Ухвала суду № 24957548, 13.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2012 р. м. Київ К/9991/18051/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Парфюм»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року

у справі № 2-а-1406/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Парфюм»

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси

про скасування частково податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Парфюм»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси (далі -відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № 0001462301/0 від 10 травня 2007 року, № 0001462301/1 від 19 червня 2007 року, № 0001462301/2 від 27 липня 2007 року, № 0001462301/3 від 11 жовтня 2007 року в частині донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 187473,00 грн. за основним платежем та на суму 93736,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (в редакції заяви від 10 квітня 2008 року).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № 0001462301/0 від 10 травня 2007 року, № 0001462301/1 від 19 червня 2007 року, № 0001462301/2 від 27 липня 2007 року, № 0001462301/3 від 11 жовтня 2007 року частково на суму розміру донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість -187473,00 грн. та на розмір штрафних санкцій 93736,50 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року скасовано. Прийнято у справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Альфа Парфюм», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси провела виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Альфа Парфюм»за період з 01 липня 2005 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої було складено акт від 26 квітня 2007 року № 1979/23-1017/32416789.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариству донараховано податок на додану вартість за період, що перевірявся, на суму 233411,00 грн., у тому числі: за грудень 2005 року у сумі 232776,00 грн., за грудень 2006 року у сумі 635,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки, з урахуванням відповіді ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 08 травня 2007 року за вих. № 10125/10/23-1009 на заперечення товариства на акт перевірки, було вказано, що ТОВ «Альфа Парфюм»безпідставно включило до складу податкового кредиту грудня 2005 року суму податку на додану вартість 187473,00 грн., сплачену у складі вартості придбаного у ПП «Вотум плюс»товару, оскільки вказана сума контрагентом позивача до бюджету сплачена не була та взагалі не була відображена у складі податкових зобов'язань ПП «Вотум плюс».

10 травня 2007 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001462301/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначила ТОВ «Альфа Парфюм»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 282162,00 грн., з яких 188108,00 грн. -за основним платежем, 94054,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001462301/1 від 19 червня 2007 року, № 0001462301/2 від 27 липня 2007 року, № 0001462301/3 від 11 жовтня 2007 року на аналогічні суми нарахувань.

Податкові повідомлення-рішення оскаржуються позивачем в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 187473,00 грн. за основним платежем та у розмірі 93736,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій за господарськими операціями з ПП «Вотум плюс».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у спірних сумах є безпідставним, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що ПП «Вотум плюс», у якому працював всього один працівник та у якого відсутні основні засоби, не могло самостійно виготовити, укласти угоди з використання торгівельних марок з нерезидентами, сертифікувати та реалізувати таку величезну кількість парфумів, з урахуванням того, що ПП «Вотум плюс»було ліквідовано 25 січня 2007 року, тобто за три місяці до проведення перевірки позивача.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вказано в акті перевірки, підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про те, що сума податку на додану вартість 187473,00 грн., включена позивачем до складу податкового кредиту грудня 2005 року, не була відображена у податковій звітності його контрагента -ПП «Вотум плюс».

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2005 року ТОВ «Альфа Парфюм»придбало у ПП «Вотум плюс»парфуми, суму податку на додану вартість, сплачену у складі вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, у розмірі 232776,00 грн. включило до складу податкового кредиту.

Фактична отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей підтверджується податковими накладними (т.3 арк. справи 1в-154), які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України, та накладними (т.2 арк. справи 47-229), перелік яких наведено на 8-9, 15 аркушах акту перевірки від 18 травня 2010 року № які відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ТОВ «Альфа Парфюм»здійснило оплату вартості придбаних у ПП «Вотум плюс»товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується банківською випискою (т.1 арк. справи 103-105).

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно абзаців 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, податковий кредит позивача за грудень 2005 року підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, отриманими від ПП «Вотум плюс», у відповідних сумах.

Матеріали справи містять також акт ДПІ у Київському районі м. Одесит від 26 вересня 2006 року № 2681-23-02-33890153-288, складений за результатами перевірки ПП «Вотум плюс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16 листопада 2005 року по 01 липня 2006 року (т.2 арк. справи 2-40), у пункті 3.1.1 якого вказано, що ПП «Вотум плюс»в порушення вимог підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств»не включило до складу валового доходу, зокрема, за 4 квартал 2005 року суму 1308600,00 грн. дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), про що свідчать надані на перевірку наступні документи, а саме -видаткові накладні, перелік яких наведено на 10 аркуші акту перевірки, у тому числі видані ТОВ «Альфа Парфюм»; у пункті 3.1.5 цього акту також вказано про порушення ПП «Вотум плюс»вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у невключенні до складу податкових зобов'язань за грудень 2005 року сум податку на додану вартість за податковими накладними, наданими до перевірку, у тому числі виданими ТОВ «Альфа Парфюм».

Крім іншого, у вказаному акті ДПІ у Київському районі м. Одесит від 26 вересня 2006 року № 2681-23-02-33890153-288 (пункт 2.15.5) зазначено, що залишки товарів у ПП «Вотум плюс»на звітні дати не числяться, оскільки це пояснюється специфікою оптової торгівлі, а саме: згідно угод купівлі-продажу товари зі складів постачальників безпосередньо доставляються покупцям, доставка, зберігання та вантажно-розвантажувальні роботи виконуються за рахунок контрагентів.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про неможливість ПП «Вотум плюс»здійснення поставки позивачу є необґрунтованим та безпідставним.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про те, що визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 187473,00 грн. за основним платежем та у розмірі 93736,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставним, оскільки порушення контрагентом позивача ведення податкового обліку щодо формування валових доходів та податкових зобов'язань не є підставою для позбавлення позивача на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Парфюм»задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Г.К. Голубєва

______ Т.М. Шипуліна