Постанова № 24974276, 12.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. Справа № 2а-1670/11290/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Коцури Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2012р. по справі № 2а-1670/11290/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук Житлобуд"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Кременчук Житлобуд", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької ОДПІ, та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2011 року № 0005362301/95.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2012р. по справі №2а-1670/11290/11 вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 15 червня 2011 року №0005362301/95.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2012р. по справі №2а-1670/11290/11 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2012р. по справі №2а-1670/11290/11 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача №3447/23-290/01274136 від 27.05.2011р., в якому зроблені висновки про порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у сумі 5373504,00 грн., у тому числі: за 2009 рік - 1595749,00 грн., за 2010 рік - 3777755,00 грн.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з наступного.

В ході проведення перевірки встановлено помилкове визначення позивачем загальної суми валового доходу від продажу товарів (робіт, послуг) по Дт рахунків 361 "Розрахунки з покупцями", 3611 "Розрахунки з покупцями", 3612 "Розрахунки із замовниками за проектні роботи", 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", та Кт рахунків 701 "Доходи від реалізації готової продукції"", 702 "Доходи від реалізації товарів", Дт "Доходи від реалізації робіт і послуг", 703 "Доходи від реалізації автопослуг", 712 "Доходи від реалізації інших оборотних активів" та з урахуванням попередніх оплат за 2010 рік на суму 1577841,00 грн.

Актом перевірки встановлено та підтверджено представниками відповідача, зокрема, ревізором, що брав участь у проведенні перевірки, що вищевказане порушення виявлено за наслідками перевірки Головної книги, наборки валових доходів, ж/о по рахункам 361 "Розрахунки з покупцями", 3611 "Розрахунки з покупцями", 3612 "Розрахунки із замовниками за проектні роботи", 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", а також на підставі первинних документів до них за відповідний звітний період.

Поряд із тим, в акті зазначено, що перевіркою проведене співставлення даних, зазначених позивачем у відповідних деклараціях з податку на прибуток, що відповідають кореспонденції бухгалтерських рахунків, та сум фактичного доходу та доходів, задекларованих за 2010 рік на підставі наявних первинних документів, внаслідок чого виникла розбіжність у сумі 1577841,00 грн.

У ході перевірки також встановлено, що різниця між фактичною сумою валових витрат та сум, задекларованих витрат ТОВ "Кременчук Житлобуд" за 2009 рік становить 1595749,00 грн.

Після складання акта перевірки до Кременецької ОДПІ надійшли відповіді на запити щодо підтвердження взаємовідносин з підприємствами, первинні документи по взаємовідносинах із якими на момент перевірки були частково відсутні, що стало підставою для висновку щодо неправомірності віднесення даних сум витрат до валових на суму 228000,00 грн. Листами контрагентів позивача підтверджена правомірність господарських взаємовідносин між вказаними суб'єктами господарювання та спростовано висновки податкового органа щодо неправомірності віднесення сум за такими господарськими операціями до валових витрат. Зазначене стало підставою для часткового задоволення скарги позивача та зменшення контролюючим органом Кременчуцької ОДПІ суми завищення валових витрат за 2009 рік до 1367749,00 грн., а суми різниці між фактичною сумою валових витрат та сумою задекларованих витрат ТОВ "Кременчук Житлобуд" за 2010 рік - до 273550,00 грн.

Таким чином, за результатами розгляду скарги на акт перевірки, встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 4969500,00 грн., у тому числі: за 2009 рік на 1367749,00 грн., за 2010 рік - 3601751,00 грн.

Разом із тим, ні акт перевірки, ні документи, надані відповідачем на виконання ухвали суду від 16 січня 2012 року, а також пояснення ревізора Кременчуцької ОДПІ в судовому засіданні, не дають можливості суду встановити які саме документи досліджувались та брались до уваги відповідачем при складенні висновку щодо помилковості формування валового доходу, що в свою чергу унеможливлює витребування таких документів судом з власної ініціативи у позивача з метою перевірки правомірності висновків податкового органа про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно вимог частини 6 зазначеного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд першої інстанції визнав очевидним факт допущення грубих порушень з боку Кременчуцької ОДПІ при складанні акта перевірки від 27 травня 2011 року №3447/23-290/01274136, зокрема, в частині посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність фактів порушень.

Аналіз викладеного дає підстави стверджувати, що відповідач, на порушення вказаних норм, при оформленні акта перевірки не забезпечив систематизований чіткий та об'єктивний виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, та не підтвердив їх посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Зазначені обставини не дають підстав вважати акт перевірки від 27 травня 2011 року №3447/23-290/01274136 носієм доказової інформації.

Такі дії відповідача, на думку суду першої інстанції, суперечать покладеним на нього законодавством обов'язкам та є грубим порушенням чинного законодавства.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для відмови у прийнятті спірного рішення, покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду доказів та доречних доводів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки, та не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2011 року №0005362301/95 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд першої інстанції згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2011 року № 0005362301/95.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно п.1.6 Порядку складання декларацій з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, зареєстрованим у Мінюсті України 08.04.2003р. за №271/7592, узгодженого рішенням Комітету ВР України з питань фінансів і банківської діяльності від 31.03.2003р. №06-10/239, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІУ, далі - Закон про бухгалтерський облік, передбачено, що первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та з підтверджує її здійснення.

Статтею 1 Закону про бухгалтерський облік визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст.9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні та зведені облікові документи, які фіксують факти здійснення господарської операції і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документів (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином валовий дохід та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Обов'язок Позивача щодо надання первинної документації визначений п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010, №2755-УІ, згідно якого платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Але первинних документів, які б відповідали вимогам Закону про бухгалтерський облік і підтверджували спірні суми валових витрат/доходів товариства у 2009 - 2010 роках Позивач не надав, що й відображено в актах планової та позапланової перевірок.

Не були надані первинні документи на підтвердження сум валових витрат/доходів товариства у 2009 - 2010 роках по уточненим розрахункам до декларацій і на вимогу суду апеляційної інстанції. Надані позивачем головні книги за 2009 та 2010 роки не можуть вважатись належними доказами по справі, оскільки лише підтверджують ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Документи, які б підтвердили реальність господарських операцій (розрахункові документи, документи на підтвердження перевезення товару або здійснення послуг, їх оприбуткування, використання у власній господарській діяльності) позивачем не надано.

Отже відповідач під час перевірки, не мав можливості визначити перелік первинної документації, необхідної для підтвердження спірних сум, з підстав її ненадання самим Товариством.

Ненадання підтверджуючих документів первинного бухгалтерського та податкового обліку до перевірки та до суду свідчить про їх відсутність у ТОВ «Кременчук Житлобуд».

Колегія суддів вважає, що акт планової документальної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.08 по 31.12.10 від 27.05.2011р. №3447/23-209/0174136 відображає дійсний стан на час її проведення.

Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0005362301/95 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток Кременчуцька ОДПІ колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що за результатами діяльності у 2009 році Позивач задекларував позитивне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 228 000,00 грн.

Подавши уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік Позивач збільшив суму валових витрат, з яких сума витрат 2 864 576,00 грн. не підтверджена документами первинного бухгалтерського обліку.

В результаті коригування, сума від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у 2009 році склала - 1 367 749,00 грн.

Згідно даних декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, Позивач задекларував позитивне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 176 004,00 грн.

Подавши уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік Позивач збільшив суму валових витрат на 2 023 910,00 грн. та зменшив валові доходи на суму 1 577 841,00 грн., в зв'язку з чим, відповідно, отримав від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі - 3 601 751,00 грн.

Як і в попередньому випадку, ТОВ „Кременчук Житлобуд" не надано документів первинного обліку, які б підтвердили суму витрат в розмірі 2 023 910,00 грн. та не підтверджено документами первинного обліку суму зменшення валових доходів в розмірі 1577841,00, завдяки чому і виникла спірна сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2010 році.

Таким чином, сума зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визначена спірним податковим повідомленням-рішенням №005362301/95 від 15.06.2012 року, складається з суми від'ємних значень, відображених у податковій звітності (з урахуванням уточнюючих розрахунків) за 2009 рік 1 367 749,00 грн. + за 2010 рік 3 601 751,00 грн. та становить 4 969 500,00 грн.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У відповідності з п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону №334, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п.4.1 ст.4 Закону №334, валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності , отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Також, відповідно до п.п.11.3.1.,п.11,3.,ст.11 Закону №334 датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

В порушення даних вимог підстави коригування Позивачем валових витрат/доходів залишились не підтвердженими ні в процесі перевірок, ні в ході судового розгляду справи.

Слід зазначити, що посилаючись на ч.2 ст.71 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд першої інстанції не врахував положення ч. 1 цієї ж статті, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не доведені обставини щодо правомірності даних, внесених в уточнюючі розрахунки до декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 та 2010 роки.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2012р. по справі №2а-1670/11290/11 прийнята при невідповідності висновків суду обставинами справи та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, п.3 ст.202, ст.ст.205, 207, 209, 254КАС України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2012р. по справі № 2а-1670/11290/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчук Житлобуд" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 18.06.2012 р.