Постанова № 24963627, 21.06.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 року Справа № 1170/2а-1148/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чубари Н.В.

секретар судового засідання -Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004»(надалі -позивач, ТОВ) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі -відповідач, ОДПІ) про скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської ОДПІ № 1844301520/0 від 24 листопада 2011 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 643 256,30 грн. та нараховано 160 814,07 грн. штрафної (фінансової) санкції; стягнути з відповідача на користь ТОВ судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24 листопада 2011 року відповідачем було винесене оскаржуване податкове повідомлення -рішення. Вказане рішення прийняте податковим органом на підставі акту № 1151/1520/32967654 від 01.11.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки даних, задекларованих у податкові звітності з податку на додану вартість, яким встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Вважає, що висновки Акта перевірки про порушення ТОВ податкового законодавства є необґрунтованими і незаконними, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Зазначає про те, ТОВ самостійно виявило помилку в податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року та подало до ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в якому відображено виключення з податкової декларації податкових накладних, наданих контрагентом ПП «Окко-Бізнес»та штраф у розмірі 3% від суми. Уточнюючий розрахунок було подано позивачем до отримання Акту перевірки від 01.11.11 р. Тому, вважає, що підприємство діяло у відповідності з вимогами п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що відповідачем правомірно було прийнято оскаржуване рішення. Зазначають, що працівниками податкового органу було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт та прийнято податкове повідомлення -рішення від 24 листопада 2011 року на 804 070,37 грн. за порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 ПК України. Зазначає, що при перевірці правильності складання позивачем податкової звітності з ПДВ встановлено, що ТОВ включено до складу податкового кредиту дві податкові накладні, надані контрагентом ПП «Окко-Бізнес». При цьому позивачем не подано до податкової декларації за липень 2011 року додаток 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на постачальника товару (послуг)». Позивачем самостійно виявлено помилку в податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року та подано до ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, в якому відображено виключення з податкової декларації вищевказаних податкових накладних, наданих контрагентом ПП «Окко-Бізнес»(сума ПДВ 643 256,3 грн.) та штраф у розмірі 3%.

Проте, акт перевірки від 01.11.11 р. підприємство отримало 08.11.11 р., а уточнюючий розрахунок за липень 2011 року подало до ОДПІ 09.11.11 р.

Вважає, що позивачем не дотримано вимог ст. 50 ПК України щодо самостійного виявлення факту заниження податкового зобов'язання минулого податкового періоду, оскільки факт заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 643 256,39 грн. встановлений актом перевірки від 01.11.11 р.

Вважає, що доводи позовної заяви є необґрунтованими, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях (а. с. 53 -54).

В судовому засіданні 21.06.2012 р. на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено до 26.06.2012 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою за законодавством України, зареєстрований 02.06.2004 р. виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а. с. 45).

15.08.2011 року позивачем подано до податкового органу податкова декларація з ПДВ за липень 2011 року № 9007135686 від 22.08.2011 р. з додатками (а. с. 16 -21).

01.11.2011 року відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку декларації з ПДВ за липень 2011 року № 9007135686 від 22.08.2011 р.

За результатами проведення перевірки податковим органом складно акт № 1151/1520/32967654 від 01.11.2011 року (а. с. 6 -8).

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення -рішення від 24 листопада 2012 року № 1844301520/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 643 256,3 грн. (основний платіж) та застосовано штрафні санкції в сумі 160 814,07 грн. (а. с. 9).

Як вбачається з акта перевірки, підставою для нарахування позивачу зобов'язання з ПДВ став висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 ,п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку -продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Продавець ПП «Окко-Бізнес»надав податкові накладні № 102971 від 31.07.2011 р. сума ПДВ 338027,43 грн., № 103250 від 31.07.2011 р. сума ПДВ 305228,87 грн. покупцю ТОВ «АТП-2004», тобто позивачу, без реєстрації в ЄДРН.

Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що самостійно виявив помилку в податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року та подав уточнюючий розрахунок до ОДПІ своєчасно, у відповідності з вимогами п. 50.1 ст. 50 ПК України.

Відповідач вважає, що позивачем не дотримано вимог ст. 50 ПК України щодо самостійного виявлення факту заниження податкового зобов'язання минулого податкового періоду, оскільки факт заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 643 256,39 грн. встановлений актом перевірки від 01.11.11 р.

Як вбачається з матеріалів справи 01.11.2011 року відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку поданої позивачем декларації з ПДВ за липень 2011 року, про що складено відповідний акт перевірки (а. с. 6 -8).

В ході перевірки встановлено порушення, зафіксоване на сторінці 3 акта, а саме при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку -продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Продавець ПП «Окко-Бізнес»надав податкові накладні № 102971 від 31.07.2011 р. сума ПДВ 338027,43 грн., № 103250 від 31.07.2011 р. сума ПДВ 305228,87 грн. покупцю ТОВ «АТП-2004», тобто позивачу, без реєстрації в ЄДРН (а. с. 6 -8).

Податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем не дотримано вимог абзацу 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України, тобто не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу), а саме, позивачем порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України. Податкове накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку -продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

І лише після проведеної перевірки та виявлення податковим органом факту порушення позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в якому відобразив виключення з податкової декларації за липень 2011 року податкових накладних № 102971 від 31.07.2011 року та № 103250 від 31.07.2011 року, наданих контрагентом ПП «Окко-Бізнес»(сума ПДВ 643 256,30 грн.) та штраф у розмірі 3% від суми.

Як вбачається з матеріалів справи акт перевірки було вручено уповноваженому представнику позивача 08.11.11 р., що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення та поясненнями свідка ОСОБА_1 (працівника позивача), яка отримала поштою вказаний акт перевірки (а. с. 62).

Факт подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ до податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року відповідачу 09.11.2011 року, підтверджується як самим розрахунком (дата подання розрахунку 09.11.11 р. -а. с. 23 зворот.), так і поясненнями представників сторін та не оспорювався сторонами в ході розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 50.2. ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем подано уточнюючий розрахунок у зв'язку з виявленим під час перевірки порушенням. При цьому сам уточнюючий розрахунок поданий позивачем вже після проведення перевірки, що суперечить положенням ст. 50 ПК України.

Таким чином, позивачем не дотримано вимог ст. 50 ПК України щодо самостійного виявлення факту заниження податкового зобов'язання минулого податкового періоду, оскільки факт заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 643 256,39 грн. встановлений актом перевірки від 01.11.11 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, а тому суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 26.06.2012 р.

Суддя Чубара Н.В.