Рішення № 24977093, 13.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/5462-2012 13.06.12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Квазар»

До: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 15 972, 65 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -дов. № 85/А від 15.03.12 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 14 761,93 грн. основного боргу, 897,85 грн. пені, 133,30 грн. інфляційних нарахувань та 179,57 гр. 3 % річних у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення та надання послуг № 82/Д від 01.04.2011 р. та додатковими угодами до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.12 р. за даним позовом було порушено провадження у справі № 5011-37/5462-2012, призначено її до розгляду на 30.05.12 р., зобов'язано сторін подати певні документи.

Представник позивача у судове засідання 30.05.12 р. не з'явився, через службу діловодства господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його представника з'явитися у судове засідання.

Розглянувши подане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість представника позивача не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого уповноваженого представника, а також не перешкоджає подачі витребуваних господарським судом документів. Проте позивач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Представник відповідача у судове засідання 30.05.12 р. не з'явився, вимог ухвали господарського суду від 28.04.12 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 28.04.12 р.

Приймаючи до уваги неявку представників сторін, а також невиконання позивачем та відповідачем вимог ухвали суду від 28.04.12 р., господарський суд хвалою від 30.05.12 р. відклав розгляд справи на 13.06.2012 р. та повторно зобов'язав сторін виконати вимоги ухвали суду від 28.04.2012 р. № 5011-37/5462-2012.

У судовому засіданні 13.06.12 р. представник позивача надав суду оригінали документів для огляду, копії яких було додано до позовної заяви, а також документи на виконання вимог ухвал суду в даній справі. Які було зареєстровано службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 13.06.12 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Квазар»(орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення та надання послуг № 82 /Д від 01.04.11 р., відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3(Ситуаційний план Г-14, поз. 86 і 104 відповідно), (об'єкт оренди), згідно з актом приймання-передачі із зазначенням їх технічного стану, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 1-А до договору), загальною площею 79,00 кв.м.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до п. п. 1.6. та 1.7. договору № 82Д від 01.04.11 р., об'єкт оренди передається орендареві з метою здійснення господарської діяльності, а саме для: використання офісного та складського приміщень щодо здійснення діяльності по ремонту автотранспорту (цільове призначення); об'єкт оренди забезпечується комунальними послугами (електроенергія, опалення, споживання госппитної води, приймання стічних вод, вивіз сміття тощо) та за згодою сторін іншими послугами (телекомунікаційні послуги, технологічні гази, вентиляція і т.і.); орендодавець надає орендарю послуги по перепускному та внутрішньо-об'єктному режиму, обслуговуванню ліфтів, прибиранню, проведенню дератизації і дезінфекції приміщень орендаря тощо (експлуатаційні витрати).

Згідно з п. 2.1. договору № 82Д від 01.04.11 р., приймання-передача об'єкта оренди оформляється актом приймання-передачі (додаток № 1 А до договору), який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. п. 2.2. -2.4. договору № 82Д від 01.04.11 р., об'єкт оренди вважається переданим (повернутим) в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди; з моменту передачі об'єкта оренди і до його повного повернення орендодавцю, орендар несе ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди; передача орендодавцем об'єкта оренди здійснюється впродовж 7-ми днів з дня підписання цього договору.

На виконання вищевказаних умов договору, позивач передав відповідачу зазначені приміщення, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі в оренду приміщень від 01.04.11 р.

Додатковою угодою № 176/511 від 01.06.11 р. до договору № 82Д від 01.04.11 р. орендар відмовився від орендного використання приміщення в будівлі «Склад № 18», площею 48.00 кв.м. та на виконання якої було складено засвідчений підписами та печатками сторін акт здачі приміщень від 01.06.11 р.

Додатковою угодою № 263/511 від 30.09.11 р. до договору № 82Д від 01.04.11 р. орендар відмовився від орендного використання приміщення офісу в будівлі № 20, площею 31,00 кв.м. достроково розриваючи вищевказаний договір оренди нежитлового приміщення та надання послуг, а також зобов'язався сплатити ПАТ «Квазар»до 30.11.11 р. заборгованість за договором № 82Д від 01.04.11 р., яка виникла станом на 30.09.11 р., у розмірі 14 761,93 грн.

На виконання додаткової угоди № 263/511 від 30.09.11 р. було складено засвідчений підписами та печатками сторін акт здачі приміщень від 30.09.11 р.

Позивач пояснив суду, що відповідачем зобов'язання щодо сплати заборгованості за вищевказаною додатковою угодою не було виконано.

За таких обставин Публічне акціонерне товариство «Квазар»звернулося до господарського суду з даним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 14 761,93 грн. основного боргу, 897,85 грн. пені, 133,30 грн. інфляційних нарахувань та 179,57 гр. 3 % річних у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення та надання послуг № 82/Д від 01.04.2011 р. та додатковими угодами до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо отриманих в оренду приміщень за договором № 82/Д від 01.04.11 р. від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений цим договором та додатковою угодою до нього строк орендну плату не сплатив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 14 761,93 грн. основного боргу, а відповідач а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Квазар»щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основного боргу за договором № 82/Д від 01.04.11 р. у розмірі 14 761,93 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Квазар»просить суд стягнути з відповідача 133,30 грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2011 р. до березня 2011 р. та 179,57 грн. трьох відсотків річних за період з 01.12.11 р. до 26.04.12 р., у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 82/Д від 01.04.11 р. та додатковою угодою до нього від 30.09.11 р. щодо сплати орендних платежів.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього підлягають стягненню за розрахунком позивача, перевіреним судом, відповідно 133,30 грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2011 р. до березня 2011 р. та 179,57 грн. трьох відсотків річних за період з 01.12.11 р. до 26.04.12 р., у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 82/Д від 01.04.11 р. та додатковою угодою до нього від 30.09.11 р. щодо сплати орендних платежів.

Також позивач просить стягнути з відповідача 897,85 грн. пені за період з 01.12.11 р. до 26.04.12 р., у зв'язку з порушенням договірного зобов'язання щодо оплати орендних платежів за договором № 82/Д від 01.04.11 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2.13. договору № 82/Д від 01.04.11 р., у разі порушення орендарем строків зі сплати щомісячної орендної плати, встановлених у підпункті 5.1.8. цього договору та/або строків оплати за комунальні, інші послуги та експлуатаційні витрати, встановлених пунктом 5.3. цього договору, на суму заборгованості нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Діючої на дату виникнення заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення договірного зобов'язання щодо оплати орендних платежів за договором № 82/Д від 01.04.11 р. пеня у розмірі 897,85 грн. за період з 01.12.11 р. до 26.04.12 р.

Враховуючи вищевикладене, позов Публічного акціонерного товариства «Квазар»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви Публічним акціонерним товариством «Квазар»згідно з платіжними дорученнями № 50 від 24.02.2012 р. на суму 1 609,50 грн. та № 702 від 06.04.12 р. на суму 31,50 грн. було сплачено судовий збір у розмірі 1 641,00 грн.,

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.06.11 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 23.12.2010 р. № 2857-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ціни позову у справі № 5011-37/5692-2012 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 31,50 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611 614, 625, 629, 654, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 193, 232,283, 286, 291 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04078, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Квазар»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, код ЄДРПОУ 14314038) 14 761 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 93 коп. основного боргу, 133 (сто тридцять три) грн. 30 коп. інфляційних нарахувань, 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 57 коп. трьох відсотків річних, 897 (вісімсот дев'яносто сім) грн. 85 коп. пені та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству «Квазар»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, код ЄДРПОУ 14314038) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., що перерахований платіжним дорученням № 702 від 06.04.2012 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 15.06.12 р.

Суддя Гавриловська І.О.