Постанова № 24963950, 19.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 р. № 2а-2766/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача Пилипюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Фізичнаї особа -підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, в якому просить скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача від 20.03.2012 року №0000881750, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 52 120,43 грн. в т.ч. основний платіж -41 696,34 грн. та штрафні санкції -10 424,09 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу про завищення ним у листопаді 2011 року податкового кредиту на суму 41 696,34 грн. у зв'язку з відсутністю на час перевірки у позивача документів на підтвердження наявності у його власності автомобілів, договорів оренди автотранспортних засобів, інших документів, які б свідчили про оренду автотранспортних засобів, необхідних для підтвердження реальності здійснення взаємовідносин між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Респект-2000». Дійсність господарської операції з ТзОВ «Респект-2000»підтверджується первинними документами: договором № 34/11/11 від 08.11.2011 року; податковими накладними контрагента; видатковими накладними; платіжними дорученнями тощо, ведення і зберігання яких передбачено та відповідає вимогам як Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так і Податкового кодексу України. Зазначив, що до перевірки були надані усі документи, які усно вимагав податковий орган, в тому числі щодо наявності у ПП ОСОБА_5 автотранспортних засобів. Проте, при написанні акта були використані дані лише податкової звітності. Наявність у позивача всіх документів на підтвердження взаємовідносин з контрагентом, а також придбання товару, підтвердженого податковими накладними контрагента, давало йому підставу включення суми сплаченого податку з ПДВ до податкового кредиту і відповідного збільшення податкових зобов'язань звітного періоду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Невиїзною позаплановою документальною перевіркою ПП ОСОБА_3 (акт перевірки від 05.03.2012 р. №187/172/НОМЕР_1) встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ за листопад 2011 року на суму 41 696, 34 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ТзОВ «Респект-2000». В ході перевірки позивачем не представлено документів, які свідчили б про наявність у його власності вантажних автомобілів, а також договорів оренди автотранспортних засобів, інших документів, що свідчили б про оренду таких транспортних засобів. Відтак, ФОП ОСОБА_5 не мав права на формування сум податкового кредиту з ПДВ за листопад 2001 року на підставі здійснених фінансово-господарських операцій з придбання у ТзОВ «Респект-2000»автошин та автозапчастин. В ході проведення перевірки використано акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 14.02.2012 року № 71/23-3-40/34779041 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Респект-2000»(код ЄДРПОУ 34779041), відповідно до якого не встановлено реальності здійснення операцій, внаслідок яких було сформовано показник, зазначений у рядках «10»- «17»колонки «Б»декларації з ПДВ за листопад 2011 року. Згідно відомостей даного акту встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, не виявлено офісних, складських чи інших приміщень необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, не встановлено поштової скриньки, офісного приміщення, обладнання, оргтехніки та інших матеріальних складових функціонування СГД. Під час огляду встановлено відсутність постійно діючого виконавчого органу юридичної особи TOB «Респект-2000»та місцезнаходження іншого органу чи особи уповноваженої діяти від TOB «Респект -2000». Усі наявні матеріали службовою запискою №6211/7/26-01 від 19.09.2011 та 7894/7/26-014 від 07.12.2011 року передані до відділу РОПП для врахування під час обліку та вирішення питання про скасування свідоцтва платника ПДВ. Крім того, не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, оскільки у TOB «Респект-2000»відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. В сукупності вищенаведені факти свідчать про неможливість придбання ФОП ОСОБА_5 товарів в ТзОВ «Респект-2000». Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач -ФОП ОСОБА_5, як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований Державним реєстратором Пустомитівської РДА Львівської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.09.2009 року Серія В02 № 711697 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області.

ФОП ОСОБА_5 є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100250000 від 14.10.2009 року.

ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_5 з питань повноти нарахування та сплати ПДВ за взаємовідносинами з ТзОВ «Респект-2000»за листопад 2011 року та грудень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 05.03.2012 р. № 187/172/НОМЕР_1.

Як вбачається з акту від 05.03.2012 р. № 187/172/НОМЕР_1, податковим органом встановлено:

- порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ за листопад 2011 року на суму 41 696, 34 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення -рішення від 20.03.2012 року № 0000881750, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 52 120,43 грн. в т.ч. за основним платежем -41 696,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -10 424,09 грн.

Позивач податкове повідомлення -рішення від 20.03.2012 року № 0000881750 в адміністративному порядку не оскаржував.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про неправомірність включення ФОП ОСОБА_3 до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2001 року сум розрахунків по фінансово-господарських операціях з придбання у ТзОВ «Респект-2000» автошин та автозапчастин в сумі 41696,34 грн., оскільки під час перевірки не встановлено реальності операцій, внаслідок яких було сформовано показник, зазначений у рядках «10»- «17»колонки «Б»декларації з ПДВ за листопад 2011 року.

Висновки податкового органу зроблені з використанням відомостей баз даних АІС «Облік податків та платежів»(ТАХ), АРМів «БЕСТ ЗВІТ», «АБПР», АС «Аудит», АС «Контрагенти», відповідно до яких ТзОВ «Респект-2000»зареєстровано в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, стан платника - «9»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, основний вид діяльності -монтаж електродвигунів, генераторів і трансформаторів, податкова декларація з ПДВ за листопад 2011 року, подана ТзОВ «Респект-2000»в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, не прийнята.

Крім цього, як вбачається з акту перевірки від 05.03.2012 р. № 187/172/НОМЕР_1, до уваги податковим органом було взято відомості акту від 20.12.2011 року № 1477/172/НОМЕР_1, складеного ДПІ у Пустомитівському районі за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_3, відповідно до якого позивач не представив податковому органу під час перевірки жодних документів, які свідчили б про наявність у його власності вантажних автомобілів. Також не було представлено договорів оренди автотранспортних засобів, інших документів, що свідчили б про оренду ФОП ОСОБА_5 таких транспортних засобів.

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, контролюючим органом при проведенні перевірки позивача було враховано також відомості акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 14.02.2012 року № 71/23-3-40/34779041 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Респект-2000»(код ЄДРПОУ 34779041). Згідно відомостей даного акту встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, не виявлено офісних, складських чи інших приміщень необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, не встановлено поштової скриньки, офісного приміщення, обладнання, оргтехніки та інших матеріальних складових функціонування СГД. Під час огляду встановлено відсутність постійно діючого виконавчого органу юридичної особи TOB «Респект-2000»та місцезнаходження іншого органу чи особи уповноваженої діяти від TOB «Респект -2000», що свідчить про нікчемність правочинів.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) -для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно»до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних; для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Судом встановлено, що протягом листопада 2011 року ФОП ОСОБА_3 придбав у ТзОВ «Респект-2000»товарно-матеріальні цінності на загальну суму 250 178 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 41 696,34 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Респект-2000»позивач представив суду наступні документи:

- договір № 34/11/11 купівлі-продажу запасних частин та обладнання від 08.11.2011 року (а.с. 14-15);

- видаткову накладну від 21.11.2011 р. № Р-76 на загальну суму 36704,06 грн., в т.ч. ПДВ -6117,34 грн. та податкову накладну від 21.11.2011 р. № 76 на загальну суму 36704,06 грн., в т.ч. ПДВ -6117,34 грн. (а.с. 16-17);

- видаткову накладну від 23.11.2011 р. № Р-77 на загальну суму 40465,06 грн., в т.ч. ПДВ -6744,18 грн. та податкову накладну від 23.11.2011 р. № 77 на загальну суму 40465,06 грн., в т.ч. ПДВ -6744,18 грн. (а.с. 18-19);

- видаткову накладну від 23.11.2011 р. № Р-78 на загальну суму 52868 грн., в т.ч. ПДВ -8811,33 грн. та податкову накладну від 23.11.2011 р. № 78 на загальну суму 52868 грн., в т.ч. ПДВ -8811,33 грн. (а.с. 20-21);

- видаткову накладну від 23.11.2011 р. № Р-79 на загальну суму 49610 грн., в т.ч. ПДВ -8268,34 грн. та податкову накладну від 23.11.2011 р. № 79 на загальну суму 49610 грн., в т.ч. ПДВ -8268,33 грн. (а.с. 22-25);

- видаткову накладну від 29.11.2011 р. № Р-80 на загальну суму 19822,42 грн., в т.ч. ПДВ -3303,74 грн. та податкову накладну від 29.11.2011 р. № 80 на загальну суму 19822,42 грн., в т.ч. ПДВ -3303,74 грн. (а.с. 26-29);

- видаткову накладну від 29.11.2011 р. № Р-81 на загальну суму 12740,46 грн., в т.ч. ПДВ -2123,41 грн. та податкову накладну від 29.11.2011 р. № 81 на загальну суму 12740,46 грн., в т.ч. ПДВ -2123,41 грн. (а.с. 30-33);

- видаткову накладну від 30.11.2011 р. № Р-82 на загальну суму 37968,00 грн., в т.ч. ПДВ -6328,00 грн. та податкову накладну від 30.11.2011 р. № 82 на загальну суму 37968,00 грн., в т.ч. ПДВ -6328,00 грн. (а.с. 34-35);

Позивач повністю розрахувався з продавцем за придбаний товар, що підтверджується копіями платіжних доручень:

- платіжне доручення № 0000000715 від 30.11.2011 року на загальну суму 126 780 грн., призначення платежу «оплата за запчастини згідно договору 34/11/11 від 08.11.11»(а.с. 36);

- платіжне доручення № 0000000727 від 06.12.2011 року на загальну суму 85 430 грн., призначення платежу «оплата за запчастини згідно договору 34/11/11 від 08.11.11»(а.с. 37);

- платіжне доручення № 0000000739 від 13.12.2011 року на загальну суму 37 968 грн., призначення платежу «оплата за запчастини згідно договору 34/11/11 від 08.11.11»(а.с. 38);

На підтвердження наявності у ФОП ОСОБА_5 транспортних засобів, зокрема, автомобілів марки УРАЛ, КамАЗ, НЕФАЗ, ЗИЛ, ВАЗ та причепів марки ПГ1, ОДАЗ 857, ПГ НЕФАЗ, ПР1, МАЗ 8926, ГКБ 8350, ГБК 817, суду представлено копії нотаріально оформлених генеральних довіреностей, виданих позивачу фізичними особами -власниками транспортних засобів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на управління та розпорядження цими транспортними засобами (а.с. 135 -159).

Як пояснив представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні, придбані у ТзОВ «Респект-2000»запчастини були використані ФОП ОСОБА_5 на ремонт та обслуговування вказаних автотранспортних засобів, які використовувалися для надання ним послуг ТзОВ «Кроно-Україна»відповідно до договору на надання послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів від 03.01.2011 р. №03/2011-ТР-КБ (а.с.39-45).

Використання придбаних у ТзОВ «Респект-2000»запчастин для ремонту автомобілів підтверджується актами списання:

- № Р-00000029 від 30.11.2011 року на загальну суму 30 592,75 грн. (а.с. 169-170);

- № Р-00000030 від 30.11.2011 року на загальну суму 24 231,81 грн. (а.с. 171);

- № Р-00000031 від 30.11.2011 року на загальну суму 30 588,35 грн. (а.с. 172);

- № Р-00000032 від 30.11.2011 року на загальну суму 28 946,50 грн. (а.с. 173);

- № Р-00000033 від 30.11.2011 року на загальну суму 19 823,98 грн. (а.с. 174);

- № Р-00000034 від 30.11.2011 року на загальну суму 26 058,06 грн. (а.с. 175);

- № Р-00000035 від 30.11.2011 року на загальну суму 17 011,28 грн. (а.с. 176).

Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між позивачем і ТзОВ «Респект-2000»по придбанню товарно-матеріальних цінностей.

Взаєморозрахунки по господарських операціях з ТзОВ «Респект-2000»ФОП ОСОБА_3 відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року (а.с. 82-84) та у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) (а.с. 86-87).

За приписами п.201.8. ст.208 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Системний аналіз пп. 201.4, 201.7, 201.10 Податкового кодексу України свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його оподатковуваних операціях, має юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 183 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що контрагент позивача ТзОВ «Респект-2000»мав право на виписку податкових накладних, оскільки на момент видачі такий був зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується відомостями акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 14.02.2012 року № 71/23-3-40/34779041 (а.с.123-129) .

У пункті 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платника податку визначено як будь-яку особу, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській

установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З вищенаведених норм вбачається, що обов'язковою умовою отримання права покупця на витрати та податковий кредит є наявність первинних бухгалтерських та податкових документів. При цьому, законодавець не пов'язує право покупця на збільшення витрат та податкового кредиту з підтвердженням сплати його постачальниками податку на прибуток та податку на додану вартість до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту і витрат покупця.

Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії (постанови Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10).

Крім того, такі рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналіз відомостей акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 14.02.2012 року № 71/23-3-40/34779041 свідчить про те, що на час здійснення ФОП ОСОБА_3 господарських операцій з ТзОВ «Респект-2000», останнє було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, звітувалось до податкового органу та декларувало податкові зобов'язання по податку на додану вартість.

За таких обставин ФОП ОСОБА_3 не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства ТзОВ «Респект-2000».

Відсутність ТзОВ «Респект-2000»за юридичною (фактичною) адресою не є передбаченими законодавством підставою для позбавлення ФОП ОСОБА_3 права на віднесення сплачених сум за товар до витрат та податкового кредиту у разі, коли він виконав усі, передбачені законами вимоги, та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту.

Висновки відповідача про реальність здійснення господарської операції між ФОП ОСОБА_3 та ТзОВ «Респект-2000»не відповідають фактичним обставинам і спростовуються зібраними по справі доказами.

З урахуванням викладеного, судом до уваги не беруться посилання відповідача на неправомірність включення ФОП ОСОБА_3 до складу податкового кредиту за листопад 2011 року податку на додану вартість з вартості придбаних ним товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Респект-2000»з тих підстав, що цей контрагент за юридичною адресою не знаходиться, не має офісних, складських чи інших приміщень необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, поштової скриньки, офісного приміщення, обладнання, оргтехніки та інших матеріальних складових функціонування СГД.

Представлені позивачем та наявні в матеріалах справи документи спростовують доводи відповідача про відсутність у позивача транспортних засобів та будь-яких документів на підтвердження цієї обставини.

Крім цього, відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про те, що податковий орган вимагав у ФОП ОСОБА_3 такі документи при проведенні камеральної перевірки 05.03.2012 року.

Оцінюючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_3 при формуванні податкового кредиту в листопаді 2011 року правомірно включив до його складу взаєморозрахунки з ТзОВ «Респект-2000».

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 20.03.2012 року №0000881750.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення -рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 20.03.2012 року №0000881750, суд дійшов висновку, що воно прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Згідно зі статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.03.2012 року №0000881750 слід визнати протиправним і скасувати.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 522 грн. 00 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 8 від 28 березня 2012 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Пкстомитівському районі Львівської області від 20 березня 2012 року №0000881750.

Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби в користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 522 (п'ятсот двадцять дві) грн. 00 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 25 червня 2012 року.