Постанова № 24958960, 07.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2012 року № 2а-1743/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "АМТТ Трейд"до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000047225 від 25.01.2012

а участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 12.01.2012 ),

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 1067/9/10-114 від 05.06.2012),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "АМТТ Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000047225 від 25.01.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2012 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2012 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 11.04.2012 було замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва на належного Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби.

У судовому засіданні 07.06.2012, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з ПП «Подряд»за результатами яких було сформовано суму бюджетного відшкодування у вересні 2011 року. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є висновок податкового органу про те, що взаємовідносини позивача з зазначеним контрагентом мають ознаки нереального здійснення фінансово - господарських операцій.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що з ПП «Подряд»було укладено договір купівлі -продажу б/н від 11.07.2011, який мав реальний характер, та за яким було поставлено товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.

Також представник відповідача зазначив про те, що чинним законодавством на нього не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та сплати податку до бюджету.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 11.04.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали матеріали документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 423063 грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2011 року (акт перевірки № 228/07-214/34696440 від 11.01.2012).

Відповідно бази даних АІС «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»по платнику ПДВ ПП «АМТТ Трейд» було встановлено завищення податкового кредиту за серпень 2011 року по підприємству ПП «Подряд»в сумі 25 304,00 грн. та те, що ПП «Подряд»має ознаки ризикового кредиту, з огляду на що проведено відпрацювання виявленого відхилення та ризикового кредиту.

Листом Броварської ОДПІ № 4426/7/232-678 від 28.11.2011 до ДПІ у Шевченківському районі надійшов акт № 93/232/35201284 від 21.11.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Подряд»в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень-серпень 2011 року, відповідно до висновку якого, стан платника «10»- запит на встановлення місцезнаходження, кримінальні справи не порушувались, не встановлено наявність на ПП «Подряд»фізичних та технічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, а також встановлено, що господарські операцій між ПП «Подряд»та контрагентами покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій та господарська діяльність підприємства має ознаки нереального здійснення фінансово-господарських операцій.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримала, надала додаткові усні пояснення та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 20.12.2011 по 03.01.2012 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «АМТТ Трейд»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 423063 грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за вересень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 25 304,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Відповідно бази даних АІС «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»по платнику ПДВ ПП «АМТТ Трейд»встановлено завищення податкового кредиту за серпень 2011 року по підприємству ПП «Подряд»в сумі 25 304,00 грн. та те, що ПП «Подряд»має ознаки ризикового кредиту, з огляду на що, проведено відпрацювання виявленого відхилення та ризикового кредиту.

Листом Броварської ОДПІ № 4426/7/232-678 від 28.11.2011 до ДПІ у Шевченківському районі надійшов акт № 93/232/35201284 від 21.11.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Подряд»в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень-серпень 2011 року, відповідно до висновку якого стан платника «10»- запит на встановлення місцезнаходження, кримінальні справи не порушувались, не встановлено наявність на ПП «Подряд»фізичних та технічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, а також встановлено, що господарські операцій між ПП «Подряд»та контрагентами покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій та господарська діяльність підприємства має ознаки нереального здійснення фінансово-господарських операцій

Згідно бази даних АІС "Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" ПП «Подряд", має розбіжності, а саме заниження ПП «Подряд»податкового кредиту у липні -серпні 2011 року на суму 18608,76 грн.

Відповідно до акту № 93/232/35201284 від 21.11.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень -серпень 2011 року по ПП «Подряд»задекларовані податкові зобов'язання за серпень 2011 року складають 0,00 грн.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що в порушення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України ПП «АМТТ Трейд»завищено податковий кредит за серпень 2011 року в сумі 25 304,00 грн. та на порушення пунктів 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 25304,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 228/07-214/34696440 від 11.01.2012 на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000047225 від 25.01.2012, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 25 304,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 326,00 грн.

Приватне підприємство "АМТТ Трейд" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0000047225 від 25.01.2012 вважаючи його нечинним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України . не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Позивачем на підтвердження реальності та фактичного здійснення фінансово господарських операцій з ПП «Подряд»за договором купівлі -продажу б/н від 11.07.2011 надано суду копію зазначеного договору, рахунків -фактур № СФ -0000314 від 04.08.2012, № СФ -000347 від 23.08.2011, видаткові накладні № РН -0000251 від 04.08.2011 та № РН -0000307 від 31.08.2011, податкові накладні № 15 від 04.08.2011 та № 90 від 31.08.2011, платіжні доручення № 2380 від 04.08.2011 та № 2745 від 31.08.2011, реєстр документів проведених по системі «Клієнт - банк», заявки на поставку матеріалів, висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи, сертифікати якості, прибуткові ордери на товар № 1750 від 04.08.2011 та № 4307 від 31.08.2011 та фототаблиця, водночас зазначені документи не підтверджують належним чином зазначені факти з огляду на наступне.

Надані позивачем на підтвердження оплати реєстр документів проведених по системі «Клієнт - банк»та платіжні доручення № 2380 від 04.08.2011 та № 2745 від 31.08.2011, не можуть бути належним доказами здійснення оплати за договором б/н від 11.07.2011, оскільки платіжні доручення не засвідчені належною печаткою банку, а реєстр документів проведених по системі «Клієнт - банк»не засвідчений підписом відповідальної особи банку та належною печаткою банку.

Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 договору купівлі -продажу б/н від 11.07.2011 комплектність товару, що поставляється постачальником, визначається специфікацією або заявкою підписаною сторонами, водночас з копій заявок на поставку матеріалів наданих позивачем, вбачається, що оригінали містили лише підпис уповноваженої особи позивача, а підписом уповноваженої особи ПП «Подряд»посвідчено лише вірність копії оригіналу.

Пунктом 5.1 розділу 5 договору купівлі - продажу б/н від 11.07.2011, встановлено, що якість товару має підтверджуватись сертифікатами, позивачем надано суду копії висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи та сертифікатів якості, водночас зазначені документи видані ПП «Данвіс»та у суду відсутні будь -які докази на підтвердження того, яке відношення зазначені документи мають до правовідносин позивача з ПП «Подряд».

Надані позивачем фототаблиці не приймаються судом до уваги з огляду на те, що з них неможливо становити факт того, що заготівки з оцинкованої сталі зображені на зазначених фотографіях були поставлені саме ПП «Подряд».

Документів на підтвердження здійснення поставки товару та на підтвердження подальшого використання поставленої продукції у власній господарській діяльності позивачем суду надано не було.

Таким чином позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту здійснення оплати за договором б/н від 11.07.2011, здійснення поставки товару за зазначеним договором та подальшого використання отриманої продукції у власній господарській діяльності, а отже позивачем не доведено реальність та товарність фінансово -господарських відносин за договором б/н від 11.07.2011.

Відповідно до частини третьої статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Отже факсимільне відтворення підпису може допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, встановлено, що усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка підписується уповноваженою особою платника податків, та податковим законодавством не допускається використання факсимільного підпису уповноваженої особи, як і не допускається передбачення можливості використання факсимільного підпису при підписанні податкових накладних за угодою сторін.

З копій податкових накладних виписаних ПП «Поряд»на ім'я позивача № 90 від 31.08.2011 та № 15 від 04.08.2011, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що зазначені податкові накладі містять лише факсимільне відтворення підпису уповноваженої особи ПП «Поряд»та не містить власноручного підпису уповноваженої особи ПП «Поряд».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що податкові накладні № 90 від 31.08.2011 та № 15 від 04.08.2011 не можуть бути підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, оскільки не містять підпису уповноваженої особи ПП «Подряд», а містять лише факсимільне відтворення підпису, використання якого для підписання податкових накладних податковим законодавством не допускається.

Таким чином відповідач обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Подряд», в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 25 304,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "АМТТ Трейд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000047225 від 25.01.2012 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанову складено в повному обсязі 14.06.2012