Рішення № 24976619, 02.07.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2012 р. Справа № 5004/615/12

за позовом Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго", м. Житомир

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк", м. Житомир

про визнання незаконними дії та зобов'язання повернути кошти в сумі 402087,66 грн.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Лісін О.С. -директор, ОСОБА_2 -представник (дов. від 01.06.2012р. №04/1516/1), Вербило Ю.В. -розпорядник майна

від відповідача: не з'явились

Суддя Войціховський В.А.

Суть спору: 23 березня 2012 року Житомирське орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" про визнання незаконними дії та зобов'язання відповідача повернути кошти в сумі 402087,66 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.03.2012р. зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №4/5007/33/12.

В судовому засіданні 16.05.2012р. господарським судом Житомирської області, в порядку, визначеному ст. 22 ГПК України, було прийнято надані Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" уточнення пред'явлених позовних вимог (заява позивача за №04/1329 від 14.05.2012р. -а.с. 66-67), а також задоволено клопотання відповідача за №132 від 07.05.2012р (а.с. 62) про передачу справи №4/5007/33/12 до господарського суду Волинської області за місцезнаходженням юридичної особи ПАТ "Західінкомбанк" у м. Луцьку.

За результатами вищевикладеного ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.05.2012р. матеріали справи №4/5004/33/12 було передано за територіальною підсудністю до господарського суду Волинської області.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.05.2012р. (а.с. 84) зазначену справу було прийнято до розгляду, присвоєно останній №5004/615/12 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 18.06.2012р., зобов'язано позивача надати суду ряд документів та матеріалів, оплатити судовим збором позовну вимогу майнового характеру щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти в сумі 402087,66 грн. та надати суду підтверджуючі платіжні документи.

До початку розгляду господарським судом справи по суті 18 червня 2012 року представником публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" було заявлене клопотання (а.с. 111) про надання останньому можливості ознайомитись із матеріалами справи та відкладення розгляду справи з метою надання ПАТ "Західінкомбанк" часу для підготовки відповідних письмових пояснень та заперечень. Зазначене клопотання представника сторони було задоволене судом у зв'язку з чим ухвалою господарського суду від 18.06.2012р. (а.с. 114-115) розгляд справи було відкладено на 02.07.2012р.

У письмових поясненнях від 13.06.2012р. №04/1545 (а.с. 89-90) Житомирське орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" повідомило суд про те, що в судовому засіданні господарського суду Житомирської області, котре відбулось 16.05.2012р., підприємством було заявлене клопотання №04/1329 від 14.05.2012р. про уточнення позовних вимог. У відповідності до зазначеного клопотання ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" зменшило пред'явлені до відповідача позовні вимоги, зокрема, в частині позовних вимог майнового характеру, що стосуються зобов'язання кредитної установи повернути грошові кошти в сумі 402087,66 грн. та підтримало позовні вимоги щодо визнання незаконними дії ПАТ "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії щодо стягнення в односторонньому порядку коштів в сумі 402087,66 грн. з розрахункового рахунку підприємства.

Підтримуючи на даний час клопотання про уточнення пред'явлених позовних вимог від 14.05.2012р. №04/1329 позивач зазначає на відсутності у підприємства "Житомиртеплокомуненерго" будь-яких підстав для оплати судовим збором позовної вимоги майнового характеру щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти в сумі 402087,66 грн.

Поруч з цим позивачем на вимогу господарського суду було надано суду витребувані останнім згідно ухвали від 28.05.2012р. документи та матеріали.

Клопотання про відмову позивача від позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми коштів в розмірі 402087,66 грн., а також підтримання позовних вимог щодо визнання незаконними дій ПАТ "Західінкомбанк" в частині проведення одностороннього списання грошових коштів (а.с. 127) було адресоване господарському суду Волинської області представниками позивача в судовому засіданні 02.07.2012р.

Розглянувши та оцінивши в даному судовому засіданні заяву Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" про уточнення пред'явлених позовних вимог №04/1329 від 14.05.2012р., письмові пояснення вказаного підприємства від 13.06.2012р. №04/1545 про підтримання зазначеної заяви, клопотання представника позивача від 02.07.2012р. про часткову відмову від позову, господарський суд вважає, що зазначеним діям сторони притаманні ознаки реалізації позивачем в процесі судового розгляду справи свого права на відмову від позову, в порядку, визначеному ст. 78 ГПК України.

Виходячи з принципу диспозитивності господарських відносин, з огляду на те, що зазначені дії сторони не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе задовольнити відповідне клопотання позивача з наступним припиненням провадження у справі в частині позовних вимог майнового характеру щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти в сумі 402087,66 грн.

При цьому суд виходив з тих обставин, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд наділений повноваженнями припинити провадження у справі у тому випадку, коли позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується позивачем. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представника сторони. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

За наслідками розгляду заяви ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" про уточнення пред'явлених позовних вимог від 14.05.2012р. №04/1329, пояснення позивача від 13.06.2012р. №04/1545 про підтримку зазначеної заяви, клопотання представника позивача від 02.07.2012р. щодо часткової відмови від позовних вимог господарським судом було встановлено, що заяву від 14.05.2012р. №04/1329 від імені підприємства-позивача було підписано директором ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" Лісіним О.С. (повноваження підтверджені Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців -а.с. 117-118) із використанням гербової печатки підприємства, а відповідне письмове пояснення від 13.06.2012р. №04/1545 та заяву від 02.07.2012р. представником підприємства "Житомиртеплокомуненерго" ОСОБА_2 (повноваження підтверджені довіреностями від 25.01.2012р. №197/16 та від 01.06.2012р. №04/1516/1 -а.с. 56, 128).

Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" у відзиві від 26.06.2012р. №1657-19 (а.с. 119-122) на позовну заяву з приводу пред'явлених ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" позовних вимог заперечило, вважає, останні такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому відповідачем засвідчується, що позовні вимоги відносно повернення відповідачем позивачу грошових коштів в сумі 400000 грн. є безпідставними, оскільки в даному випадку кредитна установа правомірно скористалася своїм правом на договірне списання з позивача суми заборгованості, котра виникла після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго", а саме заборгованості за поточними відсотками, нарахованими за період січень-березень 2011 року, що відповідає:

- положенням пункту 1.38 ст. 1 Закону України від 05.04.2001р. №2346-111 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", котрою передбачене поняття „списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом";

- ч. 9 ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", котра передбачає, що у разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою;

- ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", котра встановлює, що договірне списання коштів здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком. У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування, або в іншому договорі про надання банківських послуг;

- пункту 4.1.4 укладеного між сторонами кредитного договору №300807/2063-192 від 30.08.2007р.

Засвідчується відповідачем також і те, що за своєю організаційно-правовою формою Житомирське орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" є орендним підприємством. З прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо орендних відносин" від 21.04.2011р., статтю 115 в Господарському кодексі України було виключено. Саме ст. 115 ГК України регулювала положення, що стосувалося діяльності та поняття "орендне підприємство". Оскільки законодавством не передбачено такого виду суб'єкта господарювання, як орендне підприємство, і позивачем не надано ніяких підтверджуючих документів (діючого статуту, довідки з ЄДРПОУ, витягів) щодо встановлення його організаційно-правової форми слід піддати сумніву саму можливість подання даної позовної заяви цією юридичною особою, ставлячи питання про "неналежність позивача", як такого.

Повідомляється відповідачем також і те, що з 01.10.2009р. було проведено державну реєстрацію юридичної особи -публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", яке відповідно до п.1.1 Статуту банку (а.с. 123-125) створене внаслідок реорганізації шляхом перетворення товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Західінкомбанк" в публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", банк є повним правонаступником всіх прав та обов'язків ТзОВ Комерційний банк "Західінкомбанк".

Поруч з цим ПАТ "Західінкомбанк" в канцелярію господарського суду було здане підписане представником ОСОБА_4 (довіреність №547-19 від 01.03.2012р. -а.с. 112) клопотання №1656-19 від 26.06.2012р. (а.с. 126) в котрому відповідач у зв'язку неможливістю направлення в судове засідання свого представника, що пов'язане з великою завантаженістю працівників банку, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та не проводити судове засідання за відсутності представника кредитної установи.

За наслідками розгляду в судовому засіданні відповідного клопотання судом було прийнято рішення щодо його відхилення як необґрунтованого та безпідставного. При цьому суд виходив з того, що положення Господарського процесуального кодексу України не містять конкретних вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в засідання суду представника не виступає правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Судом при цьому було враховано й те, що ухвалою суду від 18.06.2012р. розгляд справи відкладався за заявленим представником відповідача клопотанням, у зв'язку з необхідністю надання представнику можливості ознайомитись із матеріалами справи та з метою надання ПАТ "Західінкомбанк" часу для підготовки відповідних письмових пояснень і заперечень. Таким чином судом було вчинено дії стосовно надання стороні за її клопотанням можливості у достатні та розумні терміни представити суду свої доводи та міркування щодо предмету спору, направити на адресу суду докази на підтвердження своєї позиції, а також прийняти участь в судовому засіданні.

У матеріалах справи наявний відзив від 26.06.2012р. №1657-19, котрий в повній мірі висвітлює позицію відповідача стосовно пред'явленого до останнього позову.

Одночасно з цим судом було взято до уваги й те, що ухвалою від 18.06.2012р. про відкладення розгляду справи явка повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи та додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про безпідставність пред'явленого позивачем до відповідача позову та необхідність відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступних встановлених обставин:

30 серпня 2007 року між Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" та комерційним банком "Західінкомбанк" ТзОВ (на даний час публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк") в особі Житомирської філії КБ "Західінкомбанк" було укладено кредитний договір №300807/2063-192 (а.с. 45-46), згідно з котрим позивачем було отримано право на користування кредитною лінією у розмірі 10000000 грн. із сплатою 18% річних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.11.2010р. по справі №4/42-Б (а.с. 11-13) було порушено провадження у справі про банкрутство ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" та введено мораторій на задоволення кредиторських вимог.

Заява Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" (а.с. 14-16) про визнання грошових вимог до ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" в процедурі розпорядження майном останнього, була подана до господарського суду Житомирської області 06.01.2011р. за №002 на суму 10 311 753,67 грн.

07 квітня 2011 року ПАТ "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії було подано позов до господарського суду Житомирської області (а.с. 17-20) про стягнення з поручителя ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" -виконавчого комітету Житомирської міської ради заборгованості за кредитним договором від 30.08.2007р. №300807/2063-192 в сумі 12 997 566,42 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.09.2011р. у справі №18/5007/43/11 (а.с. 21-28) в задоволенні позову ПАТ "Західінкомбанк" було відмовлено, проте постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2011р. (а.с. 29-35) апеляційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк" було задоволено, рішення господарського суду Житомирської області від 20.09.2011р. по справі №18/5007/43/11 скасовано та задоволено позовні вимоги ПАТ "Західінкомбанк" про стягнення з виконавчого комітету Житомирської міської ради 12 997 566,42 грн. кредитної заборгованості.

У підприємства "Житомиртеплокомуненерго" наявний відкритий розрахунковий рахунок в Житомирській філії ПАТ "Західінкомбанк" за №26007008451, на вказаному рахунку знаходились кошти в сумі 402 087,66 грн., зазначений рахунок не обтяжений арештами органів державної виконавчої служби, є вільним для користування клієнтом (ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго").

ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" зверталось до Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" з платіжними дорученнями про здійснення переказу грошових коштів з власного розрахункового рахунку, проте банк відмовляв клієнту в здійсненні грошових операцій, мотивуючи свої відмови наявністю заборгованості підприємства перед кредитною установою в сумі 12 997 566,42 грн.

Так, підприємством на адресу Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" 10.02.2012р. було надіслано клопотання №393/4 (а.с. 36) з відповідним платіжним дорученням №602 від 10.02.2012р. (а.с. 48) про здійснення переказу грошових коштів із рахунку на суму 400 000 грн., зазначене клопотання з боку кредитної установи залишилось без належного реагування (переказу коштів).

24 лютого 2012 року ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" повторно на адресу банку-відповідача було надано платіжне доручення №602 на суму 400 000 грн. із супровідним листом №04/540 (а.с. 37, 49), відповідне звернення позивача з боку банківської установи було залишене без реагування (відсутність здійснення переказу грошових коштів).

01 березня 2012 року ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" на адресу Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" втретє було направлено лист за №04/731 (а.с. 38) та відповідне платіжне доручення №1 про здійснення переказу грошових коштів з власного розрахункового рахунку.

Із наданої банком підприємству виписки про операції на рахунку №26007008451 за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. (а.с. 39) позивачу стало відомо про те, що Житомирською філією ПАТ "Західінкомбанк" 21 лютого 2012 року в односторонньому (безакцептному) порядку було проведено часткове списання прострочених відсотків по кредиту згідно кредитного договору №300807/2063-192 від 30.08.2007р. за січень-лютий та частково за березень місяці 2011 року в сумі 402 087,66 грн.

Невідповідність дій щодо списання кредитною установою-відповідачем грошових коштів з рахунку клієнта-позивача в односторонньому (безакцептному) порядку у період провадження судовими органами справи про банкрутство підприємства, положенням чинного законодавства України, а саме Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виступили підставою для звернення ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" до господарського суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії про визнання незаконними дії ПАТ "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії щодо стягнення в односторонньому порядку з розрахункового рахунку коштів в сумі 402 087,66 грн.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизначення або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Так, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відтак, положення статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України не передбачають такий спосіб захисту порушеного права чи інтересу як визнання неправомірною дії сторони, оскільки таки вимоги фактично спрямовані на встановлення юридичного факту.

Вимога про встановлення юридичного факту не може бути предметом спору. Встановлення юридичного факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Тому суд приходить до висновку про те, що питання чи були правомірною дії сторони, котрі полягають у односторонньому списанні грошових коштів з рахунку іншої сторони, повинні встановлюватись судом при розгляді конкретного спору між цими ж сторонами про стягнення (повернення) отриманих в односторонньому порядку грошових коштів.

Обраний позивачем спосіб захисту -визнання неправомірною дії ПАТ "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії суперечить ст. 16 ЦК України, яка передбачає як спосіб захисту визнання незаконними дії державних органів, органів влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб.

Як зазначено у ст.ст. 58, 92 Конституції України та Рішенні Конституційного Суду України від 30.05.2001р., виключно законами України визначається склад правопорушення, як підстава притягнення особи до юридичної відповідальності та заходи державно-примусового впливу за його вчинення.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

В постановах Верховного Суду України, зокрема, від 13 липня 2004 року №10/732, викладалася правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способу захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі зі її непідвідомчістю суду.

Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки це суперечить завданням суду, визначеним ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, а також відповідно до положень ч.1 ст. 7 кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону і не приводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.3 Інформаційного листа №01-8/2229 від 25.11.2005р. "Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року" (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до якої господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду. Правову позицію Верховного Суду України з цього приводу викладені в його постановах від 13.07.2004р. зі справи №10/732 та від 14.12.2004р. зі справи №6/11.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку звертаючись з позовом про визнання в судовому порядку незаконними дії публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії щодо стягнення в односторонньому (безакцептному) порядку з розрахункового рахунку ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" грошових коштів в сумі 402087,66 грн., позивач обрав такий спосіб захисту порушеного права, який не відповідає визначеним на законодавчому рівні можливим способам захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі при відмові в позові покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33-35, 44, 49, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В частині позовних вимог щодо зобов'язання публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" повернути Житомирському орендному підприємству теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" грошові кошти в сумі 402087,66 грн. провадження у справі припинити.

2. В позові Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" про визнання незаконними дії щодо стягнення в односторонньому порядку з розрахункового рахунку коштів в сумі 402087,66 грн., відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

02.07.12