Постанова № 24963600, 21.06.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 року 2а-1828/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Осадчої М.М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі" з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2011 № 0011551501.

Спірне податкове повідомлення рішення прийнято на підставі Акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, за результатами проведеної якої податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем суми від?ємного значення об?єкта оподаткування податку на прибуток за II-ІІІ квартал 2011 року у розмірі 162 316 333,00 грн., що сталося в результаті включення до показника від?ємного значення об'єкту оподаткування за результатами діяльності у I-му кварталі 2011 року збитків за результатами діяльності у 2010 році.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив об'єкт оподаткування податком на прибуток, відобразивши у податковій декларації за ІІ-ІІІ-й квартал 2011 року загальний показник від?ємного значення об?єкта оподаткування за результатами діяльності за 2010 рік та І-й квартал 2011 року. Позивач вказував на неправильне застосування податковим органом положень Податкового кодексу України, тому просив суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач позову не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення зазначив, що в порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартал 2011 року включив від'ємне значення за наслідками діяльності у 2010 році, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування та заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. А відтак, оскаржуване рішення прийнято з урахуванням вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У судове засідання представник відповідача повідомлений належним чином про час, дату та місце судового розгляду, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із заявами про відкладення судового розгляду до суду не звертався.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі" є юридичною особою, зареєстрованою 04.11.1997 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

У грудні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт від 05.12.2011 № 42/1501/25294089.

Перевіркою встановлено, що за даними податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року позивач у складі витрат звітного періоду врахував від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року (рядок 06.6 декларації) у розмірі 176 536 665,00 грн., тоді як згідно поданої податкової декларації за І-й квартал 2011 року позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року у розмірі 162 316 333,00 грн.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про включення позивачем до від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартал 2011 року витрат, здійснених підприємством у 2010 році, у зв'язку з цим, відповідач встановив порушення позивачем приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податного кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за II-ІІІ квартал 2011 на суму 162 316 333,00 грн.

За результатами перевірки на підставі Акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2011 № 0011551501, згідно з яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за ІІ-ІІІ-й квартал 2011 року на суму 162 316 333,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, з приводу яких виник публічно-правовий спір, суд виходить з такого.

Спір виник між сторонами у зв'язку з включенням позивачем до складу від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ-ІІІ-му кварталі 2011 року збитків (показника від'ємного значення) за результатами діяльності за 2010 рік.

У 2010 році та до 31 березня 2011 року правила оподаткування податком на прибуток визначались Законом України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а з 1 квітня 2011 року -положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону передбачено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень.

Як встановлено судом, позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році, включивши до податкової декларації за ІІ-ІІІ-й квартал 2011 року показник такого від'ємного значення у розмірі 203 526 146,00 грн. разом з результатами діяльності за період 2010 року та І-й квартал 2011 року.

Однак, з 1 квітня 2011 року в силу пункту 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" втратив чинність.

З 1 квітня 2011 року відносини з приводу оподаткування податком на прибуток регулюються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає спеціальні правила застосування у 2011 році положень пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу, якими передбачено правила перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками податкового року на валові витрати першого календарного кварталу наступного податкового року.

Так, в силу пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками І-го кварталу 2011 року пов'язується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі. Положення вказаної норми Податкового кодексу України не поширюється на об'єкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який втратив чинність 1 квітня 2011 року.

Протилежний підхід означатиме надання зворотної сили пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України в більшому обсязі, ніж це передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" цього Кодексу.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду встановлено, що податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким зменшив позивачу суму задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування у ІІ-ІІІ кварталі 2011 року на суму "збитків" (від'ємного значення об'єкту оподаткування) за підсумками 2010 року.

Це означає, що податкове повідомлення-рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, що судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат.

Таким чином, судові витрати стягненню з позивача на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 червня 2012 р.