Ухвала суду № 24975636, 19.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15107/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю:Федорової Г.Г., Губської О.А., Оксененка О.М., Петриченко Ю.П., представника позивача -Шваба А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО-ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО-ТРЕЙД»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.08.2011 року № 0001340702, яким ТОВ «ЗЕРНО-ТРЕЙД»зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 435 929,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО-ТРЕЙД»задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.08.2011 року № 0001340702.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО-ТРЕЙД»є юридичною особою, зареєстрованою Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.09.2003 року.

26 липня 2011 року службовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «ЗЕРНО-ТРЕЙД»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за вересень 2009 року, за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за жовтень 2009 року, за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за листопад 2009 року, за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за грудень 2009 року, за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ що декларувалось в період за лютий 2009 року, за серпень 2010 року яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2009 року, за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень-серпень 2010 року, за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за січень 2011 року та від'ємного значення за грудень 2010 року, лютий 2011 року.

В ході перевірки було встановлено порушення ТОВ «ЗЕРНО-ТРЕЙД»вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було завищено суму задекларовану до бюджетного відшкодування за листопад 2009 року на суму 83 105,00 грн., за грудень 2009 року на суму 101 706,00 грн., за січень 2010 року на суму 42 676,00 грн., за вересень 2010 року на суму 138 228,00 грн.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 109/07-02/32493237 від 27.07.2011 року (т. 1 а.с. 23-32), на підставі якого, ДПІ у Печерському районі м. Києва 18.08.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001340702, яким ТОВ «ЗЕРНО-ТРЕЙД»зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 435 929,00 грн.(т. 1 а.с. 21).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) (тут і далі по тексту постанови -в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до приписів п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення для сплати до бюджету позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду та порядок визначення та відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового кредиту встановлено положенням п. 7.7. ст. 7 № 168/97-ВР.

Так, згідно п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З правового аналізу наведених норм вбачається, що розмір суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість прямо залежить від розміру суми податкового кредиту, відтак правильність формування складу податкового кредиту платником податків є визначальною умовою правомірності звернення таким платником із відповідною заявою щодо відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість.

Організація та проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачена Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженими наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350 (у редакції наказу ДПА України від 20.10.2009 року № 568) (тут і далі по тексту постанови -в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 4.1 Методичних рекомендацій, протягом 30 календарних днів, наступних після настання 30-денного терміну за днем отримання податкової декларації разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування, визначеного Законом України «Про податок на додану вартість»для проведення невиїзної документальної перевірки, проводиться позапланова виїзна перевірка податкової декларації з ПДВ платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно пунктів 4.2, 4.3 Методичних рекомендацій, до початку перевірки за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів з'ясовується відповідність задекларованого податкового кредиту платника ПДВ та податкових зобов'язань постачальників.

Обов'язкові перевірки з питань правових відносин, за ланцюгом постачання проводяться стосовно тих постачальників платника ПДВ, з операцій з якими платником ПДВ сформовано податковий кредит у обсязі 5 і більше відсотків дозволеного податкового кредиту.

У разі якщо за даними інформаційних баз податкового органу, за інформацією податкової міліції виникає сумнів щодо дієздатності та правоздатності постачальників платника ПДВ, а також правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ із операцій з придбання товарів (послуг) у таких постачальників, підрозділ податкового контролю юридичних осіб може організувати проведення перевірок з питань правових відносин за відповідним ланцюгом постачання.

До матеріалів перевірки складається та додається перелік постачальників платника ПДВ, із операцій з якими платником сформовано податковий кредит у сумі понад 5 відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у кожному податковому періоді для юридичних осіб та 3 відсотки для фізичних осіб, із зазначенням за даними Системи співставлення задекларованих показників, результатів співставлення та стану постачальника.

Основними постачальниками вважаються суб'єкти господарювання, у яких платником ПДВ, що перевіряється, придбано товарів (послуг), де сума ПДВ складає 5 і більше відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у цьому періоді для юридичних осіб та 3 відсотки для фізичних осіб.

Проведення перевірки з питань правових відносин забезпечується підрозділом податкового контролю юридичних осіб (оподаткування фізичних осіб) органу державної податкової служби, де суб'єкт господарювання, щодо якого проводиться перевірка з питань правових відносин за ланцюгом, знаходиться на податковому обліку. Результати перевірки з питань правових відносин оформлюються у порядку, передбаченому наказом ДПА України від 11.09.2008 року № 584 «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення», зі змінами та доповненнями (п. 4.4 Методичних рекомендацій).

Відповідно до п. 4.5 Методичних рекомендацій, перевірки з питань правових відносин постачальників ланок (крім першої) ланцюгів постачання обмежити перевіркою суб'єктів господарювання, сума ПДВ по проведених операціях з якими становить за один податковий період 10 тис. грн. і більше для юридичної особи та 5 тис. грн. і більше - для фізичної особи.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що однією з обов'язкових підстав для відшкодування сум податку на додану вартість є проведення зустрічних перевірок постачальників платника податків і підтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, службовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ЗЕРНО-ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Транс Агро - Плюс»за вересень 2010 року на суму 80 216,07 грн. та з ТОВ «Таврійська зернова компанія»за жовтень 2009 року на суму 83 105,58 грн., за листопад 2009 року на суму 101 706,78 грн., за грудень 2009 року на суму 42 676,72 грн., за січень 2010 року на суму 12 300,00 грн., за березень 2010 року на суму 2 961,98 грн., за серпень 2010 року на суму 54 837,10 грн., за вересень 2010 року на суму 58 011,97 грн., за грудень 2010 року на суму 51 506,30 грн., за січень 2011 року на суму 70 214,13 грн.

ДПІ у Печерському районі м. Києва від ДПІ у м. Херсоні було отримано акт документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Таврійська зернова компанія»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року (акт № 1931/23-5/33173245 від 08.06.2011 року), за результатами якої було встановлено, що ТОВ «Таврійська зернова компанія»за реєстраційною адресою: м. Херсон, с. Зеленівка, вул. Б. Хмельницького, 2д не знаходиться. На дату написання акту № 1931/23-5/33173245 від 08.06.2011 року вживаються заходи щодо розкриття банківської таємниці по даному товариству, ГВПМ ДПІ у м. Херсоні вживаються заходи щодо розшуку посадових осіб та проведення їх опитування.

Також, ДПІ у Печерському районі м. Києва від Очаківської ОДПІ було отримано акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Транс Агро - Плюс»з питань правових відносин з платниками податків за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року (акт № 40/23/34337070 від 30.03.2011 року), за результатами якої було встановлено, що ПП «Транс Агро - Плюс»не мало необхідних умов для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результаті відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладені акти, податковий орган прийшов до висновку, що контрагенти позивача мають ознаки фіктивності, оскільки не ведуть господарської діяльності, не мають для цього відповідних ресурсів (людських та матеріальних), операції із придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, відносини між цими підприємствами та позивачем здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому укладені правочини є нікчемними.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями апелянта та зазначає, що відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2010 року позивачем було сформовано податковий кредит за рахунок операцій з ПП «Транс Агро - Плюс», а у жовтні, листопаді, грудні 2009 року, січні, березні, серпні, вересні, грудні 2010 року, січні 2011 року позивачем було сформовано податковий кредит за рахунок операцій з ТОВ «Таврійська зернова компанія».

Так, між ТОВ «ЗЕРНО-ТРЕЙД» та ПП «Транс Агро-Плюс»було укладено договір поставки № 229-2010 14.09.2010 року, додаткову угоду № 1 від 14.09.2010, додаткову угоду № 2 від 15.09.2010 року , додаткову угоду № 3 від 27.09.2010 року , додаткову угоду № 4 від 28.09.2010 року та додаткову угоду № 5 від 29.09.2010 року, згідно з якими ПП «Транс Агро-Плюс»поставило на користь позивача ячмінь у кількості 295 т., загальною вартістю 535 530,60 грн. з ПДВ.

Факт виконання сторонами договору поставки та додаткових угод підтверджується виписками по рахунку від 16.09.2010 року, 17.09.2010 року, 29.09.2010 року, 28.09.2010 року, 01.10.2010 року, податковими накладними № 192 від 15.09.2010 року, № 197 від 16.09.2010 року, № 241 від 27.09.2010 року, № 246 від 28.09.2010 року, № 259 від 30.09.2010 року на суму ПДВ 535 530,60 грн. та видатковими накладними № 192 від 15.09.2010 року, № 197 від 16.09.2010 року, № 241 від 27.09.2010 року, № 246 від 28.09.2010 року, № 259 від 30.09.2010 року.

Факт перевезення товару автомобільним транспортом до зернового складу позивача ТОВ «Боріваж»в порт Южний (Одеська обл.) підтверджується товарно-транспортними накладними № 892216 від 14.09.2010 року; № 942210 від 15.09.2010 року; № 893313 від 15.09.2010 року; № 942206 від 15.09.2010 року; № 942212 від 14.09.2010 року; № 942208 від 15.09.2010 року; № 057627 від 15.09.2010 року; № 933739 від 26.09.2010 року; № 933742 від 27.09.2010 року; № 755679 від 30.09.2010 року.

Крім цього, позивачем підтверджено факт використання вищезазначеного товару у своїй господарській діяльності, а саме надано документи про продаж (експорт) товару компанії SIA (контракт № GZ-01-09 від 06.10.2009 року, додаток № 33 від 06.09.2010 року, вантажно митну декларацію № 001129 від 13.10.2010 року), зі змісту яких вбачається, що вказаний товар було продано позивачем за ціною 205 доларів США за тону, що на день поставки становило 1 621,53 грн. без ПДВ (курс долара США до гривні 7.9099 грн.), що свідчить про те, що вказана господарська операція була направлена на отримання прибутку в розумінні частин 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України.

Крім цього, між ТОВ «ЗЕРНО-ТРЕЙД»та ТОВ «Таврійська зернова компанія»були укладені договори № ЗТ 0110 2009/2 від 01.10.2009 року та № 011101 від 05.01.2011 року про надання транспортних послуг з перевезення вантажу, за якими ТОВ «Таврійська зернова компанія»надала позивачу транспортні послуги на суму 2 863 923,47 грн. з ПДВ.

Факт виконання сторонами вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними на суму податку на додану вартість 477 320,58 грн., виписками по рахунку, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та товарно-транспортними накладними.

Наявність цих документів відповідачем не заперечується.

Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що зміст зазначених вище договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Спірні угоди були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобов'язання за ними виконані належним чином, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Крім цього, на момент укладення та виконання зазначених вище договорів, видачі податкових та видаткових накладних підприємства контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Видані позивачу належно оформлені податкові накладні продавцем, що був зареєстрований платником податку на додану вартість на час здійснення вказаних операцій, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких не спростовано, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Губська О.А.

Оксененко О.М.

Повний текст ухвали складено та підписано -25.06.12р.