Постанова № 24970752, 21.06.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1663/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Мяловіцького В.Л.,

представника відповідача Вознюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічного забезпечення «Техномаркет» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр технічного забезпечення «Техномаркет» (далі - позивач, ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Луцька ОДПІ), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2012 року №0004452301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 137127,00 грн. (в тому числі: 109702,00 грн. основного платежу та 27425,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та №0004462301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 126157,00 грн. (в тому числі: 126157,00 грн. основного платежу).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно вважає нікчемними правочини, укладені позивачем із ТзОВ «Медео-Захід», оскільки договірні зобов'язання сторонами виконані, а реальність їх виконання підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, вказує на правомірність формування товариством валових витрат та податкового кредиту за операціями із ТзОВ «Медео-Захід», так як суми витрат та ПДВ включені до податкової звітності на підставі належним чином оформлених документів у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав із підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити. Додатково суду пояснив, що транспортування товару від продавця здійнювалось директором ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет» самостійно власним транспортним засобом, при цьому товарно-транспортні накладні не оформлялись, витрати на транспортування товару до валових витрат товариства не відносились.

Відповідач - Луцька ОДПІ у запереченні позовних вимог не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивач первинних документів на підтвердження транспортування товару, його прийому-передачі не надав. Крім того, відповідно до перевірок ТзОВ «Медео-Захід» податковим органом встановлено вчинення даним контрагентом позивача нікчемних правочинів, які не спричиняють настання реальних наслідків, у ТзОВ «Медео-Захід» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, які необхідні для ведення господарської діяльності у задекларованих даним товариством обсягах.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені у запереченні, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Судом встановлено, що у період з 12.04.2012 року по 03.05.2012 року Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Медео-Захід» за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки Луцькою ОДПІ було складено акт від 11.05.2012 року №1130/22-1/31183581 (Т.1, а.с.13-26), яким встановлено порушення товариством ч.1 ст.203, ст.ст.215, 216, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України в частині недотримання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків. У акті перевірки зазначено, що правочини, здійснені позивачем із ТзОВ «Медео-Захід», мають ознаки нікчемності і є нікчемними в силу закону.

Перевіркою встановлено порушення товариством ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, 198.6 ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого останнім завищено податковий кредит по взаємовідносинах із ТзОВ «Медео-Захід» на загальну суму 109701,57 грн., в тому числі: за липень 2011 року - 30112,92 грн., за серпень 2011 року - 35771,63 грн., за вересень 2011 року - 7290,43 грн., за жовтень 2011 року - 3112,13 грн., за листопад 2011 року - 18393,26 грн., за грудень 2011 року - 15021,20 грн.

Також перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет» вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, 135.2 ст.135 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено об'єкт оподаткування за другий-четвертий квартали 2011 року на загальну суму 548508,00 грн. та занижено податок на прибуток за звітний (податковий) період на 126157,00 грн., в тому числі: за третій квартал 2011 року - 84151,00 грн., за четвертий квартал 2011 року - 42006,00 грн.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення від 24.05.2012 року №0004452301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 137127,00 грн. (в тому числі: 109702,00 грн. основного платежу та 27425,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та №0004462301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 126157,00 грн. (в тому числі: 126157,00 грн. основного платежу) (Т.1, а.с.31-32).

У акті перевірки від 11.05.2012 року №1130/22-1/31183581 (стор.9, 10 акту, Т.1, а.с.21- 22) зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність у ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет» товарно-транспортних накладних або подорожніх листів, які б засвідчували факт транспортування придбаного товару від постачальника до покупця, а також актів прийому-передачі товарів. Згідно пояснення директора ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет» Галабурди В.В. від 03.05.2012 року, транспортування придбаного у ТзОВ «Медео-Захід» товару у період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року здійснювалось особисто ним автомобілем марки Ауді А-6 (реєстраційний номер НОМЕР_1) у відповідності до комплектування товару та на підставі доручень, виїзд здійснювався до усно домовленого місця перевантаження товару, а саме: м.Луцьк, вул.8-го Березня. Разом з товаром передавались податкові та видаткові накладні, а після отримання товар завозився на склад за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельська, 70, та приймався ним особисто на основі видаткових накладних. Товар більшого комплектування доставлявся транспортом ТзОВ «Медео-Захід» разом з податковими та видатковими накладними та приймався на складі особисто директором ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет».

Судом встановлено, що 01.07.2011 року між ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет» (покупець) та ТзОВ «Медео-Захід» (продавець) укладено договір №81 на поставку продукції, найменування видів якої, асортимент та інші показники визначаються у відповідності з належно оформленими видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору) (Т.1, а.с.33).

У період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року позивач на підставі вказаного договору придбав у ТзОВ «Медео-Захід» товар (підшипники, сальники, паси та інше) на загальну суму 658209,50 грн., в тому числі ПДВ 109701,57 грн.

На підтвердження факту придбання даного товару ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет» надало суду копії видаткових накладних та податкових накладних, платіжні доручення про здійснені розрахунки за придбаний товар (Т.1, а.с.35-126).

Як ствердив в судовому засіданні представник позивача, придбаний у ТзОВ «Медео-Захід» товар був оприбуткований товариством на складі, про що свідчать картки складського обліку матеріалів (Т.1, а.с.178-250, Т.2, а.с.1-45), та в подальшому реалізований контрагентам-покупцям позивача на підставі договорів поставки, що підтверджується видатковими та податковими накладними, довіренностями на отримання товару представником покупця та виписками з банківського рахунку позивача (Т.2, а.с.160-253, Т.3, а.с.1-146).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що за умовами поставки згідно договору №81 від 01.07.2011 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «Медео-Захід», продукція поставляється на умовах EXW Міжнародних правил «Інкотермс-2000» (п.1.4).

Згідно Міжнародних правил «Інкотермс-2000» поставка на умовах EXW - Франко завод означає, що продавець вважається виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Даний термін покладає, таким чином, мінімальні обов'язки на продавця, і покупець повинен нести всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають, щоб продавець узяв на себе обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обговорене у відповідному доповненні до договору купівлі-продажі.

Крім того, пункт 5.1 договору поставки №81 від 01.07.2011 року визначає порядок приймання продукції за якістю та кількістю у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року №П-6, та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року №П-7.

Зазначеними Інструкціями передбачено обов'язковість складення акту прийому-передачі продукції та відповідного його оформлення.

Отже, відповідно до закріплених у договорі поставки №81 від 01.07.2011 року положень ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет» несло обов'язок по транспортуванню придбаного у ТзОВ «Медео-Захід» товару, а передача товару повинна була здійснюватись на підставі належним чином оформлених актів прийому-передачі продукції.

Однак, ні в ході перевірки, ні в судовому засіданні позивач на надав товаросупровідних документів на підтвердження транспортування товару, актів прийому-передачі продукції на підтвердження отримання товару від продавця у відповідній кількості та належної якості.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що транспортування товару здійснював особисто директор ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет» власним транспортом, оскільки такий вид транспортування також повинен бути оформлений належним чином. Безпідставними також є твердження позивача про транспортування товару у більших партіях за рахунок ТзОВ «Медео-Захід», оскільки договором чи додатковою угодою така поставка не була обумовлена та відсутні докази на підтвердження такого транспортування товару контрагентом позивача.

Окрім того, як встановлено судом, у період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року на ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет» працювало 16-18 осіб персоналу, що ставить під сумнів самостійне здійснення директором товариства перевезення вантажів та їх прийом на складі.

Разом з тим, з актів позапланових перевірок ТзОВ «Медео-Захід» вбачається, що директор даного товариства Стасюк А.А. у період з 20.01.2011 року по 30.06.2011 року знаходився в СІЗО м.Рівне, що, на думку суду, унеможливлює здійснення ним безпосередньо фінансово-господарських операцій в значних обсягах, починаючи з 01.07.2011 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки Луцької ОДПІ, викладені в акті перевірки ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет», про відсутність реального здійснення господарських операцій із ТзОВ «Медео-Захід» знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними.

При цьому суд враховує, що наявність у позивача видаткових і податкових накладних, платіжних документів сама по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Встановлена перевіркою та судом відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що такі документи за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо поставки товару від ТзОВ «Медео-Захід», а тому у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «ЦТЗ «Техномаркет» слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічного забезпечення «Техномаркет» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 26 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій