Постанова № 24963671, 27.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4644/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П..,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу зі сплати консолідованого податку на прибуток, з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2012 року Державна податкова інспекція у Лутугинському районі Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля», в якому просить стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу зі сплати консолідованого податку на прибуток, з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника податків. В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

ДП «Луганськвугілля» створене згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.02.2003р. №82, зареєстроване в управлінні державної реєстрації та міського реєстру м. Луганськ 09.04.2003 року за реєстраційним номером 25370169Ю0043256Ю, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 09.04.03. ДП «Луганськвугілля» має в своєму складі Відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська» без права юридичної особи та є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою Луганського обласного статуправління №432397 від 12.09.2011 року. ВП «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» зареєстрований в ДПІ в Лутугинському районі Луганської області як платник податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми №4-ОПП 23.09.2011р. №267/10/29-031. Відповідно до п.п.9.1.1 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств є загальнодержавним податком. Підпунктом 133.1.5 п.133.1 ст.133 ПКУ встановлено, що відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, за винятком представництв, є платниками податку на прибуток. Відповідно до вимог п.п.152.9. ст.152 ПКУ розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток надається ДП «Луганськвугілля» щоквартально. Станом на 08.06.2012 року ДП «Луганськвугілля» має податковий борг з податку на прибуток підприємств, у зв'язку з несплатою консолідованого податку на прибуток ВП «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» в сумі 3 088 061,00грн., який виник за період: 3-й, 4-й квартал 2011 року та 1-й квартал 2012 року. Сума боргу складається зі сплати основного зобов'язання 462 391,00грн. згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 06.06.12 №24101 за 3-й кв. 2011 року, термін сплати 06.06.12.; 1 421 810,00 грн. згідно розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 06.06.12 №24100 за 4-й кв. 2011 року, термін сплати 06.06.12.; 1 203 860,00 грн. згідно розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 06.06.12 №4815 за 1-й кв. 2012 року, термін сплати 06.06.12. ДПІ у Лутугинському районі до ДП «Луганськвугілля» відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ були направлені перша та друга податкові вимоги: від 23.11.09 №1/121 та від 28.12.09 №2/135. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просить стягнути з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу зі сплати консолідованого податку на прибуток на загальну суму 3 088 061,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив суду, що ДП «Луганськвугілля» є планово-збитковим підприємством, коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає для оплати всіх необхідних видатків, в зв'язку з цим вважаємо, що заборгованість утворилася з об'єктивних причин. За підприємством дійсно існує податковий борг з консолідованого податку на прибуток на загальну суму 3 088 061,00 грн. У зв'язку зі складним фінансовим становищем підприємства, просив суд розстрочити стягнення з розрахункових рахунків ДП «Луганськвугілля» в рахунок погашення податкового боргу з консолідованого податку на прибуток у сумі 3 088 061,00 грн. строком на шістдесят місяців шляхом сплати податкового боргу з липня 2012 року по травень 2017 року включно по 51 467,68 грн. щомісяця та у червні 2017 року - 51 467,88 грн.

Представник позивача не заперечував проти розстрочення сплати податкового боргу згідно наданого графіка.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідач -ДП «Луганськвугілля», зареєстрований у якості юридичної особи управлінням державної реєстрації ті міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 року за № 25370169Ю0043256 (а.с.6), «Шахта «Лутугинська» є Відокремленим підрозділом ДП «Луганськвугілля» без права юридичної особи (а.с.9). ВП «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» є платником податків та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Лутугинському районі Луганської області з 03.03.2004 року за №31, згідно з довідкою від 23.09.2011 року № 267/10/29-031 (а.с.10).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Положеннями п. 203.2 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.9.1.1 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств є загальнодержавним податком.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України регулюється порядок та сплата податку на прибуток підприємств.

Згідно з п.п.133.1.1. п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. Платниками податку на прибуток підприємств є також відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу I цього Кодексу, за винятком представництв. (п.п.133.1.5. п.133.1 ст.133 ПКУ)

Пунктом 152.4 ст.152 ПК України визначений порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи.

Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).

Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.

У разі якщо станом на 1 січня звітного року платник податку не мав відокремлених підрозділів, але створив відокремлений підрозділ (підрозділи) в будь-який час протягом такого звітного року, такий платник податку має право прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку в такому звітному році. Платник податку повідомляє податкові органи про прийняття такого рішення протягом 20 днів з моменту його прийняття. У разі прийняття платником податку такого рішення обраний ним порядок сплати податку застосовується до зміни платником податку такого рішення та не потребує щорічного підтвердження.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

У разі якщо платник податку, який прийняв рішення про сплату консолідованого податку, сплачує авансовий внесок з податку згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, такий авансовий внесок сплачується за місцезнаходженням юридичної особи та її відокремлених підрозділів пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до положень цього розділу, в загальній сумі таких витрат цього платника податку, визначених у останній податковій звітності, поданій таким платником податку.

Для цілей розділу ІІІ Податкового кодексу України використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал. (п.152.9 ст. 159 ПК України)

Відповідно до п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Судом установлено, що відповідач узгодив податкові зобов'язання з консолідованого податку на прибуток підприємства, подавши 06.06.2012 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств №24101 за 3-й квартал 2011 року на суму 448 923,00 грн. (а.с.11), розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств №24100 за 4-й квартал 2011 року на суму 1 421 810,00 грн. (а.с.1), розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств №4815 за 1-й квартал 2012 року на суму 1 203 860,00 грн. (а.с.13)

У зв'язку з несплатою у встановлені законом строки узгоджених сум податкових зобов'язань з консолідованого податку на прибуток підприємства загальна сума податкового боргу, яка рахується за відповідачем складає 3 088 061, 00 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011 року), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6, 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011 року) позивачем до ДП «Луганськвугілля» було направлено першу податкову вимогу від 23.11.2009 року № 1/121 (а.с.14) та другу податкову вимогу від 28.12.2009 року № 2/135 (а.с.15).

Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Оскільки перша податкова вимога від 23.11.2009 року № 1/121, друга податкова вимога від 28.12.2009 року № 2/135 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти розстрочення податкового боргу та зважаючи на важке фінансове становище відповідача та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе розстрочити стягнення з розрахункових рахунків ДП «Луганськвугілля» податкового боргу зі сплати консолідованого податку на прибуток у сумі 3 088 061, 00 грн. строком на шістдесят місяців, шляхом сплати податкового боргу з липня 2012 року по травень 2017 року включно по 51 467,68 грн. щомісяця та у червні 2017 року - 51 467,88 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 02 липня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу зі сплати консолідованого податку на прибуток, з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника податків - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" (і.к. 32473323, вул. Лермонтова, 1-в, м. Луганськ, 91000) на користь Державного бюджету України кошти в сумі 3 088 061, 00 грн. (три мільйони вісімдесят вісім тисяч шістдесят одна грн. 00 коп.) за податковим боргом зі сплати консолідованого податку на прибуток, з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника податків.

Розстрочити виконання судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» податкового боргу зі сплати консолідованого податку на прибуток за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника податків в сумі 3 088 061, 00 грн. (три мільйони вісімдесят вісім тисяч шістдесят одна грн. 00 коп.) строком на шістдесят місяців, шляхом сплати податкового боргу з липня 2012 року по травень 2017 року включно по 51 467,68 грн. (п'ятдесят одна тисяча чотириста шістдесят сім грн. 68 коп.) щомісяця та у червні 2017 року - 51 467,88 грн. (п'ятдесят одна тисяча чотириста шістдесят сім грн. 88 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 02 липня 2012 року.

СуддяО.П. Островська