Постанова № 24969011, 25.06.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. Справа № 5023/1314/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 19.05.2010 р.,

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю №1722 від 02.04.2012 р., ОСОБА_3 за довіреністю №2625 від 12.07.2011 р., ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 01.01.2012 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" (вх. № 1423 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.12 р. у справі № 5023/1314/12

за позовом Приватного підприємства "Альфа-Транс", смт. Васищеве Харківського району Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка", смт. Васищеве Харківського району Харківської області

про стягнення 87 600,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Альфа-Транс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" суми боргу в розмірі 87 600,00 грн., мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов'язань за договором про транспортне експедиторське обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 02.01.2011 р. №ОМ1/296-Н, а також просив покласти на відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.2012 р. у справі № 5023/1314/12 (суддя Макаренко О.В.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" на користь Приватного підприємства "Альфа-Транс" 87 600,00 грн. основного боргу та 1752,00 грн. судового збору.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2012 р. у даній справі скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Альфа-Транс" відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача.

Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач стверджує, що позивачем не надавались заявки про надання транспортно-експедиторських послуг, вважає недоведеним факт узгодження сторонами такої істотної умови договору як ціна, тобто вартість транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про уточнення обставин, викладених в клопотанні за вих. № 1954 щодо заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, яке було надано до господарського суду Харківської області 12.04.2012 р.

Також, відповідач надав клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі до закінчення слідства в кримінальній справі № 90120120, посилаючись на те, що в діяльності працівників позивача та відповідача виявлено порушення законності, що містить ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку.

Дане клопотання визнано колегією суддів таким, що не підлягає задоволенню, оскільки положеннями ст. 79 ГПК України не передбачено таких підстав для зупинення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15 травня 2012 року розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладено на 05 червня 2012 року.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка", в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу - безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, тому просить рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2012 р. у даній справі залишити без змін.

Так, позивач, зокрема, зазначає, що доказом надання ним послуг відповідачеві за спірним договором є міжнародні товарно-транспортні накладні, а дії відповідача по отриманню вантажу за міжнародними товарно-транспортними накладними та розмитнення вантажу є підтвердженням того, що спірні заявки були прийняті відповідачем до виконання.

До того ж, позивач вказує на те, що у випадку незгоди відповідача з цінами за надання послуг з організації перевезень вантажів, виставлених експедитором в заявках, замовник відповідно до ст. 931 ЦК України повинен виплатити експедитору розумну плату, чого відповідач також не зробив.

Відповідач надав додаткові пояснення по справі, в яких зокрема зазначив про те, що у зв'язку з тим, що сторонами договору не було погоджено таку істотну умову, як ціна, договір №ОМ1/296-Н від 02.01.2011 р. є неукладеним.

05.06.2012 р. відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про призначення по справі технічної експертизи документів -заявок до договору №ОМ1/296-Н від 02.01.2011 р. на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Позивач надав до матеріалів справи додаткові документи, а саме: акти про надання транспортних послуг за договором №ОМ1/296-Н від 02.01.2011 р.

В судовому засіданні 05 червня 2012 року оголошено перерву до 19 червня 2012 року.

18.06.2012 р. позивач надав доповнення до відзиву, в яких зазначив про те, що під час розгляду справи в господарському суді відповідач своєї незгоди з фактом підписання заявок його уповноваженим представником не висловлював, також відповідач не заперечував і факт отримання ним від позивача послуг з транспортної експедиції його вантажів та отримання вантажів від контрагентів за вказаними заявками, що підтверджується діями відповідача по отриманню вантажу за міжнародними товарно-транспортними накладними та його розмитненню. Також, позивач вказує на те, що матеріали справи не містять жодного належного доказу на підтвердження підпису заявок не уповноваженою на те особою замовника.

Відповідач також надав додаткове обґрунтування підстав апеляційного оскарження, підтвердив свою позицію щодо факту не укладання договору №ОМ1/296-Н від 02.01.2011 р. та необхідності проведення комплексної комп'ютерної експертизи у справі.

19.06.2012 р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення по справі комплексної комп'ютерної експертизи, мотивуючи його неналежним характером оформлення заявок про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні, неузгодження їх сторонами та ознакам виготовлення їх шляхом монтажу за допомогою копіювально-розмножувальної та/або комп'ютерної техніки.

Колегія суддів залишає вказане клопотання без задоволення, в зв'язку з тим, що залучення експерта в даному випадку є недоцільним, оскільки в матеріалах справи маються лише копії заявок, по яких неможливо буде зробити експертизу, а відповідач оригіналів цих заявок суду не надав. До того ж спірні питання були досліджені та оцінені судом безпосередньо на підставі представлених документів.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, письмових поясненнях до апеляційної скарги, у відзиві на скаргу доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі 02.01.2011 р. було укладено договір №ОМ1/296-Н про транспортне експедиторське обслуговування та організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п.1.1. позивач зобов'язався за плату і за рахунок відповідача організувати перевезення вантажу, укладати від свого імені договори про надання транспортних послуг з перевезення вантажу відповідача автомобільним транспортом в міжнародному сполученні по договірних цінах, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплатити позивачу вартість перевезення для можливості подальшого розрахунку з третіми особами, залученими до виконання умов договору транспортного експедирування (п.3.1.6).

Згідно з п. 1.2 договору сумою комісійної винагороди позивача є різниця між сумою, отриманою від відповідача, та сумою, фактично сплаченою перевізнику.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що організація перевезення вантажу відбувається на підставі узгоджених заявок, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.5.1 розмір оплати послуг експедитора фіксується в заявці.

Згідно з п. 5.2 договору одночасно з рахунком замовнику направляється оригінал товарно-транспортної накладної та акт виконаних робіт.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата послуг відбувається впродовж 10 банківських днів після отримання документів, які вказані в пункті 5.2. договору.

Місцевим господарським судом встановлено, що між сторонами було узгоджено заявки про надання транспортно-експедиторських послуг в міжнародному сполученні до договору про організацію перевезення вантажу за зазначеними в цих заявках маршрутами на загальну вартість послуг 87 600,00 грн. -заявки підписані представниками сторін та засвідчені їх печатками (т.1, а.с.18, 25, 32, 40, 47, 54, 61).

Надання позивачем послуг з організації перевезення вантажу за договором підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR): (CMR) 15.11.2011р. (АХ4870СЕ/АН1096ХТ); (CMR) 16.11.2011р. (АХ1749ВМ/АХ2973ХТ); (CMR) №026080 від 16.11.2011р. (АХ6148АІ/10120ХА); (CMR) 17.11.2011р. (ВН8661ВЕ/ВН5565ХХ); (CMR) 18.11.2011р. (АХ6374СВ/АХ5447ХТ); (CMR) 0007898; (CMR) № 0007898/1; (CMR) №0005222; (CMR) 16.11.2011р. №0009267, (CMR) 15.11.2011р. № 0001502 та актами виконаних робіт: №З-15112011-2 від 23.11.2011р.; №З-15112011-2/1 від 23.11.2011р., №З-09112011-2 від 23.11.2011р., №З-09112011-2/1 від 23.11.2011р. №З-16112011-3 від 24.11.2011р.; №З-16112011-3/1 від 24.11.2011р.; №З-28102011-13 від 24.11.2011 р.; №З-28102011-13/1 від 24.11.2011р.; №З-11112011-4 від 24.11.2011р.; №З-11112011-4/1 від 24.11.2011 р.; №З-14112011-2 від 24.11.2011р.; №З-14112011-2/1 від 24.11.2011р.; №З-15112011-9 від 25.11.2011р., №З-15112011-9/1 від 25.11.2011 р. (т. 1, а.с. 24, 31, 38, 39, 46, 53, 60, 67-69).

На виконання п. 5.2 договору експедитор (позивач) 06.02.2012 р. надіслав замовнику (відповідачу) оригінали наступних документів: рахунків-фактур, міжнародних товарно-транспортних накладних, податкових накладних, актів про надання транспортних послуг та актів про організацію транспортно-експедиційних послуг за договором №ОМ1/296-Н від 02.01.2011 р., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку №1616.(т. 1, а.с.70-79). У супровідному листі від 06.02.2012 р. на відправлення зазначених документів позивач просив відповідача підписати акти про надання транспортних послуг та актів про організацію транспортно-експедиційних послуг на надіслати один примірник актів на адресу експедитора.

Про отримання відповідачем зазначених документів свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом уповноваженої особи, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.80).

Однак, відповідач в порушення вимог п.5.3 договору впродовж 10 банківських днів після отримання документів, оплату послуг, наданих позивачем, у розмірі 87600,00 грн. не здійснив, актів про надання транспортних послуг та актів про організацію транспортно-експедиційних послуг не підписав.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу б/н від 27.02.2012 р. та претензію від 01.03.2012 р. б/н про перерахування на рахунок позивача 87600,00 грн. боргу на виконання вимог договору №ОМ1/296-Н від 02.01.2011р. Відповідач вимогу та претензію позивача отримав, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень від 06.03.2012 р., але залишив їх без відповіді та без задоволення (т. 1,а.с.81- 85).

Таким чином, відповідач вимоги позивача не виконав, жодного доказу на спростування заборгованості перед позивачем суду не надав.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про транспортне експедиторське обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 02.01.2011 р. №ОМ1/296-Н, у нього перед позивачем виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 87600,00 грн., яка не сплачена на час розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач не надав доказів сплати боргу у визначеній сумі, аргументованих заперечень не представив, керуючись ст.ст. 526, 929,931 ЦК України суд першої інстанції визнав позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Спірний договір є договором транспортного експедирування, відносини за яким регулюються главою 65 Цивільного кодексу України (ст. ст. 929 - 935 ЦК України).

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом (міжнародними товарно-транспортними накладними СМК) або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Частиною 1 ст. 240 ЦК України передбачено, що представник зобов'язаний вчинити правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати свої повноваження частково або в повному обсязі інший особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Згідно ст. 241 Цивільного Кодексу України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Тоб то, в даному випадку наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладання. Доказами такого схвалення є наявні у справі міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR).

Таким чином, необґрунтованими є посилання відповідача на те, що заявки узгоджені не були, що також спростовує твердження заявника скарги про недосягнення сторонами згоди щодо такої істотної умови, як ціна, та доводи щодо не укладання договору № ОМ1/296-Н.

Крім того, посилання відповідача на те, що виключно директор підприємства має право на підпис заявок про надання транспортно-експедиційних послуг в міжнародному сполученні до договору № ОМ1/296-Н, є безпідставними та документально необґрунтованими..

В результаті аналізу матеріалів справи та пояснень, наданих представниками сторін, колегія суддів, зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які обґрунтовані документально заперечення відповідача стосовно того, що заявки з боку замовника підписані не уповноваженою на це особою.

Також відповідач не заперечував і факт отримання ним від позивача послуг з транспортної експедиції його вантажів та отримання вантажів від контрагентів, що підтверджується діями відповідача по отриманню вантажу за міжнародними товарно-транспортними накладними та розмитненню вантажу. При цьому жодних претензій щодо фактично спожитих за договором послуг, їх обсягу, кількості, якості відповідач не заявляв.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено фактичне схвалення і заявок, і договору, і актів виконаних робіт шляхом прийняття вантажу та відсутності претензій стосовно спожитих послуг експедитора, наданих за договором з транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 02.01.2011 р.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано акти виконаних робіт (т. 2, а.с.46-67). При дослідженні вказаних документів колегією суддів встановлено їх відповідність спірним заявкам про надання транспортно-експедиційних послуг в міжнародному сполученні до договору № ОМ1/296-Н. Претензій по строкам та якості виконаних послуг сторони одна до одної не мають. Вказані акти підписані з боку замовника, Торгово-промислової компанії "Омега-Автопоставка", його директором -В.І.Дубовик, та скріплені печаткою підприємства відповідача.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції скаржником не було спростовано, що документи, копії яких позивач надав до матеріалів справи на підтвердження позовних вимог, не відповідають дійсним відносинам між сторонами та суперечать висновкам місцевого господарського суду стосовно виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором.

Разом з тим, під час розгляду справи судом з'ясовано, що вантаж було отримано за всіма накладними СМR. Безпосередньо з перевізниками у відповідача відносини були відсутні, послуги з перевезення вантажу відповідач не оплачував, отже, розрахунки з перевізником здійснював експедитор.

Представники відповідача також повідомили, що відповідачем на адресу позивача була направлена відповідь на претензію та повідомлення щодо оплати послуг за договором з транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезень вантажів від 02.01.2011 р. за підписом директора Дубовик В.І. про те, що, на їх думку, сторонами за вказаним договором не досягнуто згоди щодо вартості транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезень вантажів, оскільки відсутні узгоджені уповноваженими особами за договором заявки на такі перевезення. Але, колегією суддів було встановлено, що вказана відповідь була направлена позивачу 05.04.2012 р., тобто в той час, коли Приватне підприємство "Альфа-Транс" вже звернулось з позовом до господарського суду більш того, за результатами розгляду справи вже прийнято рішення від 27.03.2012 р.

В апеляційній скарзі скаржник вказує на штучне завищення експедитором цін за надання послуг, вказаних в заявках. При з'ясуванні колегією суддів наявності з боку відповідача фактів письмових звернень до позивача з метою погодження між сторонами розбіжностей в ціні представники сторін підтвердили відсутність таких звернень до позивача. Не надходили пропозиції позивачу з боку відповідача і про сплату розумної ціни згідно зі ст. 931 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 87600,00 грн. боргу за договором № ОМ1/296-Н від 02.01.2011р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно заяви представників відповідача в суді апеляційної інстанції про задоволення місцевим господарським судом клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, нібито помилково поданого відповідачем до суду та невірно витлумаченого судом, колегія суддів відхиляє її та зазначає про те, що згідно зі ст. 22 ГПК України участь в господарських засіданнях, подання доказів, участь у дослідженні доказів та інше є правом сторони, тому господарський суд, вважаючи за доцільне задовольнити клопотання відповідача та розглянути справу за відсутності представника сторони за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Ст.43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що твердження, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2012 р. . у справі № 5023/1314/12 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка", смт. Васищеве Харківського району Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2012 р. у справі № 5023/1314/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 25.06.2012 р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.