Постанова № 24970763, 19.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р. Справа № 2а-12639/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участю представників сторін:

позивача Макарової Т.П.

відповідача Димарьової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії «Євро-Нафта-АЗС»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання незаконними дій, визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001491501/0 від 01.02.2010 р., № 0010761501/3 від 29.09.2010 р., -

в с т а н о в и в :

12 жовтня 2010 року Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями компанія «Євро-Нафта-АЗС»(далі -ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви від 28.03.2011 р. про збільшення розміру позовних вимог (т. 1 а.с. 108-110), просить визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська), які полягають в неправильному нарахуванні сум податкового зобов'язання, неправильному визначенні підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень, несвоєчасному направленні податкових повідомлень-рішень до ДП з ІІ компанії «Євро-Нафта-АЗС», а також визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 01.02.2010 р. № 0001491501/0 про донарахування позивачу податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб в сумі 422 665 грн. 08 коп., в тому числі, 384 240 грн. 98 коп. - за основним платежем, 38 424 грн. 10 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 29.09.2010 р. № 0010761501/3 про донарахування позивачу податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб на суму 406 397 грн. 82 коп., в тому числі, 367 973 грн. 72 коп. - за основним платежем, 38 424 грн. 10 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Заява позивача від 17.12.2010 р. про залучення до участі у справі другого відповідача та збільшення розміру позовних вимог (т. 1 а.с. 89), була повернута позивачу у відповідності до вимог ч. 1 ст. 137 КАС України, через її невідповідність вимогам ст. 106 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог, прийнятих судом до розгляду, позивач зазначив, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 0001491501/0 від 01.02.2010 р. підставою його винесення зазначено акт перевірки № 00193/1501/31270972 від 01.02.2010 р., проте, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було проведено лише одну невиїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти сплати ДП з ІІ компанією «Євро-Нафта-АЗС»земельного податку, за результатами якої було складено акт від 26.01.2010 р. за № 218/15-306/31270972, з яким і ознайомлено позивача. Також, позивач посилається на порушення відповідачем п.п. 2.2.1, 2.2.10, 2.2.11, 2.4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, що виразилися, зокрема, у незазначенні в акті перевірки від 26.01.2010 р. № 218/15-306/31270972 терміну проведення перевірки (дати початку та дати закінчення перевірки), інформації про попередню планову виїзну перевірку (зазначення назви органу державної податкової служби, який проводив перевірку, дати та номера акта перевірки, періоду її проведення), та інформації про документи, які використані при проведенні даної перевірки, а також, у неправомірному визначенні в акті перевірки виду та розміру штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих платнику на підставі листа управління Держкомзему у м. Дніпропетровську від 11.12.2009 р. № 1/7105/7, з яким позивача ознайомлено не було. Крім того, позивач зазначив про порушення податковим органом п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посилаючись на те, що ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»не надавала до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ніякої податкової звітності, на підставі якої податковим органом могла бути проведена невиїзна документальна перевірка. По суті встановленого податковим органом під час проведення перевірки порушення, а саме, несплати ДП з ІІ компанією «Євро-Нафта-АЗС»земельного податку за земельну ділянку, на якій розташовано придбане підприємством згідно договору нерухоме майно, позивач посилається на відсутність у нього підстав для нарахування та сплати вказаного податку, оскільки, згідно норм законодавства України, підставою для цього є дані державного земельного кадастру, у наданні яких позивачу було відмовлено з огляду на те, що ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»не є законним орендарем зазначеної ділянки. При цьому, позивач вказує, що відповідні документи для переукладення договору оренди на земельну ділянку, орендарем якої на той час згідно договору від 26.12.2002 р., укладеного строком на 15 років, було Державне підприємство з іноземними інвестиціями «Джі Бі Інвестментс», передані до комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради ще у 2006 році. З огляду на це, позивач стверджує, що він не має можливості самостійно визначити розмір, форму і строк сплати орендної плати, оскільки відсутній договір оренди земельної ділянки, а також, за відсутності довідки про нормативно-грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, у зв'язку з не укладенням договору оренди земельної ділянки, підстави для самостійного розрахунку земельного податку у нього теж відсутні. Посилаючись на те, що відповідні документи на укладення договору оренди були вчасно передані ним до органу місцевого самоврядування, позивач не вбачає в своїх діях порушень норм законодавства України щодо неналежного виконання ним обов'язку зі сплати земельного податку.

У заяві про збільшення позовних вимог від 28.03.2011 р. в обґрунтування заявлених вимог позивачем додатково зазначено, що при направленні на адресу ДП з ІІ компанії «Євро-Нафта-АЗС»податкових повідомлень-рішень № 0001491501/0 від 01.02.2010 р., № 0010761501/3 від 29.09.2010 р. відповідачем порушено терміни направлення податкових повідомлень-рішень, встановлені п. 4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2011 року № 253, що є підставою для скасування зазначених рішень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на правомірність висновків, викладених у акті перевірки від 26.01.2010 р. № 218/15-306/31270972, та винесених на підставі нього податкових повідомлень-рішень. По суті наведених у позовній заяві обґрунтувань, відповідач зазначив, що листом ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 22.04.2010 р. № 12955/10/15-316, позивача було повідомлено про виправлення помилок у податковому повідомленні-рішенні від 01.02.2010 р. № 0001491501/0, які були допущені при формуванні даного рішення в автоматичному режимі (щодо номеру та дати складання акту перевірки, на підставі якого вказане рішення прийнято). Разом з цим, зазначені порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при складанні акту перевірки не є підставою для скасування винесених на підставі нього податкових повідомлень-рішень, оскільки зазначені порушення не впливають на правомірність висновків, викладених в акті перевірки, зокрема, щодо порушення платником податків ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням вимог ст. 14 Закону України «Про плату за землю», та ч. 5 ст. 120 Земельного кодексу України. По суті встановленого під час проведення перевірки порушення, відповідач зазначив, що ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»повинно було нараховувати та сплачувати земельний податок за використання земельної ділянки, на якій розташовані належні йому об'єкти нерухомості, у період з моменту ліквідації орендаря земельної ділянки -ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс», та до продажу зазначених об'єктів нерухомості компанії «СНД ОІЛ Петроліум Трейд Корпорейшн», оскільки, відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним, крім того, вказана земельна ділянка відведена з визначенням площі, на неї є документи землеустрою, тому відсутність оформленого державного акту на право постійного користування землею не може бути підставою для звільнення користувача від сплати земельного податку. З огляду на це, представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли до набрання законної сили Податковим кодексом України (до 01.01.2011 року), суд розглядає справу з урахуванням норм законодавства, яке діяло на час проведення перевірки та винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями компанія «Євро-Нафта-АЗС»зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.03.2001 р. (т. 1 а.с. 130), та з 02.04.2001 р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

31.12.2009 р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в присутності посадових осіб підприємства проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти сплати ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»земельного податку до бюджету за 2008 -2009 роки, за результатами якої складено акт № 218/15-306/31270972 від 26.01.2010 р. (т. 1 а.с. 8-12).

Перевіркою встановлено, що ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2002 р. № АЗС-15/2002 придбало у ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс»будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці загальною площею 1,1574 га за адресою: Криворізьке шосе, 35 у м. Дніпропетровську. Зазначена земельна ділянка на момент придбання позивачем вказаних об'єктів нерухомості перебувала у користуванні ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс»згідно договору оренди земельної ділянки від 15.01.2003 р. № 2757 (т. 1 а.с. 154-157), укладеного на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 р. № 216/4 (т. 1 а.с. 153).

07.06.2006 р. ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс» звернулось до Міського голови із листом про відмову від користування зазначеною земельної ділянки, та переоформлення документів на нового власника майна - ДП з ІІ компанію «Євро-Нафта-АЗС» (т. 1 а.с. 122). В свою чергу, ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»в цей же день звернулось до Міського голови з листом за вих. № 217-06 з проханням надати розпорядження відповідним службам міста розробити технічну документацію на земельну ділянку, та підготувати правовстановлюючі документи на земельну ділянку за адресою: Криворізьке шосе, 35, м. Дніпропетровськ ( т. 1 а.с. 121). Проте, правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку ДП з ІІ компанію «Євро-Нафта-АЗС»отримані так і не були.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2006 р. по справі № 2-3083/2006 р. за ДП з ІІ компанію «Євро-Нафта-АЗС»визнано право власності на самочинно збудоване у 2003 році нерухоме майно, розташоване за адресою: Криворізьке шосе, 35, м. Дніпропетровськ, на земельній ділянці площею 24864 кв.м (т. 1 а.с. 166-167).

На підставі вказаного рішення суду, Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»за позивачем зареєстровано право власності на зазначене нерухоме майно, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13825074 від 09.03.2007 р. (т. 1 а.с. 168).

Згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2008 р. по справі № Б1/16-08, діяльність ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс»припинено у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Згідно витягу з Державного реєстру правочинів від 04.12.2009 р. (т. 1 а.с. 231), а також витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»№ 25016330 від 13.01.2010 р. (т. 1 а.с. 232), будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці за адресою: Криворізьке шосе, 35 в м. Дніпропетровську, 04.12.2009 р. продані позивачем - ДП з ІІ компанією «Євро-Нафта-АЗС», компанії «СНД ОІЛ Петроліум Трейд Корпорейшн».

З огляду на викладені обставини, та враховуючи норми ст. ст. 2, 14, 15 Закону України «Про плату за землю», ст. 31 Закону України «Про оренду землі», ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська прийшла до висновку про те, що з моменту ліквідації ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс»до дати реєстрації права власності на нерухоме майно за компанією «СНД ОІЛ Петроліум Трейд Корпорейшн», ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»мала нараховувати та сплачувати земельний податок за земельну ділянку за адресою: Криворізьке шосе, 35, м. Дніпропетровськ, на якій розташовані належні їй на той час на праві власності будівлі та споруди.

Оскільки за вказаний період земельний податок за використання зазначеної земельної ділянки платником не нараховувався та не сплачувався, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, враховуючи висновок Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів щодо технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку від 12.05.2007 р. № 4-07/р-ю, щодо площі земельної ділянки - 1, 1574 га (т. 1 а.с. 197-198), та інформацію управління Держкомзему у м. Дніпропетровську від 11.12.2009 р. № 1/17105/7, щодо нормативної грошової оцінки 1 кв.м земельної ділянки за вказаною адресою для земель комерційного використання, нарахувала ДП з ІІ компанії «Євро-Нафта-АЗС»податкові зобов'язання по земельному податку на загальну суму 384 240 грн. 98 коп., у тому числі за 2008 рік -на суму 176 228 грн. 65 коп., за 2009 рік -на суму 208 012 грн. 33 коп. (т. 1 а.с. 11-12).

Акт перевірки № 218/15-306/31270972 від 26.01.2010 р. посадовими особами ДП з ІІ компанії «Євро-Нафта-АЗС»не підписаний. Ознайомившись з висновками, викладеними у акті перевірки, підприємство 27.01.2010 р. (тобто, наступного дня після складання акту) звернулось до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з письмовими запереченнями (т. 1 а.с. 13-14). При цьому, обґрунтування вказаних заперечень не стосувалося незаконності (відсутності підстав) для проведення перевірки, а також порушень при її проведенні.

За результатами розгляду заперечень висновки, викладені у акті перевірки, були залишені без змін, про що платника податків повідомлено листом від 01.02.2010 р. № 3023/15-319 (т. 1 а.с. 15-16).

09.02.2010 р. ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»звернулось до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська із листом № 56/10, у якому зазначило про свою незгоду з результатами розгляду податковим органом заперечень платника податків на акт перевірки, оскільки підстави для сплати підприємством земельного податку за користування земельною ділянкою за адресою: Криворізьке шосе, 35, м. Дніпропетровськ, до укладення із Дніпропетровською міською радою договору оренди зазначеної земельної ділянки - відсутні. За результатами розгляду документів, які були подані ним до органу місцевого самоврядування з метою укладення договору оренди, рішення сесії Дніпропетровської міської ради ще не прийнято. Крім того, платник податків зазначив, що про припинення ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс»у зв'язку з визнанням його банкрутом, ДП з ІІ компанії «Євро-Нафта-АЗС»стало відомо із листів ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, а отже, обов'язок щодо сплати земельного податку за земельну ділянку, яка перебувала у користуванні зазначеного підприємства, виник у позивача 22.07.2009 р. - після отримання листа податкового органу за № 45540/10/15-319, в якому було офіційно повідомлено про ліквідацію попереднього орендаря. Також, позивач зазначив про незгоду з визначеною у акті перевірки грошовою оцінкою, та навів власний розрахунок земельного податку, який він готовий сплатити, та згідно якого розмір земельного податку, нарахованого з 22.07.2009 р., становить 11 886 грн. 75 коп. (т. 1 а.с. 74-75).

На підставі висновків, викладених у акті перевірки № 218/15-306/31270972 від 26.01.2010 р., ДПІ у Красногвардійському районі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001491501/0 від 01.02.2010 р. про донарахування ДП з ІІ компанії «Євро-Нафта-АЗС»податкових зобов'язань по земельному податку на загальну суму 422 665 грн. 08 коп., в тому числі, 384 240 грн. 98 коп. - за основним платежем, 38 424 грн. 10 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 7). При цьому, при формуванні зазначеного рішення в автоматичному режимі було допущено помилку у визначенні номеру та дати акту, на підставі якого воно винесено. Так, замість акту перевірки № 218/15-306/31270972 від 26.01.2010 р., у зазначеному податковому повідомленні-рішенні помилково було вказано акт № 00193/1501/31270972 від 01.02.2010 р., про що платника податків було повідомлено листом від 22.04.2010 р. № 2955/10/15-316 (т. 2 а.с. 23).

Штрафні (фінансові) санкції, застосовані до позивача згідно податкового повідомлення-рішення № 0001491501/0 від 01.02.2010 р., нараховані у розмірі 10 відсотків від суми заниження податкового зобов'язання, що передбачено п.п. 17.1.3 п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІ від 21.12.2000 року (далі -Закон України № 2181), відповідно до якого, у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Не погодившись із зазначеним рішенням податкового органу, ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС», відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181, оскаржила його в адміністративному порядку до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (скарга від 03.03.2010 р. за № 97/10, т. 2 а.с. 15-19). За результатами розгляду первинної скарги, згідно рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 27.04.2010 р. № 13305/10/31-119, податкове повідомлення-рішення № 0001491501/0 від 01.02.2010 р. було залишено без змін, а скарга платника податків -без задоволення (т. 2 а.с. 26-31). На підставі зазначеного рішення, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001491501/1/13306 від 27.04.2010 р. (т. 2 а.с. 24).

Зазначене рішення, разом із податковим повідомленням-рішенням від 01.02.2010 р., також було оскаржено платником податків в адміністративному порядку (скарги від 14.05.2010 р. № 230/10, від 27.05.2010 р. № 230/10) до ДПА у Дніпропетровській області (т. 2 а.с. 33-37, 38-43).

Рішенням про результати розгляду повторної скарги платника податків № 19369/10/25-008 від 20.07.2010 р., податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 01.02.2010 р. № 0001491501/0 (№ 0001491501/1/13306 від 27.04.2010 р.) про визначення зобов'язання із земельного податку на загальну суму 422 665,08 грн. було залишено без змін, а скарга платника податків - без задоволення. Водночас, ДПА у Дніпропетровській області, керуючись п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181, збільшила розмір застосованих згідно податкового повідомлення-рішення від 01.02.2010 р. штрафних (фінансових) санкцій по земельному податку юридичних осіб на 153 696 грн. 39 коп. (40 відсотків від суми основного зобов'язання), а також, керуючись п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181, застосувала до позивача штрафні (фінансові) санкції по земельному податку з юридичних осіб в сумі 340 грн. (т. 2 а.с. 50-54).

На підставі зазначеного рішення, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесено податкові повідомлення-рішення № 0001491501/2/23314 від 20.07.2010 р. про нарахування платнику податків податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на суму 384 240 грн. 98 коп., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 38 424 грн. 10 коп. (т. 2 а.с. 66), а також № 0007721501/2/23317 про донарахування платнику податків штрафних (фінансових) санкцій в сумі 154 036 грн. 39 коп. (т. 2 а.с. 67).

Проте, рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 28.09.2010 р. № 26404/10/25-008, прийнятим за результатами розгляду повторної скарги ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»від 25.08.2010 р. № 405/10 на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 20.07.2010 р. № 0007721501/2/23317 (т. 2 а.с. 71-73), рішення ДПА у Дніпропетровській області від 20.07.2010 р. № 19369/10/25-008 про результати розгляду повторної скарги було скасовано в частині висновків про донарахування платнику податків податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб в сумі 16 267 грн. 26 коп., та відповідної частини застосованої штрафної (фінансової) санкції - в сумі 20 127 грн. 13 коп. (з підстав зайвого нарахування земельного податку за період з 27.02.2008 р. по 06.03.2008 р. (на думку ДПА області, період до набрання законної сили ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2008 р. про припинення діяльності попереднього платника земельного податку - власника земельної ділянки ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс», не повинен враховуватися), та скасовано у відповідних частинах податкові повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 01.02.2010 р. № 0001491501/0 (від 27.04.2010 р. № 0001491501/1/13306), від 20.07.2010 р. № 0001491501/2/23314, та від 20.07.2010 р. № 0007721501/2/23317 (т. 2 а.с. 81-83).

На підставі рішення ДПА у Дніпропетровській області від 28.09.2010 р. № 26404/10/25-008, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесені податкові повідомлення-рішення № 0010761501/3 від 28.09.2010 р. про донарахування платнику податків основного зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на суму 367 973 грн. 72 коп., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 38 424 грн. 10 коп. (т. 2 а.с. 90), № 0010771501/3 від 28.09.2010 р. про застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій в сумі 133 909 грн. 26 коп. (т. 2 а.с. 91).

Не погодившись із зазначеними рішеннями органів державної податкової служби, ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»оскаржило їх до ДПА України (т. 2 а.с. 56-61)

Рішенням ДПА України від 29.09.2010 р. № 10053/6/25-0215, прийнятим за результатами розгляду скарги ДП з ІІ компанії «Євро-Нафта-АЗС»№ 343/10 від 28.07.2010 р. (вх. № 7132/6 від 02.08.2010 р., т. 2 а.с. 56-61) на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 01.02.2010 р. № 0001491501/0, та рішення, прийняті ДПА у Дніпропетровській області за результатами розгляду первинної та повторної скарги, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.02.2010 р., з урахуванням рішень ДПА у Дніпропетровській області від 20.07.2010 р. № 19369/10/25-008 та від 28.08.2010 р. № 26404/10/25-008, було залишено без змін, а скарга платника податків -без задоволення (т. 2 а.с. 85-88).

На підставі зазначеного рішення ДПА України, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесене податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 р. № 0010761501/3 про донарахування позивачу податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на суму 367 973 грн. 72 коп., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 38 424 грн. 10 коп. (т. 2 а.с. 122).

Податкове повідомлення-рішення № 0007721501/2/23317 від 20.07.2010 р. також було оскаржено ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»в адміністративному порядку (скарга № 421/10 від 14.10.2010 р., вх. № 9967/6 від 18.10.2010 р., т. 2 а.с. 93-97), за результатами якого, рішенням ДПА України від 15.12.2010 р. № 13689/6/25-0215 скарга платника залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення -без змін (т. 2 а.с. 124-128).

Крім того, листом від 07.12.2010 р. № 35492/10/15-316 ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська повідомила ДП з ІІ компанію «Євро-Нафта-АЗС»про відкликання податкових повідомлень-рішень від 28.09.2010 р. № 0010771501/3, № 0010761501/3 згідно акту перевірки № 00193/1501/31270972 від 01.02.2010 р., у зв'язку з некоректною роботою програмного забезпечення, та про направлення податкових повідомлень-рішень від 28.09.2010 р. № 0010771501/2, № 0010761501/2, винесених на підставі акту перевірки № 218/15-306/31270972 від 26.01.2010 р., реквізити яких відповідають Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженому наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 (т. 2 а.с. 111).

При цьому, суд зазначає, що правомірність винесення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкових повідомлень-рішень № 0010771501/2, № 0010761501/2 від 28.09.2010 р., № 0010771501/3 форми «р», № 0010761501/3 форми «р»від 28.09.2010 р., а також а також протиправність дій ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо безпідставного складання та направлення податкових повідомлень-рішень (за тим самим актом перевірки - № 218/15-306/31270972 від 26.01.2010 р.), та позбавлення позивача права на адміністративне оскарження (з підстав несвоєчасного направлення рішень), вже була предметом судового розгляду (справа № 2а/0470/10165/11 за позовом ДП з ІІ компанії «Євро-Нафта-АЗС»до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання незаконними дій, та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, суддя Златін С.В.). Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 р. по справі № 2а/0470/10165/11 у задоволенні вимог позивача відмовлено (т. 2 а.с. 151-156).

Відповідно, зазначені доводи позивача в межах розгляду даної адміністративної справи судом повторно не досліджуються, та оцінка їм не надається.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»оскаржила податкові повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 0001491501/0 від 01.02.2010 р., № 0010761501/3 від 29.09.2010 р. в судовому порядку.

Встановивши обставини справи, дослідивши норми законодавства України, яке діяло на час складання відповідачем акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (тобто, до набрання чинності Податковим кодексом України), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. № 2535-ІІІ, в редакції від 22.12.2007 р. № 107-VI, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 5 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст. 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня, і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Згідно ст. 15 Закону України «Про плату за землю», власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Отже, оскільки користування будівлею (спорудою) неможливо без користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а плата за землю справляється саме за користування земельною ділянкою, обов'язок щодо сплати сум податкових зобов'язань із земельного податку у нового власника будівлі (споруди) виникає не з дати оформлення права землекористування, а з дати початку фактичного користування нею.

Зазначений висновок ґрунтується на аналізі розвитку правового регулювання вказаного питання. Зокрема, положення щодо переходу права власності або права користування земельною ділянкою в разі відчуження житлового будинку, будівлі або споруди закріплені ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, що при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, до останніх переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, необхідною для їх обслуговування.

Аналогічну правову позицію займає Вищий адміністративний суд України (ухвала від 22.04.2010 р. по справі № К-13021/07 (А27/132) за позовом ВАТ «Завод «Дніпропрес»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень)ю.

Також, Верховний Суд України в постанові від 24.12.2010 р. по справі № 21-59а10 по справі за позовом ТОВ «Європа-вікно»до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення зазначив, що, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, касаційний суд виходив з того, що право власності чи право користування земельною ділянкою виникає лише після державної реєстрації документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а також державної реєстрації договору оренди. Цей висновок є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням закону України «Про плату за землю»та Земельному кодексу України (ст.ст. 125, 126), які регулюють випадки набуття права власності чи парва користування земельною ділянкою, які щодо спірних правовідносин є загальними. У той же час, перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці, за наведених обставин -статті 120 Земельного кодексу та статті 377 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

У відповідності до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Також, згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Зазначена норма Закону набула чинності з 05.11.2009 р. згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю»від 05.11.2009 № 1702-VI, та кореспондується з нормами, закріпленими ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, наведеної вище.

Тобто, положення Закону України «Про оренду землі»щодо набуття права оренди землі внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці, приведені у відповідність до ст. 120 Земельного кодексу, ст. 377 Цивільного кодексу України.

Отже, законодавством України прямо передбачений перехід права користування земельною ділянкою, на якій розташовані жилий будинок, будівля або споруда, до нового власника цього жилого будинку, будівлі або споруди. Таким чином, до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, окрім набутого права, переходить і обов'язок щодо нарахування та сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташовані зазначені об'єкти права власності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору № АЗС-05/2002 від 22.04.2002 р., ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»придбала у ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс»приміщення (літ. А-4 - адміністративно-побутовий корпус площею 2 500,7 кв.м. та літ. «Б»- насосну), розташовані за адресою: Криворізьке шосе, 35, м. Дніпропетровськ (т.1 а.с. 163-164). Зазначені приміщення, згідно акту прийому-передачі до договору № АЗС-05/2002 від 22.04.2002 р., в день укладання договору були передані покупцю (а.с. 165). Рішенням Кіровського районного суду від 11.12.2006 р. по справі № 2-3083/2006, було підтверджено також право ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс»на самовільно збудовані у 2003 році на тій же земельній ділянці приміщення: літ. «В»- гаражі, літ. «Г»- навіс, літ «Д»- склад (т. 1 а.с. 166-167), про що свідчить виписка про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.03.2007 р. № 13825074 (а.с. 168).

Вказана вище земельна ділянка на час укладення договору № АЗС -05/2002 від 22.04.2002 р. перебувала у користуванні ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс»згідно договору оренди земельної ділянки від 26.12.2002 р. (т. 1 а.с. 155-157), термін дії договору -до 06.11.2017 р., укладеного на підставі рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 216/4 від 06.11.2002 р. (т. 1 а.с. 153). Розмір земельної ділянки по Криворізькому шосе, 35 у м. Дніпропетровську, визначений у зазначених документах, дорівнює 1,1574 га. Зазначена площа земельної ділянки по Криворізькому шосе, 35 у м. Дніпропетровську була також підтверджена довідкою про грошову оцінку земельної ділянки управління земельних ресурсів Дніпропетровської міської про грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2002 р. (т. 1 а.с. 159), та планом земельної ділянки за матеріалами земельно-кадастрової інвентаризації (т. 1 а.с. 158).

07.06.2006 р. ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»звернулась до Міського голови Куліченка І.І. з листом № 217-06, у якому просила дати розпорядження відповідним службам міста щодо розроблення технічної документації, та підготовки правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: вул. Криворізька, 35, на якій розташовані адміністративно-побутовий корпус, та насосна станція, що належить підприємству на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2002 р. (т. 1 а.с. 121).

ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс»також звернулось до Міського голови Куліченка І.І. із листом від 07.06.2006 р. Б/н, у якому повідомило, що не заперечує проти вилучення земельної ділянки по вул. Криворізькій, 35, та переоформлення на нового власника майна ДП з ІІ компанію «Євро-Нафта-АЗС», просило внести відповідні зміни у земельно-кадастрову документацію, та розірвати договір оренди (т. 1 а.с. 122). Згідно зазначеного листа, роботи по підготовці правовстановлюючих документів мало виконувати Товариство з обмеженою відповідальністю «НВФ ГЕОКАД».

21.06.2006 р. директором ТОВ «НВФ ГЕОКАД»було затверджено технічне завдання на виконання робіт від 19.06.2006 р., а саме, розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: вул. Криворізька, 35, м. Дніпропетровськ, загальною площею 1,1574 га. (т. 1 а.с. 123-124).

Начальником Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів було погоджено земельний кадастровий план, розроблений ТОВ «НВФ ГЕОКАД», у якому були визначені на місцевості межі земельної ділянки по вул. Криворізьке шосе, 35 у м. Дніпропетровську загальною площею 1,1574 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:07:202:0001 (т. 1 а.с. 125-129).

У 2007 році ТОВ «НВФ ГЕОКАД»була підготовлена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ДП з ІІ компанії «Євро-Нафта-АЗС»на земельну ділянку по фактичному розміщенні адміністративно-побутового корпусу та насосної станції по вул. Криворізьке шосе, 35 у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, загальна площа земельної ділянки 1,1574 га, кадастровий номер - 1210100000:07:202:0001 (т. 1 а.с. 114-120).

З огляду на викладені обставини, та враховуючи норми ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що з моменту передачі позивачу від ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс»придбаного нерухомого майна (з 22.04.2002 р.), позивач мав нараховувати та сплачувати земельний податок за користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до норм Закону України «Про плату за землю».

Наявність рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2006 р. про визнання права власності на будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці по Криворізькому шосе, 35 у м. Дніпропетровську, не впливає на зазначений висновок суду щодо початкової дати виникнення у позивача обов'язку сплати земельного податку за користування вказаною земельною ділянкою, оскільки зазначеним рішенням визнано право власності на самовільно збудовані об'єкти, розташовані на тій самій земельній ділянці, право користування якою перейшло до позивача 22.04.2002 р.

За викладених обставин, суд не погоджується з позицією податкового органу (в тому числі, ДПА у Дніпропетровській області) відносно того, що земельний податок мав нараховуватися та сплачуватися позивачем починаючи з дати набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області про ліквідацію ДП з ІІ «Джі Бі Інвестменс»- тобто, з 06.03.2008 р., у зв'язку з невідповідністю такої позиції ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України.

Отже, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями не в повному обсязі донарахувала позивачу податкові зобов'язання по земельному податку, безпідставно зменшивши період, за який проводився розрахунок. Проте, з огляду на період, за який проводилася перевірка (2008-2009 роки), а також межі розгляду адміністративної справи, визначені ч. 1 ст. 11 КАС України, зазначений висновок суду про заниження відповідачем розміру донарахування не впливає на загальний висновок суду про наявність у відповідача законних підстав для нарахування позивачу зобов'язань по земельному податку за 2008, 2009 роки.

Щодо доводів позивача про неможливість визначення розміру, строків та форми земельного податку за використання земельної ділянки, на якій розташовані належні йому на праві власності будівлі та споруди, суд зазначає наступне.

Порядок нарахування та сплати земельного податку визначено Законом України «Про плату за землю», а межі земельної ділянки, розташованої за адресою: Криворізьке шосе, 35, м. Дніпропетровськ, було встановлено в натурі при укладенні договору оренди з попереднім орендарем земельної ділянки - ДП з ІІ «Джі Бі Інвестменс», та погоджено начальником Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів при складанні технічної документації ТОВ «НВФ ГЕОКАД»(т. 2 а.с. 16).

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель»передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку та визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Також, згідно ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

На момент переходу до ДП з ІІ компанію «Євро-Нафта-АЗС»права власності на будівлі та споруди згідно договору № АЗС -05/2002 від 22.04.2002 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки за вказаною адресою, з урахуванням її розміру (1,1574 га), була визначена на рівні 5 047 317 грн. 70 коп., про що свідчить довідка управління земельних ресурсів Дніпропетровської міської ради від 10.12.2002 р. (т. 2 а.с. 159). Тобто, з моменту укладання договору № АЗС-05/2002 від 22.04.2002 р. купівлі-продажу приміщень, розташованих на вказаній ділянці, та передачі вказаних приміщень згідно акту прийому-передачі в день укладання договору, позивач мав всі підстави та можливості для нарахування та сплати земельного податку, проте, не виконував свого обов'язку.

Твердження позивача про відсутність отримання грошової оцінки земельної ділянки у 2009 році, у наданні якої ДРФ «Центр ДЗК»було відмовлено з огляду на відсутність укладеного ним договору оренди, не приймається судом до уваги, оскільки позивачем не надано доказів звернення до Дніпропетровської міської ради із запитами щодо розгляду поданих ним у 2006 році для укладення договору оренди земельної ділянки документів, що свідчить про навмисне ухилення позивача від сплати земельного податку.

Щодо дати припинення обов'язку позивача по сплаті земельного податку за вказану земельну ділянку, суд дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що, згідно договору купівлі-продажу будівель та споруд від 04.12.2009 р., право власності на будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці за адресою: Криворізьке шосе, 35 в м. Дніпропетровську, перейшло від ДП з ІІ компанією «Євро-Нафта-АЗС»до компанії «СНД ОІЛ ПЕТРОЛІУМ ТРЕЙД КОРПОРЕЙШН»(т. 1 а.с. 229-230), що підтверджено записом № 8034555 у Державному реєстрі правочинів 04.12.2009 р. (т. 1 а.с. 231).

Отже, враховуючи норми ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», обов'язок сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, право власності на які перейшло до компанії «СНД ОІЛ ПЕТРОЛІУМ ТРЕЙД КОРПОРЕЙШН», з 04.12.2009 р. також перейшов до нового власника об'єктів нерухомості - «СНД ОІЛ ПЕТРОЛІУМ ТРЕЙД КОРПОРЕЙШН».

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, а також норми чинного на час проведення перевірки законодавства України, суд погоджується з позицією ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про те, що ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС»мало нараховувати та сплачувати земельний податок за земельну ділянку загальною площею 1,1574 га, розташовану по Криворізькому шосе, 35 у м. Дніпропетровську, по 04.12.2009 року.

Отже, ДП з ІІ компанія «Євро-Нафта-АЗС», яка стала користувачем земельної ділянки, розташованої по Криворізькому шосе, 35 у м. Дніпропетровську, відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю», як користувач земельної ділянки, мало нараховувати та сплачувати земельний податок із зазначеної земельної ділянки з моменту переходу права власності на будівлі згідно договору № АЗС-15/2002 від 22.04.2002 р., до переходу права власності на вказані будівлі до компанії «СНД ОІЛ ПЕТРОЛІУМ ТРЕЙД КОРПОРЕЙШН».

Щодо твердження позивача про те, що податковим органом не надано документів, на підставі яких ним були проведено розрахунок земельного податку, суд вважає його безпідставним, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що межі земельної ділянки по Криворізькому шосе, 35 у м. Дніпропетровську були встановлені в натурі, а площа земельної ділянки визначена, і становить 1,1574 га., що, зокрема, підтверджено розробленою ТОВ «НВФ ГЕОКАД»технічною документацією, рішенням сесії Дніпропетровської міської ради № 216/4 від 06.11.2002 р., та іншими документами. Також, у акті перевірки від 26.01.2010 р. зазначено, що нормативна грошова оцінка одного квадратного метру землі за зазначеною адресою була доведена листом управління Держкомзему у м. Дніпропетровську від 11.12.2009 р. № 1/7105/7, який долучений до матеріалів справи (т. 2 а.с. 148). Зокрема, нормативна грошова оцінка одного квадратного метру земельної ділянки за адресою: Криворізьке шосе, 35, м. Дніпропетровськ становить: у 2008 році -1 686 грн. 60 коп., у 2009 році - 1942 грн. 96 коп.

Отже, розрахунки річної суми земельного податку за 2008, 2009 роки, наведені у акті перевірки, підтверджені матеріалами справи, зокрема:

- у 2008 році -195 207 грн. 08 коп. = 11 574 кв.м. х 1 686 грн. 60 коп. х 1% (ставка податку), по 16 267 грн. 26 коп. в місяць;

- у 2009 році -224 878 грн. 19 коп. = 11 574 кв.м. х 1 942 грн. 96 коп. х 1% (ставка податку), по 18 739 грн. 85 коп. в місяць.

Таким чином, виходячи з початкової дати виникнення у позивача обов'язку нараховувати та сплачувати земельний податок, визначеної податковим органом, яка в межах розгляду даної справи не оскаржується (а саме, з 07.03.2008 р. - з моменту набрання чинності рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2008 р. про ліквідацію орендаря земельної ділянки -ДП з ІІ «Джі Бі Інвестментс», про що зазначено у рішенні ДПА у Дніпропетровській області від 28.09.2010 р.), до 04.12.2009 р. (до моменту переходу права власності на будівлі, розташовані на вказаній ділянці, до компанії «СНД ОІЛ ПЕТРОЛІУМ ТРЕЙД КОРПОРЕЙШН»), суд вважає, що зобов'язання по земельному податку на загальну суму 406 397 грн. 82 коп., в тому числі, 367 973 грн. 72 коп. - за основним платежем, 38 424 грн. 10 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями, були донараховані ДП з ІІ компанії «Євро-Нафта-АЗС»правомірно.

Відповідно, податкове повідомлення-рішення № 0010761501/3 від 29.09.2010 р. скасуванню не підлягає.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001491501/0 від 01.02.2010 р., суд зазначає наступне.

Згідно абз. «б»п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України № 2181, податкове повідомлення-рішення вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) внаслідок його адміністративного оскарження.

З огляду на це, враховуючи рішення ДПА у Дніпропетровській області № 19369/10/25-008 від 20.07.2010 р., ДПА України, України від 28.09.2010 р. № 26404/10/25-008, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 0001491501/0 від 01.02.2010 р. вважається відкликаним, а тому його оскарження в судовому порядку є безпідставним.

При цьому, суд зазначає, що враховуючи практику Вищого адміністративного суду, згідно якої, за умови вчинення з боку платника податків порушень, які призвели до заниження податкових зобов'язань, допущені контролюючим органом процедурні порушення при складанні, надісланні (врученні) податкових повідомлень-рішень, які не впливають на правильність визначення податкових зобов'язань, не є виключною підставою для визнання протиправними таких рішень (ухвала ВАСУ від 16.02.2011 р. по справі № К-14654/07), а також те, що факт порушення позивачем норм Закону України «Про плату за землю», що призвели до заниження ДП з ІІ компанії «Євро-Нафта-АЗС»податкового зобов'язання зі сплати земельного податку у 2008, 2009 роках, встановлений судом, порушення, допущені ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська при складанні акту перевірки позивача, а також при винесенні та надісланні ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не є підставою для їх скасування.

Отже, адміністративний позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії «Євро-Нафта-АЗС»задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії «Євро-Нафта-АЗС» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 24.04.2012 р.

Суддя В.В.Чорна