Постанова № 24971516, 13.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 р. № 2а-2006/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Голоднікова О.В.

представника відповідача Лісника І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс»до Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання неправомірною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Ірокс»(далі -ПАТ «Ірокс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просить прийняти рішення, яким визнати неправомірним та скасувати повністю рішення №22 від 09.02.2012 року Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою прийняття оскаржуваного рішення від 09.02.2012 року був акт перевірки від 20.01.2012 року «Про результати планової (позапланової) перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ЗАТ «Ірокс»».

Позивач вважає, що рішення відповідачем прийнято неправомірно, позивачем не порушено норми п.4.1., 4.2., 4.13., 4.14. «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності»від 25.02.2009 року № 12 (далі -Порядок №12). На підставі заяви та наявних документів, 12.01.2012 року комісія прийняла рішення про виділення путівки в санаторій для лікування застрахованому працівнику.

Враховуючи те, що путівка, яка була надана позивачу згідно накладної № 342 ПАТ «Ірокс»у грудні місяці 2011 року не використовувалась в період на який вона видавалась, оскільки в грудні 2011 - січні 2012 року ДП «Клінічний санаторій Місхор»не функціонував, крім цього було повідомлено, що даний лікувальний заклад повернув відповідачу грошові кошти в розмірі 5 040,00 грн. за частково оплачену путівку надану ПАТ «Ірокс».

Відтак, на думку позивача, відповідач дійшов хибного висновку про нецільове використання коштів Фонду на суму 5 040, 00 грн., а тому у відповідача немає підстав для застосування до позивача штрафних санкцій.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце і час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Через канцелярію суду представником ПАТ «Ірокс»подано клопотання, в якому позивач просив перенести розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання через його знаходження у черговій відпустці з 11.06.2012 року по 27.06.2012 року. На підтвердження поданого клопотання подано копію наказу №87 від 11.06.2012 року з якого вбачається, що чергову відпустку надано ОСОБА_1 Однак згідно поданої до позовної заяви довіреності, право на представництво інтересів товариства у суді надано ОСОБА_2

У взаємозв'язку з наведеним, суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

В даному випадку, суд приходить до висновку про неприбуття у судове засідання представника позивача без поважних причин, оскільки матеріали справи підтверджують повноваження іншого представника ПАТ «Ірокс»щодо участі у судовому засіданні в даній адміністративній справі.

Керуючись положеннями ч. 2 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи не відкладався та ухвалено розглядати справу за відсутності позивача на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що проведеною перевіркою правомірності використання путівки на санаторно-курортне лікування, встановлено, що позивачу була надана путівка в ДП «Клінічний санаторій «Місхор» № 145870 з датою заїзду 07.12.2011 року вартістю 5040, 00 грн. Рішенням комісії із соціального страхування від 12.01.2012 року №1 дана путівка виділена застрахованій особі ОСОБА_1 Дане рішення було прийнято після закінчення терміну використання путівки № 145870 з порушенням п.4.1, 4.2 Порядку № 12 без довідки для одержання путівки по формі №070/о та без надання відпустки. Крім того часткова вартість за путівку в касу підприємства не вносилась, чим було порушено п.4.13, 4.14 Порядку № 12, оскільки за відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається. Відповідно до звіту про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів оздоровлення по формі Ф14-ФСС з ТВП за IV квартал 2011 року дана путівка ПАТ «Ірокс» показана, як видана. На момент проведені перевірки бланк путівки на підприємстві був відсутній, також був відсутній зворотній талон про факт перебування в санаторно-курортному закладі. Таким чином, відповідач вважає, що дана путівка позивачем взагалі не була використана. Згідно п.6.2 Порядку № 12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймаються до заліку та відшкодовуються за рахунок страхувальника. Отже, виявлені порушення Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є очевидними, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

ПАТ «Ірокс»зареєстроване як юридична особа 22.11.2004 року виконавчим комітетом Львівської міської ради про що зроблено відповідний запис за № 14151200000002036, ідентифікаційний код юридичної особи 23958651, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 20.01.2012 року проведено позапланову перевірку ПАТ «Ірокс»щодо правильності нарахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2011 року по 20.01.2012 року, про що складено акт від 20.01.2012 року.

У вищезазначеному акті зазначено, зокрема, що позивачем порушено п.4.1, п.4.2, п.4.13, п.4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року № 12 (далі -Порядок №12). Встановлено неправомірне отримання соціальних послуг за рахунок Фонду по путівці №14580 в санаторій «Місхор»вартістю 5 040, 00 грн. на загальну суму 5 040, 00 грн., яка підлягає відшкодуванню до Фонду. За наслідками перевірки по коштах Фонду сума фінансових та штрафних санкцій склала: 2 520, 00 грн.

На підставі акту від 20.01.2012 року прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності №22 від 09.02.2012 року на загальну суму 7 560, 00 грн.

В свою чергу позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням щодо повернення коштів за видачу путівки №14580 в санаторій «Місхор»на загальну суму 7 560, 00 грн., звернувся до виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду зі скаргою про оскарження рішення від 09.02.2012 року № 22. За результатами розгляду скарги виконавча дирекція Львівського обласного відділення Фонду 29.02.2012 року прийняла рішення, згідно якого відмовила в задоволенні даної скарги.

Порядок надання путівок до санаторно-курортного закладу за кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначається нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»№2240-ІІІ від 18.01.2011 року (далі -Закон України №2240-ІІІ) та «Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності»№12 від 25.02.2009 року (далі -Порядок №12).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України №2240-ІІІ, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, як зокрема забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків)

Згідно зі ст. 47 цього Закону №2240-ІІІ для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

Відповідно до п. 4.1. Порядку № 12 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 року № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)».

Згідно з п. 4.2. Порядку № 12 відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі - підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Пунктом 4.13 зазначеного Порядку встановлено, що часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.

Відповідно до п. 4.14. Порядку №12, за відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.

Відповідно до п. 6.2 Порядку №12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

З матеріалів перевірки вбачається, що позивачем від Галицької РВД ЛОВ ФСС ТВП по накладній №342 від 26.10.2011 року згідно основного плану на 4 квартал 2011 року отримано путівку №145870 на санаторно-курортне лікування у ДП «Клінічний санаторій «Місхор»для лікування захворювання органів дихання тривалістю на 21 день, дата заїзду -07.12.2011 року. Повна вартість путівки складала 5 040, 00 грн.

На підставі поданої 12.01.2012 року заяви, відповідно до протоколу засідання комісії із соціального страхування від 12.01.2012 року було прийнято рішення про виділення путівки ОСОБА_1 до санаторію ДП «Клінічний санаторій «Місхор»із здійсненням часткової оплати у розмірі 30% вартості путівки, а саме 1512, 00 грн.

Дані про виділену путівку були занесені позивачем до звіту про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів оздоровлення по формі Ф14-ФСС з ТВП за IV квартал 2011 року, згідно якого дана путівка ПАТ «Ірокс»показана, як видана.

Відповідно до п. 1.2 Порядку №12 отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортних послуг передбачає комплексне лікування, медичну реабілітацію та профілактику захворювань з максимальним використанням природних лікувальних ресурсів, фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та забезпечення належних культурно-побутових умов (далі - послуги) на базі санаторно-курортних закладів, розташованих на територіях курортів державного та місцевого значення або в лікувально-оздоровчих місцевостях (далі - курорти), за пред'явленням путівки на санаторно-курортне лікування (далі - путівка) та санаторно-курортної карти (форма №072/о - для дорослого, форма №76/о - для дітей та підлітків, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 №302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)»).

Путівка є документом, який надає застрахованій особі і члену її сім'ї право на отримання відповідних послуг у зазначеному в путівці санаторно-курортному закладі протягом указаного в ній терміну - 18, 21, 24 або 45 діб (п.1.3.).

На путівці зазначаються профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до вартості путівки, умови проживання та в обов'язковому порядку проставляється відповідна відмітка «Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності»(п.1.4.).

Тобто, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює закупівлю путівок відповідного профілю та сплачує послуги по лікуванню саме того захворювання, профіль лікування якого вказаний в путівці за наявності медичних показань.

Як вбачається з матеріалів справи, путівка №145870 в ДП «Клінічний санаторій «Місхор»тривалість 21 день для лікування захворювань органів дихання видана ПАТ «Ірокс»із зазначенням дати заїзду -07.12.2011 року.

Однак рішенням комісії із соціального страхування від 12.01.2012 року дана путівка виділена застрахованій особі ОСОБА_1 на підставі її заяви поданої 12.01.2012 року після закінчення терміну використання путівки № 145870. Крім того, перевіркою встановлено, що медична довідка ОСОБА_1 за формою № 070/о на момент видачі путівки відсутня, дане рішення було прийняте без надання відпустки працівнику. На момент проведення перевірки бланк путівки на підприємстві був відсутній Підтверджуючого документу про часткову оплату вартості путівки позивачем не подано.

Суд зазначає, що в ході проведення перевірки не були надані також документи, які б підтверджували перебування в санаторії, тобто зворотній талон, в зв'язку з чим було зроблено запит до санаторію. З наданої санаторієм відповіді вбачається, що по путівці №145870 виданої на період з 07.12.2011 року ніхто не прибув. Грошові кошти за невикористану путівку в розмірі 5 040, 00 грн. були повернені Фонду згідно акту звірки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем було порушено п.4.1, п.4.2, п.4.13, п.4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року № 12.

Стосовно твердження позивача про порушення порядку проведення перевірки, а саме п.5.6 Порядку проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення реалізації та оскарження їх результатів, затвердженого Постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 року № 30 (далі - Порядок № 30), згідно якого за матеріалами акта перевірки на протязі 5 робочих днів з дня підписання акту перевірки повинно бути прийнято рішення про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності використаних неправомірно та застосування фінансових санкцій. Акт перевірки складений та підписаний відповідачем 20.01.2012 року, а рішення про застосування фінансових санкцій прийнято 09.02.2012 року, - суд вважає таке твердження необґрунтованим з наступних підстав.

Порядок № 30 встановлює механізм проведення перевірок підприємств, установ, організацій (у тому числі громадських об'єднань), дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих закладів оздоровленні санаторіїв-профілакторіїв, які є структурними підрозділами підприємств, установ, організацій, та навчальних закладів щодо використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення їх отримувачами відповідно до ст.48 Закону України №2240-ІІІ, а також перевірок страхових коштів цільового призначення, які виділяються одноразово на підставі рішень правління Фонду, прийняття рішень про повернення страхових коштів до бюджету Фонду у разі їх неправомірного (нецільового) використання та їх оскарження. Статтею 48 Закону України №2240-ІІІ передбачено часткове фінансування за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків, в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду визначено Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру їх оскарження затвердженої Постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 року № 29 (далі - Інструкція № 29). Відповідно до п.4.1 Інструкції № 29 рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника відповідно до ст.ст. 21, 22, 28, 30 Закону України №2240-ІІІ за матеріалами акта перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника приймається протягом 20 календарних днів з дня підписання акта перевірки. Тому рішення від 09.02.2012 року № 22 прийнято в межах строків визначених п.4.1 Інструкції № 29.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності №22 від 09.02.2012 року відповідає чинному законодавству, тобто є правомірним, з огляду на що не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2012 року

Суддя /підпис/ Костецький Н.В.

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.

Суддя Костецький Н.В.