Постанова № 24964062, 25.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2012 р. № 2а-3292/12/1370

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий - суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання - Гнилиця Р.І.

з участю

від позивача Білоус О.В. Сагайко О.Ю.

від відповідача 1 Дорош А.Б.

від відповідача 2 Стегній А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІ Україна»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання дій протиправними та стягнення бюджетної заборгованості.

Обставини справи.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІ Україна», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання дій протиправними та стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 3394949 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій відповідача, Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, який відмовив позивачу у наданні висновку про бюджетне відшкодування.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, вважають дії відповідача по ненаданню висновку про бюджетне відшкодування протиправними, оскільки рішенням суду підтверджено право позивача на відшкодування заявленої суми податку на додану вартість, просять позов задовольнити.

У зв'язку з проведеною реорганізацією відповідача, судом відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративно судочинства України допущено заміну відповідача правонаступником - Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби та роз'яснено, що усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для правонаступника в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Представник відповідача 1, Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у запереченні. Зазначив, що оскільки неможливо встановити повної схеми фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами, то сума бюджетного відшкодування залишається непідтвердженою, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача 2, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, проти позову заперечив з тих підстав, що до органу казначейства не надходив висновок податкового органу про бюджетне відшкодування позивачу заявленої суми податку на додану вартість чи рішення суду про стягнення на користь позивача зазначеної суми ПДВ. Вважає вимоги безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІ Україна», подано 18.09.2009 року до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова податкову декларацію з ПДВ за серпень 2009 року (вх. від 18.09.2009р. №70059). та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2009 р. (вх. від 29.09.2009 р. №80625) та розрахунок суми бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства у розмірі 4819266 грн.

Для перевірки достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідачем у період з 13.10.2009р. по 19.10.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ЕЙБІ Україна», код за ЄДРПОУ 34306833 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в серпні, вересні, жовтні 2008 року та січні, березні квітні, травні 2009 року. За результатами перевірки відповідачем 22.10.2009 року складено довідку за №2765/23-408/34306833 з висновком про підтвердження перевіркою відображеного ТзОВ «ЕЙБІ Україна»у декларації за серпень місяць 2009 року бюджетного відшкодування у сумі 4819266 грн.

Водночас у п.2 висновку вказаної довідки відповідачем зазначено, що після надходження інформаційних довідок щодо основних постачальників суб'єкта господарювання або матеріалів позапланової виїзної перевірки з питань правових відносин з суб'єктом господарювання на підтвердження задекларованих ним показників до довідки будуть внесені зміни або доповнення та прийняте рішення про суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню.

У подальшому відповідачем проведено 16.12.2009 року позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ЕЙБІ Україна», код за ЄДРПОУ 34306833 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в серпні, вересні, жовтні 2008 року та січні, березні квітні, травні 2009 року, про що 16.12.2009 року складено акт №3413/23-408/34306833.

У висновку вказаного акта перевірки відповідачем зазначено про встановлення перевіркою порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), ТзОВ «ЕЙБІ Україна»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за період серпень 2009 року в сумі 3394949 грн.

За результатами проведеної 16.12.2009 року перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000392341/0 від 18 грудня 2009 року та № 0000392341/1 від 03 березня 2010 року про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3394949,00 грн.

У результаті судового оскарження позивачем прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2010р. у справі №2а-2265/10/1370 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0000392341/0 від 18 грудня 2009 року та № 0000392341/1 від 03 березня 2010 року.

Відповідно до Ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 року, Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2010р. у справі №2а-2265/10/1370 залишена без змін, а апеляційні скарги сторін без задоволення.

Оскільки Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2010р. у справі №2а-2265/10/1370 набрала законної сили, позивач звернувся 21.03.2012 року з листом до додаткового органу, у якому просив відповідача вчинити всі необхідні дії та подати в органи державного казначейства України висновки із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету.

Листом №1779/15-210 від 18.04.2012 року відповідач повідомив позивача, що відповідно до постанови Львівською окружного адміністративного суду від 10.09.2010 року в справі № 2а-2265/10/1970 адміністративний позов було задоволено частково, а саме відмовлено в позовних вимогах щодо відшкодування ПДВ. Додатково відповідач зазначив, що 13.02.2012 року інспекцією подано касаційну скаргу № 3842/10-007 на постанову ЛОАС від 10.03.2010 року, ухвалу ЛААС від 23.02.2012 року та клопотання про призупинення виконання зазначених судових рішень.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР - бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За приписами пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

У відповідності до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить перевірку заявлених у декларації даних та у п'ятиденний термін зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Після отримання відповідного висновку податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів (пп. 7.7.6 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Аналіз норм Закону України "Про податок на додану вартість" дає підстави зробити висновок, що питання бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Такі обставини, (тобто ті, що встановлені в судовому рішенні іншого суду, яке набрало законної сили (ч.1, ч.4 ст.72 КАС України)) є преюдиційними.

Існування такої підстави звільнення від доказування обумовлено тим, що особа, яка мала можливість спростовувати ту чи іншу обставину в іншому (адміністративному, цивільному, господарському) процесі і не зробила цього, не може спростовувати цю обставину і при розгляді адміністративної справи. Це правило застосовується у разі, якщо всі особи, які беруть участь у справі, брали участь й у справі, у якій було встановлено обставини.

У разі коли при встановленні обставин у вирішеній цивільній, господарській або адміністративній справі не брали участі певні особи, які беруть участь в адміністративній справі, що розглядається судом, то такі особи мають право заперечувати достовірність таких обставин.

Відтак, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи лише за умови, що в ній беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Якщо ж сторона чи третя особа заперечує проти таких обставин, то суд повинен переконатися у тому, що така сторона чи третя особа брала участь у справі, рішення у якій є преюдиційним (обов'язковим для врахування). У протилежному випадку суд повинен їй надати можливість спростувати такі обставини з посиланням на докази і може не застосовувати правила частини першої статті 72 КАС України.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.5 ст.254 КАС України, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Закріплений у ст. 8 КАС України принцип верховенства права полягає у тому, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Відповідно до ч.2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2010р. у справі №2а-2265/10/1370 якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0000392341/0 від 18 грудня 2009 року та № 0000392341/1 від 03 березня 2010 року, набрала законної сили 23.02.2012 року відповідно до Ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду.

Вказана Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2010р. у справі №2а-2265/10/1370 прийнята за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІ Україна», Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області.

Відтак, з урахування положень ч. 1 ст. 72 та ч.2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2010 р. у справі №2а-2265/10/1370, що набрала законної сили, не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін, а суд не може перевіряти обставини, які були встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №2а-2265/10/1370

Відповідно до п.п. 7.7.8. п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державною казначейства.

Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Пунктом 200.15 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З матеріалів справи судом встановлено, що Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2010р. у справі №2а-2265/10/1370 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0000392341/0 від 18 грудня 2009 року та № 0000392341/1 від 03 березня 2010 року про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3394949,00 грн. Постанова набрала законної сили, після чого позивач звернувся до відповідача про надання органу державного казначейства висновку про відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3394949,00 грн., однак такий висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у визначений законом термін відповідачем органу державного казначейства не подано.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 2188 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби по ненаданню висновку про бюджетне відшкодування.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІ Україна» (м. Львів вул. Сихівська 2/39 ЄДРПОУ 34306833) бюджетну заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 3394949 (три мільйони триста дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІ Україна» (м. Львів вул. Сихівська 2/39 ЄДРПОУ 34306833) судовий збір в розмірі 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 28.05.2012 року о 15:00 год.

Суддя (підпис) Коморний О.І.

З оригіналом згідно.

Суддя Коморний О.І.