Рішення № 24977080, 27.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/4421-2012 27.06.12За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ Груп»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про стягнення 31193,53 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 19/2012 від 03.01.2012 року,

від відповідача: не з'явився,

Суть спору:

03.04.2012 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ Груп»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(далі -відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 31193,53 грн., з яких: 30643,53 грн. матеріальної шкоди та 550,00 грн. вартості експертних послуг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2, відповідальність якого застрахована ВАТ НАСК «Оранта»згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5893522, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «ВАЗ», що є об'єктом страхування за договором № 1101927/71/058/09 від 06.05.2009 року, укладеним між ВАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп»і ОСОБА_3 В зв'язку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 30643,53 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/4421-2012, розгляд справи призначено на 16.05.2012 року.

27.04.2012 року Моторне (транспортне) страхове бюро України надало інформацію про страхове покриття за полісом № ВС/5893522, відповідно до якої застрахованим автомобілем є «УАЗ», державний номер НОМЕР_1. Страховик: ВАТ НАСК «Оранта».

03.05.2012 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.06.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 06.06.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для вирішення питання щодо вчинення відповідних процесуальних дій судді Качан Н.І.

Ухвалою суду від 06.06.2012 року розгляд справи було відкладено на 27.06.2012 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

19.06.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд за наявності належного підтвердження задовольнити позовні вимоги на суму 30643,53 грн. В задоволенні вимог в частині стягнення вартості експертних послуг просив суд відмовити.

У судовому засіданні 27.06.2012 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судове засідання 27.06.2012 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 27.06.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

06.05.2009 року між ВАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп» (за договором -Страховик) (правонаступником якого є позивач - ПрАТ «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ Груп») і ОСОБА_3 (за договором -Страхувальник) було укладено договір страхування № 1101927/71/058/09, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку, який стався за участю транспортного засобу «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2 (п. 2 до договору).

Згідно довідки ВДАІ Києво-Святошинського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області, 27.09.2009 року на автомобільній дорозі с. Мощун -с. Горенка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Деу», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 та «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.4. Правил дорожнього руху України та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2009 року.

29.10.2009 року до ВАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп» звернулась ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту № 06/10/09, складеного ТОВ «Експерт-центр ТАНДЕМ»13.10.2009 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, становить 35500,23 грн.

ВАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп»на підставі Страхового акту № 261 від 18.1.2009 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 29583,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 145 від 23.11.2009 року.

Окрім того, страховим актом акту № 261 від 18.1.2009 року було передбачено виплату 1060,00 грн. готівкою через касу на користь ОСОБА_3

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Деу», державний номер НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, належить ОСОБА_2

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Деу», державний номер НОМЕР_3 була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта»на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/5893522).

Вина водія, який керував транспортним засобом автомобіля «Деу», державний номер НОМЕР_3, підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2009 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ВАТ НАСК «Оранта»є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/5893522), а до ПрАТ «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ Груп»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 1101927/71/058/09 від 06.05.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_2, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ НАСК «Оранта»(поліс ВС/5893522) сума франшизи складає 0,00 (нуль) грн.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду в розмірі 30643,53 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування задоволенню.

Проте, суд враховує ту обставину, що позивачем не додано до позовної заяви доказів того, що частину страхового відшкодування в сумі 1060,00 грн. було виплачено готівкою через касу на користь ОСОБА_3

Таким чином, судом визнається обґрунтованою сума в розмірі 29583,53 грн., яка підтверджується платіжним дорученням № 145 від 23.11.2009 року.

Враховуючи викладене, задоволенню підлягають вимоги на суму 29583,53 грн., а тому позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 550,00 грн. додаткових витрат на оплату вартості експертних послуг.

Судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви підтвердження фактичної оплати вартості експертних послуг, атому позовні вимоги в цій частині визнаються судом необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ Груп»(02140, м. Київ, проспект Бажана, 10-А, код ЄДРПОУ 20783470) відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 29583,53 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три грн. 53 коп.) грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ Груп»(02140, м. Київ, проспект Бажана, 10-А, код ЄДРПОУ 20783470) судовий збір в сумі 1526,43 (одна тисяча п'ятсот двадцять шість грн. 43 коп.) грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна

Дата підписання рішення: 27.06.2012 року.