Постанова № 24963305, 20.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/3582/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Паращевіній О.О.

з участю:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

представника відповідача - ОСОБА_1, який без поважних причин залишив залу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 967,18 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 967,18 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" своєчасно не сплатив страхові внески до пенсійного фонду, у зв'язку з чим у відповідача утворилась недоїмка за 2010 рік у розмірі 967,18 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд адміністративної справи у його відсутність.

Через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення проти позову (арк. справи 38-47). В запереченнях відповідач зазначив, що незгоден з адміністративним позовом оскільки він не є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Також відповідач зазначає, що він не надавав заяви та не укладав договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що він не є страхувальником та не є платником страхових внесків. Відповідач вважає, що начальником управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області ОСОБА_3 перевищені службові повноваження та вона умисно здійснила протиправні дії. ОСОБА_3 користуючись повноваженнями начальника управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області без будь - яких підстав передбачених Законом, незаконно склала та надіслала поштою з порушенням строків ОСОБА_4 офіційний документ, в якому вказала неіснуючу заборгованість по сплаті страхових внесків, при цьому не вказала навіщо потрібна сума боргу, причин її виникнення, а також не надала письмових доказів вказаного боргу.

Також ОСОБА_4 зазначає, що йому не надавалась та не надсилалась вимога про сплату недоїмки, внаслідок чого він не мав можливості узгодити нульову недоїмку з позивачем у строки, встановлені законодавством.

На підставі вищезазначеного, відповідач вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області є необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 без поважних причин залишив залу судового засідання.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно п. 5 ст. 4 Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджене Президентом України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Отже, позивач - управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Відповідач - ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, зареєстрований Амвросіївською районною державною адміністрацією Донецької області 20 березня 2006 року, платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області, який обрав особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги, що сума заборгованості зі сплати страхових внесків, виникла до 01 січня 2011 року, правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 3 статті 18 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

З веденням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 17 липня 2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць.

Частина 6 ст. 20 Закону №1058-IV передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, є квартал.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Постановою Пенсійного фонду України №21-2 від 27 вересня 2010 року затверджений Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

Цим Порядком установлюється механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів.

Відповідно до пункту 5.4 цього Порядку визначено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно картки особового рахунку, з урахуванням зарахованих сум єдиного (фіксованого) податку в розмірі 382,20 грн., розмір доплати фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за 2010 рік до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на час розгляду справи складає 967,18 грн. (арк. справи 6-7).

Приймаючи до уваги, що вказана сума до мінімального страхового внеску у визначений Законом строк самостійно відповідачем не сплачена, суд приходить до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування у розмірі 967,18 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 967,18 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (87301, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області (р/р 256083022040 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, код ЄДРПОУ 20397330) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 967 (дев'ятсот шістдесят сім) грн. 18 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 червня 2012 року.

Повний текст постанови складений 22 червня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.