Ухвала суду № 24976550, 02.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

02.07.2012Справа №5002-7/3878-2011

За заявою державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" (98433, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Чапаєва, 9, ідентифікаційний код 31332064) про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року у справі №5002-7/3878-2011.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Літлтон ЛТД" (99008, м. Севастополь, вул. Тургенєва, 27, ідентифікаційний код 31042627)

до державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач"(98433, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Чапаєва, 9, ідентифікаційний код 31332064)

про стягнення 190 016,05 грн.

Суддя І.І.Дворний

Представники від сторін:

не з'явились.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Літлтон ЛТД" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" 190016,05 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року позов був задоволений.

Стягнуто з державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Літлтон ЛТД" 190016,05 грн. заборгованості, 1900,16 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

02 листопада 2011 року на примусове виконання рішення, підписаного та оформленого в порядку статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20 жовтня 2011 року, був виданий наказ.

05 червня 2012 року державне підприємство "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про відстрочку виконання рішення 18 жовтня 2011 року строком на 2 місяця.

Підставою для надання відстрочки виконання рішення відповідач вважає наявність перешкод для виконання рішення господарського суду від 18 жовтня 2011 року, оскільки постановою слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Автономної Республіки Крим Барюгіним Е.В. від 14 жовтня 2011 року по кримінальній справі №12011011770059 майно державного підприємства «Агрофірма Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач», зареєстрованого за адресою: Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Чапаєва, 9, де б воно не знаходилось та у чому б не виражалось, визнано речовими доказами (том 3, а.с. 14).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2012 року було призначено заяву до розгляду.

У судове засідання, що відбулось 02 липня 2012 року, представники сторін не з'явились, незважаючи на те, що про день та час розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою поштою, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Дана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Отже, виходячи із приписів процесуального закону, відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках, тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строки (Роз'яснення Вищого Господарського суду України №02-5/333 від 12.09.1996 року «Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України»).

Так, при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судам скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»від 26.12.2004 № 14 зазначено, що при вирішення заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Встановлення та підтвердження факту наявності виключних обставин, на які посилається державне підприємство "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач", можливо лише внаслідок перевірки судом відповідних доказів наявності зазначених обставин, що безпосередньо впливають на можливість виконання рішення суду відповідачем у момент звернення рішення до виконання.

Так, у своїй заяві про надання відстрочки виконання судового рішення, заявник зазначає, що постанова слідчого з особливо важливих справ Прокуратури Автономної Республіки Крим Е.В. Барюгіна від 14 жовтня 2012 є такою, що створює непоборну силу для своєчасного та добровільного погашення вимог стягувачів. Втім, за переконанням суду, вказане посилання є безпідставним, оскільки ця постанова не обмежує відповідача у можливості розпоряджатися одержаними від виробничої діяльності грошовими коштами.

Разом з тим, свою заяву від 05 червня 2012 року про надання відстрочки виконання судового рішення заявник обґрунтовує, виходячи з правових позицій, які викладені в ухвалі господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2011 року у справі №5002-11/3555-2011, ухвалі Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2012 року у справі №103/1068/12, постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2012 року по справі №5002-11/3555-2011, постанові Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 травня 2012 року по справі №2а-2294/12/0170/13 та інших документах, які зазначені заявником у тексті своєї заяви про надання відстрочки виконання рішення суду.

Розглядаючи таку заяву, суд зауважує та приймає до уваги, що вказані рішення судів не мають преюдиціальне значення в оцінці постанови слідчого в силу положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки склад сторін у цій справі інший.

Більш того, у відповідності до пункту 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Під час розгляду даної заяви, судом також було встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 16 травня 2012 року у справі №5002-11/3555-2011, скасована постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2012 року та ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2012 року у справі №5002-11/3555-2011, а заява державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 сіня 2012 року у справі №5002-11/3555-2011 залишена без задоволення.

Також судом береться до уваги, що відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Заявник просить відстрочити виконання рішення до певного моменту у часі (терміну). При цьому визначає термін не календарною датою, а вказівною на подію набрання законної сили вироком у кримінальній справі.

Стаття 252 Цивільного кодексу України передбачає можливість встановлення терміну вказівкою тільки на подію, яка має неминуче настати.

Однак Кримінально-процесуальний кодекс України не передбачає постановлення вироку як єдиний наслідок досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи. А отже набрання законної сили вироком у кримінальній справі не є подією, яка має неминуче настати. Це унеможливлює відстрочення виконання рішення до бажаного для відповідача терміну.

Як свідчать матеріали справи, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийняте 18 жовтня 2011 року.

Втім, неодноразово звертаючись до суду із заявою про відстрочку, державним підприємством "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" не надано доказів хоча б часткового виконання підприємством вказаного рішення господарського суду, що підтверджувало б здійснення останнім дій на погашення заборгованості перед позивачем.

Суд звертає увагу заявника на те, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, необхідно враховувати й можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все, необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Згідно зі статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент звернення заявника із вказаною заявою, в матеріалах справи відсутні докази наявності виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

За таких обставин, враховуючи недоведеність факту існування обставин ускладнення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду та невірно визначеним відповідачем терміну, до якого він бажає, щоб виконання рішення було відстрочено, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року у справі №5002-7/3878-2011 відмовити.

Ухвалу суду направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя І.І. Дворний