Ухвала суду № 24967567, 02.07.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"02" липня 2012 р. Справа № 2а/1770/5688/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Майора Г.І.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" лютого 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеспецбудінвест" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» (далі - ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне (далі - ДПІ у м. Рівне) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004362342 від 19 грудня 2011 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у М.Рівне від 19.12.2011р. № 0004362342.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Рівне, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що за результатами планової виїзної документальної перевірки позивача встановлено порушення ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» вимог п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 15 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме: встановлено проведення операцій між позивачем та ТОВ «Астана К», що не спричиняють реального товарного характеру та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» та відповідно несплати податку на додану вартість до бюджету, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2011 року на суму 203600 грн..

Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та ТОВ «Астана К». Зазначив, що договір, укладений між позивачем та ТОВ «Астана К», не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а первинні документи, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит не відповідають встановленим вимогам законодавства. Крім того, перевіркою встановлено відсутність у позивача документів щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей (не надання для перевірки товарно-транспортних накладних). На думку представника відповідача ТОВ «Астана К» було створене для здійснення конвертаційної діяльності, господарська та інші види діяльності, передбачені установчими та статутними документами товариства не проводилася.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статтею 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 11.11.2011 року по 24.11.2011 року посадовими особами ДПІ у м. Рівне на підставі направлень на перевірку № 1531/23-100 від 11.11.2011 року, № 1532/23-200 від 11.11.2011 року, № 1533/24-11 від 11.11.2011 року. № 1529/17-100 від 11.11.2011 року, № 1530/17-100 від 11.11.2011 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт «Про результати планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнеспецбудінвест», код ЄДРПОУ 36349821 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р.» № 1396/23-100/36349821 від 01.12.2011 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004362342 від 19 грудня 2011 року, яким ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 203601 грн., у тому числі за основним платежем - 203600 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн..

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Рівне № 0004362342 від 19 грудня 2011 року та скасовуючи його, суд першої інстанції дійшов наступного висновку.

В основу визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 203601 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0004362342 від 19 грудня 2011 року, покладені наступні нарахування: 203600 грн. - основного платежу та 1 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, на основі висновків про встановлення перевіркою заниження податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 203600 грн. через безпідставне включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за отримані від ТОВ «Астана К» товарно-матеріальні цінності з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В акті перевірки відповідачем безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинен підтверджуватись факт поставки товарно-матеріальних цінностей, зокрема, в акті зазначено, що для перевірки не надано товарно-транспортних накладних, які засвідчили б факт передачі товарів від продавця до покупця.

Вимога податкового органу підтвердити отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, які постачалися ТОВ «Астана К», товарно-транспортними накладними, судом першої інстанції правильно визнана протиправною, оскільки законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується апелянтом, позивачем в ході проведення перевірки було надано: видаткові накладні за № 1105-268 від 11.05.2011 року, № 1605-270 від 16.05.2011 року, податкові накладні за № 268 від 29.03.2011 року, № 270 від 30.03.2011 року, платіжні доручення № 33 від 29.03.2011 року, № 36 від 30.03.2011 року. Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2011 року та на підставі них здійснювалося формування податкового кредиту за даний період.

Наявні в матеріалах справи видаткові й податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення № 168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за товарно-матеріальні цінності, передані за видатковими накладними, відповідає вимогам п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія судді погоджується з висновком судуду першої інстанції про протиправнність виключення відповідачем сум ПДВ. сплачених позивачем ТОВ «Астана К» в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей зі складу податкового кредиту.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит в травні 2011 року не відповідають встановленим вимогам законодавства, оскільки в даних документах вказано прізвище, ім'я та по батькові особи, яка не підписувала податкову накладну.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товар) згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Даний перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

З системного аналізу даних правових норм вбачається, що на законодавчому рівні не закріплений обов'язок платника податків зазначати прізвище, ім'я та по батькові особи, яка підписала податкову накладну, оскільки для надання податковій накладній юридичної сили достатньо підпису особи, уповноваженої платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та відтиску печатки такого платника податку.

Відтак, твердження апелянта про невідповідність виписаних ТОВ «Астана К» для ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» податкових накладних вимогам законодавства, у зв'язку з відсутністю в даних документах обов'язкових реквізитів, колегія суддів вважає безпідставними.

Також колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта про те, що господарські операції між ТОВ «Астана К» та ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» не мали реального характеру та не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Про реальність господарських операцій між ТОВ «Астана К» та ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» та використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у даного контрагента товарно-матеріальних цінностей свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи (акт № 1 контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складу матеріальний від 01.11.2011 року, акт № 2 контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 01.11.2011 року), які підтверджують факт наявності товарно-матеріальних цінностей на складі позивача. Так, представником відповідача не заперечуються факт наявності на складі позивача, на день проведення перевірки, товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «Астана К». Аналогічні твердження зафіксовані і перевіряючими у самому акті перевірки, а саме: на підприємстві проводиться інвентаризація товарно-матеріальних цінностей станом на 1-ше число кожного місяця згідно наказу по підприємству та вимог посадової інструкції матеріально-відповідальних працівників, за наслідками якої не встановлено лишків та нестач.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що господарські операції ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» з ТОВ «Астана К» мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «Астана К», до податкового кредиту в травні 2011 року.

Одночасно колегія суддів критично оцінює висновки податкового органу про те, що договір на постачання товару № б/н від 23 березня 2011 року, укладений між ТОЗ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» та ТОВ «Астана К» є нікчемним з огляду на наступне.

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

ДПІ у м. Рівне жодних доказів того, що ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» та/або ТОВ «Астана К» під час укладання договору купівлі-продажу завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду не надано.

Податковим органом обвинувальний вирок суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ТОВ «Астана К» суду не надано.

Враховуючи вишенаведене, колегія суддів вважає висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» та ТОВ «Астана К» - необгрунтованими, а посилання відповідача на пояснення, що відібрані працівниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 13.05.2011 року як на матеріали досудового слідства в обґрунтування висновків, викладених в акті перевірки -безпідставними.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195,196,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак Г.І. Майор

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеспецбудінвест" вул. Гагаріна 16,м. Рівне,33003

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023