Постанова № 24975043, 20.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 р.Справа № 2-а-6103/11/1470

Категорія:8.1.5Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «Вікі»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Вікі» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011р. ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПП «Вікі»про стягнення податкового боргу в сумі 153187,75 грн., посилаючись на те, що внаслідок порушення вимог чинного законодавства відповідачем не сплачено у встановлені законом строки суми податкового зобов'язання, в результаті чого утворилась заборгованість у вказаному розмірі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ПП «Вікі»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не повідомив відповідача належним чином про час та місце розгляду справи, розглянув справу та вирішив спір по суті без участі представника підприємства. Наголошує, що при вирішенні спору суд не перевірив узгодженість податкових зобов'язань, а також не врахував, що вони виконувались відповідачем в добровільному порядку, доказом чого є наявність у підприємства платіжних доручень.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Органи державної податкової служби відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК Українипередбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом являється сума грошового зобов'язання самостійно узгоджена платником податків або узгоджена в порядку оскарження, але на сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Основною ознакою віднесення суми податкового зобов'язання до податкового боргу є узгодженість такого зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва суд першої інстанції посилався на те, що за результатами планової виїзної перевірки ПП «Вікі»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р., складено акт перевірки від 15.02.2011р. №515/23-200/24055786. На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.03.2011р. №0000272301 та від 01.03.2011р. №0000282301, які ПП «Вікі»отримало 01.04.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, при винесенні рішення про стягнення сум за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суд першої інстанції не перевірив чи є податкові зобов'язання узгодженими, оскільки наявність повідомлень про вручення поштових відправлень, на які посилався суд, само по собі не є достатнім доказом узгодження податкових зобов'язань підприємства. В порушення вимог ст.86 КАС України суд першої інстанції не перевірив чи оскаржувались вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, чи завершено процес апеляційного узгодження, чи існує у відповідача на час розгляду справи податковий борг.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Разом із апеляційною скаргою ПП «Вікі»надано до суду платіжні доручення, якими підтверджено сплату ним податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1319 грн., визначених податковою декларацією зі сплати ПДВ за квітень 2011р.; податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 204 грн., визначених податковою декларацією зі сплати ПДВ за травень 2011р.; податкових зобов'язання з ПДВ у розмірі 743 грн., визначених податковою декларацією з ПДВ за червень 2011р.; податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства у розмірі 39679 грн., визначених податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2010р.; податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства в розмірі 29305 грн., визначених податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2011р.; податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства в розмірі 533 грн., визначених уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства у розмірі 121 грн., визначених уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Вказане свідчить про те, що розглянувши справу за відсутності представника відповідача, суд першої інстанції постановив судове рішення про стягнення з ПП «Вікі» на користь Державного бюджету податкових платежів, які підприємством вже добровільно сплачено до бюджету, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №1950 від 30.05.2011р., №2213 від 29.06.2011р., №851 від 28.07.2011р., №1036 від 14.02.2011р., №1040 від 15.02.2011р., №1876 від 20.05.2011р., №2109 від 15.06.2011р., №2110 від 15.05.2011р., №1443 від 06.04.2011р., №1475 від 07.04.2011р., №1491 від 08.04.2011р., №1800 від 13.05.2011р., №1804 від 13.05.2011р., №1760 від 10.05.2011р., №1712 від 05.05.2011р. та №1637 від 27.04.2011р.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, а вимоги позову ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва являються недоведеними та спростованими наданими ПП «Вікі»доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.3 ч.1ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 185, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Вікі»задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Вікі»про стягнення податкового боргу -залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.