Рішення № 24976562, 26.06.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

26.06.2012Справа №5002-17/1572-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС"

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Помічник Будівельника"

про стягнення боргу в розмірі 35 031,64 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

Сутність спору: Позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 35 000,00 грн., та проценти річних на суму 31,64 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку оплати за отриманий товар.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не представив, про час слухання справи повідомлений належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов'язком.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем на користь відповідача було здійснено відпуск товару, що підтверджується: видатковою накладною № DN-111011 від 15.11.2011 року на суму 200 000 грн., рахунком-фактурою № DN-10001878 від 09.08.2011 року, довіреністю на отримання товару № 6 від 14.11.2011 року, податковою накладною № 291,301.

Згідно ч. 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Окрім цього, претензією від 13.04.2012 року № 256 позивач просить відповідача оплатити товар.

Суд також вважає, що отриманий товар повинен бути оплачений, виходячи із основних принципів цивільного права, закріплених в ст. 3 ЦК України, принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Так, суд вважає, що матеріальні цінності можуть бути отримані безкоштовно, якщо це прямо передбачено законом, або власник заявляє про це.

Відповідачем не надано доказів повної оплати за отриманий товар.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року "Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя" вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази не надані до матеріалів справи до прийняття рішення, не існує підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Сплата річних передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, та не стягувати їх суд підстав не вбачає.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг в розмірі 35 000,00 грн., та проценти річних на суму 31,64 грн. згідно розрахунку.

Необхідно також відмітити, що предметом позову є невиконання обов'язків відповідачем, а не позивачем.

Якщо відповідач вважає, що позивач неналежним чином виконав свої зобов'язання, він вправі заявити свої вимоги у встановленому законом порядку.

Таким чином, позовні вимоги є законними, та підлягають задоволенню.

Якщо відповідач сплатив заборгованість в період розгляду справи чи сплатить заборгованість після прийняття рішення, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства щодо вказаної обставини не порушує.

У вказаному випадку зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» мінімальну заробітну плату з 01.01.2012 року встановлено в розмірі 1073 грн.

Позов поданий до суду 16.05.2012 року.

1,5 розміру мінімальної заробітної плати складає 1609,50 грн. (1073Х1,5).

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 11 від 11 травня 2012 року на суму 1609,50 грн.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 02.07.2012 року.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Помічник будівельника» (95011, м. Сімферополь, вул. Желябова буд. 15, кв. 1, ідентифікаційний код: 35437780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (84201, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса 108/21, ідентифікаційни код: 24308872) борг в розмірі 35 000,00 грн., та проценти річних на суму 31,64 грн., 1609,50 грн. відшкодування судових витрат з судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.І. Гайворонський