Постанова № 24963412, 22.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2012 року Справа № 0870/3802/12

16 год. 55 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представників позивача Вініченка С.В., Прошиної С.В.

представника відповідача 1 Ратієва Д.С.

прокурора Стешенко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запорізькій завод феросплавів»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області

за участю прокуратури Запорізької області

про:стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізькій завод феросплавів» (далі - позивач або ПАТ «Запорізький завод феросплавів») звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач 1 або СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо ненадання висновку до органу казначейської служби про відшкодування позивачу податку на додану вартість по декларації за квітень 2010 року та про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, посилаючись на те, що позивачем подавалась декларація з розрахунком суми, яка підлягає відшкодуванню з податку на додану вартість з державного бюджету, але за наслідками проведеної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень заявленого позивачем у 2010 році на суму 31 296 470 грн., яке за результатами судового оскарження скасовано, рішення суду першої інстанції набрало законної сили. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2012 року було відмовлено в задоволені касаційної скарги відповідача 1 про скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. У зв'язку з чим, позивач зазначає, що на даний час після розгляду справи судом касаційної інстанції бюджетне відшкодування з податку на додану вартість ним не отримано, відповідний висновок до органу казначейської служби податковим органом не подавався.

Також позивач зазначає про те, що ним не порушені строки звернення до суду, у зв'язку з чим просить визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 та стягнути з державного бюджету України на користь позивача суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету по декларації за квітень 2010 року у розмірі 31 296 470 грн.

При судовому розгляді справи відповідно до частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача 2 на Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області.

Згідно повідомлення прокуратури Запорізької області від 22.06.2012 №05/1-1765-12, у зв'язку з необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби та УДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області за виниклим спором, на стадії розгляду справи, відповідно до статей 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у дану справу вступив прокурор (а.с. 147).

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та дали пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, про що подав заперечення проти адміністративного позову, в обґрунтування яких зазначив, що позов не визнає в повному обсязі, просить відмовити в його задоволені, як підставу зазначає про те, що не закінчився порядок судового оскарження, оскільки відповідач 1 має право скористатись правом подачі заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України, як про це передбачено в статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - відповідач 2 або УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області). Також представником відповідача 2 до суду були надіслані пояснення, в яких відповідач 2 зазначає, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування з бюджетного рахунка платника податку сум бюджетного відшкодування, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Також представник відповідача зазначає, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 31 296 470 грн. по декларації за квітень 2010 року на користь ПАТ «Запорізький завод феросплавів» Управлінням не проводилось.

В судовому засіданні прокурор проти задоволення позовних вимог щодо стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість заперечив в повному обсязі, оскільки вважає дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС щодо не ненадання до органу казначейства висновку щодо відшкодування ПАТ «Запорізький завод феросплавів» з державного бюджету України податку на додану вартість по декларації за квітень 2010 року законними і обґрунтованими та такими, що вчинені відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просив в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №100335740 та зареєстроване в якості платника ПДВ в СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС (а.с. 20).

Судом встановлено, що позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС подана декларація з ПДВ за квітень 2010 року, згідно з рядком 25 якої бюджетному відшкодуванню підлягає сума за квітень 2010 року - 31 296 470 грн. (а.с. 35-36).

Зазначена декларація прийнята СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС 06.07.2010 року, що підтверджується відповідною відміткою канцелярії податкового органу про отримання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року за номером вхідної кореспонденції №2848 від 06.07.2010.

Одночасно разом з декларацією з ПДВ за квітень 2010 року ПАТ «Запорізький завод феросплавів» до податкового органу були подані розрахунки суми бюджетного відшкодування, заява про повернення сум бюджетного відшкодування та довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періодів, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с. 29, 37-40).

Також судом встановлено, що 30.07.2010 відповідачем 1 проведена відповідна позапланова перевірка ПАТ «Запорізький завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в березні 2010 року, за результати якої складено Акт позапланової виїзної перевірки №258/08-08/00186542 від 30.07.2010, .

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення і подачі податкової декларації з ПДВ затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 та зареєстрованого в Мінюсті України від 09.07.1997 за №250/2054 (із змінами і доповненнями), внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку за квітень 2010 року на 31 296 470грн., у зв'язку з чим прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.08.2010 №0000580808/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року на суму 31 296 470 грн.(а.с. 41, 151-169).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2011 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.08.2010 №0000580808/0 (а.с. 170-173).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2011 залишена без змін (а.с. 174-175).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2012 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2011 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 були залишені без змін (а.с. 176-177).

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.7.4 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з підпунктом 7.7.8 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні положення щодо обв'язку податкового органу подати відповідний висновок до органу казначейської служби закріплені у пункті 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства

України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Як встановлено судом, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011, позов ВАТ «Запорізький завод феросплавів» (правонаступником якого є позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000580808/0 від 11.08.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за квітень 2010 року у розмірі 31 296 470 грн.

Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з частиною 5 зазначеної статті ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціалізована податкова інспекція по роботі з великими платникам податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби, як суб'єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинна діяти у спосіб передбачений законом, в даному випадку як то передбачено положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 отримана органом державної податкової служби 28.10.2011, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції про її реєстрацію в органі державної податкової служби (а.с.134), у зв'язку з чим відповідач 1, відповідно до приписів абзацу другого пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, був зобов'язаний протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання такого рішення, подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що ним зроблено не було.

Та обставина, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 31 296 470 грн. по декларації за квітень 2010 року на користь ПАТ «Запорізький завод феросплавів» Управлінням Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області не проводилось та відповідний висновок податкового органу про відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2010 року із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету на адресу Управління не надходив, підтверджується поясненнями та листом відповідача 2 (а.с. 131-132, 138).

Враховуючи, що рішення суду, яким скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000580808/0 від 11.08.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за квітень 2010 року у розмірі 31 296 470 грн. отримано органом державної податкової служби 28.10.2011, відповідний висновок відповідачем 1 до органу казначейської служби поданий не був, внаслідок чого сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2010 року не була перерахована відповідачем-2 на рахунок позивача, що призвело до порушення його прав, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідач 1 щодо ненадання відповідного висновку і про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що органом державної податкової служби не доведено правомірність неподання у встановлені законом строки відповідного висновку до органу державної казначейської служби, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиравність його бездіяльності.

Посилання представника відповідача 1 про те, що процедура судового оскарження не закінчилась та він має намір звернутись із заявою про перегляд Верховним судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.04.2012, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2011 у справі, яким скасовано податкове повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування, стороною у якій був відповідач 1, є обов'язковим для виконання органом державної податкової служби.

Також суд вважає безпідставними твердження відповідача 1 про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки, як встановлено судом, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011, якою залишена без змін постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2011, отримана податковим органом 28.10.2011, у зв'язку з чим, перебіг строку для звернення до адміністративного суду у позивача розпочався після спливу п'яти робочих днів від дня отримання судового рішення, протягом яких відповідний висновок до органу державної казначейської служби відповідачем 1 поданий не був.

Крім того, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права може бути вимога про стягнення зазначених коштів, що також спростовує посилання представника відповідача 1 про обраний позивачем неналежний спосіб захисту.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 3, 17, 11, 72, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо ненадання до органу казначейської служби висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість по декларації за квітень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 31 296 470 (тридцять один мільйон двісті дев'яносто шість тисяч чотириста сімдесят гривень) грн.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 27 червня 2012 року.