Постанова № 24964837, 20.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 р. Справа № 27655/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Саган Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова в якому просило, з урахуванням уточнень (а.с. 71,137) скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022200/0/77 від 08.01.2009 року, №0000012200/1/8016 від 23/03.2009 року, №0000012200/2/15566 від 05.06.2009 року, №0000012200/3/21722 від 12.08.2009 року, № 0000022200/4/29053 від 27.10.2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022200/0/77 від 08.01.2009 року, №0000012200/1/8016 від 23/03.2009 року, №0000012200/2/15566 від 05.06.2009 року, №0000012200/3/21722 від 12.08.2009 року, № 0000022200/4/29053 від 27.10.2009 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставини по справі, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Мізол» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 01.07.2008 р. за наслідками якої складено акт №2555/23-2/33895476 від 25.12.2008 р. на підставі якого та відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено рішення про застосування до підприємства штрафної(фінансової) санкції від 08.01.2009 р. №0000022200/0/77 у розмірі 202 977 грн. за порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Так перевіркою встановлено, що ТзОВ «Мізол» здійснювались експортні та імпортні операції з нерезидентами з порушенням норм чинного законодавства:

Попередньою плановою документальною перевіркою (довідка від 16.05.2007 р. №31/22-0/33895476) станом на 01.01.2007 р. по фірмі «GUTTA WERKE АG», Швейцарія згідно імпортного контракту від 01.03.2006 р. №1 на предмет поставки товару (код товару 6807900090 - хвилясті листи з паперу, просочені бітумом різного кольору) встановлена дебіторська заборгованість у сумі 46 730,75 Євро. Товар по імпорту надійшов згідно ВМД від 20.03.2007 р. №6808 в сумі 39 888,86 Євро та ВМД від 28.03.2007 р. №7643 в сумі 15 220,5 Євро. Позаплановою документальною перевіркою (акт перевірки ТзОВ «Мізол» нараховано пеню в розмірі 2 431,0 грн.

За перевірений період у відповідності до умов вищевказаного контракту здійснено оплату за товар по імпорту (код товару 6807900090 - хвилясті листи з паперу, просочені бітумом різного кольору) 24.072007 р. в сумі 30 441,0 Євро та 03.09.07 у сумі 29 749,16 Євро. Граничний термін надходження товару 22.10.2007 р. та 02.12.2007 р. Товар по імпорту отримано згідно ВМД від 29.05.08 №209000006/8/003334уму 14 128,94 Євро, ВМД від 03.06.2008 р. №209000006/8/004092 на суму 14 128,94 Євро, ВМД від 03.06.2008 р. №209000006/8/004096 на суму 14 128,94 Євро та ВМД від 04.06.2008 р. №209000006/8/004266 на суму 14 128,94 Євро, частково з порушенням вимог ст. 2 Закону.

За порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» податковим органом нараховано ТзОВ «Мізол» пеню в розмірі 0,3% за кожний день прострочення в сумі 205 406,0 грн. Стягнено згідно акту позапланової документальної перевірки від 21.09.2007 р. №198/22-0/33895476 - 2 431,0 грн. Підлягає до стягнення по вищевказаному контракту - 202 975,0 грн.

ТзОВ «Мізол» у відповідності з умовами контракту від 10.03.2007 р. № 1 укладеного з фірмою «Теlе Техtiles АS», Норвегія 19.04.2007 р. здійснено оплату затовар (код товару 6807900090 - кутовий елемент з паперу) в сумі 64 062,0 Євро та 06.07.2007 р. у сумі 32 031,0 Євро. Граничний термін надходження 18.07.2007 р. та 04.10.2007 р. Товар по імпорту надійшов згідно ВМД від 07.05.2007 р. № 10707 в сумі 24 723,0 Євро, ВМД від 20.06.2007 р. № 14334 в сумі 35 590,0 Євро та ВМД від 20.07.2007 р. № 16523 в сумі 35 773,0 Євро частково з порушенням вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Позаплановою документальною перевіркою від 21.09.2007 р. №198/22-0/33895476 за порушення вимог чинного законодавства податковим органом нараховано пеню у сумі 157,0 грн. У зв'язку з невиконанням умов контракту на рахунок ТзОВ «Мізол» 18.10.2007 р. були повернуті кошти у сумі 6,0 Євро з порушенням вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нараховано пеню в розмірі 0,3% за кожний день прострочення. Всього нараховано пені по вищевказаному контракту - 159,0 грн., стягнуто - 157,0 грн. Підлягає до стягнення по вищевказаному контракту - 2,0 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. Крім того, згідно ст. 4 зазначеного вище Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Пунктом 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.99 № 338/3631, визначено, що під здійсненням поставки слід вважати оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках). При цьому, пунктом 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМ України від 09.06.1997 р. №574 (із змінами та доповненнями) передбачено, що вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. ВМД, заповнена у звичайному порядку, ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

Таким чином, як встановлено п.п. 2.2. Інструкції про порядок здійснення контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями при здійсненні розрахунків, за експортними операціями - відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД або підписання акта (Іншого документа).

Пункт 3.3 у редакції постанови Правління Національного банку України від 13.12.06 №455 визначає, що банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Якщо цим документом є ВМД, то банк знімає операцію з контролю за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД. Крім реєстру ВМД, підставою для зняття операції з контролю може бути письмове повідомлення іншого банку, якому митний орган помилково надіслав інформацію про цю операцію резидента, про отримання такого реєстру, засвідчене підписом відповідальної особи і печаткою банку (у повідомленні зазначаються номер і дата реєстру, уся наявна в реєстрі інформація про операцію резидента). Для підтвердження факту отримання резидентом послуг від міжнародних інформаційних і платіжних систем використовуються відповідні договори, рахунки на оплату послуг, документи, які формує платіжна система після здійснення взаєморозрахунків, тощо.

Згідно пункту 3.3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт2, ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування») та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»), а днем виникнення порушення, згідно п.1.1 вказаної Інструкції, є перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією ліцензій.

Враховуючи викладене просить скасувати постанову суду першої інстанції і в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що між компанією «GUTTA WERKE АG», Швейцарія та ТзОВ «Мізол» укладено контракт № 1 від 01.03.2006 року з доповненням № G020906 від 15.09.2006 року, відповідно до якого компанія «GUTTA WERKE АG» зобов'язалася поставити партію товару ТМ «Guttanit» протягом 90 днів з дати попередньої оплати. Поставка товару передбачалася на умовах DAF (Україна, м. Чоп) ІНКОТЕРМС 2000.

Платіжним дорученням в іноземній валюті № 25 від 05.09.2006 року ТзОВ «Мізол» 06.09.2006 року перерахувало компанії «GUTTA WERKE АG» 38 256 євро 36 центів за оплату товару згідно рахунків № 120005 від 28.08.06 р. та № 120006 від 28.08.06 р. Компанія «GUTTA WERKE АG» через транспортну компанію «Rааbеrsреd Кft» (Будапешт) направила згідно інвойсів № 600227 від 07.09.2006 р. та № 600226 від 07.09.2006 р. товар залізничним транспортом, який 21.09.2006 року прийшов в зону митного контролю міжнародного залізничного пункту пропуску «Чоп» митного поста «Чоп - залізничний» Чопськой митниці. Чопська митниця листом від 14.12.2009 р. № 1/39-3635 підтвердила факт надходження в зону митного контролю міжнародного залізничного пункту пропуску «Чоп» митного поста «Чоп - залізничний» вагону № 31812870169-1 та надала завірену копію міжнародної залізничної товарно-транспортної накладної (СМГС) № 77487-7, з якої вбачається, що зазначений вагон з товаром, одержувачем якого вказано ТзОВ «Мізол», перетнув державний кордон 21.09.2006 р.

Відповідно до міжнародної залізничної товарно-транспортної накладної (СМГС) № 77487-7 Компанією «GUTTA WERKE АG» було здійснено поставку товару «Бумага упаковочная просмоленная», що відповідає товару за інвойсами № 600227 від 07.09.2006 р. та № 600226 від 07.09.2006 р.

Розглядаючи спір суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до преамбули та статті А4 DAF ІНКОТЕРМС 2000 Продавець вважається таким, що виконав обов'язки з поставки товару, коли він надав не розвантажений товар, який пройшов митну очистку для експорту, але не для імпорту, в зазначеному місці на кордоні до моменту поступлення товару на митний кордон. Підтвердженням викладеного є також норма статті А5 DAF ІНКОТЕРМС 2000, яка передбачає перехід ризиків втрат або пошкодження товару до Покупця з моменту виконання Продавцем умов статті А4 DAF ІНКОТЕРМС 2000. Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. за № 136 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення поставки - дата виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором. Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Відповідно до п. 1 ст. 15 Митного кодексу України під ввезенням в Україну та вивезенням з України розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

З огляду на це суд першої інстанції вірно вважав, що ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону. При чому, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не молена ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і який підтверджується оформленою ВМД.

Статтею 188 Митного кодексу України імпорт визначено як митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного звернення без обмеження терміну їх перебування на цій території і можуть використовуватися без будь-яких обмежень. Відповідно до статті 6 Митного кодексу України митний кордон України збігається з державним кордоном України. Отже, моментом здійснення імпорту(здійснення імпортної операції резидента) є момент перетину товаром державного (митного) кордону України.

Оскільки саме 21.09.2006 р. відбулася поставка (імпорт) товару ТМ «Guttanit» компанією «GUTTA WERKE АG» на територію України згідно інвойсів № 600227 від 07.09.2006 р. та № 600226 від 07.09.2006 р. то саме в момент поступлення зазначеного товару на митний кордон відбувся і перехід права власності на нього до ТзОВ «Мізол».

Крім того суд розглядаючи спір правильно зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. Судом встановлено, що товар, оплата якого здійснена ТОВ «Мізол» 06.09.2006 року, перетнув державний (митний) кордон України 21.09.2006 року, відтак відстрочення поставки склало 15 календарних днів. З урахуванням викладеного, суд обгрунтовано вважав, що порушень терміну поставки товару, встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та підстав для застосування передбачених статтею 4 цього закону штрафних санкцій не має.

Крім цього, постановляючи рішення суд першої інстанції правильно врахував, що згідно складеного ДПІ у Залізничному районі м. Львова за наслідками планової виїзної документальної перевірки дотримання ТзОВ «Мізол» вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року акту №2555/23-2/33895476 від 25.12.2008 року, перевіркою встановлено, що граничний термін надходження товару за контрактом № 1 від 01.03.2006 року відповідно припав на 22.10.2007 року та на 02.12.2007 року, отже зазначені дати визначені податковим органом як дати порушення позивачем встановлених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» правил здійснення господарської діяльності. Тому з урахуванням положень статті 250 Господарського кодексу України, граничною датою застосування до ТОВ «Мізол» адміністративно-господарського штрафу за порушення строків розрахунків, встановлених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є відповідно 22.10.2008 р. та 02.12.2008 року.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова перше рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022200/0/77 прийнято 08.01.2009 року, тобто після спливу відведеного законом строку, бо згідно ст. 250 Господарського кодексу України до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні рішення відповідача прийняті без урахування вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунку в іноземній валюті».

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Тому постановляючи рішення суд першої інстанції помилково вважав, що є достатнім для вирішення спору визнати рішення протиправним і скасування не потрібне.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід змінити, оскільки судом правильно по суті вирішено спір, однак з помилковим застосуванням норм процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова - задовольнити частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі № 2а-7203/09/1370 - змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

Визнати протиправними і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000022200/0/77 від 08.01.2009 року, № 0000012200/1/8016 від 23.03.2009 року, № 0000012200/2/15566 від 05.06.2009 року, № 0000012200/3/21722 від 12.08.2009 року, № 0000022200/4/29053 від 27.10.2009 року, стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" 3.40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.Я. Макарик

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови виготовлений 25.06.2012 року