Постанова № 24956752, 07.06.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р. 14 год. 40 хв.Справа № 2а-533/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Данилюк О.Є.,

представника відповідача - Шевченка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Херсонського державного заводу "Палада"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Херсонський державний завод "Палада" (далі - ХДЗ "Палада", позивач) звернувся до суду з позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2012 р. № 0000040700, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 67 023,33 грн., у тому числі за травень 2009 року на 58 333,33 грн., за вересень 2009 року на 8 690,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 16 755,83 грн. та № 0000050700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 36 781,25 грн., в тому числі за основним платежем на 29 425,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 7 356,25 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги. На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що висновок ДПІ про порушення ХДЗ "Палада" податкового законодавства при формуванні бюджетного відшкодування ґрунтується на актах зустрічних перевірок його контрагентів в ланцюгах постачання товарів. Стверджує, що при перевірці ХДЗ "Палада" фахівцями ДПІ не встановлено порушень з його боку бухгалтерського обліку та порушень щодо заповнення первинних документів при здійсненні ним операцій з контрагентами. Всі вимоги щодо формування податкового кредиту та отримання права на бюджетне відшкодування підприємством виконані. Органи ДПІ не мають права вимагати від нього, як добросовісного платника податків, здійснювати контроль за сплатою податків його контрагентами по договору та нести відповідальність за можливе порушення ними законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити. Відповідач вважає, право платника податків на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання зі сплати ПДВ в ціні товару, які оплачені платником. При проведенні зустрічних перевірок постачальників позивача по ланцюгах постачання встановлено, що позивач придбавав товари у суб'єктів господарювання, перевірити яких неможливо, оскільки вони відсутні за місцезнаходженням, не мають необхідних умов для здійснення господарських операцій та ін. Факт порушення контрагентами-постачальниками своїх податкових зобов'язань є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету.

Через відсутність надмірної сплати ПДВ підстав для відшкодування державою ПДВ не існує, не можуть бути повернуті з державного бюджету кошти, які не надійшли до бюджету, а залишились в опосередкованих партнерів. Тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають діючому законодавству, а, отже, підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ХДЗ "Палада" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру до видів діяльності ХДЗ "Палада" належать будування та ремонт суден, інші види оптової торгівлі, будівництво водних споруд, діяльність морського вантажного транспорту, функціонування інфраструктури водного транспорту та транспортне оброблення вантажів.

Оскаржувані рішення прийняті на підставі акту від 04.01.2012 р. № 15/07-0/24961253, складеного за наслідками невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень, вересень, жовтень 2009 р. та квітень 2010 р. (далі - акт перевірки від 04.01.2012 р.).

Податковим органом здійснено аналіз стану сплати податку на додану вартість постачальниками товарів позивачу, ПДВ по яких було включено до розрахунку бюджетного відшкодування за названі періоди. Висновку про завищення ХДЗ "Палада" сум бюджетного відшкодування податковий орган дійшов через неможливість підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма постачальниками по всім ланцюгах проходження товарів.

На формування суми бюджетного відшкодування з ПДВ вплинули взаємовідносини позивача з такими суб'єктами господарювання як ПП "Проторус инвест групп", ТОВ "Карго-Імпекс" та ПП "Гранд-Атек".

Так, у квітні та вересні 2009 р. одним з постачальників товару позивачу було ПП "Проторус инвест групп". Перевірка цього підприємства за період з 25.07.2007 р. по 31.03.2010 р. була здійснена відповідачем в квітні 2011 р. та оформлена актом від 04.05.2011 р. № 1425/23-4/3522003.

За даними акту перевірки ПП "Проторус инвест групп" відсутнє за юридичною адресою. Акти про відсутність підприємства за місцезнаходженням складені 27 серпня 2010 р., 30 вересня 2010 р. та 28 березня 2011 р. За результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ПП "Проторус инвест групп", його податкової звітності, відповідачем встановлено, підприємство не має трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності.

Постачальником продукції позивачу у квітні та вересні 2010 р. по першому ланцюгу постачання було ТОВ "Карго-Імпекс" (квітень: придбання аварійного дизель генератора на загальну суму 411 949,98 грн., в тому числі ПДВ - 68 658,33 грн., податкова накладна від 28.04.2010 р. № 15 на суму ПДВ 68 658,33 грн.) виписана на передплату); вересень: придбання аварійного дизель генератора на загальну суму 176 550,00 грн., в тому числі ПДВ - 29 425,00 грн.).

Висновок про нікчемність правочинів між ХДЗ "Палада" та ТОВ "Карго-Імпекс", відповідач робить, посилаючись на акт ДПІ у Миколаївському р-ні м. Миколаєва від 14.03.2011 р. № 501/23-35177189, з якого вбачається, що контрагентом ТОВ "Карго-Імпекс" було ТОВ "Лемпира Групп".

Перевіркою податкового органу встановлено відсутність поставок ТОВ "Лемпира Групп" платнику податків ТОВ "Карго-Імпекс" за 2010 р., що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. За актом перевірки ДПІ у Миколаївському районі від 14.03.2011 р. ТОВ "Лемпира Групп" не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання, власних або орендованих земельних ділянок та ін.) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має достатньої кількості персоналу для здійснення відповідної діяльності, використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними "податковими ямами" та не виконує податкових зобов'язань з податку на додану вартість перед бюджетом.

Постачальником позивачу продукції в квітні 2010 р. також було ПП "Гранд-Атек" (сталь листова на загальну суму 511 569,66 грн., в тому числі ПДВ - 85 261,61 грн., фактично оплачено 85 261,61 грн.; відвантаження продукції відбувалось по податковим накладним від 12.04.2010 р. № 2518 та від 22.04.2010 р. № 2767).

ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на акт Дніпропетровської МДПІ від 25.05.2011 р., робить висновок про те, що правочини між ПП "Гранд-Атек" і його контрагентами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків та є нікчемними. За даними податкового органу у ПП "Гранд-Атек" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та транспорті засоби. Крім того, не підтверджено взаємовідносин ПП "Гранд-Атек" з ТОВ "Укрінвест-Сервіс". По податковому кредиту з ПДВ у ТОВ "Укрінвест-Сервіс" відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

За висновками відповідача, позивач надмірно задекларував бюджетне відшкодування з ПДВ у зв'язку з неправомірним визначенням розміру податкового кредиту та бюджетного відшкодування з ПДВ за зазначені податкові періоди.

Надаючи оцінку позиціям сторін та дослідивши докази у справі суд дійшов таких висновків.

За приписами пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Для підтвердження права на включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ до податкового кредиту платник податку має отримати від постачальника товарів (робіт, послуг) належним чином складену податкову накладну.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом п. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума об'єкту оподаткування, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судом встановлено, що позивач при складанні декларацій з податку на додану вартість за квітень, вересень 2009 р., квітень, вересень 2010 року врахував податкові накладні на поставку товарів, які надали йому постачальники ПП "Проторус инвест групп", ТОВ "Карго-Імпекс" та ПП "Гранд-Атек". Позивач сплатив постачальникам податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, придбані товари позивач використав для ведення господарської діяльності в межах оподатковуваних операцій.

Таким чином, позивач виконав вимоги закону щодо порядку декларування бюджетного відшкодування з ПДВ по відносинам з зазначеними контрагентами.

Відповідач не заперечував в судовому засіданні щодо наявності у позивача податкових накладних та інших письмових доказів, які свідчать про належне відображення в бухгалтерському обліку та в податковій звітності всіх господарських операцій позивача з його контрагентами, в тому числі і наявності безготівкових розрахунків за отримані товари, та їх використання в оподатковуваних операціях.

Так, виконання господарських операцій з постачання товарів ПП "Проторус инвест групп" позивачу підтверджується, зокрема, договором від 14.01.2008 р. № 1/14-01, специфікаціями до договору, товарно-транспортними накладними, податковими накладними видатковими накладними, платіжними дорученнями.

Поставки приватним підприємством "Гранд-Атек" позивачу судосталі листової підтверджується договором від 29/01/10-514, специфікаціями до договору, накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними.

Обставини здійснення господарські операцій між позивачем та ТОВ "Карго-Імпекс" з поставки останнім позивачу аварійного дизель генератора вже досліджувались судом у справі № 2а-6129/10/2170.

За змістом постанови у справі № 2а-6129/10/2170, судом встановлено, що позивачем за рахунок сплати в ціні товару податку на додану вартість внаслідок виконання умов договору № КИ/П-04/10 від 15.04.2010 року, який був укладений між позивачем та ТОВ "Карго-Імпекс" у квітні сформовано податковий кредит у розмірі 68 658,33 грн. Відповідно до предмету зазначеного договору та специфікації до нього позивач придбав у ТОВ "Карго-Імпекс" судовий аварійний дизель-генератор на суму 588 500,00 грн. в т.ч. ПДВ 98 083,33 грн. Розрахунок за товар відбувався в два етапи: попередня оплата в розмірі 411 950 грн., в т.ч. ПДВ 68658,33 грн., яка мала місце 15.04.2010 р., та остаточна оплата в розмірі 176550 грн., в т.ч. ПДВ 29 425,00 грн. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 123067, довідки АА № 074233 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ТОВ "Карго-Імпекс" включено до державного реєстру, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100048861 є платником податку на додану вартість. Дослідженням письмових доказів по справі, а саме копії договору №КИ/П-04/10 від 15.04.2010 року та специфікацій до нього, копії податкової накладної №15 від 28.04.2010 року, копії видаткової накладної №РН-0049 від 07.12.2010 року, копій рахунків-фактура №СФ-0000013 від 15.04.2010 року та №СФ-000034 від 26.07.2010 року, копії товарно-транспортної накладної №07171 від 07.12.2010 року встановлено, що господарська операція між позивачем та ТОВ "Карго-Імпекс" документально оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України, розрахунок відбувався в безготівковій формі.

Крім цього, дослідженням акту ДПІ у м. Херсоні №1050/07-0/24961253 від 05.04.2011 року встановлено, що ХДЗ фактично здійснює діяльність з будування та ремонту суден, будівництво морських та річкових споруд. Тобто, придбаний в ТОВ "Карго-Імпекс" судовий аварійний дизель-генератор призначався для використання в господарській діяльності ХДЗ. Із зазначеного акту слідує, що ДПІ раніше проводила позапланову виїзну перевірку ХДЗ з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року, за наслідками якої складено довідку від 23.07.2010 року №3312/07-0/24961253, відповідно до якої порушень в діяльності позивача не виявлено. Таким чином, суд прийшов до висновку про реальність господарської операції між ХДЗ та ТОВ "Карго-Імпекс" щодо реалізації судового аварійного дизель-генератора.

Постанова суду у справі № 2а-6129/10/2170 набрала законної сили. За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач, при дослідженні джерел формування податкового кредиту позивача висновки про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування зробив лише на підставі того, що він не зміг дослідити фактичну сплату ПДВ при продажі та перепродажі товарів, починаючи від виробника або експортера цього товару. Відповідач не зміг надати належних доказів про відсутність чи неможливість проведення цих операцій, що в кінцевому рахунку може свідчити про їх безтоварність.

Суд вважає, що відповідач на виконання вимог пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР мав вжити контрольних заходів по перевірці структури задекларованого податкового кредиту. Відповідно до вказаної норми протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Несвоєчасне проведення перевірок та зволікання у проведенні контрольних заходів з боку відповідача вплинули на наслідки проведення цієї роботи та не дали змогу прослідкувати стан сплати ПДВ на всіх ланцюгах проходження товарів.

На думку суду, обов'язок податкового органу полягає у залученні до сплати саме суб'єкта підприємницької діяльності, який отримав доходи від продажу товарів, а не того суб'єкта господарювання, який поніс витрати по придбанню товарів, в тому числі і з нарахованого ПДВ постачальником цих товарів.

Відповідачем не надано до суду доказів на обґрунтування своїх заперечень, які підтверджували б, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

На думку суду, позиція ДПІ, яка полягає в тому, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Відповідно до п. 7.7.10 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Фактично відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування підприємству, яке виконало всі вимоги, передбачені податковим законодавством, із підстав, існування яких довести не може, тобто ґрунтуючи свої висновки на припущеннях.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги Закону № 168/97-ВР, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Враховуючи, що за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування ПДВ виникає лише при його фактичній надмірній сплаті, а факт сплати позивачем ПДВ в складі ціни придбання не заперечується відповідачем, то висновок податкової інспекції про порушення підприємством вимог діючого законодавства не можна вважати обґрунтованим і достатнім для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування та визначення позивачу додаткових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, позовні вимоги ХДЗ "Палада" є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 16.01.2012 р. №№ 0000040700 та 0000050700 - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги Херсонського державного заводу "Палада" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 16 січня 2012 р. №№ 0000040700 та 0000050700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Херсонського державного заводу "Палада" (ідентифікаційний код 24961253) судовий збір у розмірі 1 038,06 грн. (одна тисяча тридцять вісім гривень шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 червня 2012 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1