розрахунок штрафних санкцій на вимогу суду, заперечував проти стягнення штрафних санкцій та просить суд відмовити в позовних вимогах у повному обсязі.

В свою чергу представник Позивача надав усні пояснення по суті нарахування штрафних санкцій та просить задовольнити стягнення штрафних санкцій у повному обсязі.

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників Сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка у квітні 2011 року у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17 вересня 2008 року перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі - Позивач) та Київським міським клінічним шпиталем інвалідів Великої Вітчизняної війни (далі - Відповідач) було укладено Договір на постачання електричної енергії № 8031 (далі - Договір), 02.09.2010 року укладено Додаткову угоду, згідно якої Договір викладено у новій редакції.

Відповідно до п. п. 2.2.1., 2.2.2, 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.4. Договору, позивач зобов'язувався виконувати умови даного Договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного Договору (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу ту субспоживачу»), а відповідач зобов'язувався виконувати умови даного Договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 даного Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до Додатків «Перелік об'єктів споживача»та «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу», плачу вати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників оживачів».

Згідно п.п. 2.1 та 2.2. Додатку 2 до Договору Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті підтверджуються актом/звітом про використану електричну енергію, який Відповідач надає Позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду (п.1 та пп. 4.3, п. 5 Додатку 2 до Договору).

Відповідно Додатка 5 до Договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.2002.

Факт та момент передачі товару підтверджується звітами про використану активну електричну енергію, що повинні надаватися Відповідачем з чітким зазначенням обсягу спожитої електричної енергії та періоду споживання (пункти 2 і 6 Додатку 2.6 до Договору).

Позивачем при розрахунку вартості використаної електричної енергії застосовуються тарифи, які встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивач зазначає про те, що Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, внаслідок чого за період з 01.09.2011р. по 01.03.2012р. у останнього виникла заборгованість за використану електричну енергію, яка станом на 01.03.2012р. становить 182 556, 69 грн., та за період з 01.01.2012р. по 01.03.2012р. виникла заборгованість за перетікання реактивної енергії в сумі 11 945, 67 грн., що підтверджується звітами про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунками-розшифровками, актами приймання-передачі товарної продукції, актами надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії та довідками про надходження коштів за спожиту реактивну та активну електричну енергію.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України в частині основного боргу у розмірі -182 566, 69 грн. за споживчу активну електроенергію, 11 945, 67 грн. за реактивну електричну енергію та такими що підлягають задоволенню в частково, в частині нарахування пені, інфляційних складових боргу та 3% річних, враховуючи наступне:

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих суду доказів вбачається, що Відповідачем були порушені зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати що призвело до виникнення заборгованості за використання активної енергії в сумі 182 566, 69 грн. та реактивної електричної енергії - 11 945, 67 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні 30.05.2012 р. Позивач надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від з Київського міського клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни активну електроенергію та довідкою про надходження коштів за спожиту від з Київського міського клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни реактивну електроенергію.

З зазначеного вбачається, що Відповідач у повному обсязі сплатив суму основного боргу за використання активної енергії в сумі 182 566, 69 грн. та реактивної електричної енергії - 11 945, 67 грн., що підтверджується видатковими накладними які знаходяться в матеріалах справи, тому суд приходить до висновку, що у Позивача відсутні підстави для їх стягнення.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК, зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Враховуючи вищевикладене, суд припиняє провадження в частині стягнення основного боргу за використання активної енергії в сумі 182 566, 69 грн. та реактивної електричної енергії - 11 945, 67 грн. на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені за внесення платежів за електричну енергію та інших платежів з порушенням термінів сформульована безпосередньо у п. 4.2.1. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив: що розмір пені, який заявлений до стягнення перевищує розмір, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення до 01.03.2012р., а отже - підлягає стягненню частково у сумі 6 909,48 грн. В решті позовних вимог в цій частині -відмовити.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив: що розмір 3% річних, який заявлений до стягнення не перевищує розмір, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення до 01.03.2012р., а отже - підлягає стягненню у повному обсязі в сумі 1 379,67 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок інфляційних нарахувань за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1" встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 741,40 грн. за період з моменту прострочення по березень 2012р., перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період з моменту прострочення, а отже - підлягає стягненню частково у сумі 729,05 грн. В решті позовних вимог в цій частині -відмовити.

Отже, враховуючи те, що відносини, які виникли між Сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачем договору на постачання електричної енергії у нього виникли безумовні зобов'язання виконання умов договору та оплати електричної енергії.

Крім того, суд не приймає до уваги заперечення Відповідача щодо стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, як не обґрунтовані та доказово неспроможні.

Так, за змістом частини першої статті 229 Господарського кодексу України та частини першої ст.625 Цивільного кодексу України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, Відповідачем не доведено своєчасності оплати у відповідності до умов Договору на постачання електричної енергії № 8031 від 01.02.1999р.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Припинити провадження в частині стягнення з Київського міського клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, м. Київ (код ЄДРПОУ: 05492309) боргу за спожиту активну електричну енергію у розмірі -182 566,69 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

2. Припинити провадження в частині стягнення з Київського міського клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, м. Київ (код ЄДРПОУ: 05492309) боргу за спожиту реактивну електричну енергію у розмірі -11 945,67 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м.Київ задовольнити частково.

4. Стягнути з Київського міського клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, м.Київ (код ЄДРПОУ: 05492309) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м.Київ (код ЄДРПОУ: 00131305) пеню у розмірі -6 909,48 грн., інфляційні у розмірі - 729,05 та 3% річних у розмірі -1 379,67 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позовних вимог -відмовити.

6.Стягнути з Київського міського клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, м.Київ (код ЄДРПОУ: 05492309) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м.Київ (код ЄДРПОУ: 00131305) судовий збір в розмірі 4070, 61 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 22.06.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева