Постанова № 24958681, 21.06.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/677/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Спецтехкомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2012 року Приватне підприємство "Спецтехкомплект" (далі - позивач, ПП "Спецтехкомплект") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі- відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009572301/3139 від 05.10.2011.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що висновки перевіряючих про заниження податку на додану вартість у жовтні 2010 року у розмірі 8160,00 грн є необґрунтованими та спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12240,00 грн порушенням позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 30.08.2011 по 05.09.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП "Асіст", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Арона сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг -ТМ", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс-2007", ПП "Алькасар плюс" за період з 01.06.2008 по 30.06.2011 за постановою заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В. в рамках розслідування кримінальної справи № 2011531008011.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 6625/23-209/32860589 від 12.09.2011, в якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість у жовтні 2010 року у розмірі 8160,00 грн.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Зі змісту акту перевірки від 12.09.2011 суд вбачає, що копію наказу про проведення перевірки № 4386 від 29.08.2011 та повідомлення про проведення перевірки від 29.08.2011 позивачу направлено поштою в перший день проведення перевірки 30.08.2011, тобто перевірка розпочата без відома директора ПП "Спецтехкомплект". Також у позовній заяві представник ПП "Спецтехкомплект" зазначає про отримання листа з копією наказу та повідомленням про проведення перевірки після початку проведення перевірки. Доказів на спростування зазначеної інформації та доказів на своєчасне повідомлення позивача про проведення перевірки відповідачем не надано.

Разом з тим, вказані порушення не вплинули на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення № 0009572301/3139 від 05.10.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12240,00 грн, в тому числі, 8160,00 грн - за основним платежем, 4080,00 грн - штрафні санкції.

За наслідками адміністративного оскарження скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0009572301/3139 від 05.10.2011- без змін.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що на виконання усної угоди ПП "Спецтехкомплект" отримано від ПП "Астелікс-2007" товар (анкери клинові) і проведено його оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкової накладної, видаткової накладної, рахунку фактури, платіжного доручення.

На підтвердження здійснення господарських операцій із ПП "Астелікс-2007", останнім виписано позивачу податкову накладну № 6101 від 06.10.2010 (а.с. 12).

Зі змісту письмових пояснень позивача (а.с. 135) судом з"ясовано, що отриманий від ПП "Астелікс-2007" товар реалізований позивачем ТОВ "Гидромантаж", про що свідчать копії податкової накладної, виписаної позивачем (а.с. 69), видаткової накладної (а.с.10), довіреності на отримання товару від ПП "Спецтехкомплект" (а.с. 9).

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі -Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 8160,00 грн здійснено ПП "Спецтехкомплект" на підставі виписаної ПП "Астелікс-2007" податкової накладної № 6101 від 06.10.2010, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами. Накладна містить адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено.

Твердження представника відповідача про відсутність ПП "Астелікс-2007" за юридичною адресою не приймається судом до уваги з огляду на те, що акт перевірки, яким встановлено відсутність ПП "Астелікс-2007" за юридичною адресою складений 17.06.2011, тобто після виконання угоди між позивачем та ПП "Астелікс-2007".

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП "Астелікс-2007" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено. У зв'язку з цим, посилання в акті перевірки на анулювання 25.01.2011 реєстрації контрагента позивача як платника податку на додану вартість суд вважає безпідставним.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов"язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформленої податкової накладної № 6101 від 06.10.2010 включено до складу податкового кредиту декларації суму ПДВ у розмірі 8160,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Посилання представника на вирок Октябрського районного суду м.Полтави від 28.07.2010, яким ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 200, частинами 2, 3 статті 358 Кримінального кодексу України та на порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4, як на доказ безпідставності віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 8160,00 грн, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 28.07.2010 ОСОБА_2, ОСОБА_4., ОСОБА_5 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 200, частинами 2, 3 статті 358 Кримінального кодексу України (за підроблення документів (чеків, платіжних доручень, податкової звітності), за частиною 3 статті 28, статті 205 КК України (фіктивне підприємництво) цих осіб виправдано за недоведеністю вини.

Згідно з листом Київського районного суду м.Полтава від 13.06.2012 (а.с.153) кримінальна справа № 2011531008011 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 366, ч. 2 ст.205, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.358 Кримінального Кодексу України та ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального Кодексу України на даний час не розглянута.

Також, згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПКУ, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Судом встановлено, що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0009572301/3139 від 05.10.2011 в порушення вимог вказаної норми, одразу після проведення перевірки, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду по справі №2011531008011, в рамках якої 25.07.2011 винесена постанова заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В. про призначення позапланової документальної перевірки ПП "Спецтехкомплект".

У зв'язку з цим, позовні вимоги є обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0009572301/3139 від 05.10.2011.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-V судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 29,00 гривень, сплачені згідно з платіжним дорученням № 7 від 30.01.2012.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Спецтехкомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0009572301/3139 від 05 жовтня 2011 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Спецтехкомплект" витрати у вигляді судового збору у розмірі 29,00 гривень, сплачені згідно з платіжним дорученням № 7 від 30 січня 2012 року, у розмірі 94,00 гривень, сплачені згідно з платіжним дорученням № 17 від 14 лютого 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 26 червня 2012 року.

Суддя С.М. Серга