Постанова № 24964251, 25.06.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/2543/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Пшенишний В.С.,

за участю: представника позивача - Карасенко О.О.

представника відповідача - Омельченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2012 року позивач Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0101801701 від 11.04.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією (далі -Лубенська ОДПІ) була проведена документальна планова виїзна перевірка Лубенської філії Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки був складений акт № 409/22-26437059 від 29.03.2012 року. На підставі даного акту Лубенською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0101801701 від 11.04.2012 року, яким визначено суми податкового зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 65227,15 грн., у тому числі 549893,40 грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10237,75 грн. Як зазначає позивач спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила скасувати податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В письмових запереченнях відповідач посилався на правомірність визначення Лубенською ОДПІ сум податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку із виявленням в ході проведення планової виїзної перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

На виконання наведених норм законодавства України, Лубенською ОДПІ в період з 22.02.2012 року по 22.03.2012 року, на підставі направлень №551,552,553,554,555 від 21.02.2012 року, виданого Лубенською ОДПІ, була проведена документальна планова виїзна перевірка Лубенської філії Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами даної перевірки, Лубенською ОДПІ складений акт № 409/22-26437059 від 29.03.2012 року, у висновках якого відповідачем вказано про порушення Лубенською філією Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" вимог пп.162.1.3 п.162.1 ст. 162, пп.163.1.2 п.163.1 ст. 163, пп.164.1.1 п.164.1 ст. 164, пп.164.2.17б п.164.2 ст. 164, пп.168.1., 168.1.2., 168.2.5 п.168.1 ст. 168 та пп. а, б, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 54989,40 грн.. Крім того, встановлено про несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб, що стало підставою для нарахування пені в сумі 14741,00 грн.

У зв'язку із встановленням в ході проведення документальної планової виїзної перевірки порушення вимог податкового законодавства, Лубенською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0101801701 від 11 квітня 2012 року про збільшення суми податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 54989,40 грн. - основного платежу та в розмірі 10237,75 грн. - сум штрафних (фінансових) санкцій, а всього на суму 65227,15 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0101801701 від 11 квітня 2012 року, суд виходить з наступного.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем в період з квітня по грудень 2011 року здійснювалось безоплатне харчування своїх працівників зайнятих на польових роботах за методом "шведського столу".

Відповідно до вимог п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до положень підпункту п.164.2.17б п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оприбуткування прибутку підприємств.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п.164.5 цієї статті.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням. Вартість харчування найманих працівників, яка віднесена на витрати виробництва вважається додатковим благом і є об'єктом оподаткування.

Відповідно до пп.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Як свідчать матеріали справи, позивачем відповідно до договору №01/04-7 від 01.04.2011 року про надання послуг з харчування працівників, укладеного між ЗАТ "Райз-Максимко" (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець), за заявкою замовника протягом визначеного в договорі строку надавалися за плату послуги з організації та здійснення харчування працівників ЗАТ "Райз-Максимко", а саме: надавалося як в стаціонарних умовах так і на виїзді чотирьохразове харчування (сніданок, обід, вечеря, нічні) за методом "швецького столу", відповідно до поданих заявок (а.с.48-49).

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) розрахунки за надані послуги проводилися на підставі даних актів, а саме: б/н від 31.03.2011року вартість наданих послуг склала 46,00 грн., б/н від 30.04.2011 року вартість наданих послуг склала 13580,00 грн., б/н від 31.05.2011 року вартість наданих послуг склала 21040,00 грн., б/н від 30.06.2011 року вартість наданих послуг склала 6900,00 грн., б/н від 31.07.2011 року вартість наданих послуг склала 28862,00 грн., б/н від 31.08.2011 року вартість наданих послуг склала 12834,00 грн., б/н від 30.09.2011 року вартість наданих послуг склала 22668,00 грн., б/н від 31.10.2011 року вартість наданих послуг склала 11504,00 грн., б/н від 30.11.2011 року вартість наданих послуг склала 12954,00 грн., б/н від 31.12.2011 року вартість наданих послуг склала 16948,00 грн., на загальну суму 147336 грн. (а.с.50-59).

Також позивачем до матеріалів справи надано копії виписок установи банку про рух коштів по особовому рахунку ПАТ "Райз - Максимко", видаткових касових ордерів та платіжних доручень, що підтверджує фактичне перерахування грошових коштів позивачем на користь виконавця наданих послуг з харчування працівників (копії наявні у матеріалах справи).

Крім того, в ході перевірки встановлено та не заперечувалося представником позивача, що у період з квітня 2011 року по грудень 2011 року відповідно до договору № 01/04-4 від 01.04.2012 року про надання послуг, укладеного позивачем з ФОП Сегедин надавалися послуги по харчуванню працівників Лубенської філії ПАТ "Райз-Максимко" методом "шведського столу" за рахунок власних коштів (а.с. 45-47).

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) розрахунки за надані послуги проводилися на підставі даних актів, а саме: б/н від 30.04.2011року вартість наданих послуг склала 14236 грн., б/н від 31.05.2011 року вартість наданих послуг склала 19752,00 грн., б/н від 30.06.2011 року вартість наданих послуг склала 13602,00 грн., б/н від 31.07.2011 року вартість наданих послуг склала 12660,00 грн., б/н від 31.08.2011 року вартість наданих послуг склала 33344,00 грн., б/н від 30.09.2011 року вартість наданих послуг склала 48376,00 грн., б/н від 31.10.2011 року вартість наданих послуг склала 59402,00 грн., б/н від 30.11.2011 року вартість наданих послуг склала 5353,00 грн., б/н від 30.11.2011 року вартість наданих послуг склала 7369,00 грн., б/н від 12.12.2011 року вартість наданих послуг склала 466,00 грн., на загальну суму 214560,00 грн. (а.с.60-69).

Таким чином, підприємством у 2011 році на харчування найманих працівників було витрачено суму в розмірі 361896,00 грн.

Відповідно до пояснень представника позивача, до складу місячного оподатковуваного доходу працівників підприємства не було включено вартість послуг за харчування в зв'язку з тим, що сніданки, обіди, вечері, нічні надавалися працівникам методом "шведського столу", а сам облік харчування по громадянам в сумарному вигляді не вівся, в результаті чого правомірно було допущено неутримання неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів в сумі 54989,40 грн.

Як зазначає позивач, база оподаткування податком з доходів фізичних осіб виникає лише у випадку, якщо можливо чітко ідентифікувати особу яка його отримує, та відповідно визначити суму такого доходу.

Проте, суд вважає дані висновки позивача нормативно необґрунтованими, оскільки позивачеві достеменно було відомо про розмір виплаченого доходу на користь працівників, які отримували харчування методом "шведського столу", а неможливість встановлення розміру оподатковуваного доходу кожного з працівників, при наявному визначеному розмірі такого доходу фактично виплаченого, не може слугувати підставою для несплати сум податку до бюджету, за наслідками звітного періоду. Організація харчування здійснюється шляхом укладення договору з приватним підприємцем, розрахунки з яким проводяться згідно актів виконаних робіт, які оформлюються на підставі попередніх замовлень після фактичного надання послуг.

Таким чином, визначення порядку та способу здійснення харчування працівників здійснювалося самостійно позивачем. Посилання на необхідність застосування для харчування працівників саме методу "шведського столу" у зв'язку із неможливістю визначити кому і скільки потрібно виділити продуктів харчування для кожного окремого працівника для повноцінного підтримання людського організму та робочого стану працівника, не може бути взято до уваги, адже фіксування вартості отриманого працівниками харчування не було належним чином забезпечено позивачем.

Відповідно до пп.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

В результаті перевірки повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за несвоєчасну сплату податку нарахована пеня в сумі 14741,00 грн.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Лубенська ОДПІ при винесенні спірного податкового повідомлення -рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а отже позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2012 року.

Суддя Г.В. Костенко