Ухвала суду № 24969657, 22.05.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №10/2690/922/2012 Головуючий в 1 інстанції Сіромашенко Н. В.

Категорія ст. 165-2 КПК Доповідач Єфімова О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Єфімової О.І.

суддів - Беця О. В., Бартащук Л. В.,

за участю прокурора - Брагіна І. В.,

захисників- адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підозрюваного - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві із застосуванням відеоконференції із Київським СІЗО ДДУ ПВП у м. Києві та Київській області, апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2012 року.

Цією постановою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Харкова, громадянину України, який зареєстрований у АДРЕСА_1, не судимому,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 4 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Згідно постанови, такий запобіжний захід ОСОБА_3 обрано з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, даних, що характеризують його особу, а також за наявності обставин, які свідчать, що ОСОБА_3 продовжує протиправну діяльність та спільно з іншими невстановленими службовими особами Держкомрезерву вживає заходи по ухиленню від слідства і суду.

В апеляції захисник ОСОБА_1, просить постанову суду скасувати, посилаючись на неповне врахування судом першої інстанції даних, що характеризують особу ОСОБА_3, зокрема, перебування на утриманні доньки та дружини, наявність тяжких захворювань, які унеможливлюють перебування під вартою, позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, наявність постійного місця проживання та відсутність судимостей. Крім того, вважає висновок суду у постанові про наміри ОСОБА_3, перебуваючи на волі, ухилятись від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі неаргументованим, а також, що менш суворі запобіжні заходи зможуть забезпечити виконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків.

В апеляції захисник ОСОБА_2, посилаючись на незаконність рішення суду, просить постанову скасувати, обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. Вказує, що правові підстави для обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту відсутні, оскільки матеріали справи не містять обґрунтованих даних, які б свідчили про його наміри ухилитись від слідства і суду або іншим чином порушити визначені законом процесуальні обов'язки. Крім того, суд в порушення вимог закону не розглянув можливість застосування щодо ОСОБА_3 інших альтернативних, біль м'яких запобіжних заходів, а обставини, викладені в ст.150 КПК України, судом враховані не в повному обсязі. Так, суд залишив поза увагою, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання та роботи, одружений, позитивно характеризується, до кримінальної відповідальності не притягувався.

Вислухавши доповідь судді, пояснення адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, пояснення ОСОБА_3, які підтримали апеляції, просили їх задовольнити, постанову суду скасувати, запобіжний захід щодо ОСОБА_3 змінити, обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд або застави, думку прокурора, який вважав постанову законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши доводи апеляцій та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним слідчим управлінням СБ України 14 травня 2012 року порушена кримінальна справа за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

15 травня 2012 року Головним слідчим управлінням СБ України порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Того ж дня, ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

Старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України, Горбатий Т. С., за згодою із заступником Генерального прокурора України Блажівським Є. М., звернувся до суду з поданням про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту, посилаючись на ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, даних, що характеризують особу підозрюваного та за наявності достатніх підстав вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 матиме можливість, як особа, що обіймає керівну посаду, чинити психологічний тиск на свідків, що перебувають у службовій підпорядкованості у нього, схиляти їх до дачі неправдивих показань та іншим чином перешкодити встановленню істини у кримінальній справі. Крім того, вказує, що ОСОБА_3 має закордонний паспорт, що дасть йому можливість виїхати за кордон та ухилитись від слідства і суду.

17 травня 2012 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.

З протоколу судового засідання та постанови судді вбачається, що наведені доводи перевірялися при розгляді подання, був допитаний підозрюваний ОСОБА_3, вислухана думка прокурора, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, відібрані пояснення у слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальна справа, а також з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 148 КПК України, запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилитись від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Так, вказуючи в постанові на те, що ОСОБА_3 продовжує протиправну діяльність та вживає заходи по ухиленню від слідства і суду, суд не навів конкретних фактів та інформації, яка б обґрунтовувала таке твердження.

Також, задовольняючи подання суд не врахував, що в матеріалах справи та поданні слідчого відсутні достатні дані, які б свідчили про наміри ОСОБА_3 ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі та виконанню процесуальних рішень.

Припущення слідчого, що підозрюваний буде перешкоджати встановленню істини у справі, не є законною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_3

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, також не може слугувати достатньою підставою для обрання щодо ОСОБА_3 найсуворішого запобіжного заходу.

Крім того, обираючи щодо ОСОБА_3 найбільш суворий запобіжний захід, суд, всупереч вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, не з'ясував та не навів жодних аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Крім того, згідно ст. ст. 150, 155 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого особа обвинувачується та дані, що її характеризують.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 має усталені родинні зв'язки, одружений, утримує дружину та неповнолітню дитину, працевлаштований, що свідчить про наявність постійного доходу, має постійне місце проживання та реєстрації, до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має хронічне захворювання хребта.

Ці обставини, які відповідно до ст. 150 КПК України повинні враховуватись при обранні запобіжного заходу, належним чином не були враховані при задоволенні подання.

Виключна вказівка суду на тяжкість злочину, що інкримінується ОСОБА_3, хоча і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від органів слідства і суду, однак є недостатнім обґрунтуванням для законності тримання особи під вартою.

Сама ж тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 не може бути відповідно до чинного законодавства достатньою підставою для застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту та повинна враховуватися разом з іншими обставинами справи.

Отже, з урахуванням положень ст. ст. 148, 150 КПК України, п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, суду належало з'ясувати, чи є тримання під вартою ОСОБА_3 до судового розгляду справи тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов'язків, та чи не було можливості в данному випадку обмежитись застосуванням менш суворого запобіжного заходу.

За таких обставин, постанову суду слід скасувати, в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_3 відмовити та обрати йому запобіжний захід у виді застави у розмірі.

Керуючись ст. ст. 165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3, задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2012 року , якою ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту - скасувати.

В задоволенні подання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України, Горбатого Т. С., про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді взяття під варту - відмовити.

Обрати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 000 гривень.

Зобов»язати ОСОБА_3 внести суму застави не пізніше п»яти діб з дня обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва ( м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104), та надати документ, що це підтверджує, посадовій особі або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти.

Покласти на ОСОБА_3 обов»язки, передбачені ст. 149-1 КПК України, а саме:

1) з»являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з»явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

3) повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в»їзд в Україну, які повертаються негайно після скасування відповідного запобіжного заходу або покладеного обов»язку.

Роз'яснити ОСОБА_3, що невчинення зазначених дій у встановлений строк та невнесення застави у визначений термін, є підставою для розгляду питання про обрання щодо ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу, а при порушенні інших покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України, застава буде звернута в дохід держави, про що відібрати у нього розписку.

Контроль за виконанням ухвали Апеляційного суду міста Києва покласти на Генеральну прокуратуру України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Єфімова О. І. Бець О. В. Бартащук Л. В.