Постанова № 24959035, 25.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2012 року 16 год. 48 хв № 2а-3365/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Завірюхіна М.В., відповідача -Сидоренко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САКУРА С»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової службипро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 листопада 2011 року № 0029901510, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «САКУРА С»(далі -ТОВ «САКУРА С») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 листопада 2011 року № 0029901510.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2012 року закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-3365/12/2670 призначено до судового розгляду на 25 квітня 2012 року.

25 квітня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «САКУРА С»(ідентифікаційний код 23712387) зареєстровано 28 лютого 1996 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 052468). Вказане товариство розташоване за адресою: 01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 14, н.п. 39.

ТОВ «САКУРА С»взято на податковий облік ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 19 березня 1996 року за № 3331.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «САКУРА С», за результатами якої 19 жовтня 2011 року складено Акт № 3483/15-127/23712387 (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме: ТОВ «САКУРА С»в податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року № 135202 від 28.04.2011 р. неправомірно визначено р.04.2 декларації (убуток балансової вартості запасів), що призвело до зменшення податкового зобов'язання за І квартал 2011 року на загальну суму 7 563 грн.

На підставі встановленого порушення, відповідачем 03 листопада 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0029901510, яким за порушення п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7 563 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві, яка своїм рішенням від 07 лютого 2012 року за № 345/7/12-114 його скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 37.1 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

З дослідженої в судовому засіданні декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2011 року № 135202 від 28.04.2011 р. судом встановлено, що позивач задекларував балансову вартість запасів на початок року в сумі 30 250,00 грн., чим збільшив валові витрати по декларації з прибутку за I квартал 2011 року на цю ж суму.

Згідно з пунктом 1 розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу (Податок на прибуток підприємств) набирає чинності з 1 квітня 2011 року. До 01.04.2011 року діють положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР.

Пунктом 5.9 вказаного закону передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Виходячи з того, що в період з 2007 року по 2010 рік позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, а в I квартал 2011 року перейшов на загальну систему оподаткування, такий платник податку обліковує запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку (тобто витрати на придбання не було включено до складу валових витрат), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 та, відповідно, не враховується при подальшому перерахунку згідно з п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Такий платник податку має право на застосування цього пункту лише до запасів, витрати, придбання та поліпшення яких було включено до складу валових витрат, тобто якщо такі запаси були придбані та оприбутковані платником після переходу на загальну систему оподаткування.

Виходячи з вищенаведених норм, підприємством в декларації з податку на прибуток підприємства за результатами І кварталу 2011 року збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7 563 грн., чим порушено п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ.

Пунктом 7 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення»розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

На думку суду, відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 03 листопада 2011 року № 0029901510, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САКУРА С»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2011 року № 0029901510 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог ТОВ «САКУРА С», у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «САКУРА С»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.04.2012 р.