Постанова № 24956959, 25.06.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року Справа № 2а/2370/1975/2012

11 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарі Кулику О.П.,

за участю представників позивача -ОСОБА_2- за довіреністю,

Небилиці М.П. -за посадою,

представників відповідача -ОСОБА_3, ОСОБА_4- за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра»до начальника управління контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, третя особа -державна інспекція сільського господарства в Черкаській області про визнання дій неправомірними та скасування припису та розрахунку,

встановив:

У червні 2012 року до суду з адміністративним позовом звернулося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра»до начальника управління контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, третя особа -державна інспекція сільського господарства в Черкаській області про визнання дій начальника управління Хомідова Р.В. щодо проведення перевірки, складання акту перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення, припису, акту обстеження земельної ділянки та розрахунку розміру шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 20 га проектно-польових шляхів земель сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району Черкаської області в розмірі 25380 грн. 96 коп., неправомірними, та просять скасувати припис та розрахунок розміру шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.05.2012 позивачем отримані документи, зі змісту яких стало відомо, що відповідачем здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та ніби-то було виявлено факти порушення земельного законодавства, а саме ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 20 га проектно-польових шляхів земель сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Байбузівської сільської ради, за межами населеного пункту. За результатами перевірки складений акт від 11.05.2012, протокол про адміністративне правопорушення № 000001, акт обстеження земельної ділянки № 1 та розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки проектно-польових шляхів площею 20 га в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району Черкаської області та визначено розмір шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 25380 грн. 96 коп., та винесено припис № 000001 від 11.05.2012 про усунення в 30-денний термін вищевказаного порушення земельного законодавства. Позивач вважає, що перевірка проведена з порушенням існуючої процедури і порядку здійснення перевірок суб'єктів господарювання, визначеної Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№ 877-V та постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 477, якою затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного контролю за використанням та охороною земель. Позивач зауважує, що перевірка проведена без письмового повідомлення, за відсутності наказу та направлень на перевірку, і не за місцем провадження господарської діяльності позивача. Також в акті перевірки не зазначені будь-які посилання на матеріали (документи), які б містили інформацію про виділення в натурі саме проектно-польових шляхів земельної ділянки. Крім того, для визначення меж в натурі (на місцевості) проектно-польових шляхів між пайовими земельними ділянками відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв), Закону України «Про землеустрій»та Земельного кодексу України необхідна розробка відповідної технічної документації із землеустрою, яка повинна замовлятися власником цих земельних ділянок в межах проектно-польових шляхів, а саме відповідною сільською радою або районною державною адміністрацією. На сьогоднішній день така документація із землеустрою по земельним ділянкам, які перебувають у користуванні СТОВ «Іскра»в адмінмежах Байбузівської сільської ради, відсутня, а тому відповідно межі земельних ділянок проектно-польових шляхів в натурі не визначені. Таким чином у відповідача не було підстав для визначення розміру площі земельної ділянки під проектно-польовими шляхами, які ніби-то самовільно зайняті СТОВ «Іскра», у відповідача не має.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача, які є одночасно представниками третьої особи, в судовому засіданні позов не визнали, з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра»є юридичною особою, про що державним реєстратором Черкаської райдержадміністрації зроблений запис за № 10000062069, місцезнаходження юридичної особи: 19617, Черкаська область, Черкаський район, село Байбузи, вул. Леніна, 2-А, ідентифікаційний код 03793449.

Статтею 2 Закон України «Про плату за землю»визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 року № 1300 утворена юридична особа публічного права -Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, яка є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України, діяльність якої координується Міністром аграрної політики та продовольства через Департамент землеробства, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 86 від 27.02.2012 «Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України»у процесі формування та вирішення актуальних питань реалізації державної політики у сфері агропромислового комплексу.

Наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 № 121 затверджено Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Черкаській області. Зокрема, частиною 4 Положення передбачено, що Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Cудом встановлено, що 11.05.2012 начальником управління контролю за використанням земель у Черкаській області Хомідовим Р.В. здійснено перевірку дотримання вимого земельного законодавства СТОВ «Іскра», за результатами якої складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в якому виявлені факти порушення земельного законодавства, а саме ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 20 га проектно-польових шляхів земель сільськогосподарського призначення Байбузівської сільської ради, за межами населеного пункту під посівами зернових культур та в неоформлені права користування земельною ділянкою площею 273, 109 га.

На підставі зазначеного акту перевірки складений протокол про адміністративне правопорушення № 000001, акт обстеження земельної ділянки № 1 та розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки проектно-польових шляхів площею 20 га в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району Черкаської області та визначено розмір шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 25380 грн. 96 коп.

Крім того начальником управління контролю за використанням та охороною земель у Черкаській області Хомідовим Р.В. винесений припис від 11.05.2012 № 000001 директору СТОВ «Іскра»Небилиці М.П. про усунення в 30-денний термін вищевказаного порушення земельного законодавства.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(далі -закон № 877-V

Статтею 1 даного закону № 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій

Відповідно до статті 4 закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

У судовому засіданні представник позивача Небилиця М.П. пояснив, що 11.05.2012 його було викликано до м. Черкас за місцезнаходженням відповідача, не повідомивши при цьому про причину виклику.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що керівник підприємства був викликаний для здійснення позапланової перевірки на підставі наказу № 32-о від 10.05.2012.

Суд зауважує, що підставами для здійснення позапланових заходів у розумінні статті 6 закону № 877-V є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Судом встановлено, що підставами позапланового заходу, як вбачається із тексту наказу № 32-о від 10.05.2012, є доручення управління державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Черкаській області від 27.04.2012 про виділення спеціаліста для участі у перевірці законності використання земель, що знаходяться в адміністративних межах Байбузівської сільської ради.

Представником відповідача у судовому засіданні не наведено жодної із підстав проведення позапланової перевірки, які б узгоджувалися із вищезазначеними положеннями статті 6 закону № 877-V.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 6 закону № 877-V під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Відповідачем не надано доказів виписування відповідачем направлення на перевірку із зазначенням переліку питань.

Натоміть, представники позивача пояснили, що наказу та направлення на перевірку відповідач не надавав, запис у журнал перевірок підприємства також не здійснювався, що підтверджується витягом із журналу реєстрації перевірок позивача. Доказів на спростування даного факту представниками відповідача також не надано.

Суд зауважує, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа (ч. 2, 3 ст. 6 закону № 877-V).

Статтею 7 закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Суд наголошує, що в порушення вищезазначеної норми закону № 877-V відповідачем виданий наказ № 32-О від 10.05.2012, в якому не зазначений суб'єкт господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід, тип заходу, та взагалі відповідачем не виписано посвідчення, та не пред'явлено вказані документи позивачеві.

Частиною 6 статті 7 закону № 877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Суд наголошує, що акт перевірки як доказовий матеріал щодо проведення подальших дій суб'єктом владних повноважень по притягненню винних осіб до відповідальності має відповідати встановленим правилам, а факти порушень законодавства повинні бути викладені з обов'язковим посиланням на докази. Такими доказами є зокрема: первинні документи, договори оренди, акти на право користування, розрахунки та інші документи, в яких засвідчені факти, що мають значення для постановлення вірних висновків за результатами перевірки (пояснення посадових осіб та інших працівників підприємства, що перевіряється; письмові висновки фахівців, залучених у ході перевірки свідків, докази фактичного обстеження земельних ділянок тощо).

Дослідивши акт перевірки та акт обстеження земельної ділянки суд приходить до висновку, що наведені документи не є доказами у розумінні КАС України, оскільки акти складені без участі позивача, в актах не заповнені план-схема розташування земельної ділянки, де повинна бути графічно зображені землі в разі їх самовільного зайняття.

Факт відсутності будь-яких дій щодо обстеження (обміру) земельної ділянки, в яких знаходяться проектно-польові шляхи, підтверджується листом Байбузівської сільської ради № 338 від 22.06.2012.

Представниками відповідача не надано жодного доказу фактичного обстеження земельної ділянки, а лише зауважено, що всі висновки щодо порушення позивачем вимог земельного законодавства зроблені на підставі акту ревізії дотримання вимог бюджетного законодавства при складанні та виконанні сільського бюджету та ревізії фінансово-господарської діяльності Байбузівської сільської ради за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, проведеної працівниками Черкаської об'єднаної державної фінансової інспекції, в якому встановлено, що за період 2008-2011 та січень-вересень 2011 року до місцевого бюджету від СТОВ «Іскра»орендної плати за між польові шляхи (землі сільськогосподарського призначення), що фактично використовувалися, не надходила.

При цьому, представником позивача наданий лист Байбузівської сільської ради № 334 від 21.06.2012 про те, що по всіх укладених договорах та угодах по оренді землі між сільською радою та СТОВ «Іскра»затримки по оплаті за користування землею не було ( а.с. 70).

Суд зауважує, що в оскаржуваному приписі відповідача від 11 травня 2012 року №000001 встановлено порушення ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: самовільно зайнято земельної ділянки площею 20 га проектно-польових шляхів земель сільськогосподарського призначення Байбузівської сільської ради, за межами населеного пункту під посівами зернових культур.

Судом встановлено, що упродовж 1998-2000 років між громадянами України, членами реорганізованого КСП «Іскра»як співвласниками майнового комплексу і єдиного земельного масиву, що складається із паїв членів КСП, належних їм на праві спільної часткової власності, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Іскра»в особі директора Небилиці Миколи Павловича укладалися договори тимчасового володіння та користування на умовах оренди майнового комплексу та земельної ділянки. Договори укладалися на 15 років з моменту реєстрації, тобто термін дії договорів на момент перевірки не закінчився. Відповідно до діючого законодавства в момент укладення договорів громадяни були власниками земельних часток (паїв) на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай). Сертифікат підтверджував право власності громадянина на земельну частку (пай) в адмінмежах населеного пункту без виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості), тобто в сертифікатах вказувалися лише умовні кадастрові гектари, на які громадянин мав право власності.

Таким чином у договорах оренди земельних часток (паїв), які укладалися між позивачем та громадянами-власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), в які

на той час входили і площі проектно-польових шляхів.

Після прийняття низки нормативних актів (Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 р. N 187 «Про стан реформування земельних відносин», наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 червня 1996 року N 47/172/48

«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій»тощо), які регулювали порядок виділення в натурі ( на місцевості земельних ділянок власникам земельних частко (паїв) було проведено розподіл сільськогосподарських угідь між власниками земельних часток (паїв).

У свою чергу розподіл регулювався Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Зокрема, статтею 3 передбачено, що особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється державними та іншими землевпорядними організаціями, які отримали в установленому законом порядку ліцензії на проведення землевпорядних робіт, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом. У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів.

Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) зберігається у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Судом встановлено, що насьогодні у позивача склалася ситуація, коли частина власників земельних часток (паїв) переоформили сертифікати на право на земельну частку (пай) на державні акти на право власності на земельну ділянку, з яких вже виключена площа між проектно-польовими шляхами, а частина власників продовжують надавати в оренду СТОВ «Іскра»земельні паї на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай), площа якого вказана в умовних кадастрових гектарах, з яких не виключені площі під проектно-польовими шляхами.

Також суд зауважує, що позивачем вживаються всі заходи щодо розробки відповідної технічної документації із землеустрою для визначення меж в натурі проектно-польових шляхів між пайовими земельними ділянками, що підтверджується листом позивача від 19.03.2012 № 31 на адресу Черкаської РД про надання дозволу на виготовлення технічної документації на землі під польові шляхи між паями.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним.

Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).

Вказаними статтями Земельного кодексу України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, ст. 125 ЗК України, а статтею 126 цього кодексу визначено перелік документів, що посвідчує право на земельну ділянку.

В той же час, факт самовільного використання земельних ділянок не підтверджується актом перевірки, оскільки останній не містить будь-якого посилання відповідача на відсутність рішення органу влади про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) чи на відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.

Щодо розрахунків шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складених відповідно до акту обстеження земельних ділянок та акту перевірки, то відповідно до Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є відомості про розмір самовільно зайнятої ділянки, середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1 Методичних рекомендацій, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік та наступні роки.

Щодо позовної вимоги про скасування розрахунку суд зазначає наступне. Розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, є актом індивідуальної дії, тобто за загальним правилом акт державного чи іншого органу (нормативно-правовий чи правовий акт індивідуальної дії) - це юридична форма рішень цього органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення у справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, законом покладено обов'язок щодо доказування правомірності проведеної перевірки та підстав винесення припису та розрахунку на відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

Суд не бере до уваги постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2012 року у справі № 2а-249/12 за позовом директора СТОВ «Іскра»до начальника управління контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Черкаській області Хомідова Р.В. про визнання неправомірною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та визнання неправомірними дій щодо нарахування шкоди самовільним зайняттям земельної ділянки, оскільки рішення не набрало законної сили, що підтверджується поданням апеляційної скарги із вхідним штампом суду від 15.06.2012.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій з проведення перевірки позивача, а також законності винесення припису та розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання неправомірними дій відповідача щодо організації та проведення перевірки СТОВ «Іскра», складання акту перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення, акту обстеження земельної ділянки, припису та розрахунку, та визнання протиправними і скасування припису та розрахунку.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра»задовольнити повністю.

Визнати дії начальника управління контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Черкаській області Хомідова Руслана Володимировича щодо організації та проведення перевірки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра», складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.05.2012, протоколу про адміністративне правопорушення від 11.05.2012 № 000001, припису від 11.05.2012 № 000001, акту обстеження земельної ділянки від 11.05.2012 № 1 та розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки проектно-польових шляхів площею 20 га в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, в розмірі 25 380 грн. 96 коп., неправомірними.

Визнати протиправними та скасувати припис від 11.05.2012 № 000001 та розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки проектно-польових шляхів площею 20 га в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району Черкаської області в розмірі 25 380 грн. 96 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра»(ідентифікаційний код 03793449) 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко