Справа № 2а/1570/8517/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2012 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Бушанському А.В.
За участю:
Представників позивача: Тануркова Р.Г., Кузьменкової М.О.
Представників відповідача: Хлопко В.Ф., Баркар В.О., Паюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський Олійний Термінал»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівський Олійний Термінал»(далі ТОВ «ІОТ») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Іллічівську) про визнання протиправними дії по складанню податкових повідомлень-рішень від 11.04.2011 року № 0000542350 та № 0000562350 та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки № 679/23-0301/34169580 від 28.03.2011 року «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «ІОТ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року»щодо неправомірного здійснення позивачем нарахування амортизаційних відрахувань по витратам на покриття дороги, розташованої на території Іллічівського морського торгівельного порту, які не підлягають амортизації, на загальну суму 79 751,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування станом на 31.12.2009 року на 254 039 грн. та станом на 30.09.2010 року на 129 622,00 грн., а також заниження податку на додану вартість на 120 951,00 грн., у зв'язку з включенням до податкового кредиту суми податку на додану вартість від вартості робіт по заміні покриття вищезазначеної дороги. Позивач вважає дії податкового органу щодо складення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправним, а самі рішення такими, що підлягають скасуванню. При цьому зазначає, що з боку позивача при формуванні ним податкових зобов'язань та податкового кредиту за перевіряємий період при виконанні робіт по ремонту дороги, розташованої на території Іллічівського морського торгівельного порту відсутні порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість», оскільки зазначена дорога використовується позивачем для здійснення господарської діяльності. Крім того, позивач зазначає, що під час винесення податкового повідомлення-рішення № 0000562350 від 11.04.2011 року податковий орган фактично двічі нарахував податкове зобов'язання з податку на прибуток за одне й те ж правопорушення, оскілки вже раніше на підставі акту камеральної перевірки № 478/1501 від 25.02.2010 року податковим повідомленням рішенням № 0000301501 від 25.02.2011 року було донараховано позивачу суму податку на прибуток у розмірі 161 058,00 грн. за основним платежем та 8 055,00 грн. -штрафні санкції.
Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, наполягали, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.
Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:
ТОВ «ІОТ»було зареєстровано 29.03.2006 року виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, код ЄДРПОУ 34169580. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у м. Іллічівську.
В період з 28.02.2011 року по 21.03.2011 року на підставі направлень на перевірку від 25.02.2011 року № 01-045/137 та від 15.03.2011 року № 01-045/185, наказу про продовження терміну перевірки № 195 від 14.03.2011 року фахівцями ДПА в Одеській області та посадовими особами ДПІ у м. Іллічівську проведено виїзну планову перевірку ТОВ «ІОТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.
Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань ТОВ «ІОТ» встановлено їх завищення на загальну суму 79 751 грн., у тому числі за: 1 квартал 2009 року - на 12 095,00 грн., 2 квартал 2009 року -на 11 853,00 грн., 3 квартал2009 року -на 11 616,00 грн., 4 квартал 2009 року -на 11 383,00 грн., 1 квартал 2010 року -на 11 156,00 грн., 2 квартал 2010 року -на 10 933,00 грн., 3 квартал 2010 року -на 10 715,00 грн.
Крім того перевіркою було встановлено завищення підприємством валових витрат за 2009 рік на суму 207 092, 00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 484 088,00 грн.; за півріччя 2010 року на суму 96 818,00 грн., за 3 квартали 2010 року на суму 96 818,00 грн. З урахуванням зазначених порушень податковий орган дійшов висновку про завищення ТОВ «ІОТ»від'ємного значення об'єкту оподаткування станом на 31.12.2009 року на 254 039,00 грн. та станом на 30.09.2010 року на 129 622,00 гривень.
Перевіркою також встановлено завищення ТОВ «ІОТ» податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період у розмірі 120 951,00 грн., у тому числі у: вересні 2008 року - на 38 073,00 грн., жовтні 2008 року -на 42 978,00 грн., листопаді 2008 року -на 39 900,00 грн., у зв'язку з тим, що підприємством в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості придбаних у ТОВ «Агропромстройкомплекс Люкс»плит дорожніх 3X2X0,20 б/у 2 категорії та виконаних ПП «Плавбудзагін»робіт по ремонту покриття доріг та площадок, які за даними перевірки не рахуються у складі основних фондів підприємства та ним не орендуються.
За результатами перевірки було складено акт № 679/23-0301/34169580 від 28.03.2011 року (т.1 а.с. 10-57), на підставі висновків якого відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення від 11.04. 2011 року № 0000562350, яким ТОВ «ІОТ»зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік у розмірі 254 039,00 грн. та за 3 квартали 2010 року у розмірі 129 622,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0000542350 про визначення ТОВ «ІОТ»податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 120 951,00 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у розмірі 30 238,00 грн. (т. 1 а.с. 8,9).
Не погодившись із вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до державної податкової адміністрації в Одеській області.
За результатами розгляду скарги ТОВ «ІОТ» державною податковою адміністрацією в Одеській області прийнято рішення № 23679/10/25-0007 від 07.07.2011 року про результати розгляду первинної скарги, яким податкові повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0000542350 та № 0000562350 залишено без змін, а скаргу позивача в цій частині - без задоволення (т. 1 а.с. 66-75).
ТОВ «ІОТ»було подано повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 2665/6/10-2115 від 29.09.2011 року про результати розгляду повторної скарги, яким податкові повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0000542350 та № 0000562350 та рішення ДПА в Одеській області № 23679/10/25-0007 від 07.07.2011 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (т. 1 а.с. 76-79).
Не погодившись з рішеннями податкових органів, позивач звернувся до суду.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ІОТ» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон України № 334/94-ВР) передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 того ж Закону під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених цією статтею.
Згідно пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України № 334/94-ВР під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується, у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Згідно пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього ж Закону амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності (п. 1).
Відповідно ж до пункту 23 Положення нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. При цьому, суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів (п. 30).
Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон України №168/97-ВР) регулюється порядок обчислення та сплати цього податку, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 цього Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.4.4 ст.7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
В акті перевірки № 679/23-0301/34169580 від 28.03.2011 року податковим органом зазначено, що ТОВ «ІОТ»в порушення пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»у перевіряємому періоді неправомірно здійснювало нарахування амортизаційних нарахувань по витратам, які не підлягають амортизації. Так, у грудні 2008 року підприємством включено до складу основних фондів з відповідним подальшим нарахуванням з 1 кварталу 2009 року амортизаційних відрахувань суму 405 255,00 грн. вартості робіт по заміні покриття доріг та площадок загальною площею 1 401 кв.м (розібрання старого покриття, підготовка постелі під дорожнє покриття, укладання залізничних плит, заливка примикання плит бітумом, облаштування монолітного залізобетону) на об'єкті «Заміна покриття доріг та площадок», розташованих на території Іллічівського морського торгівельного порту. Підприємством також включено до складу основних фондів суму 199 500,00 грн. вартості придбаних дорожніх плит 3X2X0,20 б/у 2 категорії. При цьому документального підтвердження наявності в складі основних фондів підприємства станом на 01.10.2007 року чи придбання у наступних періодах таких об'єктів, як основних фондів, а також оренди вказаних об'єктів, використання вищевказаних дорожніх плит на ремонт та/чи поліпшення основних фондів, які рахуються на обліку чи орендовані ТОВ «ІОТ», до перевірки не надано. Внаслідок зазначеного відповідач зазначає, що ТОВ «ІОТ» було завищено амортизаційні відрахування на загальну суму 79 751 грн., у тому числі за: 1 квартал 2009 року -на 12 095,00 грн., 2 квартал 2009 року -на 11 853,00 грн., 3 квартал 2009 року -на 11 616,00 грн., 4 квартал 2009 року -на 11 383,00 грн., 1 квартал 2010 року - на 11 156,00 грн., 2 квартал 2010 року -на 10 933,00 грн., 3 квартал 2010 року -на 10 715,00 грн.
Із зазначених підстав відповідач зазначив, що ТОВ «ІОТ»неправомірно було віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень-листопад 2008 року суми ПДВ по операціям з придбання у ТОВ «Агропромстройкомплекс Люкс»плит дорожніх 3X2X0,20 б/у 2 категорії та по операціям зі сплати вартості робіт по заміні покриття доріг від контрагента ПП «Плавбудзагін», що призвело до завищення ТОВ «ІОТ» податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 120 951,00 грн., у тому числі у: вересні 2008 року - на 38 073,00 грн., жовтні 2008 року -на 42 978,00 грн., листопаді 2008 року -на 39 900,00 грн.
Судом при офіційному з'ясуванні обставин у справі було встановлено, що між ТОВ «ІОТ» та компанією UNIVERSAL LIQUID TERMINAL SA»(Швейцарія) було укладено договір оренди № 1-А від 01.06.2006 року, згідно якого орендодавець передає належне йому на праві власності, а орендар приймає в орендне користування наступне майно (далі об'єкт оренди): будівлю насосного автозливу загальною площею 31.1 кв.м, будівлю пункту зливу-наливу загальною площею 216,00 кв.м, двоповерхову будівлю вагової загальною площею 57,3 кв.м, ваги вагонні електромеханічні, будівлю пунктів управління загальною площею 35.6 кв.м, будівлю пунктів управління резервуарами № 7, № 8 та № 9, споруди насосної загальною площею 32,5 кв.м, допоміжну будівлю загальною площею 32,5 кв.м, допоміжна будівлю загальною площею 66,9 кв.м, резервуари для зберігання олії № 7, № 8, № 9 ємністю по 3000 куб. м кожний, трубопровід, залізничний путь (т.1 а.с. 80-84).
Згідно п. 5.3 зазначеного договору орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно здійснювати за свій рахунок поточний ремонт об'єкта оренди та сплачувати експлуатаційні витрати, які необхідні для функціонування об'єкта оренди.
Згідно акту приймання-передачі від 01.06.2006 по договору оренди № 1-А від 01.06.2006 року зазначений об'єкт оренди був переданий в користування ТОВ «ІОТ»(т. 1 а.с. 187).
Відповідно до додаткових угод до зазначеного договору оренди № 1 від 01.12.2007 року, № 2 від 11.04.2008 року, № 3 від 11.04.2008 року сторонами до об'єкту оренди було включено: резервуар для зберігання олії № 10, резервуар для зберігання олії № 11, приміщення пункту управління резервуара № 10, приміщення пункту управління резервуара № 11, резервуари для зберігання олії №№ 12-21, трубопровід, будівлю проміжного пункту управління, пункт управління електроприводами засувів, маслоловушку, підпірну стінку, приміщення продуктивної насосної з технологічним обладнанням, споруду залізничної двосторонньої естакади, інженерні споруди (т. 1 а.с. 188-192).
Для здійснення ремонтних робіт на об'єкті «Заміна покриття доріг та площадок»(дорога, яка прилягає до об'єкту оренди за договором оренди № 1-А від 01.06.2006 року), розташованому на території Іллічівського морського торгового порту ТОВ «ІОТ»було укладено наступні договори.
1. 01.09.2008 року між ТОВ «ІОТ»(замовник) та ПП «Плавбудзагін»(підрядник) укладено договір підряду на «Покриття доріг та площадок»№ 1/9, за яким підрядник зобов'язувався виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Заміна покриття доріг та площадок»на території Іллічівського морського торгового порту (т. 1 а.с. 143-146).
Факт отримання ТОВ «ІОТ»зазначених послуг та сплати відповідних грошових коштів, у т.ч. і сум ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами податковими накладними № 57 від 15.09.2008 року, № 54 від 03.09.2008 року, № 67 від 30.10.2008 року (т.1 а.с. 194-196), відображених в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди (т.1 а.с. 201-206), актом приймання виконаних підрядних робіт № 19 від 30.10.2008 року, вартість виконаних робіт за яким склала 486 306,00 грн., в тому числі ПДВ -81 051,00 грн. (т. 1 а.с. 148), випискою АБ «Південний»руху коштів по рахунку ТОВ «ІОТ»(т.1 а.с. 149-152).
2. 15.08.2008 року між ТОВ «ІОТ»(покупець) та ТОВ «Агропромстройкомплекс Люкс»(продавець) укладено договір постачання № 150801, за яким постачальник зобов'язувався передати плити шляхові, а покупець прийняти та оплатити товар. (т.1 а.с. 154-155).
Факт отримання ТОВ «ІОТ»зазначеного товару та сплати відповідних грошових коштів, у т.ч. і сум ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами податковими накладними № 33 від 23.09.2008 року з урахуванням розрахунку коригування, № 37 від 25.09.2008 року, № 36 від 23.09.2008 року (т. 1 а.с. 197-200), відображених в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди (т.1 а.с. 201-206), видатковою накладною № 54 від 23.09.2008 року (т.1 а.с. 156), випискою АБ «Південний»руху коштів по рахунку ТОВ «ІОТ»(т.1 а.с. 157-161).
За наслідками виконання зазначених договорів ТОВ «ІОТ»включило до податкового кредиту згідно декларації з податку на додану вартість за вересень-листопад 2008 року суму ПДВ у розмірі 120 951,00 грн., у тому числі у: вересні 2008 року - 38 073,00 грн., жовтні 2008 року -42 978,00 грн., листопаді 2008 року -39 900,00 грн. (т. 1 а.с. 207-226).
Крім того, ТОВ «ІОТ»у деклараціях з податку на прибуток за 1, 2, 3 квартали 2009 року та 2009 рік, 1, 2 3 квартали 2010 року було включено до суми амортизаційних відрахувань по витратам з вартості підрядних робіт за договором підряду від 01.09.2008 року № 1/9 та з вартості придбаних плит дорожніх за договором постачання від 15.08.2008 року № 150801 на загальну суму 79 751 грн., у тому числі за: 1 квартал 2009 року -12 095,00 грн., 2 квартал 2009 року -11 853,00 грн., 3 квартал 2009 року -11 616,00 грн., 4 квартал 2009 року -11 383,00 грн., 1 квартал 2010 року -11 156,00 грн., 2 квартал 2010 року -10 933,00 грн.,3 квартал 2010 року -10 715,00 грн. (т. 1 а.с. 241-250; т. 2 а.с. 1-20).
Представник позивача у судову засіданні, заперечуючи проти висновків податкового органу та в обґрунтування позовних вимог, зазначив, що ТОВ «ІОТ»здійснює виробничу діяльність за допомогою орендованих виробничих потужностей на підставі договору оренди майна та обладнання № 1-А від 01.06.2006 року, укладеного з компанією UNIVERSAL LIQUID TERMINAL SA» (Швейцарія) та додаткових угод до нього. Майно та обладнання, яке орендується позивачем є сучасним терміналом для надання комплексу послуг з перевалки вантажу, який складається з будівель загальною площею 5 292 кв.м, а також доріг загальною площею 1101 кв.м, що розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні власника. При цьому згідно умов зазначеного договору позивач повинен підтримувати термінал в належному стані, своєчасно проводити за свій рахунок поточний ремонт об'єкту оренди. Згідно ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі чи капітальної споруди наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначати розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Будь-які обмеження у договорі оренди № 1-А від 01.06.2006 року стосовно оренди земельної ділянки відсутні. Крім того, згідно технічного паспорту будівель та споруд бази наливних вантажів компанії UNIVERSAL LIQUID TERMINAL SA»(Швейцарія) схематично зазначена дорога, яка є невід'ємною частиною об'єкту оренди. Таким чином, на думку представника позивача, висновок відповідача щодо відсутності документальних підтверджень оренди «покриття доріг»є безпідставним, а витрати ТОВ «ІОТ»на ремонт та облаштування дорожнього покриття терміналу безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю позивача.
Суд, дослідивши первинні документи, надані позивачем до суду на підтвердження віднесення спірної дороги до складу основних фондів ТОВ «ІОТ», вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із договору оренди № 1-А від 01.06.2006 року та додаткових угод до цього договору № 1 від 01.12.2007 року, № 2 від 11.04.2008 року, № 3 від 11.04.2008 року, спірна дорога до об'єкту оренди підприємства не увійшла.
При цьому, наявність в технічному паспорті виробничого будинку, будівель та споруд бази наливних вантажів компанії UNIVERSAL LIQUID TERMINAL SA», що розташована на території Іллічівського морського торгівельного порту та була передана в оренду позивачу, схематичного зазначення спірної дороги не свідчить про передачу цієї дороги в оренду позивачу, з огляду на відсутність визначення такого об'єкту безпосередньо в договорі оренди № 1-А від 01.06.2006 року та додаткових угод до нього.
Посилання представника позивача в обґрунтування позовних вимог на п. 5.3 договору оренди № 1-А від 01.06.2006 року, згідно якого орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за свій рахунок поточний ремонт об'єкта оренди та оплачувати експлуатаційні витрати, які необхідні для функціонування об'єкта оренди, та технічні паспорти виробничих будинків, будівель та споруд компанії LT UNIVERSAL LIQUID TERMINAL SA»суд до уваги не приймає, оскільки покриття дороги, на ремонт якої були понесені витрати, не входило до об'єктів оренди позивачем майна та споруд у власника та не було включено до об'єктів основних фондів підприємства.
Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності у складі основних фондів підприємства або отримання в оренду в якості такого об'єкту спірної догори позивачем до суду надано не було. Не було надано таких документів і податковому органу під час проведення перевірки.
З огляду на приписи ст. 796 Цивільного кодексу України, суд погоджується з твердженням представника позивача, що ТОВ «ІОТ»має право користуватися земельною ділянкою, яка прилягає до об'єкту оренди, у розмірі, необхідному для досягнення мети такої оренди, у тому числі й земельною ділянкою, на якій розташована спірна дорога. Разом з тим наявність у позивача такого права не свідчить про правомірність включення її до основних фондів підприємства з подальшим здійсненням амортизаційних нарахувань по витратам, здійсненим по господарським операціям з її ремонту та поліпшення стану покриття та формування податкового кредиту по таким господарським операціям.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податковим органом було обґрунтовано та правомірно, на підставі наданих на перевірку документів та у відповідності до вимог чинного законодавства, визначено в акті перевірки № 679/23-0301/34169580 від 28.03.2011 року про завищення позивачем амортизаційних відрахувань на загальну суму 79 751 грн. внаслідок їх нарахування по витратам з ремонту (поліпшення) покриття доріг та площадок загальною площею 1 401 кв.м, що не відносяться до основних фондів підприємства; а також завищення ТОВ «ІОТ»податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 120 951,00 грн. у зв'язку з включенням до його складу сум ПДВ по таких господарських операціях.
Судом також встановлено, що до суми, на яку податковим органом ТОВ «ІОТ» було зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік та за 3 квартали 2010 року за податковим повідомленням-рішенням № 0000562350 від 11.04.2011 року, крім вищезазначеної суми амортизаційних відрахувань, увійшли суми завищення підприємством валових витрат за 2009 рік на суму 207 092, 00 грн., за 3 квартали 2010 року на суму 96 818,00 грн.
З цього приводу представник ТОВ «ІОТ»у судовому засіданні зазначив, що у 2009 році при складанні податкової звітності з податку на прибуток позивачем було допущено математичну помилку у вигляді завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на 207 092,00 грн., яку було виявлено відповідачем під час камеральної перевірки ТОВ «ІОТ». За результатами цієї перевірки відповідачем було складено акт № 478/1501 від 25.02.2010 року, яким, саме за це порушення позивачу було збільшено суму податку на прибуток на 51 773,00 грн. (207 092,00 Х 25% = 51 773,00). На підставі акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000301501 від 25.02.2010 року про донарахування позивачу суми податку на прибуток у розмірі 161 058,00 грн., та суми штрафних санкцій у розмірі 8 055,00 грн. Позивач погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням.
Під час виїзної планової перевірки ТОВ «ІОТ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року відповідачем повторно відбулася корекція від'ємного значення об'єкту оподаткування у розмірі 207 092,00 грн. шляхом складення податкового повідомлення-рішення від 11.04.2011 № 0000562350, що на думку позивача, призвело до подвійного оподаткування підприємства.
Представники відповідача у судовому засіданні пояснили, що після того, як податковим органом актом камеральної перевірки № 478/1501 від 25.02.2010 року було зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування у розмірі 207 092,00 грн. та збільшено податок на прибуток у цій частині на 51 773,00 грн., позивачем не було від кореговано відповідний рядок декларації з податку на прибуток за 2009 рік та в подальшому було перенесено зазначену суму в податкові декларації за 1 квартал, півріччя та 3 квартали 2010 року. Крім того, заперечуючи проти твердження представника позивача щодо застосування податковим органом до ТОВ «ІОТ»подвійного оподаткування, представники відповідача зазначили, що податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0000562350 не покладає на позивача обов'язку сплачувати суму податку на прибуток до бюджету, а лише зобов'язує позивача відкоригувати від'ємне значення об'єкту оподаткування у податковій декларації за 2009 рік на суму 254 039,00 грн. та у податковій декларації за 3 квартали 2010 року на суму 129 622,00 грн. При цьому надали до суду обґрунтований розрахунок зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування (т. 1 а.с. 128).
Суд під час судового розгляду справи на підставі наданих представниками сторін документів податкової звітності встановив, що ТОВ «ІОТ»було відображено у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік суму від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік у розмірі 3 214 942,00 грн., в той час як згідно акту камеральної перевірки № 478/1501 від 25.02.2010 року (з висновками якого позивач погодився) це значення склало 3 007 850,00 грн., тобто підприємством неправомірно перенесено до податкової декларації за 2009 рік суму у розмірі 207 092,00 грн. З урахуванням суми зменшених амортизаційних відрахувань за 2009 рік у розмірі 46 947, 00 грн. позивачем було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у податковій декларації за 2009 рік на загальну суму 254 039,00 грн. В рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року позивачем було відображено від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 7 144 024,00 грн., хоча згідно декларації за 2009 рік та уточнюючого розрахунку до зазначеної декларації таке значення складає 6 659 936,00 грн., неправомірно перенесене від'ємне значення склало 230 049,00 грн. Крім того, з урахуванням неправомірно перенесеної суми від'ємного значення з податкової декларації за 2009 рік у сумі 254 039,00 грн. та суми зменшених амортизаційних відрахувань за 1 квартал 2010 року на суму 11 156,00 грн. позивачем було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у податковій декларації за 1 квартал 2010 року на суму 484 088,00 грн. До податкової декларації за 3 квартали 2010 року було знову ж таки перенесено 20 % від завищеного від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмір 484 088, 00 грн., що склало 96 817,60 грн., а з урахуванням суми зменшених амортизаційних відрахувань за 3 квартали 2010 року у розмірі 32 804,00 грн. позивачем було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у податковій декларації за 3 квартали 2010 року на суму 129 621,60 грн.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин суд погоджується з наданим представниками відповідача розрахунком зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування ТОВ «ІОТ»та вважає, що податковий орган правомірно та обґрунтовано дійшов висновку щодо необхідності зменшення позивачу від'ємного значення об'єкту оподаткування у податковій декларації за 2009 рік на суму 254 039,00 грн. та у податковій декларації за 3 квартали 2010 року на суму 129 622,00 грн.
При цьому, суд не бере до уваги твердження представника позивача щодо застосовування податковим органом до позивача подвійного оподаткування, з огляду на те, що податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011№ 0000562350 не покладає на позивача обов'язку сплачувати суми податку на прибуток до бюджету, а лише зобов'язує позивача відкоригувати від'ємне значення об'єкту оподаткування у податковій декларації за 2009 рік на суму 254 039,00 грн. та у податковій декларації за 3 квартали 2010 року на суму 129 622,00 грн.
Крім того, посилання представників позивача на сплату ним до бюджету суми податку на прибуток у розмірі 51 733,00 грн., на яку актом камеральної перевірки № 478/1501 від 25.02.2010 року було збільшено суму основного платежу з податку на прибуток підприємства спростовується уточненим розрахунком позивача № 9001315085 від 21.04.2010 року до податкової декларації за 2009 рік, згідно якого позивач відобразив зазначену суму як зайво сплачену суму з податку на прибуток (т. 2 а.с. 25-26).
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні довів правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 11.04.2011 року № 0000542350 та № 0000562350, у зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «ІОТ»в частині позовних вимог про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог ТОВ «ІОТ» про визнання протиправними дій відповідача щодо складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що вказана позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки вона є фактично вимогою щодо незаконності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський Олійний Термінал» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 25 червня 2012 року.
Суддя: Білостоцький О.В.
25 червня 2012 року
Суддя
.
Судове рішення № 24971688, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 25.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1570/8517/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: