Постанова № 24958162, 21.06.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 2a-1514/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Дущак С.М.

за участю представника позивача Федьківа В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: ТОВ " Західшина"

про стягнення податкового боргу в сумі 1392681,05 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася в суд з адміністративним позовом до ТОВ " Західшина" про стягнення податкового боргу в сумі 1392681,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг за платежем податок на додану вартість в сумі 1392681,05 грн. Дана заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання згідно з поданих декларацій на суму 1390164,00 грн., штрафних санкцій в сумі 2517,05 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поштова кореспонденція, яка направлялася відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб повернулася з відміткою, що підприємство відсутнє.

Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався.

Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі та про судовий розгляд справи.

Частиною 4 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західшина»згідно вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язане сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 156 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Так, згідно з абз. 1 п. 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.2 статті 57 розділу II Податкового кодексу України, в свою чергу, визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.

Контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби (п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що в ТОВ «Західшина»виник борг за платежем податок на додану вартість в сумі 1392681,05 грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкових зобов'язань, зокрема: згідно поданих декларацій на суму 1390164,00 грн., а саме:

- декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 13925,00 грн.;

- декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 17410,00 грн.;

- декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 1358829,00 грн.;

Відповідачу також було нараховано штрафні санкції на суму 2517,05 грн., згідно податкових повідомлень-рішень:

- № 0003221502 від 12.09.2011 року на суму 170,00 грн. за платежем податок на додану вартість, прийнятого на підставі акта перевірки від 12.09.2011 року №729/15-2/32076479;

- № 5821871502 від 12.10.2011 року на суму 307,05 грн. за платежем податок на додану вартість, прийнятого на підставі акта перевірки від 12.10.2011 року №8721/15-2/32076479;

- № 5824331502 від 28.12.2011 року на суму 2040,00 грн. за платежем податок на додану вартість, прийнятого на підставі акта перевірки від 28.12.2011 року №13679/15-2/32076479;

У зв'язку з несплатою у визначені терміни самостійно задекларованих сум дані зобов'язання набули статусу податкового боргу.

Однак, зазначені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість та пеня, відповідачем в установлені чинним законодавством терміни в повному обсязі не сплачено.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податковою боргу платника податків.

Заборгованість відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 15.03.2012 року за №921, копіями податкових декларацій, корінцями податкових повідомлень-рішень, копіями актів перевірок, зворотнім боком облікової картки платника та іншими матеріалами справи.

Оскільки відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду щодо стягнення податкового боргу передбачено статтею 20 Податкового кодексу України, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8291619,85 грн.

Вирішуючи питання про необхідність застосування положень пунктів 95.3. 95.4., статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.

Відповідно до вимог пунктів 95.3., 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Кодексу, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з рахунку у банку, обслуговуючому такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західшина", 76000, вул. Чорновола, 157, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32076479 в доход Державного бюджету України податковий борг в сумі 1392681,05 грн. (один мільйон триста дев'яносто дві тисячі шістсот вісімдесят одна гривня 05 коп.) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить ТОВ "Західшина".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 26.05.2012 року.